Автор: Сергій Лещенко, УП _ Середа, 17 лютого 2010, 21:02
За п\’ять років свого президентства Віктор Ющенко порвав на грудях не одну сорочку, роздаючи обіцянки, в тому числі про зрівняння у правах високопосадовців та простих смертних.
Автор: Сергій Лещенко, УП _ Середа, 17 лютого 2010, 21:02
За п\’ять років свого президентства Віктор Ющенко порвав на грудях не одну сорочку, роздаючи обіцянки, в тому числі про зрівняння у правах високопосадовців та простих смертних.
Цим він, наприклад, відрізнявся від Януковича, який під абстрактне гасло “Покращення життя вже сьогодні” тиховиводив з державної власності резиденцію “Межигір\’я”.
Ющенко ж, агітуючи своїх прихильниківперед парламентськими виборами 2007 року, був більш категоричним. Він заявив про необхідність “позбутися вражаючих за розміром пільг для депутатів та інших можновладців”.
“Сьогодні число таких привілеїв становить 30 позицій – це безкоштовні квартири, транспорт, санаторії, медичні і соціальні послуги… Щороку платники податків витрачають на депутатські пільги майже півмільярда гривень. Це – блюзнірство! – обурювався гарант Конституції. – Таку політику ми не тільки зупинимо, але й поставимо на сторожі Національне антикорупційне бюро”.
На словах з президента Ющенка виходив палкий борець за соціальну справедливість. Але справжні його погляди щодо “вражаючих за розміром пільг” стали відомими в останні дні перебування на посаді.
На прощальній прес-конференції в статусі президент Ющенко виявив бажання прихопити з собою державну резиденцію, в якій він зараз мешкає на території “Конча-Заспи”.
Відповідаючи на запитання, чи залишить він собі будинок, де проживав як президент, Ющенко сказав: “Я знаю, що за статусом державним посадовцям певного рівня відповідно до закону належить таке право. Як розпорядиться майбутній президент по відношенню до мене – це запитання до нього. Скажуть “на вокзалі” – буду на вокзалі, скажуть “по закону, є таке рішення” – я його прийму. Подивимось…”.
Про який “закон”, який дозволяє прихопити резиденцію, в даному випадку говорив Ющенко – загадка. Бо насправді його не існує в природі.
Можливо, питання призначення президенту державної дачі регулюється підзаконним актом, наприклад, якимсь рішенням уряду – але якщо воно й існує, то має секретний гриф.
У 2008-му було знято позначку “не для друку” з постанови уряду 2003 року “Про обслуговування будинками відпочинку “Конча-Заспа” та “Пуща-Водиця” окремих категорій посадових осіб і пенсіонерів”.
Фактично, це єдиний публічний документ, яким чиновникам надається право користуватися “Конча-Заспою” та “Пуща-Водицею” під час і після закінчення повноважень. Але в ньому немає згадки про президента.
Можна відштовхуватися від практики, застосованої щодо попередника Ющенка. Так, Леонід Кучма отримав свій будинок в “Конча-Заспі” у довічне користування за розпорядженням в.о. прем\’єра Миколи Азарова, на який було накладено гриф “для службового користування”. Зміст цього документу, підписаного за чотири дні до інавгурації Ющенка, досі невідомий.
Той факт, що делікатне питання вирішувалося постановою Кабміну, зробило Кучму вразливим перед новою владою. Тому що Тимошенко, ставши прем\’єром в 2005-му, скасувала це розпорядження. І тільки Янукович у 2007-му як глава уряду знову поновив його дію.
Можливо тому, що Ющенко розумів ризики владнання цього питання через Кабінет міністрів, він і обмовився, що чекає “розпорядження президента”. Щоб принаймні в кожного нового прем\’єра не виникала спокуса забирали хатинку в третього президента.
Загалом посилання Ющенка у своїй відповіді про наявність якогось закону, що дозволяє президенту брати в пожиттєве користування дачу, є щонайменше цинічним. Адже платники податків, коштом яких і збудовано цей об\’єкт, не мають жодної можливості ознайомитися з самим нормативним актом.
Бідкання Ющенка про життя на “вокзалі” вражають, адже сам він більш ніж забезпечений житлом. У його приватній власності – цілий хутір в Безрадичах по сусідству з “Конча-Заспою”, дача в Яремчі та двоповерхове помешкання у серці Києва біля Софії площею під 400 квадратних метрів.
В цьому ж будинку має житло його брат, який, до речі, не погребував взяти безкоштовну депутатську квартиру.
Але це не завадило бажанню Ющенка прихопити з собою державну дачу №29 на території “Конча-Заспи”, де він проживав з 2005 року.
Об\’єкт номер 1
На державній дачі №29 у часи президентства мешкав Кучма. Після відставки він з\’їхав у будинок в “Кончі” тут же по-сусідству, наданий йому в пожиттєве користування. А Ющенко, переобладнавши бібліотеку в дитячу кімнату, оселився в президентській резиденції.
Цей будинок в стилі класицизму стоїть на земельній ділянці близько пів гектара. Всередині є спортзал та просторі приміщення для ведення переговорів. За розповідями очевидців, зроблено по-багатому: мармур, дерев\’яні панелі, позолочені меблі…
Будинок №29, куди заїхав Ющенко, ставши президентом
У Європі, інтегруватися в яку Ющенко намагався всю свою каденцію, не існує практики подарунків резиденцій колишнім керівникам.
Навпаки, наприклад, у Німеччині для депутатів парламенту надається службовий гуртожиток, з якого вони виїжджають після закінчення повноважень. А канцлер може жити у апартаментах прямо в “Канцлерамт” напроти Бундестагу. І, звісно, після закінчення повноважень Ангела Меркель не може оформити на себе це помешкання.
Так само у Франції. Відставний президент, для прикладу, може пожиттєво користуватися дипломатичним паспортом. Але він не може забрати з собою апартаменти в Єлісейському палаці або замок Рамбуйє.
Але європейськість Ющенка кудись зникала в питанні пільг для найвищих чиновників.
Будучи президентом, він і не подумав скасувати практику роздачі державної нерухомості своїм підлеглим. Ющенко навіть не розсекретив процес виділення дач, а став повноцінним учасником цього процесу, який за дивною радянською традицією досі існує в Україні.
Більше того, Ющенко особисто підписував документи, які поширювали неприродні пільги на далеко не бідних екс-керівників держави.
“Будинок розкошів” для спікера
Так, “Українська правда” виявила розпорядження Ющенка з грифом секретності, яким він “ощасливив” іншого борця за щастя простих людей Володимира Литвина після втрати ним повноважень спікера навесні 2006 року.
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Не для друку
17 травня 2006 року
1. Призначити колишньому голові Верховної Ради Литвину В.М. довічне грошове утримання в розмірі місячного фонду оплати праці голови Верховної Ради.
2. Зберегти за Литвином та його сім\’єю побутове (одна покоївка), медичне та санаторно-курортне обслуговування закладами Державного управління справами.
3. Надати Литвину у довічне користування будинок №17 в будинку відпочинку “Конча-Заспа” з необхідним обслуговуванням та утриманням за рахунок бюджету.
4. Державному управлінню справами забезпечити Литвина довічно транспортним обслуговуванням (автомобіль з двома водіями)
5. Надати Литвину В.М. пільги щодо оплати користування житлом, комунальними послугами, газом, електроенергією, телефоном та іншими послугами (50-відсоткова знижка від установлених тарифів).
Президент України Віктор Ющенко
“Українська правда” зверталася до Литвина по коментар щодо наданого йому державою будинку, але він проігнорував журналістський запит.
Коли журналіст “Української правди” підійшов до Литвина у парламенті з питанням, спікер дав безкоштовну пораду автору цих рядків: “Дайте я спочатку унормую роботу Верховної Ради. Напишіть про решту будинків, а потім вже про мій”.
Ці два маєтки Ющенко довічно надав Литвину
Вражає навіть не те, що зміст цього розпорядження демократичний президент Ющенко приховав від очей своїх співгромадян. Особливо шокував своєю дріб\’язковістю та жадібністю п\’ятий пункт.
Спікеру Литвину, що зі сльозами на очах любить розповісти про знедолених пенсіонерів, була надана знижка на тарифи за користування комунальними послугами, газом, електроенергією та світлом!
Підписати це в Ющенка не здригнулася рука. І сьогодні він чекає аналогічного жесту відносно себе – уже від нового президента.
Сергій Лещенко, УП _ Середа, 17 лютого 2010, 21:02
