Олександр Бурмагін – медіаюрист, який успішно провів справу за позовом консорціуму ЄДАПС до газети «Бізнес» та інших про стягнення 46 млн. гривень, справу за позовом до газети «Комерсант» про спростування інформації щодо причетності заступника міністра транспорту до судна «Фаїна» та інші.

Олександр Бурмагін – медіаюрист, який успішно провів справу за позовом консорціуму ЄДАПС до газети «Бізнес» та інших про стягнення 46 млн. гривень, справу за позовом до газети «Комерсант» про спростування інформації щодо причетності заступника міністра транспорту до судна «Фаїна» та інші.

Напередодні позачергових виборів до Верховної Ради України юрист нагадав медійникам про те, які вимоги до висвітлення виборчої кампанії містить українське законодавство і на які правові граблі не варто наступати.

«Редакторський портал» наводить найважливіші фрагменти лекції Бурмагіна, прочитаної під час тренінгу «Юридичні та журналістські стандарти висвітлення виборів» (ІРРП):

1. У період виборчої кампанії ЗМІ можуть друкувати політичну рекламу, яка містить заклики голосувати за того чи іншого кандидата, й інформаційні матеріали, які допоможуть виборцям прийняти виважене і помірковане рішення, за кого голосувати.

Головне розрізнення між цими двома типами повідомлень – гроші. Політична реклама має оплачуватися з виборчих фондів кандидатів і ні з яких інших фондів – ні благочинних, ні партійних, ні приватних фондів прихильників кандидата. Замовником інформаційних матеріалів є редакція, вона й оплачує написання та публікацію таких статей.

2. За формальними ознаками багато інформаційних матеріалів про вибори можуть бути потрактовані як політична реклама. Лише дотримання журналістських стандартів – правдивості, зваженості та неупередженості є доказом висвітлення процесу виборів та інформування громадян (з використання в т.ч. й оціночних суджень), але не агітацією.

3. Формальними ознаками політичної реклами є:

• використання символіки або логотипів партій – суб\’єктів виборчого процесу,
• повідомлення про підтримку партією – суб\’єктом виборчого процесу або кандидатом у депутати видовищних чи інших публічних заходів
• привернення уваги до участі у таких заходах партії – суб\’єкта виборчого процесу чи певного кандидата у депутати.

У попередній редакції закону про вибори народних депутатів не було чіткого визначення політичної реклами. Це призвело до зловживань, коли ЗМІ заявляли, що окремі матеріали є політичною агітацією, проте не є політичною рекламою. Новий закон будь-які агітаційні матеріали у ЗМІ в період виборів трактує як політичну рекламу, яка – і це важливо – має оплачуватися з виборчого фонду кандидата. І лише з нього.

Також важливим є твердження закону про те, що реклама друкованих видань (газет, журналів, книг), інших товарів та послуг з використанням прізвищ чи зображень (портретів) кандидатів, назв чи символіки партій – суб\’єктів виборчого процесу також є політичною рекламою. Цей пункт означає, що біг-борди на яких рекламувалися перші шпальти ЗМІ із зображеннями кандидатів законом трактуються як політична реклама. Відповідно, витрати на розміщення мають бути оплачені з виборчих фондів кандидатів.

Також як політичну рекламу буде потрактовано оголошення/макет про концерт співачки Таїсії П., якщо співачка є кандидатом у народні депутати, а концерт відбувається у період виборів («реклама інших товарів та послуг з використанням прізвищ чи зображень (портретів) кандидатів»). Для ЗМІ це означає тільки одне: макет з рекламою концерту має бути оплачено з виборчого фонду кандидата.

4. Друкована площа, відведена на політичну рекламу впродовж виборчого процесу в друкованих засобах масової інформації, у тому числі рекламних, не може перевищувати 20 відсотків обсягу друкованої площі кожного номера видання чи додатка до нього. Це обмеження не поширюється на друковані засоби масової інформації, засновниками яких є політичні партії.

Газети дуже легко обходять це положення закону, збільшуючи за потреби обсяг номера. Як правило, у свідоцтві про реєстрацію фігурує більший обсяг сторінок, ніж у звичайного газетного номера.

5. ЗМІ мають дотримуватися вимог щодо публікацій опитувань громадської думки щодо кандидатів. Необхідно вказувати:

• організацію, що проводила опитування;
• час його проведення;
• кількість опитаних;
• метод збору інформації;
• точне формулювання питання;
• статистичну оцінку можливої помилки.

Також новий закон про вибори скоротив терміни мораторію на публікацію даних соцопитувань з 10 днів до виборів до двох днів. Це означає, що останній день публікації опитувань громадської думки – четвер до 24.00.

6. Останній день перед виборами є днем тиші, який відводиться на те, щоб виборці могли прийняти зважене рішення на основі вже отриманої інформації. Проведення активної агітації (публікація агітаційних матеріалів у засобах масової інформації, розповсюдження виборчих листівок, розклеювання виборчих плакатів, публічні заклики голосувати за чи проти кандидатів на пост Президента України) та розповсюдження політичної реклами з часу припинення передвиборної агітації забороняється.Передвиборні агітаційні матеріали знімаються з 24 години останньої п\’ятниці, що передує дню виборів чи дню повторного голосування, відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Але: ця норма зовсім не зобов’язує ЗМІ чистити інтернет-архіви чи вилучати з кіосків номери, що вийшли до часу припинення передвиборної агітації.

7. ЗМІ, що оприлюднив інформацію, яку кандидат на пост Президента України вважає явно недостовірною, не пізніш як через три дні після дня оприлюднення таких матеріалів, але не пізніш як за два дні до дня виборів зобов\’язаний надати кандидату на пост Президента України, партії (блоку), щодо яких поширено недостовірні відомості, на їх вимогу можливість спростувати такі матеріали: надати такий же ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати в друкованому засобі масової інформації наданий кандидатом чи партією (блоком) матеріал, який повинен бути набраний таким самим шрифтом і розміщений під рубрикою «спростування» на тому ж місці шпальти в обсязі не меншому, ніж обсяг повідомлення, що спростовується.

Що може бути підставою для відмови у праві на відповідь:

8. Закон говорить про забезпечення рівних умов усіх суб’єктів виборів – ЗМІ мають збалансовано висвітлювати коментарі усіх партій і кандидатів у депутати щодо подій, що стосуються виборів.

Але що робити, якщо всі кандидати прагнуть потрапити в ефір чи на газетну шпальту, але ж ані ефірний час, ані газета не резинові? Приводом для відмови кандидатові може бути а) низький рейтинг і б) зміст його коментарю – якщо в своєму коментарі кандидат порушує законодавство України, то це може бути приводом для відмови у публікації або вирізано при монтажі.

9. ЗМІ мають дотримуватися принципу рівних умов кандидатів. Це означає: рівний доступ й однакові розцінки для всіх кандидатів незалежно від їхніх політичних поглядів. Розцінки друкуються заздалегідь. Якщо йдеться про чергові, а не позачергові вибори, то закон визначає граничний термін не пізніше, ніж за 78 днів до виборів. Закон прямо забороняє надавати знижки або інші преференції для будь-кого з кандидатів.

10. Не джинсуйте! Угода про рекламу – ваш щит від відповідальності за рекламний контент. Вона захистить вас від усіх негараздів, крім двох випадків:

• Якщо контент, в тому числі і рекламний, порушує законодавство України, містить заклики до повалення державного ладу, порушення цілісності держави, дискримінації, вживає мову ворожнечі тощо.

Щоб уникнути цієї пастки, віддавайте рекламні матеріали на юридичну перевірку, тим паче що на час виборів медійні громадські організації відкривають гарячі лінії, на яких надають безкоштовні правові консультації для ЗМІ.

• Негативна інформація про суб’єкта виборчого процесу, недостовірність якої було встановлено судом і це рішення набуло законної сили.

Одразу скажу, що я би оцінював цю статтю як суто теоретичну – у моїй практиці не було жодного позову за цією статтею і я ніколи не чув про такі позови.

Від решти звинувачень ви надійно захищені угодою про рекламу: адже закон прямо говорить, що за зміст рекламних повідомлень несе відповідальність законодавець.

Джерело: Редакторский портал

Фото: Інститут розвитку регіональної преси