Автор: Аліна Стрижак
Джерело: Наші Гроші.ZIK, 11 липня 2016 року
8 червня. 8:30. Шевченківський районний суд. Кабінет судді Аліни Гуменюк – стіл, пара стільців. Саме тут зараз буде засідання. Екс-очільник Південно-західної залізниці Олексій Кривопішин судиться із залізницею, міністерством і Кабміном. На думку чиновника, його звільнили незаконно.
Кривопішина звільнили минулого року після низки розслідувань “Наших грошей”. За гроші залізниці силами залізничників Кривопішин збудував комплекс “Олімпік віллидж” під Києвом. Щоб дізнатися більше про цього персонажа, треба зайти на сайт «Наші гроші” й закинути у пошук «Кривопішин» ось тут. Або на “Бігус. інфо” ось тут.
Два роки тому “Наші гроші” приїхали на столичний Киянівський провулок. Там було кубло кривопішинських фірм-прокладок, які обслуговували залізницю за завищеними цінами.
Там после милиции никого нет, – сказав охоронець.
Давно была милиция?
Вчера.
Чего хотели?
Денег, украденных у жд.
Нашли?
Нет, их вывезли. Позавчера. В сумках. Большие сумки. Почти мешки.
Как вывезли?
А то вы не знаете как? Предупредил кто-то.
На початку лютого Кривопішин став радником Кличка. Важливу роль зіграло покровительство Гройсмана. Я знала, що Кривопішин судиться за своє поновлення, але за іншими зйомками якось перестала це моніторити. Тому встигла лише на останнє засідання.
Перед цим зателефонувала судді Аліні Гуменюк. Сказала. що з оператором. Спитала, чи не буде у нас проблем, якщо прийдемо з камерою. Я не зобов’язана цього робити. Адже ми йшли з портативною камерою без штатива. 11 стаття, пункт 3 закону “Про судоустрій і статус суддів” – дозвіл суду на зйомку не потрібен. Але не хотілося зайвого конфлікту. Аліна Гуменюк – на судовому засіданні я зрозуміла, що це була вона – сказала, що в неї “люди чекають у приймальні, передзвоніть за півгодини”. Потім до кінця дня слухавки вже ніхто не брав.
Наступного дня в залі засідань сиділа якась жінка. З порога сказала, що в нас камера “не портативна”, а тому “не заважайте роботі судді”. Діалог був приблизно таким:
– Вибачте, будь ласка, але камера у нас портативна.
– Надайте доказ, що вона портативна.
– Вона легка, невелика, без штатива, ми не заважаємо процесу. Яка тоді, по вашому, має бути портативна?
– Не задавайте мені питань, це напевне, тільки в нас в країні має бути таке відношення до суддів.
І тут я зрозуміла, що жінка і є суддя Аліна Гуменюк. Просто, в порушення того ж закону “Про судоустрій” (16 стаття) вона без мантії та нагрудного знака.
На нашу ввічливу відмову Гуменюк пригрозила протоколом за неповагу до суду. Вимагала, щоб ми писали заяву на дозвіл відеозйомки. Адже тоді було б так: суд і учасники процесу обговорюють, чи можна нам знімати. І одного слова адвоката Кривопішина достатньо, щоб нас вигнати.
Юристка Кривопішина Надія Шульга одразу заявила, що наша камера – не портативна, і що дозволу на зйомку не давала.
– Ваша честь, – сказав чоловік на прізвище Костенко. – Я також заявляю як учасник процесу протест з цього приводу. Я проти того, щоб мене знімали. Тому що журналісти не дотримуються норм законодавства.
На суді Костенко (на фото нижче в сорочці в клітинку) представляв “Укрзалізницю”. Однак у судових документах тої ж справи Валерій Костенко фігурує як представник міністерства інфраструктури та представник Державної адміністрації залізничного транспорту.
Після цього охоронець виштовхав нашу операторку в коридор. Далі юристка Кривопішина викликала поліцію. Я також викликала поліцію – через перешкоджання журналістській діяльності.
Залізницю захищали четверо юристів. На фото нижче ви бачите їх в момент, коли вони чують, що програли справу. Крім Костенка, юристка Кабміну – дівчина від сили років 25, у светрі з написом стразами «Stay gold» (на фото ліворуч). На засідання прийшла з молодим чоловіком. Скаржилася, що хоче додому. Втім, додому хотіли ми всі – засідання тривало 7, 5 годин. Десь такого ж віку була юристка мінінфраструктури, яка на питання судді, чого прийшла не підготовлена, відповіла, що “як представник вступила минулого разу” (на фото праворуч). Юристка ПЗЗ наполегливо рекомендувала нам написати заяву на дозвіл зйомки та кілька разів цікавилася, хто нам «підказав про суд».
Більшість клопотань юристів захисту були порожніми або погано підкріпленими. Наприклад, юристи залізниці клопотали про отримання трудової книжки Кривопішина + документи про влаштування Кривопішина радником Кличка. Адже Олексій Мефодійович вимагав компенсацію зарплатні на час вимушеного прогулу на ПЗЗ, а якщо він уже десь працював, то це змінювало розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На що юристка Кривопішина зауважила, що розрахунок зарплатні Кривопішина в залізниці отримали ще у квітні. І з того часу ніяких заперечень не було. Тож клопотання суддя відхилила. І так було по кожному пункту.
Я знімала на мобільний. Юристка Кривопішина нервувала, особливо перед тим, як озвучувати цифри, що у 2014 році 40, 4 млн грн пішли як “допомога Лаврі, дитячим школам-інтернатам, лікарням, в АТО, іншим монастирям».
Біля мене стояла шафа, на шафі – ікона Богоматері і поряд – «Дети Арбата» зі Сталіним на обкладинці.
– Представник преси фотографує мій шкаф! – обурилася Гуменюк. – Оцей цинізм, що ви собі допускаєте, в мене просто немає слів. Ми іще довго будемо на тому рівні правової держави, якщо подібні журналісти собі дозволятимуть подібну поведінку.
Двічі в засіданні робили перерву, з явним розрахунком на те, що наша знімальна група не витримає і піде. За цей час приїхала поліція. Адвокат Кривопішина розповіла їм, як я «нівелювала закон України, Конституцію, у нас правова держава, а не шабаш». Врешті засідання закінчується. Кривопішина поновлюють на посаді і мають стягнути з ДТГО на його користь 444 тис. 396 грн. 63 коп.
Зараз Південно-західна залізниця реорганізовується, і як юридична структура у стані припинення. Тому поновлення Кривопішина на посаді – штука швидше репутаційна. Проте важлива – вона знову відчиняє йому двері у владні кабінети.
Заяву на суддю й адвоката Кривопішина в поліцію щодо перешкоджання журналістських обов’язків ми написали того ж дня. Заяву в Вищу кваліфікаційну комісію суддів напишу після того, як опублікую цей текст.
З вами була програма ху*ових новин “Наші гроші”. Де чим більше працюєш, тим більше міркуєш, що крім портативної камери, на роботу треба брати ще й пістолет.
