11 вересня 2015 року на сайті Слов’янської міської ради з’явилась новина, що «за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам виділені кошти на проведення капітального ремонту дорожнього покриття» на п’яти вулицях міста. Загальна сума ремонту мала скласти 4,95 млн грн.

Фінансування робіт здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету (субвенція згідно постанови КМУ від 29.04.2015 р. №250). Згідно цієї постанови з державного бюджету перераховувались гроші обласним бюджетам Донецької і Луганської областей на відновлення постраждалої внаслідок бойових дій інфраструктури. Тобто спочатку гроші надійшли у обласні бюджети, а після погодження з містами планів робіт – кошти були переведені місцеві бюджети.

Для узгодження усіх деталей майбутніх проектів обласним та міським чиновникам знадобилось не багато, не мало – 4 місяці. Ремонтувати в Слов’янську вирішили п’ять стратегічних вулиць – центральні Комунарів (перейменована на Торську), Карла Маркса (Центральна) та Луначарського (Міська), і ще дві вулиці на виїздах з міста – Ленінградська (Олекси Тихого) та Дем’яна Бєдного (Літературна).

Як згадувалось вище, загальна вартість робіт – 4,95 млн грн. На ремонт кожної з п’яти вулиць виділялось 991-993 тисячі гривень. Як бачимо, суми на капітальний ремонт не перевищують 1 млн гривень. Згідно діючої на вересень 2015 року редакції закону про держзакупівлі, тендерна процедура має застосовуватись за умови, якщо вартість робіт перевищує 1 мільйон гривень.

У міськраді автора запевнили, що саме такий розподіл видатків на ремонт не є умисним ухиленням від проведення тендеру. Чиновники стверджують, що подібне коригування сум робіт є поширеною практикою, яка дозволяє уникнути двомісячної бюрократичної тяганини та швидше почати роботи. Адже на носі був вже вересень, а гроші треба було встигнути освоїти до кінця року. До слова, роботи на двох вулицях, згідно документації, почались лише наприкінці жовтня. Тобто практично через той самий період, якби був проведений тендер. Як варіант, можна було залучити декілька фірм, які б у найшвидші строки виконали роботи. Але в Слов’янському УЖКГ вирішили усі підряди віддати одній фірмі.

Таким чином отримувач замовлення вартістю майже 5 мільйонів гривень був непублічно визначений у кабінетах УЖКГ Слов’янської міської ради. І вибір пав на перереєстровану в Київській області донецьку фірму – товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія».

ТОВ «ПЕРША ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»

Якщо вести пошуковий запит із назвою фірми, то на першій же сторінці спливуть матеріали про скандали, пов’язані з ТОВ «ПДБК». На відомому антикорупційному порталі Наші Гроші можна відшукати більше 20 публікацій про те, що ТОВ «ПДБК» вигравала тендери на ремонт доріг до Євро-2012 на десятки мільйонів гривень. Якщо бути точними, то згідно даних «Вісника державних закупівель», з жовтня 2008 року по листопад 2015 року ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» виграла 48 тендерів на загальну суму в 531,25 млн гривень.

За інформацією Наших Грошей, компанію заснували в травні 2007 року Олексій Ішутін та Віктор Коркішко. Найцікавіше, що на момент заснування фірми Віктор Коркішко займав посаду заступника директора ДП «Донецький облавтодор», до того ж він був депутатом Будьоннівської районної ради у місті Донецьку від «Партії регіонів». Але в жовтні 2012 увесь статутний капітал компанії було перереєстровано з Віктора Коркішко на Руслана Северіна, а з Олексія Ішутіна на свого брата Олександра Ішутіна. Невідомо з чим пов’язані такі кадрові рокірування, але пан Коркішко продовжив обіймати посаду заступника директора облавтодору. Більше того, відповідно до інформації на офіційному сайті Служби автомобільних доріг у Донецькій області, в публікацій від 18 грудні 2013 грудня Коркішко значиться як директор ДП «Донецький облавтодор». І займав він цю посаду до 14 квітня 2014 року.

В квітні 2016 року була спроба оновити дані щодо роботи Віктора Коркішко в цій структурі. Відповідь на інформаційний запит щодо керівного складу «Донецького облаавтодору» Державна служба автомобільних доріг не надала. Такі дії можна вважати порушенням ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» спочатку була «прописана» в Донецьку на вул. Економічній, буд.34. Але цікавий факт: попри те, що юридична адреса фірми була в Донецьку, на податковий облік вона стала з самого заснування в 2007 році в місті Васильків Київської області. Куди вона остаточно переїхала в грудні 2014 року і зареєстрована понині.

Також у витязі вказується, що в травні 2015 року в Реєстраційній службі Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області було внесено відмітки про втрату оригіналів установчих документів юридичної особи. Через кілька днів фірмі були видані нові установчі документи. У вересні того ж року у фірмі змінюється керівник. Ним стає дехто Кривенко Олексій Вікторович. Бенефеціарним власником «ПДБК» продовжує залишатись Олексій Ішутін.

За період свого існування «Перша» виграла у 48 тендерах, вказується у Віснику державних закупівель. Спочатку їй віддавали підряди в Макіївці та Горлівці. Потім з жовтня 2011 року Служба автомобільних доріг у Донецькій області почала активно віддавати «ПДБК» тендери на десятки мільйонів. Як вказувалось вище, засновник фірми Віктор Коркішко входив до керівного складу ДП «Донецький облавтодор». Ця структура тісно пов’язана зі Службою автомобільних доріг.

Для повноти розуміння: у 2001 році замість державної корпорації «Укравтодор», що поєднувала функції замовника і підрядника в одній особі, були утворені дві структури: Державна служба автомобільних доріг України і Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Регіональний представник Державної служби автомобільних доріг в Донецькій області – Служба автомобільних доріг – з того часу виступала представником власника доріг і замовником робіт. Від дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відійшла функція замовника дорожніх робіт і воно стало підрядником-виконавцем.

Найцікавіше, що до початку бойових дій на Донбасі, обидві структури преспокійно розташовувались за однією адресою в Донецьку на Комсомольському проспекті 6-А. Тепер залишаються питання, яким чином ТОВ «ПДБК» зуміла у виграти тендерів на півмільярда гривень?

Виходить, що колеги Віктора Коркішко зі Служби автомобільних доріг без зайвого шуму віддавали підряди його фірмі. Можливо для того, аби замилити очі надокучливим журналістам, в жовтні 2012 року і було змінено засновників «ПДБК». Якби там не було, після кадрових змін у складі ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія», фірма продовжувала регулярно перемагати в тендерах Служби автомобільних доріг в Донецькій області, УЖКГ Макіївської міськради та ДЖКГ Горлівської міськради. Та згідно Вісника державних закупівель, у жовтні та листопаді 2015 року «ПДБК» виграла тендери УЖКГ Краматорської міськради на загальну суму в 7,46 млн гривень.

Дані з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів свідчать про те, що з вересня 2015 року ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» отримувала гроші за виконання ремонтних робіт від вже згадуваних Служби автомобільних доріг у Донецькій області та УЖКГ Краматорська, УЖКГ Слов’янська, комунальної корпорації «Київавтодор».

СУДОВІ СПРАВИ «ПДБК»

Куди більш красномовними у ознайомленні з фірмою є судові справи, в яких вона засвітилася. Через пошук на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень можна знайти 18 судових справ, фігурантами яких є «ПДБК». Тут можна зустріти адміністративні, господарські та навіть кримінальні справи. Але про все по порядку.

З 2009 по 2015 рік ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» фігурувала таких справах:

• Судилася з фірмою ТОВ «Герц «Строй»за стягнення суми заборгованості за договором субпідряду;
• З «ПДБК» судилисяза стягнення заборгованості з лізингових платежів, а потім «Перша» у законному порядку добилася права на викуп взятих в лізинг Камазів. Також неодноразово судилися із замовниками ремонтів доріг щодо стягнення боргів за порушення умов договорів по сплаті вартості виконаних робіт;
• Судилися з «ПДБК»і за несплату за сервісне обслуговування та ремонт транспортних засобів усього на 3,8 тисяч;
• Відсудили у «Першої»77 тисяч гривень, які вона безпідставно не сплатила за доставку товару;
• Фірма «Ялта Град Строй»відсудила у «ПДБК» 3,7 мільйони через порушення умов договору субпідряду.

Але починаючи з грудня 2015 року «ПДБК» почала регулярно «світитись» в більш резонансних справах, які сильно вдарили по репутації компанії. Спочатку Державне підприємство Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції подало позов проти ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія». Предметом позивних вимог стало стягнення майже 20 тисяч гривень, які «ПДБК» заборгувала держпідприємству за проведенню послуг з інспекційного контролю якості робіт під час поточного ремонту автомобільної дороги.

Вже за кілька днів ПАТ «Український бізнес банк» відсудив у «Першої» 6,6 мільйона гривень основної заборгованості по кредиту, відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасну оплату відсотків.

В лютому та березні 2016 року Донецький окружним адміністративним судом було прийнято дві постанови, на які потрібно окремо звернути увагу. Ці дві справи дуже схожі. Суть спору: вже згадувана нами Служба автомобільних доріг в Донецькій області подала позов проти Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області через те, що казначейство не виконало платіжних зобов’язань за виконані ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» роботи з нанесення дорожньої розмітки на автомобільних дорогах.

До слова, під час суду «ПДБК» значилась третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Суд встановив, між Службою автомобільних доріг та «ПДБК» був укладений договір про виконання послуг за державні кошти. В листопаді 2015 року ТОВ «ПДБК» виконала необхідні роботи на суму 536 тисяч грн. Через те, що оплата повинна здійснюватися за рахунок державних коштів, Служба автомобільних доріг зареєструвала бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання на придбання послуг за договором з «ПДБК» в органі Казначейства. Але Красноармійське Управління Державної казначейської служби перевело на рахунок Служби автомобільних доріг 528 308,90 грн, що на 7 947,10 грн менше від вказаної у договорі суми. У грудні 2015 Служба автомобільних доріг надіслала Казначейству платіжне доручення на здійснення платежу на 7947,10 грн, але УДКСУ повернуло без виконання платіжне доручення. Власне за стягнення цих 7,9 тисяч гривень і було зроблено позов.

Здавалось би, чим таким примітним може відзначитись судовий розгляд за 7,9 тисяч гривень, які орган Казначейства завинив Службі автомобільних доріг? Як виявилось, Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську не виконало платіжне доручення, у відповідності до вимог листа Державної казначейської служби України від 04.12.2015 №11-10/1224, щодо зупинення перерахування коштів по платіжним дорученням Служби автомобільних доріг у Донецькій області на користь ТОВ «ПДБК», та з урахуванням листа СБУ від 03.12.2015 №8/3/4-11807.

УДКСУ розцінило лист від СБУ із вимогою зупинення перерахування коштів «ПДБК» як запобіжний захід щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності. До того ж Красноармійське Управління Державної казначейської служби просили витребувати у Служби безпеки України лист від 03.12.2015 року №8/3/4-11807 та притягнути в якості співвідповідачів по справі Службу безпеки України та Державну казначейську службу України. Але суд розцінив подібне трактування листа лише припущенням, оскільки відповідних документів на підтвердження існування обставин вважати що лист СБУ від 03.12.2015 №8/3/4-11807 направлений до ДКСУ є заходом щодо боротьби з тероризмом та фінансуванням терористичної діяльності. Тому суд задовільнив позивні вимоги Служби автомобільних доріг та зобов’язав УДКСУ виконати платіжне доручення в сумі 7 947,10 грн по ТОВ «ПДБК».

Подібне судове рішення було прийнято в березні 2016 року. На цей раз Служба автомобільних доріг домагалось від Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську виконання платіжних доручень на 119 516,40 грн. за виконання ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» послуг з нанесення дорожньої розмітки у листопаді 2015 року. Так само Казначейство посилалось на листи Державної казначейської служби та СБУ, згідно яких Красноармійське Управління казначейської служби мало зупинити перерахування коштів «ПДБК». Як і місяць тому, суд повністю задовільнив позивні вимоги Служби автомобільних доріг у Донецькій області.

В квітні 2016 року «Перша» стала фігурантом кримінальної справи. Старший слідчий Краматорського відділу поліції ГУ в Донецькій області подав клопотання в Краматорський міський суд про тимчасовий доступ до документів, що знаходяться у володінні ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія». Фірмі інкримінують ознаки злочину, передбаченого ч. 1. ст. 190 КК України – шахрайство. Керівникам «ПДБК» загрожує штраф або обмеження волі до трьох років.

Управлінням житлово-комунального господарства Краматорської міської ради було укладено 3 договори з ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» та 4 договори з ТОВ «Данко» на здійснення капітального ремонту автодоріг м. Краматорська на загальну суму понад 14 млн. грн.

«Під час досудового розслідування в результаті вивчення відповідних договорів, актів приймання-передачі робіт та іншої документації встановлені обставини, які можуть свідчити про те, що якість будівельних матеріалів, які використовували генеральні підрядники (ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія», ТОВ «Данко») не відповідає умовам відповідних договорів та актам приймання-передачі виконаних робіт.

Таким чином, на теперішній час виникла необхідність достеменного встановлення наявності або відсутності факту виконання наведених вище робіт у неналежному обсязі та якості», – вказується у судовому рішенні.

Крім того, через те, що прокурором було доведено, що існує реальна загроза зміни або знищення документів, клопотання було розглянуто без виклику представників ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія».

Суд задовольнив клопотання старшого слідчого Краматорського ВП. В ході досудового розслідування правоохоронці отримають тимчасовий доступ до документів, що містять відомості стосовно виконання капітального ремонту автодоріг міста Краматорська.

За останні півроку ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» загриміла у низці резонансних судових справ. У компанії відсудили 6,6 мільйонів гривень за несплату кредитних зобов’язань. Стало відомо, що її діяльністю зацікавилось СБУ. У відповідь на інформаційний запит стосовно того, чим була вмотивована зупинка перерахування коштів відповідно до платіжних доручень Служби автомобільних доріг в Донецькій області на користь підприємства ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія», СБУ відмовило в задоволенні запиту. Листу СБУ від 03.12.2015 №8/3/4-11807, який було надіслано в органи Державної казначейської служби України, присвоєно грив «для службового користування». Тобто навіть така відповідь побічно вказує, що наявної у Служби безпеки інформація було достатньо для попередження перерахування державних коштів на рахунок «ПДБК». Але, запобіжний засіб, обраний СБУ, виявився недієвим та безрезультатним.  

Вишенькою на торті стала ухвала Краматорського міського суду про доступ до документів ТОВ «ПДБК» через підозру у шахрайстві під час виконання ремонту доріг. У підсумку маємо вражаючу історію судових рішень за участю «ПДБК». Як бачимо, фірма продовжує отримувати підряди на виконання робіт як за рахунок перемоги у тендерах, так і позаконкурсних процедурах.

РЕМОНТ ДОРІГ В СЛОВ’ЯНСЬКУ

Повернемось до угоди по ремонту доріг на п’яти вулицях Слов’янська.

В УЖКГ Слов’янської міської ради були надані договори та акти виконаних робіт. З невідомих причин надані документи на кожну з вулиць мали різну кількість листів. У більшості вулиць немає найцікавішого документу – «Порівняльного складу ресурсів норм з уточненою ресурсної частиною». Саме тут вказується, як саме витрачались гроші під час кожного з етапів робіт. Але навіть наданий порівняльний склад на дві вулиці з п’яти красномовно розповів про те, яким чином в Слов’янську ремонтувались дороги.

Згідно цін у договорах на капітальний ремонт дорожнього покриття, вартість по кожній вулиці наступна:

• вул. Бєдного –966 907,55 грн, у тому числі ПДВ 161 151, 26 грн,
• вул. Комунарів –967 672,24 грн, у тому числі ПДВ 161 278,71 грн,
• вул. Ленінградська –965 403,47 грн грн, у тому числі ПДВ 160 900,58 грн,
• вул. Луначарського –964 111,68 грн грн, у тому числі ПДВ 160 685,28 грн,
• вул. Маркса –964 443,6 грн грн, у тому числі ПДВ 160 740,6 грн.

Загальна сума дорівнює 4,82 млн грн, і вона не збігається з оприлюдненою інформацією на сайті Слов’янської міськради. Нагадаємо, повідомлялося, що на ремонт дорожнього покриття буде витрачено 4,95 млн.

Близькими є суми, які вказані в наказі Управління ЖКГ від 26.12.2013, в якому посилаючись на позитивні експертні звіти філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області щодо розгляду кошторисної документації на цілий перелік об’єктів житлово-комунального господарства Слов’янська. В цьому переліку є проектна документація на ремонт дорожнього покриття чотирьох вулиць, які були відремонтовані восени 2015 року. Згідно цього документу ремонт дороги на вул. Бєдного затверджено у розмірі 997 960 грн, на вул. Комунарів – 998 495 грн, вул. Ленінградській – 998 392 грн, вул. Маркса – 997 939 грн. Експертного звіту на проектну документацію по вулиці Луначарського Слов’янським УЖКГ надано не було, тому звідки була взята сума на ремонт цією дороги невідомо.

Експертний звіт філії ДП «Укрдержбудекспертиза» датується 10 грудня 2013 року. Ще тоді капітальний ремонт чотирьох вулиць був оцінений у 997-998 тисяч на кожний об’єкт. Видається достатньо дивним, що після значної девальвації гривні і зростання вартості паливно-мастильних та будівельних матеріалів, восени 2015 року укладаються договори навіть на нижчі суми, ніж у експертних звітах дворічної давнини.

За логікою мала б вирости і вартість виконання робіт у 2015 році, але по факту оцінена вартість ремонту знизилась. Тобто або ще у 2013 році вартість робіт була завищена у декілька разів, або для того, аби швидше освоїти майже 5 мільйонів гривень, довелося занижувати вартість робіт. Дослідивши документи, дійшли висновку, що у проектах робіт на певні етапи робіт банально виділявся мізер від норми, а подекуди навіть асфальт клали, так би мовити, «без асфальту».

До договору на капітальний ремонт дорожнього покриття на вулицях Ленінградській, Луначарського та Маркса були прийняті додаткові угоди, згідно якої строк виконання робіт був перенесений з вересня до листопада. Знову доходимо висновку, що за таких умов, навіть якби у вересні було проведено тендерні процедури, до ремонтних робіт переможець долучився приблизно у той самий час. Виходить, що від тендеру відійшли свідомо, щоб віддати підряди на 5 млн «Першій дорожньо-будівельній компанії».

ОРЕНДА БУДІВЕЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Досить цікавими є вартість оренди техніки, яка була залучена до ремонту. Після аналізу цін згідно документації на ремонт доріг в Слов’янську та цін на послуги, які надають інші фірми, стало зрозуміло, щодо деякі позиції у «ПДБК» дорожчі за існуючі на ринку пропозиції.

Наприклад, використання катків дорожніх Bomag BW упродовж 48,37 машино-годин обійшлося у 20 585 грн (425,58 грн/год). На одному з сайтів, на якому можна орендувати спецтехніку, вартість оренди віброкатка Bomag BW 135 AD за зміну (8 машино-годин) коштує 2100 грн. Тобто вартість використання техніки за 48,37 машино-годин склала б 12 697 грн. Більше того, у заявлену фірмою ціну вже входить оплата праці машиніста та використання паливно-мастильних матеріалів. У випадку з «ПДБК» як платня, так і ПММ сплачуються додатково. На ремонт вулиці Бєдного на оренду віброкатка Bomag BW ТОВ «ПДБК» заклало ціну 60% вищу, від ринкової. Також до відома слід занести той факт, що ремонт вулиць у Слов’янську відбувався восени 2015 року, коли курс долара був нижче, ніж станом на травень 2016, тому у період виконання ремонту ціни на оренду спецтехніки могли бути ще нижчими.

БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

Ціни на деякі матеріали, які використовувались під час робіт, також були завищені у порівнянні з ринковими. Наприклад, відпускна ціна на бітуми нафтові дорожні БНД-70/100 у договорі між Слов’янським УЖКГ та ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» склала 9166,66 грн/т. Для робіт на кожну з вулиць було необхідно трошки більше 1,7 тони бітуму, тому витрачено було 16 338 гривен. Проаналізувавши ціни на бітум БНД-70/100, були знайдені значно нижчі цінові пропозиції – від 6700 до 7800 грн за тону. Як бачимо, при бажанні на бітумі можна було зекономити.

Цікавими для порівняння цін були пункти «суміші асфальтобетонні гарячі та теплі (асфальтобетон пористий) (дорожні) (аеродромні) застосовувані в нижніх шарах покриттів, дрібнозернисті, марка 1» та «суміші асфальтобетонні гарячі та теплі (асфальтобетон щільний), (дорожні) (аеродромні), з поверхнево-активними речовинами, застосовувані у верхніх шарах покриттів, дрібнозернисті, тип А, марка 1». Для робіт їх було закуплено більш ніж 500 тон. Тому завищення ціни на декілька сотень гривень за тону могло призвести до переплат на десятки тисяч гривень.

Проаналізувавши інформацію з сайтів, на яких розміщена інформація про продаж асфальтобетонних сумішей, були знайдені дешевші пропозиції, ніж у договорі на ремонт доріг у Слов’янську. На обидва види асфальтобетонних сумішей були знайдені нижчі за ціною варіанти. Наприклад, згідно договору відпускна ціна на «суміші асфальтобетонні гарячі та теплі (асфальтобетон пористий) (дорожні) (аеродромні) застосовувані в нижніх шарах покриттів, дрібнозернисті, марка 1» склала 1137 грн, а на «суміші асфальтобетонні гарячі та теплі (асфальтобетон щільний), (дорожні) (аеродромні), з поверхнево-активними речовинами, застосовувані у верхніх шарах покриттів, дрібнозернисті, тип А, марка 1» – 1303 грн. Спеціалізовані сайти пропонують придбати асфальтобетонну суміш дрібнозернисту менше ніж за 1000 грн/т, а асфальтобетонну суміш дрібнозернисту щільну за 1051 грн/т.

Варто відзначити, що ціни на суміші минулої осені були нижчими, ніж зараз. Сумарно виходить, що на асфальтобетонних сумішах можна було зекономити більше 100 тисяч гривень на кожному об’єкті. А це 10 частина усієї вартості ремонту.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ СКЛАД РЕСУРСІВ НОРМ З УТОЧНЕНОЮ РЕСУРСНОЇ ЧАСТИНОЮ

Слов’янським УЖКГ документи на порівняльний склад ресурсів був наданий тільки на два об’єкти – вулиці Бєдного та Комунарів. У комплексі документації до ще трьох вулиць цих документів просто не було. Через те, що розрахунки на ремонт усіх вулиць абсолютно однакові, можна зробити припущення, що і порівняльний склад ресурсів норм з уточненою ресурсною частиною на усіх об’єктах є ідентичним.

У документах було відшукано неоднозначні показники витрат на людино- та машино-годинах і застосуванні більш дорогої техніки. Для прикладу: за планом при використанні катків дорожніх самохідних вібраційних гладковальцевих потрібно 6,6 годин (136,77 грн/машино-година). Підрядчик вказує, що поставлену задачу він виконає з використанням новітньої техніки, у нашому випадку це катки дорожні самохідні вібраційні гладковальцеві HAMM HD 90, усього за 2,04 години (442,01 грн/машино-година). У підсумку як за нормою, так і за проектом, витрачається майже однакова сума – 902 грн за планом, 905 за проектом. Але проектний варіант за рахунок заниження робочих годин дає можливість зекономити на розрахунках на зарплатню, чого і домагається підрядчик.

Вивчаючи документацію кидається у вічі, що за для зведення оптимальних показників, у проектному варіанті подаються неправдоподібні цифри. Наприклад: за нормою необхідно 21,48 годин застосовувати катки дорожні самохідні вібраційні гладковальцеві, на що буде витрачено 3640 грн. Підрядчик пропонує з використанням катків дорожніх самохідніх Bomag BW 213 D-4 за 8,55 годин виконати той самий об’єм робіт. І сума майже та сама, що і за нормою – 3638,71 грн. І нічого, що за одну зміну згідно документації буде виконаний об’єм робіт на майже три робочі дні. Головне, щоб сума витрат за нормою і проект збіглась.

Досить показовими є порівняння витрат за нормами та згідно проекту. Якщо початкові роботи планувалося виконати відповідно до норм, то на етапі «улаштування вирівнюючого шару із асфальтобетонної суміші» було зекономлено майже 70 тисяч гривень. Незрозуміло чому, для виконання цієї стадії у проект не було закладено використання 101 тон асфальтобетонної суміші. Виходить, що вирівнуючий шар із асфальтобетонної суміші в Слов’янську улаштовували без асфальтобетонної суміші. Ну а чого дивуватись, кошти ж необхідно було економити, щоб улізти в суму за експертним звітом дворічної давнини.

Ще більш дивною виглядає документація по «розливу в’яжучих матеріалів». У кошторисі вказується, що “розлив” відбувся навіть два рази. Але за проектом для цього взагалі не було використано дорожнього бітуму. Просто вдумайтесь: під час розливу в’яжучих матеріалів ці самі матеріалі навіть не були застосовані. За документами виходить, що техніка просто покружляла, а по факту нічого виконано не було. Але згідно розрахунків за використання техніки були сплачені необхідні гроші за машино-годину, а робітники також отримали зарплатню. На цьому етапі було «зекономлено» ще 13 тисяч грн на кожній дорозі.

У підсумку, на ремонті кожної з вулиць, згідно документації, в нікуди пішли майже 100 тисяч гривень.

АКТИ ВИКОНАНИХ РОБІТ

Суми у договорах та актах виконаних робіт збігаються до копійки. Тобто під час ремонтних робіт жодних непередбачуваних подій не відбулось – все йшло за планом.

Саме в документах, які були надані разом з актами виконаних робіт виплив ще один фігурант, який легалізував ремонт усіх доріг. Це комунальне підприємство «Слов’янське управління капітального будівництва» (СУКС), яке виконало технічний нагляд за капітальним ремонтом дорожнього покриття на усіх відремонтованих вулицях. За це вони навіть отримали по 24 тисячі гривень за кожен об’єкт.

Згідно документації, є такий момент, що в договорах на ремонт трьох з двох вулиць досить розмито прописані межі ремонтної ділянки. Згідно документації, на вул. Ленінградський ремонтували «від будинку №86 ділянка в сторону міста». А на вул. Луначарського працювали просто в районі автовокзалу. А у договорі на виконання робіт на вулиці Бєдного не вказано, в якому саме місці мають проводить роботи.

ВІДРЕМОНТОВАНІ ДОРОГИ

Перш ніж ознайомитись з тим, як через півроку після ремонту виглядають дороги, варто розглянути витяг з договорів, які було заключено між Слов’янським УЖКГ та ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія».

Пункт 6.3.11: «Гарантувати якість виконаних робіт протягом 3 років з часу прийняття робіт. Усувати недоліки, що сталися з об’єктом на протязі гарантійного терміну за власні кошти».

Площа робіт на кожній з вулиць – 2613 м2.

Вулиця Літературна (Бєдного)

Через те, що у документації не було вказано, де минулої осені проходили роботи, відшукати відремонтовану ділянку вдалось тільки після консультації з місцевими жителями. Якщо коротко, то претензій до капітального ремонту дорожнього покриття на вулиці Літературній мінімум. Принаймні, через півроку після його проведення асфальт і досі у хорошому стані.

Вулиця Торська (Комунарів)

Одразу слід зазначити, що вказаний у документації відрізок капітального ремонту – від вулиці Свободи до молокозаводу – не відповідає дійсності. По факту відремонтованою є ділянка біля молокозаводу і ділянка від перехрестя з вулицею Свободи. При чому, відремонтована ділянка біля молокозаводу починається ще від розташованої поруч 8-ої школи, тому «ПДБК» немає відношення до покладеного біля молокозаводу асфальту. А посередині між молокозаводом та перехрестям з вулицею Свободи справжнє пекло для водіїв. Тобто вказані у договорі межі ремонту не дотримано. До якості асфальту на шматочку біля перехрестя з вулицею Свободи претензій мінімум. Принаймні через півроку після виконання робіт.

Вулиця Олекси Тихого (Ленінградська)

Відремонтовану «ПДБК» ділянку дороги на вулиці Олекси Тихого було непросто знайти. Упродовж усієї вулиці чимало відремонтованих ділянок, тому віднайти потрібний шматочок асфальту вдалось не з першої спроби. Оглянувши розшукувану ділянку, одразу зробили висновок, що відремонтовано дорогу було гірше, ніж на центральних вулицях міста. Вже через півроку після ремонту по асфальту пішли тріщини. І це ті недоліки, які видно неозброєним оком.

Вулиця Міська (Луначарського)

Вулиця Міська – це вулиця довжиною у 350 метрів, яка єднає центральну вулицю Торгову та автовокзал. Як вказувалось у договорі, дійсно ремонт був зроблений не тільки по вулиці, але і на ділянці біля автовокзалу. Але одразу слід зазначити, що було відремонтовано далеко не увесь асфальт навколо будівлі автовокзалу, а шматочок біля вулиці Міської. Щодо якості дорожнього покриття, то тут також залишаються відкритими питання. Видно шари асфальту, які накладаються один на одного, у певних місцях є тріщини.

Вулиця Центральна (Маркса)

Вказані у договорі межі ремонту не відповідають дійсності. У документації вказано – від Слов’янського бульвару і до залізничного переїзду. Ремонт дійсно почався від бульвару, але от завершився він далеко не на залізничному переїзді. Більше того, відремонтовано було лише одну сторону дороги. До якості покладеного асфальту претензій немає.

Підряд на капітальний дорожнього покриття п’яти вулиць Слов’янська було віддано замішаній у безлічі скандалів ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія». Ще за часів президентства Віктора Януковича ця фірма виграла десятки тендерів на сотні мільйонів гривень, не у останню чергу через те, що її засновником виявився заступник директора Донецького облавтодору Віктор Коркішко. Навіть після зміни влади у 2014 році «ПДБК» залишилась на коні і продовжила перемагати у тендерах та отримувати підряди на будівельні роботи. Але наприкінці 2015 року щасливі часи для фірми закінчились.

З грудня 2015 року «Перша» стала фігурантом судових справ, згідно яких у неї відсудили 6,6 мільйонів гривень кредитної заборгованості. Виявилось, що СБУ підозрює «ПДБК» у фінансуванні тероризму. А в Краматорську поліція отримала доступ до документації ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» через підозру у шахрайстві при виконанні ремонтних робіт.

Аналіз документації, що стосується безпосередньо угоди з підрядником, розрахунку вартості робіт і звіти по виконаному ремонту, дозволив виявити ряд ймовірних порушень як на підготовчій стадії, так і у кошторисній частині. Тому виникають питання до керівництва УЖКГ Слов’янської міської ради, яке, по-перше, вибрало у підрядники цю фірму, а, по-друге, затверджувало кошторис та приймало акти виконаних робіт.

Богдан Красовський
спеціально для CorruptUA.org

Джерело: CorruptUA.org