Хлопчик років семи прилипнув до невеличкого екрана, що прямісінько біля самої каси супермаркету. Поки його мама розраховується з касиркою за ковбасу та сир, малий не зводить очей з екранного робота, який лазером то розрізає, то зварює сигарету.

— З вас 74 гривні 86 копійок.

— Ой, ледь не забула! Дайте мені ще дві пачки… Ось ці, — жінка кілька разів проводить рукою прямісінько над головою продавчині, поки нарешті не знаходить потрібну їй марку цигарок.

Стенд із пачками — на касі, на рівні очей дорослих. Шоу з роботом — на рівні дитячих очей. Це не випадковості, а продумана війна тютюнових компаній за ринок збуту. Непомітно для більшості медіа вони щойно виграли битву в українському парламенті.

Ще минулої осені для них все виглядало похмуро. Рада попередньо схвалила ідею повністю заборонити всю тютюнову рекламу. Жодної пачки на вітрині, жодної акції з сигаретами, жодної реклами в інтернеті.

Але місяць за місяцем у затишних приміщеннях парламентського комітету з питань свободи слова та інформації лобісти тютюнових компаній відвойовували втрачені висоти. І врешті-решт домоглися відкладення всієї ідеї у довгий ящик. “Свідомо” слідкувало за ходом боїв, які прямо вплинуть на життя мільйонів українців.

Висота 1: Право на промо-акції

— А яку марку сигарет ви курите? То, може, спробуєте це? Якщо купите дві пачки — отримаєте приз, — агітує всю чергу біля кіоску з сигаретами пишногруда барбі в коротесенькій спідниці.

За оцінкою Російської асоціації маркетингових послуг, саме на ось такі акції роблять ставку виробники тютюну та алкоголю. Коли пряма реклама заборонена, під час промо-акції продаж товарів у середньому зростає на 10 відсотків.

У першій версії закон забороняв будь-які промо-акції. За півроку це правило переписали. Тепер воно звучить так: “…забороняється реклама за допомогою заходів рекламного характеру, крім спеціальних виставкових заходів тютюнових виробів”.

У чому хитрість? Тому що будь-яку акцію можна назвати “спеціальним виставковим заходом”. Наприклад, у головних повітряних воротах України — київському аеропорті “Бориспіль” — були встановлені сітілайти Camel та Winston. Коли Інститут медіа-права, що займається антитютюновим лобізмом, поскаржився до Держспоживстандарту, виявилося: це… виставковий захід.

Хто запропонував виписати закон так, щоб зберегти тютюновим компаніям можливість проводити такі заходи? Депутати від Партії регіонів Анатолій Кінах та Артем Синиця.

Висота 2: Реклама у ЗМІ

“Будь стильною”, — довгонога сексуальна брюнетка випускає дим зі сторінки глянцевого журналу.

Закон спочатку забороняв будь-яку рекламу тютюну в усіх засобах масової інформації, окрім спеціалізованих видань тютюнової галузі, які розповсюджуються виключно для осіб, зайнятих виробництвом чи продажем сигарет.

Але тепер ідея звучить так:

“Крім спеціалізованих видань, які мають тематичну спрямованість щодо висвітлення питань виробництва, обігу і споживання тютюнових виробів та призначені для споживачів тютюнових виробів та/або осіб, зайнятих виробничою та торговельною діяльністю у сфері тютюнових виробів”.

Як заборонити газеті чи журналу відкрити рубрику про курців і стверджувати, що вона готується для споживачів тютюнових виробів? Ніяк. Мабуть, це розуміли і Кінах з Синицею, і “нашоукраїнка” Ксенія Ляпіна з бютівкою Оленою Кондратюк, коли пропонували таку поправку.

Висота 3: Реклама
на місці продажу

За хлопчика, який дивився інсталяцію з роботом та сигаретою, та його маму, яку не відпустив стенд із пачками, йшла, як стверджують розробники закону, ледь не найзапекліша боротьба.

Це легко пояснити — за оцінкою американської Маркетингової асоціації, до 80% покупців приймають рішення про купівлю товару прямо на місці продажу. На цьому побудовано усе мистецтво мерчандайзингу. Тому всі стенди та інсталяції навколо касирів у супермаркетах — не примхи рекламних відділів тютюнових компаній, а зброя на місці вирішального бою за покупців. Саме тому в законі спочатку пропонували взагалі заборонити поширення інформації про тютюнові товари.

Але в останній версії закону цю заборону викреслили. Голова парламентського комітету з медіа Андрій Шевченко не один раз намагався її повернути. Але піднімалося лише три депутатських руки: самого Шевченка, його колеги по БЮТу Віктора Уколова і комуніста Олександра Голуба. Не підтримали заборону бютівці Микола Баграєв, Олена Кондратюк,

Олександр Абдуллін, регіонали Олена Бондаренко, Володимир Ландик, Орест Муц, Олексій Федун та самооборонець Юрій Стець.

Треба розуміти, що депутати не самі дійшли до ідеї переписати закон. Над цим весь час працювала група, яку комітет Шевченка скликав для отримання порад. “Свідомо” легко з’ясувало, що як мінімум троє членів групи мають прямі зв’язки з тютюновими компаніями.

Тютюновим лобістам не лише вдалося переписати закон. За тиждень до того, як парламент пішов на канікули, вони домоглися, що обмеження, які ще минулої осені мали підтримку конституційної більшості у Раді, парламент вирішив не розглядати.

“Я сам не палю і не люблю жінок, які палять. Ми розуміємо важливість такого закону, тому я особисто восени за нього голосуватиму”, — заспокоював лідер парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов розчаровану антитютюнову активістку Аню Гопко.

Чому це важливо
Чи варто ламати стільки списів над правом тютюнових компаній рекламуватися в магазинах чи організовувати “виставки” в аеропортах, на концертах та на зупинках маршруток?

“Це популізм — дозволяти виробникам сигарет працювати й забороняти їм спілкування з покупцем на місці продажу. Така заборона відкриє двері чорному ринку сигарет. Оманливими є й переконання про те, що даний законопроект вирішить проблему вибору українців на користь здорового образу життя”, — заявила “Свідомо” Олена Бондаренко з Партії регіонів.

Цю думку спростовує дослідження Світового банку, який порівняв досвід антитютюнового законодавства у 102-х країнах. Банк стверджує, що повна заборона реклами дозволяє зменшити рівень курців на 6-7%. Натомість, часткові обмеження знижують рівень курців лише на 1%.

“Мамо, ну мамо, подивись. Давай ось ці купимо — вони ж кльові, — схопившись за невеличку спортивну сумку, хлопчик все ніяк не відпускає жінку з супермаркету, — там же робот, як з “Трансформерів”.