Автор: Марія Землянська, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «РІО»
Два місяці тому, одягаючи доньку до школи, Тетяна помітила дивну гулю, що випирала на животі дівчинки. Замість уроків пішли до лікарні. Медики одразу запідозрили нейробластому, з Рівного відправили до Києва. В Інституті раку діагноз підтвердили. Тепер Альбіна разом із мамою живе у столиці, тут же і зустріла свій восьмий день народження.
«Зараз у нас другий курс хіміотерапії. Всього потрібно шість. Через брак препаратів трохи затримали лікування. Тепер ліки змушені не просто купувати, а й шукати всіма правдами і неправдами самостійно», — молода жінка кладе на стіл величезну папку.
Автор: Марія Землянська, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «РІО»
Два місяці тому, одягаючи доньку до школи, Тетяна помітила дивну гулю, що випирала на животі дівчинки. Замість уроків пішли до лікарні. Медики одразу запідозрили нейробластому, з Рівного відправили до Києва. В Інституті раку діагноз підтвердили. Тепер Альбіна разом із мамою живе у столиці, тут же і зустріла свій восьмий день народження. «Зараз у нас другий курс хіміотерапії. Всього потрібно шість. Через брак препаратів трохи затримали лікування. Тепер ліки змушені не просто купувати, а й шукати всіма правдами і неправдами самостійно», — молода жінка кладе на стіл величезну папку. «Щоб одинадцятирічна Катя повернулася до школи, їй потрібні ліки», «Оленці потрібна пересадка кісткового мозку», «Дмитро шукає донорів крові», «Допоможіть врятувати Олега», — Тетяна одне за одним гортає звернення від батьків онкохворих дітей. Їх тут більше сотні. За даними Міністерства охорони здоров’я, 960 тисяч українців живуть з онкологічними захворюваннями. З них понад п’ять тисяч дітей щодня борються за життя та чекають на ліки, які має купувати держава. Востаннє МОЗ витрачало бюджетні гроші на онкохворих дітей минулого року. Ще у березні цього року волонтери почали фіксувати їхній брак: «У більшості обласних відділень та «Охматдиті» вже давно відсутні такі важливі препарати, як граноцит, екворал, тімо-глобулін, урометоксан, таргоцид, лазолван, урсольфак, більшість протигрибкових препаратів тощо». «Свідомо» написало листа до відомства з проханням прояснити ситуацію. «В регіонах у наявності залишки лікарських засобів на загальну суму 47 млн. 632 тисячі гривень, які були закуплені у 2011 році. У тому числі в НДСЛ «Охматдит» ще залишається лікарських засобів для лікування онкохворих дітей на загальну суму 18 млн. 862 тисячі гривень», — отримали заспокійливу офіційну відповідь МОЗу. «Наведені МОЗом цифри однозначно застарілі. Швидше за все, це дані за січень. Дуже «зручна і мудра» позиція! Враховуючи, що зараз уже квітень, думаю, всім зрозуміло, скільки приблизно залишилося ліків», — не стримує обурення Олена Мацібох. Не перший рік вона разом із колегами з Опікунської ради допомагає маленькім пацієнтам Охматдиту не помирати — шукають гроші на вартісні ліки, домовляються з закордонними клініками про операції та просто підтримують дітей і їхніх батьків. І ми одразу отримали підтвердження, що МОЗ бреше. Причому бреше свідомо. До нас потрапив внутрішній аналіз, який чиновники міністерства зробили за даними обласних управлінь охорони здоров’я станом на 22 березня. І з нього випливає, що препаратів уже тоді залишалося майже вдвічі менше, ніж зазначалося в офіційній відповіді міністерства — на 24 млн. 713 тисяч гривень. Це максимум на місяць. У середньому. Що стосується Закарпаття, то у нас ситуація трохи краща. Потрібна кількість ліків на рік (тобто вартість 100%-ної потреби на рік) у Закарпатті складає 2 млн. 550 тисяч грн. Бюджетом на 2012 рік передбачено 1 млн. 993 тисячі грн., а залишок на початок квітня склав 1 млн. 407 тисяч. Але є області, де ліки вже закінчилися.«Критичні препарати добігають кінця. З 52 найменувань ліків десять уже закінчилися», — підтверджує серйозність ситуації в найголовнішій дитячій лікарні Охматдиті заступниця її Опікунської ради. Чому МОЗ допустило таку ситуацію? А просто нічого не робило. 20 квітня лише почали збиратися заявки на перший у цьому році тендер. За найоптимістичнішими обіцянками міністерства, препарати з’являться лише в червні. Чому МОЗ нічого не робило? Насправді катастрофічна затримка тендерів — фірмова ознака останніх трьох років. За цей час у головне міністерське крісло сідає вже п’ята людина. І проведення закупівель ліків із непоправними затримками є прямим наслідком цього. Треба розуміти одну особливість у медичній сфері. З року в рік мільярдні закупівлі ліків відбуваються не прямо у виробників, а через посередників. Причому на відміну від інших міністерств, де нові керівники приводять у тендери свої фірми, в охороні здоров’я міністри змінюються, а посередники — ні. Вони кожного разу домовляються з новим міністром. Лариса Сідельник, яка координує програму благодійного фонду «Крона», зробила цікавий підрахунок. За підсумками минулого року пані Лариса з колегами порівняли, скільки грошей за один і той самий препарат сплатили вони і скільки — МОЗ. Міністерство переплачувало гроші платників податків. Найбільше — при закупівлі двох препаратів. Пегфілграстим — ліки, що стимулюють вироблення здорових клітин крові, МОЗ купив за 11 тисяч 430 гривень, що на 286 гривень дорожче, ніж його купували благодійники. Протигрибковий каспофунгін обійшовся у 4 тисячі 399 гривень за упаковку, що на 473 гривні вище, ніж можна було придбати. Які посередники на цьому заробили? Пегфілграстим МОЗу продала компанія «Ганза», яку заснував Петро Багрій. Ця компанія давній споживач народних грошей. Ще у 2008 році «Свідомо» викрило, як уряд Юлії Тимошенко закупив у «Ганзи» препарати від «свинячого» грипу за ціною в чотири рази вищою, ніж пропонував виробник. Тимошенко зараз самі знаєте де, а «Ганза» й далі виграє тендери. Каспофунгін, ціна якого при закупівлі МОЗом перевищила ринкову майже у півтисячі гривень за упаковку, продала компанія Людмила-Фарм. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, компанію в 1997 році створив Костянтин Грошев. І ця компанія відтоді є багаторазовим переможцем тендерів МОЗу, хоча і в менших масштабах, ніж «Ганза». «Нам розповідають, що все у них відповідно до закону. Нехай ці люди подивляться в очі онкохворої дитини, в якої життя іде на лічені дні, та спробують пояснити це їй», — пропонує чиновникам мати маленької Альбіни.
Автор: Марія Землянська, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «РІО»
