Павло Лазаренко – під захистом Партії регіонів. Це може здаватися абсурдом, але каліфорнійський в’язень ще зовсім нещодавно користувався патронатом поважних і впливових соратників Віктора Януковича.

Прізвище Лазаренка протягом останніх років знову в усіх на слуху. Намагаючись довести злочинну сутність Юлії Тимошенко, Партія регіонів активно пригадала їй бурхливу молодість часів ЄЕСУ.

Це було спрямоване на нейтралізацію звинувачень БЮТ про політичне переслідування їх лідера. Регіонали запропонували українському суспільству та західним спостерігачам головний аргумент – справу проти Лазаренка в США.

Спочатку, не дуже занурюючись у подробиці, регіонали насаджували тезу про те, що “Паша сидить за Юлю”. Коли ж з’ясувалося, що вирок Лазаренку не стосується діяльності ЄЕСУ, влада поєднала Тимошенко з Лазаренком в історії убивства Євгена Щербаня.

Зараз Партія регіонів взяла за звичку час від часу нагадувати про подібність долі двох колишніх соратників.

“У БЮТ, очевидно, забули, що Павло Лазаренко, колишній прем’єр-міністр України, бізнес-партнер і спільник лідерів “Батьківщини” Юлії Тимошенко та Олександра Турчинова, 14 років сидить в американській в’язниці за відмивання на території США грошей, вкрадених в українського народу”, – йдеться в одній з профілактичних заяв Партії регіонів.

Але, як виявилося, людину, яку зараз регіонали вважають головним символом української корупції, ще зовсім нещодавно вони ж називали взірцевим політиком і геніальним державним управлінцем.

Серед файлів справи Павла Лазаренка у каліфорнійському суді зберігаються не лише подання прокурорів, але і клопотання адвокатів екс-прем’єра. Там автор цих рядків і віднайшов рекомендаційні листи регіоналів, які надсилалися до суду в Сан-Франциско з проханням про звільнення Лазаренка від покарання.

Трохи передісторії.

Після того, як 2004 року журі присяжних визнало Лазаренка винним, аж через два роки 24 серпня 2006-го суддя Мартін Дженкінс призначив екс-прем’єру покарання – дев’ять років тюрми та 20 мільйонів доларів штрафу.

Лазаренко, вражений суворістю американської Феміди, пішов у апеляцію. І, нарешті, 26 вересня 2008 Апеляційний суд Дев’ятого округу Каліфорнії зняв з Лазаренка частину обвинувачень, але при цьому підтвердив вирок за дев’ятьма пунктами. Після цього суд першої інстанції мав призначити Лазаренку остаточне покарання.

На той момент Лазаренко провів чотири роки в тюрмі та ще чотири – під домашнім арештом. Тож рішення апеляції, яке наказало суду першої інстанції перепризначити Лазаренку покарання, було для нього реальною нагодою вийти на волю. Він підключив усі наявні зв’язки – і наприкінці 2008 року полетіли до Америки листи з проханнями до судді випустити Лазаренка та повернути його додому.

Наприклад, серед інших там зберігається лист від Івана Кириленка, на той час лідера фракції БЮТ.

Це послання – більш-менш логічне. Кириленко був близьким соратником і керівником служби Лазаренка, коли той працював прем’єр-міністром. Тому прохання Кириленка до американського судді, написане в компліментарній манері, не дуже дивує:

“Я знаю Павла Лазаренка багато років, і для мене складно уявити, що цей загальновідомий політик і громадський діяч був усунутий з життя нашої держави на десять років, коли Україна переживала найтяжчі часи.

Будучи одним з лідерів урядової коаліції у Верховній Раді України, я сердечно прошу вас, Ваша Честь, взяти до уваги видатні заслуги Павла Лазаренка перед Україною та його величезний внесок в справу зміцнення незалежності України. Я впевнений, що Україна потребує досвід Павла Лазаренка та його навички як ніколи раніше у вирішенні найбільш складних завдань, які стоять перед державою. З надією на ваше розуміння та милосердя”, – ідеться у листі Кириленка до судді Чарльза Брейера від 22 грудня 2008 року.

У коментарі Українській правді Іван Кириленко підтвердив, що писав цього листа: “До мене звернулися батьки Павла Лазаренка. Що можна було позитивного згадати про цю людину – я згадав. Не може бути в людині все негативне”.

Набагато цікавіше читати листи від регіоналів, де вони змальовують Павла Лазаренка ледь не святою людиною. Отже, соратники Януковича, які зараз  роблять з нього уособлення зла, надіслали щонайменше два послання з проханням звільнити каліфорнійського в’язня.

Так, 18 грудня 2008 року листа на підтримку Лазаренка написав Юрій Вілкул, тодішній керівник Дніпропетровської обласної ради, сьогодні – мер міста Кривий Ріг.

Крім того, Юрій Вілкул – батько нинішнього губернатора Дніпропетровської області Олександра Вілкула, який поставлений на цю посаду за квотою Ріната Ахметова.

Сьогодні регіонали намагаються приховати цей послання Вілкула-старшого, викладене на чотирьох сторінках.

Ознайомившись, ви зрозумієте – чому. Напевно, таких компліментів Лазаренко на чув на свою адресу навіть коли перебував у зеніті слави.

Отже, що написав Юрій Вілкул судді Чарльзу Брейеру? По-перше, справу проти Лазаренка він характеризує як політичні переслідування. По-друге, закликає прийдешні покоління брати приклад з Лазаренка. По-третє, називає його справжнім реформатором.

“Ваша Честь! Від імені депутатів Дніпропетровської обласної ради, я звертаюся до вас як до людини, яка вирішить долю нашого співвітчизника, що був ініціатором боротьби проти правлячого режиму, піонером в запровадженні нових ринкових відносин в нашій пострадянській державі, особи, яка була уповноважена представляти сотні тисяч жителів Дніпропетровщини в обласній раді.

Дозвольте мені висловити свою думку як керівнику найвищого представницького органу придніпровської України та українському академіку – рано чи пізно, народ України, як прихильники, так і недоброзичливці, будуть змушені визнати – Павло Лазаренко є феноменом, який гідний детального вивчення – якщо не захоплення.

Не має значення, як завершиться так звана “Справа Лазаренка” – у той час як протягом багатьох років влада використовує упереджені ЗМІ для створення з нього образу найбільшого ворога – екс-прем’єр-міністр буде залишатися найбільш видатним політиком в новій історії України.

Я сердечно прошу вас, пане суддя Брейер, використати всю вашу владу, якою наділили вас Бог і штат Каліфорнія, аби забезпечити, щоб Павло Лазаренко якнайшвидше повернувся до України. Дніпропетровська область з нетерпінням чекає на людину, яка була зразком професіоналізму, відданості та вірності людям, мужності у боротьбі з політичними переслідуваннями.

Юрій Вілкул, 18 грудня 2008 року

Саме такий лист зберігається в архіві американському суді. Але, при цьому, знайти його в Україні неможливо.

Так, Дніпропетровська обласна рада на наш запит надати копію звернення Вілкула до судді Брейера повідомила, що “в обласній раді відсутній зареєстрований документ, що запитується вами”.

Водночас сам Вілкул визнає факт написання ним такого послання – тільки, каже, лист був… нейтральний.

“Колегіальне рішення про укладення листа судді Північного округу Каліфорнії Чарльзу Брейеру було ухвалено коаліцією двох фракцій – Блок Лазаренка і Партія регіонів. Мною як керівником обласної ради було підписано супроводжуючий документ до вказаного листа, що не містив коментарів та оціночних суджень“, – ідеться у відповіді Вілкула на запит “Української правди”.

Насправді, дуже складно погодитися зі словами Вілкула, що лист не містить оціночних суджень, після ознайомлення з його диферамбами на адресу Павла Лазаренка.

Цікаво, що “Українська правда” знайшла і ще одне послання – спільне звернення Партії регіонів та Блоку Лазаренка в обласній раді, про яке згадує Вілкул. Воно також має порадувати слух каліфорнійського в’язня.

“Звернення фракцій Партії регіонів та “Громади”

24 грудня 2008

Високоповажний суддя Чальзе Брейер!

Ми люб’язно просимо вас, коли ви переглядатимете термін ув’язнення Павла Лазаренка, взяти до уваги нашу колективну думку, що Україна якнайшвидше потребує екс-прем’єра Павла Лазаренка. Ми подаємо це клопотання до вас, тому що всі ми дуже добре знаємо і пам’ятаємо екстраординарні організаторські здібності Павла Лазаренка, продемонстровані на всіх посадах в регіоні. Павло Лазаренко ніколи не губив контактів зі своєю землею – ні коли працював на найвищих посадах в уряді, ні коли змушений був перебувати за межами України – в США.

Зараз наша держава переживає складні чи навіть тяжкі часи, що також пояснюється світовою фінансовою кризою. В цих умовах, є потреба в об’єднанні зусиль всіх політичних сил та керівництва області, так само як і консолідація зусиль всіх компетентних і дієвих спеціалістів, яким не байдужі проблеми рідної землі. В родині таких спеціалістів, звичайно ж, ми рахуємо і екс-прем’єр-міністра Павла Лазаренка“.

Під зверненням – підписи депутатів обласної ради: 16 – від “Громади”, 30 – від Партії регіонів.

Серед підписантів цього клопотання за Лазаренка – вся верхівка нинішньої Дніпропетровської обласної ради: голова регіонал Євген Удод, його перший заступник Анатолій Адамський, заступники Віктор Науменко і Андрій Шипко.

Але, коли ми звернулися до прес-служби обласної ради щодо причин, які змусили нинішнє керівництво – активістів Партії регіонів – бути такими завзятими адвокатами Павла Лазаренка, вони не відповіли на запит “Української правди”.

Водночас джерела розповідають, що попри нинішні спроби регіоналів перетворити Лазаренка на опудало, ще декілька років тому вони активно співпрацювали.

Більше того, Лазаренко, перебуваючи під домашнім арештом у Америці, особисто контактував телефоном з… Віктором Януковичем. Ці стосунки виникли в 2006 році, а їх метою було створення коаліції в Дніпропетровській обласній раді між Партією регіонів та Блоком Лазаренка.

Цей союз був покликаний усунути від влади ставленика групи “Приват” Миколу Швеця, який стримував експансію Ахметова в Дніпропетровську область.

А батько і син Вілкули, хоча цього і не афішують, взагалі встигли попрацювати на “Єдині енергетичні системи України”. Зараз, за логікою Рената Кузьміна, примножуючи капітали цієї корпорації, вони сприяли злочинцям у їх страшних планах.

Найцікавіше в цій історії, що прохання регіоналів, схоже, в чомусь подіяли на американського суддю. Він скоротив термін ув’язнення Лазаренку на 11 місяців – і замість 9 років за гратами присудив 8 років та один місяць, а штраф зменшив з 20 до 9 мільйонів доларів.

За інформацією Бюро тюрем США, Павло Лазаренко має бути звільнений з-під варти 1 листопада 2012 року. Тільки навряд чи він тепер почує від регіоналів такий набір компліментів. Сьогодні він – втілення вселенського зла.

Добре тільки, що у каліфорнійському суді, на відміну від єнакіївського, архіви не горять.

Сергій Лещенко

Джерело: Українська правда