Шість українських журналістів перемогли у Конкурсі стипендій на участь у 7-й Глобальній конференції журналістів-розслідувальників (GIJC) у Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Цей проект здійснив Інститут розвитку регіональної преси за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Повернувшись додому, журналісти поділились своїми враженнями.
Олег Оганов
Для мене найважливішим було дізнатись про міжнародний досвід у розслідувальницькій журналістиці, зрозуміти, куди рухається журналістика взагалі. Багато виступів вразили, і ось кілька прикладів.
Цікавим виявилося розслідування колег із Італії щодо шахрайства на ринку продуктів харчування. Італійці виявили, що продукти у томатній пасті, на якій стоїть позначка «Вироблено в Італії», насправді імпортовані з Китаю. А в Італії до цього продукту було лише додано сіль та воду. Це гарний привід поцікавитися харчовою промисловістю в Україні.
Вразив проект бразильського журналіста Густава Фалейроса (International Center for Journalism) у такому новому для мене напрямку як геожурналістика. Бразильський журналіст використовує дані, у тому числі зі супутників, для моніторингу стану лісів Амазонки. Він створює інтерактивні карти, щоб показати об’єкти, які загрожують екосистемі. Його проект дає інформацію для екологічних розслідувань. Журналіст розповів про спеціальний плагін WordPress для подібних геопроектів.
Цікавим можна назвати досвід іншої латиноамериканської журналістки з Agência Pública. Журналісти цієї агенції зібрали 30000 тисяч доларів на стартап розслідувального проекту. Читачам, які жертвували кошти, вони запропонували самим обирати теми для розслідувань. Фандрейзингова кампанія супроводжувалась інформаційною. Журналісти розповідали своїй аудиторії, що і яким чином вони вивчають. Це також стимулювало читачів підтримати проект фінансово. На мій погляд, це гарний приклад фандрайзинга.
Крім цього, Глобальна Конференція дала серйозний привід журналістам та редакторам замислитися над перспективами журналістики у світі та у їхній країнах. Надихаючим став для мене виступ Глена Гринвальда із The Guardian. Він вважає, що медіа-інститути вмирають, але це не привід для песимізму, навпаки журналісти мають переосмислити свою діяльність та стати кращим. Особливо це актуально в глобалізованому світі, де спецслужби країн спостерігають за своїми громадянами. Це, за словами Гринвальда, є порушенням головної цінності людини – права на свободу.
Конференція була насичена новими зустрічами та ідеями. Безцінними є міжнародні зв’язки з колегами, що надасть змогу робити транснаціональні розслідування або проекти. Я вже запланував декілька, в тому числі один з італійськими колегами.
Олександр Акименко
Конференція була дуже корисною і представницькою. Організаторам вдалося запросити лідерів індустрії, які представили свій досвід під час численних майстер-класів та обговорень.
Оскільки програма Глобальної конференції розслідувальної журналістики передбачала декілька основних напрямків і паралельних тем, необхідно було обирати найбільш цікаві і корисні панелі. Серед особисто моїх фаворитів були кращі кейси розслідувальної журналістики та робота з даними.
Серед найкорисніших знань, які я отримав, був досвід Ендрю Лерена, Аманди Кокс із The New York Times та Маріани Сантос із The Guardian. Їх майстер-класи та виступи про діджитал сторітеллінг, збір, аналіз та поширення даних з прикладами робіт були найбільш прикладними.
Дуже цінними були кейси розслідувань, що базувались саме на великих масивах даних. За одне з них команда, з якою працював Ендрю отримала Пулітцерівську премію. Розслідування було присвячене якості медичних препаратів, які постачаються на ринки держав, що розвиваються.
Розказуючи про свій досвід журналістики даних, спікери також приділяли значну увагу інструментам, які вони використовують для створення таких візуалізації, що очевидно розширило мій власний список цих сервісів.
Корисними також були сесії, присвячені найбільш успішним журналістським розслідуванням – номінантам премії Shining Light Awards та OffshoreLeaks-проекту. В свій час з їхньою допомогою ми зробили дайджест для Forbes-Україна.
Я з радістю представлю українським журналістам почуту інформацію у Києві на V Національній конференції журналістів-розслідувальників, яку організовує Інститут розвитку регіональної преси.
Леся Іванова
Участь у GIJC була важливою для мене з трьох практичних за своєю суттю причин: розслідування компаній, робота з базами даних та візуалізація даних. Розширити знання та навички у роботі з цими речами і було моєю головною метою. Її, як я переконана, вдалося досягти завдяки спілкуванню та налагодженню зв’язків з колегами-журналістами та експертами-тренерами з різних галузей. Їхні практичні поради й допомога розширять можливості не тільки для подальших розслідувань, але й дозволять відновити роботу над старими кейсами, які до сьогоднішнього дня вважалися безперспективними.
Абсолютним відкриттям став той факт, що найпроблемніші офшори – такі як Британські Віргінські острови чи Панама – більше не є «глухим кутом» для розслідувачів. У своїй щоденній роботі над державними закупівлями в Україні я часто стикалася з неможливістю довести розслідування до кінця через те, що українські фірми ховають своїх справжніх власників через ланцюжки засновників, які найчастіше закінчувалися саме цими двома країнами. Розкрити власників зареєстрованих у них юридичних осіб вважалося неможливим, однак завдяки колегам з Investigative Dashboard цю завісу тепер можна буде відкрити.
Що ж до технічних навичок, то найпродуктивнішими стали майстер-класи. Наприклад, панель експертів по пошуку даних у мережі, особливо з пошуку інформації про юридичних та фізичних осіб закордоном.
Останнє, однак не менш важливе, це список інструментарію для візуалізації даних. У випадку тендерних розслідувань інфографіка необхідна для презентації результатів дослідження у тій формі, яку б зміг перетравити читач, зокрема йдеться про візуалізацію складних схем власності компаній. До цього моменту подібні схеми доводилося верстати в програмах «ручного режиму», витрачаючи на оформлення час, який можна було б використати на дослідження. Натомість з набором нових спрощених програм та веб-ресурсів, якими поділилися колеги з OCCRP (платформа Visual investigative scenarios) та Аманда Кокс із The New York Times, процес має стати значно продуктивнішим.
Севгіль Мусаєва
Конференція окрім цікавих знайомств, варіантів співпраці, нових інструментів пошуку інформації дала мені найголовніше – це натхнення. Але є й практичний результат. Усі тренери, що були присутні на конференції, намагалися акцентувати увагу на практичних навичках. Лекції, присвячені data journalism вели провідні журналісти The New York Times Аманда Кокс та Ендрю Лерен. Окрім теоретичних знань, тренери залюбки надали також інструменти, з якими можна працювати та самостійно оволодіти навичками програмування.
Чотири дні конференції допомогли отримати купу нових контактів із колегами із абсолютно різних країн світу. Це, в принципі, і було одним із головних завдань Глобальної конференції. Як тренери, так і учасники з різних країн залюбки сприймали усі пропозиції щодо подальшої співпраці. Наразі в мене є домовленість про колаборацію у двох цікавих темах. Сподіваюся, вдасться це зробити.
Наталія Гуменюк
“Роль журналіста-розслідувальника сьогодні – захищати базові цінності професії”, – сказав під час сесії про стан розслідувальної журналістики у світі Ricardo Uceda з Перу. Конференція стала тим місцем, де можна було побачити найкращі приклади журналістської роботи.
Тут не було обговорень, як вести медіабізнес, заробляти гроші на медіа, не втратити читача. На відміну від інших, саме ця подія нагадує, в чому полягає суть журналістики, є місцем, де знайомишся з найкращим – чи це розслідування про найбільший у світі витік інформації про офшори, чи поліцейські загони смерті у ПАР.
Я можу поділити отримані знання на декілька категорій:
- найкращі приклади розслідувань, які дають зачепки для майбутніх тем і матеріалів: висвітлення національної безпеки, розлідування у великому спорті, розслідування в конфліктних зонах, видобувна промисловість, фармакологічна
індустрія, найбільший у світі витік інформації про офшори (Offshore Leaks); - знання про те, як робити розслідування, роботу з документами;
- все, що стосується застосування нових технологій в розслідуваннях;
інформація про незалежні медіа у різних країнах, за якими варто слідкувати (100Reporters); - поглиблення знань у сфері власних інтересів на прикладі конкретних сесій (зокрема стосовно Близького Сходу, міжнародної безпеки, ультраправих угруповань, міжнародного тероризму);
- інформація про медіа та інші проекти, з якими можлива потенційна співпраця.
Конференція відкрила можливості проведення спільних проектів у близькому й далекому майбутньому. Серед них ті, в яких я сподіваюся брати участь безпосередньо, нові ініціативи в Україні за участі інших журналістів, а також конкретні розслідування.
Що стосується сучасних медіа, то хотіла б звернути увагу на бразильський феномен Midia NINJA або “Independent Narratives, Journalism and Action” (Незалежний наратив, журналістика в дії). Він, як на мене, є одним із найцікавіших прикладів незалежних медіа у світовому масштабі. Це колектив незалежних вуличних журналістів, які транслють протести у прямому ефірі, демоструючи ситуацію з середини.
Вони були першими, хто почав показувати жорсткі і часом неправомірні дії поліції під час протестів, тоді як більшість державних телеканалів займають доволі однозначну позицію і виправдовують місцеву владу. Ці вуличні журналісти почали свою роботу під час мітингів з середини червня, за кілька місяців їх проект отримав сотні тисяч переглядів, 220 000 фолловерів у Фейсбуку, а головне – послідовників по всій Бразилії, які приєднуються до руху.
Дмитро Гнап
Серед низки задач, які я собі ставив під час перебування на конференції, було не просто налагодження контактів з журналістами-розслідувачами з інших країн, а й проведення наради із закордонними колегами з приводу розслідування, що ми разом готуємо.
Значну користь принесла участь в майстер-класах з підготовки документальних фільмів та телевізійних розслідувань, зокрема секція: “Producing the Investigative Documentary” (спікер Том Гіллз (BBC). Що є важливим з огляду на початок моєї роботи саме над цим жанром розслідувань у найближчі місяці.
Участь у практичних воркшопах дозволила опанувати нові методики пошуку власності та активів в офшорних юрисдикціях. Крім того, завдяки участі в конференції, вдалося познайомитися з новими базами даних про громадян, які беруть участь в терористичній, корупційній чи піратській діяльності. Дуже запам’ятались виступи Мері Стеффенс та Пола Раду «Investigation International Business» та Джаніни Сеніні “Using ICIJ`s Offshore Money Database”.
Особливо слід відзначити, що завдяки участі в конференції вдалося встановити контакт з представниками Громадського телебачення Японії (NHK – JBC), які виявилися єдиним медіа в Японії, зацікавленим продовжити тему розкрадання коштів Кіотського протоколу в Україні.
