Автор: Юрій Ніколов, «Наші Гроші», 28 грудня 2011 року
Хочеш жити – вмій крутитись, та говорити приємні слова керівництву. Бо з’їдять. Саме за цим, схоже, принципом діє інвестиційне агентство лідера «Пори» Владислава Каськіва, який подався на заробітки до Януковича.
Маневри між Сциллою і Харибдою рідко для якого верблюда завершуються проходженням крізь вушко голки. Відтак доводиться його безупинно змащувати. Використовуючи і фінансові ресурси, і бурхливу фантазію. Саме в таке складне становище потрапило Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, очолюване Владиславом Каськівим.
Автор: Юрій Ніколов, «Наші Гроші», 28 грудня 2011 року
Хочеш жити – вмій крутитись, та говорити приємні слова керівництву. Бо з’їдять. Саме за цим, схоже, принципом діє інвестиційне агентство лідера «Пори» Владислава Каськіва, який подався на заробітки до Януковича.
Маневри між Сциллою і Харибдою рідко для якого верблюда завершуються проходженням крізь вушко голки. Відтак доводиться його безупинно змащувати. Використовуючи і фінансові ресурси, і бурхливу фантазію. Саме в таке складне становище потрапило Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, очолюване Владиславом Каськівим.
З одного боку у нього є абсолютно ворожий Андрій Клюєв, який з висоти своєї посади першого віце-прем’єра не пропускає до Каськіва жодної зайвої гривні. З іншого – товариський Сергій Льовочкін, який на посту голови президентської адміністрації не дозволяє агресивному середовищу геть знищити молодого менеджера. Так і виходить, що досвідченим фінансистам Держагенства залишається втішатись підножним кормом – видатками на рекламу, закордонними гастролями та сміттєвими концепціями. І ось тепер – на соцопитуваннях.
Ситуація про яку зараз піде мова, є дуже типова для України. Не думайте, що у Каськіва якісь унікуми вигадали якусь особливу схему. Єдина їх відмінність в тому, що вони це оприлюднили. Відповідно вся схема оборудки з’явилась у тендерній документації. Отже, до справи.
19 грудня Держагентство за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Агенція «Вірна лінія» на проведення комплексної оцінки стану інвестиційного клімату регіонів України. Вимірювання інвестиційної привабливості регіонів коштуватиме 587 тис грн., повідомляється в «Віснику державних закупівель».
Угода передбачає аналіз офіційних статистичних даних, офіційної документації новин, аналітики, та іншої інформації, опублікованої протягом п’яти попередніх років, а також проведення соціологічного опитування. Потрібно методом особистого інтерв’ю опитати 600 представників малого, середнього та великого бізнесу в кожному регіоні України та провести глибинні інтерв’ю з 81 експертом (по три в кожному регіоні).
Контент-аналіз статистичних даних має визначити адміністративно-політичні умови розвитку бізнесу та інвестування, інвестиційний потенціал, привабливість та ризики регіонів.
Соціологічне опитування має визначити інвестиційні настрої, очікування і побоювання підприємництва загалом по країні та в окремих регіонах. Зокрема підприємці та експерти мають дати оцінку інвестиційної політики центральної та місцевої влади, з’ясувати інвестиційні очікування і побоювання загалом по країні та в окремих регіонах (повністю технічне завдання тут).
ТОВ «Агенція «Вірна лінія» засновано громадським активістом зі Львова Олегом Вострих та ПАТ «Ренесанс», що належить власникам будівельної корпорації «Нест». В відкритих джерелах дані про «Вірну лінії відсутні», навіть сайт фірми знайти не вдалось.
А тепер корупційногенні сліди.
По-перше – терміни. Звіт щодо індексу інвестиційної привабливості регіонів та їх рейтингу потрібно здати до 20 грудня 2011 року. Тоді як угоду укладено 19 грудня. Зрозуміло, що за один день опитати майже 700 чоловік, проаналізувати купу статистики і написати звіт неможливо. Тому подеколи буває таке, що роботи виконуються в надії на завірення замовника, що «всьо буде чьотко, бабки віддам». Однак у випадку з відкритими торгами це не дуже працює. Адже учасників двоє. І якщо це чесний тендер, то кожен із претендентів має сподіватись на перемогу і «бабки».
Виходить, що дві фірми – ТОВ «Агенція «Вірна лінія» і ТОВ «Репутейшн Кепітал» – мали ще до офіційного визначення переможця працювати в поті чола. Але чи багато таких дурних? А може є кілька розумних, один з яких має гарантії перемоги, а другий просто робить на тендері мудре обличчя?
По-друге – ціна. Експерт «Наших Грошей» з соціологічного середовища, який не побажав публічно псувати стосунки з Каськівим, запевнив нас, що собівартість такої роботи складає в 8-10 разів менше, ніж зафіксовано в угоді. Він виходив з того, що за одне інтерв’ю опитувальники отримують в найкращому випадку $10. Це дає близько 60 тисяч гривень за «поле». Ще з десяток тисяч можна викрутити на офіційній статистиці та написанні звіту. При бажанні зекономити і з цієї ціни можна зрізати.
Головне, було б бажання економити державні гроші. А можливість є, і до того ж унікальна.
Прямо в тендерній документації прописано, що списки експертів і підприємців разом з «листами підтримки» і офіційною статистикою для аналізу надає Держагентство. Тобто соціо-аналітикам залишається банальне «почитав-позвонив-настрочив». Але саме ця банальність суттєво зменшує вартість робот. Оскільки для «польовиків» придумати кого опитувати і знайти його – є найзатратнішим елементом.
По-третє – достовірність. Соціологія – це наука. Її дані призначені для достовірних доказів на користь якихось теорій. В нашому випадку ми маємо те, що соціологи не самі обирають експертів та бізнесменів для опитування. Навпаки, агентство Каськіва саме надає «списки та контактні координати» регіональних підприємців, експертів та закордонних експертів з інвестування, які працюють у столиці та в регіонах. Тобто роль соціологів апріорі зводиться до «подай-принеси».
Отже на вихлопі обов’язково будемо мати якійсь індекс, який Каськів постарається донести до потрібних вух. Звичайно, Льовочкіну це підлабузництво геть непотрібне, Сергій Володимирович – людина ділова, і мізки йому запудрити неможливо. А ось Віктору Федоровичу може сподобатись, коли якась соціологія покаже, що під його мудрим керівництвом інвестиційна привабливість України зросла, і про це навіть люди говорять. Як відомо, гінця з добрими вістями не вбивають, а милують. А можуть навіть і соболя на плечі накинути. Наприклад, вказівкою хитросхемному Клюєву на кшталт «та дай ти вже цьому пацану скількись мільйонів на будівництво чого-небудь». І більше не доведеться хвилюватись, що Янукович підловить його в темному коридорі і спитає: «Ти 12 мільйонів на п’ятизіркові готелі і бізнес-клас в літаках взяв? А де результат? Де інвестиції? По шапці захотів?!»
Хоча в Держагентстві в будь-якому разі не сумніваються у вірності обраної лінії.
«Результат нашої діяльності яскраво підтверджує: ініціатива Президента, пов’язана зі створенням Інституту національних проектів, дуже успішна», – повідомив Владислав Каськів на прес-конференції саме 20 грудня, коли йому мали доставити замовний індекс.
Автор: Юрій Ніколов, «Наші Гроші», 28 грудня 2011 року
