Єдина державна база обману

Автор: Максим Опанасенко, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для газети «Вечірні Черкас», 25 липня 2012 року

Як і минулоріч, он-лайн подача документів до вишів стала для вступників тестом на витривалість. Такий же тест, але вже з прийому документів, пройшли і працівники приймальних комісій.
Коли журналісти запитали міністра освіти Дмитра Табачника про його власну оцінку кампанії, чиновник, посміхнувшись, заявив: «Прекрасно оцінюю». Це може бути і правдою – на проблемах абітурієнтів близькі до міністерства люди зробили «бізнес».

У чому «бізнес-ідея»
«Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) – автоматизована система накопичення, оброблення, зберігання та захисту даних, у тому числі персональних, щодо закладів, які здійснюють освітні послуги в Україні…». Це офіційна інформація про базу на сайті Державного підприємства «Інфоресурс». Його було створено минулоріч наказом Кабінету Міністрів. Підприємство і повинно збирати інформацію про абітурієнтів, студентів та викладачів ВНЗ.
«Інфоресурс» просто став новим посередником – між фірмою ректора КПІ і випускниками університетів. Друге призначення бази – забезпечити «Електронний вступ». МОН разом із приватною конторою «Імперія-інфо» запустили цей сервіс в якості експерименту. Він обійшовся кожному вишу у 30 000 гривень на рік, які компанія під прикриттям Міносвіти змусила сплатити «за інформаційний супровід». І у тисячі нервових клітин, які вступники витратили, коли не могли відіслати свої документи, зайти у власний профіль і навіть просто завантажити портал.

Як робили гроші
«На розробку і впровадження Єдиної державної бази з питань освіти і системи „Електронний вступ“ бюджетні кошти не витрачалися», – таку відповідь ми отримали з Міністерства освіти на запитання про ціну створення системи.
База насправді була створена на безкоштовній платформі. На головній сторінці «Електронного вступу» стоїть звичний мільйонам користувачів лейбл компанії Microsoft. Вона розробила безкоштовний сервіс для освітян – передусім студентів і викладачів. Працює він як електронна пошта та файлообмінник одночасно. Поширюється безкоштовно. Викладена ця інформація на спеціально створеному для сервісу сайті – http://osvitavsim.org.ua. Саме його Міносвіти взяло як платформу при створенні системи, використавши подібну електронну адресу – http://ez.osvita-vsim.org.ua/.
Але похвальна відмова від грошей платників податків задля розробки бази не завадила «косити бабло» в іншому напрямку. 4 травня усі ВНЗ отримали листа від заступника міністра освіти Євгена Суліми – «Щодо вартості послуг з організації та підтримання доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти». У ньому йдеться про те, що підключення обов\’язкове і… платне.
Вишам запропонували декілька варіантів. Перший – сплатити 9 297 гривень за підключення власного інтерфейсу, 744 гривні за одне робоче місце оператора. Після цього з системою у виші могло працювати скільки завгодно людей.
Найпопулярніший серед вступників Київський національний університет Шевченка обрав другий варіант. «Ми сплатили 744 гривні за підключення і по 180 гривень за кожне робоче місце операторів», – каже проректор університету Володимир Бугров. За його словами, ВНЗ підключив 200 операторів. Тобто сплатив приблизно 36 744 гривні.
Чи це все? Ні. Згідно з цим же таки листом Суліми, кожен виш щоквартально має сплачувати ще по 36 копійок за кожного студента.
Усі гроші чиновник зобов\’язує ВНЗ сплатити на банківський рахунок ДП «Інфоресурс».
Чому тариф саме такий і як його обгрунтувати? Заступник директора департаменту вищої освіти МОН Микола Фоменко, що курує вступну кампанію-2012, на це запитання нам відповів: «Я не володію цією інформацією».
Скільки так можна заробити? Згідно з відповіддю МОН, до ЄДБО підключилися 1 078 вищих навчальних закладів. Якщо в середньому кожен сплатив нехай утричі менше, ніж університет Шевченка, загалом вони віддали 10 мільйонів гривень. Плюс – щоквартальна плата за студентів. Університет Шевченка, де в середньому навчається близько 26 000 студентів, має доплачувати «Інфоресурсу» ще 9 360 гривень щотримісяці.

Хто на касі
Засновником «Інфоресурсу» є Міносвіти. Юридична адреса підприємства збігається з адресою міністерства. Керівника у підприємства зараз немає – його обов\’язки виконує Валерій Підліснюк.
Зате очевидні інші зв\’язки. «Інфоресурс» є правонаступником Державного центру прикладних інформаційних технологій. Його очолював Ігор Коваленко. Разом із радником Дмитра Табачника Михайлом Шмельовим Коваленко є співзасновником приватної компанії «Дірекс-телеком».
Саме Шмельов минулого року активно пропагував ідею електронного вступу. Цього року він разом із чиновниками МОН і «Інфоресурсу», брав участь у всіх освітніх заходах, присвячених вступу та Єдиній електронній базі.
Окрім правоохоронних органів, подібні «бізнеси» могли б припинити подані Віктором Януковичем ще минулого року пропозиції до закону «Про адміністративні послуги». За цими поправками, всі доходи державних підприємств мають іти напряму в казну. Рада проголосувала ці зміни лише 21 червня цього року. Зараз документ чекає підпису Президента.