Логотип проекту Декларації https://declarations.com.ua/

Поради від Володимира Харечко з проекту «Тисни!» та медіа-юристок ІРРП Людмили Панкратової і Оксани Максименюк прозвучали на конференції “Підзвітність влади: дієві інструменти для регіональних активістів”.

Захід проводив Інститут висвітлення війни і миру в Україні (IWPR) 6-7 жовтня 2017 року у Києві. Захід зібрав більше 120 учасників: громадських активістів і журналістів.

Декларації – важливий інструмент для збору доказів і викриття корупційних правопорушень. Щоб ефективно його використовувати, варто пам`ятати, як врегульована законом відповідальність за такі злочини.

Реальну можливість притягнути до відповідальності чиновників за декларування недостовірної інформації (ст. 366-1 КК України) та незаконне збагачення (ст. 368-2 КК України) українці отримали з новим законодавством, прийнятим після Революції Гідності.

Чи є знайдене у декларації ознакою злочину? Питання для самоперевірки журналіста

1. Яка посада у декларанта? Частина 1 статті 368-2 Кримінального кодексу України дає посилання на п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про запобігання корупції” де вказані суб`єкти незаконно збагачення – перелік посад, які має займати чиновник, щоб нести відповідальність саме за цією статтею.  Зверніть увагу, що за незаконне збагачення не несе відповідальність, член наглядової ради державного банку, нотаріуси, арбітражні керуючі, третейські судді, член Громадської ради доброчесності, кандидати у народні депутати України, а також на пост Президента України.

2. Коли у декларанта з`явилися непідтверджені доходами активи? Згадана у попередньому пункті стаття почала діяти з 04 березня 2015 року, тобто стосується лише тих активів, які набуто після цієї дати (за статтею 85 Конституції України закон не має зворотної дії в часі).

3. Про яку суму йдеться? Для притягнення до кримінальної відповідальності розмір незаконного збагачення у 2015 році мав перевищувати 609 тисяч гривень, у 2016 році – 689 тисяч гривен, а в 2017 році – більше 800 тисяч гривень.

4. А якщо майно «переписане» на родичів? За передачу родичам корупційно набутого майна теж передбачена кримінальна відповідальність. Причому, не тільки родичам, а й будь-якій іншій особі.

ІРРП зібрав три тисячі декларацій за 2011-2015 роки

Діюча стаття про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації стосується лише електронних декларацій, заповнених на офіційному веб-сайті Національного агенства з питань запобігання корупції. А це декларації лише 2015 та 2016 років.

Проте паперові декларації минулих років, за словами Людмили Панкратової, теж можна дієво використовувати в журналістських розслідуваннях. Про це юристки ІРРП розповіли під час свого виступу на конференції.

ІРРП на даний час витребовує декларації у підприємств природних монополій, прокуратур, СБУ, судів, комунальних та державних підприємств починаючи з 2011 року і до цього часу.

Ми зібрали біля трьох тисяч декларацій, і вони досі продовжують надходити, – говорить Оксана Максименюк. Для цього було відправлено близько однієї тисячі запитів.

За словами юристки, замість декларацій часто приходять відповіді про те, що організації не є розпорядниками інформації.

Так дуже полюбляють відписувати представники підприємств – природних монополій (наприклад, ПАТ «Київгаз»). Подібні відписки юристки ІРРП планують оскаржити в суді – три таких справи уже розглядаються.

Як в СБУ передумали декларації надсилати

Головне управління СБУ у Києві та Київській області зажадало грошей за декларації 2011-2015 років своїх співробітників – фігурантів розслідування Михайла Ткача для програми «Схеми. Корупція в деталях». А після оплати виставленого рахунку на 5456 грн начальник управління Сергій Семочко передумав надавати обіцяну інформацію.

«Мабуть, він не сподівався, що ми заплатимо, – коментує ситуацію Оксана Максименюк. – Бо потім повідомив, що рішення про виставлення рахунку було передчасним, гроші вже повернули».

Юристки повідомили, що позиватимуться до суду на спецслужбу й проситимуть надати декларації згідно з законом, який не встановлює обмежень на оприлюдення декларацій працівників СБУ.

“У нас є позитивна практика з цього питання, 09 жовтня 2017 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд задовольнив поданий нами позов до ГУ СБУ у Дніпропетровській області та зобов’язав відповідача надати копії декларацій керівника та заступників,”- зазначила Максименюк.

Чи законна вимога оплатити відповідь на запит?

Людмила Панкратова розповіла, що пропозиція оплатити рахунок у відповідь на запит про інформацію відповідає українському законодавству:

“Якщо відповідь на запит передбачає виготовлення копій документів обсягом більше 10 сторінок, то потрібно відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк, – пояснила вона. – Але якщо ви потребуєте інформацію, що становить суспільний інтерес, то така плата, згідно з законом “Про доступ до публічної інформації”, не стягується.  Наприклад, столичне комунальне підприємство «Київпастранс» у відповідь на запит безкоштовно надіслало великий масив документів.”