Земля освіти: Хто, як і чому зазіхає на землі рівненських шкіл

— У попередні роки було багато таких речей, коли у школи чи в дитячого садка різними способами відбирали землю. Або приватизували якесь невеличке майно, або ще щось таке інше, і далі діяли через суд і приватизували ту землю, — говорить Володимир Хомко.

— Мені особисто відомо декілька прикладів, коли з погодження керівників освіти забиралося декілька десятків, а то й сотень квадратних метрів від закладів освіти, — підтверджує Андрій Грещук.

Однак на інформаційний запит Агентства міська влада Рівного відповіла, що в період з 1998 (початок головування у Рівному Віктора Чайки) по 2010 роки було прийнято всього чотири рішення міської ради про передачу земельних ділянок фізичним та юридичним особам за рахунок земель закладів освіти.

У 2003 році 7 соток купила фірма “Бризос”. Тоді управління освіти підписало відмову від частини земельної ділянки дитсадка №35 на вулиці Гагаріна, 73.

У 2004-му Рівнерада безоплатно у приватну власність передала майже 6 соток громадянину Георгію Мінтенку на вулиці Герцена, 18, за рахунок земель управління освіти, неподалік школи №3.

У 2007-2008 роках двома рішеннями міської ради 18 з половиною соток поблизу 22-ї школи придбав підприємець Леонід Іткін.
Однак у відповіді на запит не йдеться ще про кілька шкільних ділянок. Наприклад, про теплицю і ділянку під нею, яка раніше належала 11-й школі.

— На Данила Галицького таке ж було, що була незавершена будівництвом тепличка, яку школа не обслуговувала, її також продали шляхом викупу, під неї також забрали кусок землі, — говорить колишній депутат Рівнеради, голова тимчасової депутатської комісії Рівнеради 5 скликання, яка досліджувала ситуацію із земельною ділянкою вечірньої школи Василь ГАЙЧУК.

Ще близько 2 соток землі, яка належить вечірній школі, в самому центрі міста, віддали в оренду у 2003 році за кілька десятків гривень.
— До міського голови (Віктора Чайки — ред.) звернувся громадянин Бруснєцов, який попросив взяти в оренду близько двох соток землі за рахунок території вечірньої школи, — розповідає Василь Гайчук. — Це була невелика клумба, яка межувала з його городом. І в 2003 році міський голова дав на це згоду, сесія прийняла відповідне рішення, і громадянин Бруснєцов оформив договір оренди земельної ділянки для садівництва чи городництва, я вже не пам’ятаю, на 10 років.
Однак, як з’ясувалося через кілька років, “Школа Надії”, яка орендує приміщення у вечірньої школи, планувала облаштувати на цій ділянці спортивний майданчик.

— Центр “Надія”, я знаю, в них є можливості трохи фінансові, в нас то немає, і вони хотіли побудувати в нас хоча б маленький спортмайданчик, — ділиться директор вечірньої школи міста Рівне Валентин ЛЕВЧИК.
Але зі спортмайданчиком не склалося, бо орендарі обнесли ділянку двометровим європарканом. Самих орендарів в робочий час немає вдома. На орендованій ділянці росте трава та стоїть біла іномарка типу “пікап-чобіток”. Паркан, за словами директора вечірньої школи, вони звели у 2008 році. Очевидно, сподіваються, що ділянка належатиме їм і надалі після 2013 року.

Депутати Рівнеради минулого 5-го скликання створили тимчасову депутатську комісію, яка прийняла рішення — повернути орендовану земельну ділянку в користування вечірньої школи.

— Якщо громадянка Бруснєцова (теперішній орендар – авт.) не захоче, то місто може звернутися до суду для того, щоб розірвати цю угоду для суспільних потреб міста, — переконаний Василь Гайчук. — Це дійсно територія вечірньої школи, і я думаю, що є всі підстави виграти цей суд.
Однак досі міська влада в суд не звернулася і, судячи з усього, навряд чи найближчим часом звертатиметься.

Школа №22
Також ми поцікавились про найбільш відомий і найбільш давній у Рівному випадок, коли земельну ділянку у центрі міста поблизу 12-ї школи віддали під будівництво кафе-бару “Торнадо”, який у Рівному отримав одіозну репутацію.

— “Торнадо”, ви знаєте, будувалося в 90-х роках. Будувалося воно за територією школи, — розповідає колишній начальник Рівненського міського управління освіти Віталій НОВАК. — Справа в тому, що територія школи в нас іде по ажурній металевій огорожі, яка є біля школи. Все інше — це землі, які тоді належали, якщо я не помиляюся, до тресту зеленого господарства.

Про те, що земельна ділянка, хоч і знаходиться впритул до земель 22-ї школи, однак на час викупу школі вже не належала, говорить і приватний підприємець Леонід ІТКІН. Йому у 2008-му році продали 18,5 сотки землі під приміщенням, яке він викупив ще раніше. Він займався будівництвом і сам у 90-х роках збудував для міста це приміщення. Однак місто не мало чим з ним розрахуватись і замість розрахунку віддало йому в оренду саме приміщення. Потім йому запропонували його викупити. Каже, що заплатив 260 тисяч гривень.

У 2008-му підприємець викупив землю під приміщенням “для будівництва та обслуговування підліткового клубу”.

— Умова була — якщо буду купляти, то й земельну ділянку заберу, — розповідає Леонід Іткін. — Якщо я куплю приміщення, а мені земельну ділянку не дадуть, то мене просто виженуть.

Підприємець Леонід Іткін очолює обласну федерацію шашок. Через любов до спорту в нього з’явилася ідея побудувати підлітковий спортивний клуб з готельними номерами для спортсменів, тренажерним і спортивним залом. Він навіть план вже розробив і затвердив, однак клубу ще й досі немає. Каже, що завадила криза.

Найнебезпечніше зараз для 22-ї школи, яка стоїть поруч з ділянкою підприємця, те, що Леонід Іткін з якихось причин не зможе побудувати підліткового клубу, натомість продасть ділянку менш гуманному підприємцю, який побудує там ще одне “Торнадо”.

Школа №12
Попри те, що міський голова Рівного Володимир Хомко обіцяв нікому не віддавати землі шкіл і дитсадків, у центрі Рівного, поблизу тієї ж 12-ї школи, депутати віддали частину ділянки. У липні 2010 року міська рада приймає рішення надати в оренду громадянці Людмилі Шиляєвій для будівництва та обслуговування адміністративно-фінансового центру понад 11 соток землі. Частина цієї ділянки обліковувалась за школою, однак школа не мала державного акту на землю, тому тепер тут бетонна стіна, а в підвалі приміщення — кафе-бар, вже другий біля 12-ї школи. За рік орендар землі платить 6 тисяч 810 гривень.

Заступник начальника управління Держкомзему в місті Рівне Людмила ДЖУМ говорить, що така ціна лише на період будівництва. На рік. Коли завершиться будівництво, то плата за цю землю має бути в чотири рази вищою.

Олександр Шиляєв каже, що він власник цього офісного центру, хоча юридично власність оформлена на його матір Людмилу Шиляєву. Окрім того, він голова правління ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, нафтопереробного заводу, який підконтрольний групі “Приват”. Тому попереджає, що в нього десяток юристів і достатньо впливу, щоб гідно відповісти, якщо журналісти висвітлять щось у негативному руслі.

На відеокамеру для телепроекту журналістських розслідувань “Четверта влада” пан Шиляєв говорити відмовляється. Однак залюбки розповідає, що купив стару хату із земельною ділянкою і побудував на ній офісний центр. Каже, що хабарів принципово чиновникам не давав і робив все в рамках закону. Для обслуговування центру орендував у міста “клумбу біля школи”, натомість збудував для міста транспортну зупинку.

Відсутність державних актів
Всі зазіхання на землю шкіл чи дитсадків стають можливими завдяки чиємусь впливовому лобіюванню та завдяки відсутності у навчальних закладів державних актів на постійне користування земельними ділянками.
За словами Олександра Шиляєва, держакт на землю школа отримала одночасно з офісним центром.

Міський голова Рівного говорить, що дано доручення розробити документи, які закріпляли б землю за всіма навчальними дошкільними закладами і школами.

— Таким чином, як буде вже акт на право володіння, ніхто не зможе нічого зробити, — говорить Володимир Хомко. — Зробимо це по спортивних майданчиках, по школах і дитячих садках. Таким чином, ніхто ні одного квадратного метра від школи відщипнути не зможе.
Однак досі ще понад третина шкіл, позашкільних закладів та дитсадків не мають державних актів на землю. Новий начальник управління освіти Василь ХАРКОВЕЦЬ каже, що не вистачає коштів і взагалі з цими питаннями слід звертатися в управління земельних відносин.

— Ми до механізму проходження коштів відношення не маємо.
— А чому на теперішній час ще не всі державні акти готові?
— Це до них запитання — це не до мене.
— А управління освіти не цікавить, чому не всі школи мають держані акти?
— Ну я за місяць не можу всім зацікавитися. Я тут з 14 вересня. (Розмова відбувалася в листопаді 2010 року – авт.).
На думку міського голови, те, що й досі 30 дошкільних, шкільних та позашкільних закладів не мають державних актів на землю, пов’язано з грошима, оскільки це нібито немалі гроші.

Але, за словами начальника Рівненського міського управління земельних відносин Василя ПАРЧУКА, яке організовує виготовлення державних актів, вартість всіх робіт з підготовки державного акта на землю в середньому 14-15 тисяч гривень. Однак завдяки тендерним процедурам виготовлення актів здешевлюється до 9-11 тисяч. Василь Парчук пояснив, що, крім 44-х держактів, які видано, ще 21 на стадії завершення і тому залишилось виготовити ще 13 державних актів для шкіл, дитсадків та позашкільних закладів. І щоб закінчити видачу актів усім школам, потрібно ще 140-160 тисяч гривень. Для міського бюджету це невелика сума. І міський голова, і начальник управління земвідносин сподіваються, що за 2011 рік всі держакти школам та дитсадкам будуть виготовлені.

— І зараз ніхто не відщипне, бо це під моїм наглядом, — запевняє міський голова Рівного. — Хіба що я не знаю що… десь я поїду і не знаю, що може бути. Служби відповідні попереджені: без мого відома — ніякого шевеління.

(Продовження буде опубліковано незабаром на порталі OGO.ua )
Автор: Володимир ТОРБІЧ, Антоніна ТОРБІЧ, ІА “Рівненське агентство журналістських розслідувань”.

Розслідування проведене за підтримки Данської асоціації журналістів-розслідувачів та проекту SCOOP в Україні. Виключна відповідальність за розслідування — ІА “Рівненське агентство журналістських розслідувань”.