Скріншот із сюжету ТРК «Аверс»

Оздоровчий центр для журналістів на Волині обіцяли побудувати ще в 2003-му році. Поблизу пансіонату «Шацькі озера» тоді навіть виділили землю площею 1,3 гектара. Проект передбачав культурно-просвітницький центр, чотири двоповерхові спальні корпуси, заклади громадського харчування, тенісні корти. Однак місця відпочинку для журналістів не побудували й досі. Тим часом за десять років виділена ділянка значно зменшилася і навіть перейшла до приватних рук, – повідомляє у журналістському розслідуванні ТРК «Аверс».

 У червні 2003-ого року закрите акціонерне товариство «Волиньтурист» дало згоду на вилучення частини їхньої земельної ділянки площею 1,3 гектара постійного користування біля санаторію «Шацькі озера» для будівницва та обслуговування Міжнародного оздоровчого центру для журналістів. Тоді, ще за головування Анатолія Француза, на цьому місці заклали камінь та освятили територію для будівництва такого пансіонату.

Як розповів колишній голова Волинської організації НСЖУ Анатолій Якубюк, який очолював спілку з 2003-ого до 2005 року, база відпочинку першочергово планувалася не лише для представників волинських медіа, а й для журналістів зі всієї України: «Бо це питання порушувалося на пленумі журналістів України, я доповідав з цього питання. Мене тоді покійний Лубченко підтримав, всі члени підтримали, що це гарна ініціатива і буде підтримка навіть президента».

Колишній голова Волинської організації НСЖУ, а нині депутат Волинської обласної ради Анатолій Якубюк

Цю площу Волинській обласній організації Національної спілки журналістів передали в оренду терміном на 49 років. Однак на тому все й закінчилося. Майбутній оздоровчий центр залишився існувати лише на макеті проектантів. І поки медійники тільки мріяли про те, аби приїхати туди відпочивати, чиновники без діла не сиділи.

За словами пана Якубюка, після зміни обласного керівництва та за президентства Віктора Ющенка із землею почали творитися дивні речі: «Коли Ющенко прийшов до влади, а у нас на Волині головою облдержадміністрації став його ставленик (Володимир Бондар, – ред.), тоді з тією землею і стали робитися дивні діла».

А як відомо, нова мітла по-новому мете. Частина землі, де мав би бути санаторій для журналістів, перейшла в інші руки. Вийшло так, що нібито журналісти самі добровільно відмовилися від одного гектара і десяти соток землі на користь рівненської фірми «Легіон». Головою спілки журналістів тоді вже був Михайло Савчак.

Голова Волинської організації НСЖУ Михайло Савчак. Фото із nsju.org

Голова Волинської організації НСЖУ Михайло Савчак не заперечує, що в якийсь момент такий великий шматок світязької землі враз став «непотрібний»: «Так, ми на пропозицію влади просили, щоб вони нам залишили тільки 20 соток, тому що більше ми освоїти не могли», – зазначив він.

На час виділення земельної ділянки у 2003 році спілкою керував Анатолій Якубюк. Однак він стверджує: передумов для того, щоб відмовитися від землі, не було, грошей спілка журналістів мала достатньо: «І з цегельним заводом було домовленість на 200 тисяч штук цегли. Теж за пільговими цінами. І частину можна було оформити як спонсорську допомогу журналістській організації… 120 тисяч – тоді це були добрі гроші, в той час можна було купити повністю дерево, крокви, балки, шалівку».

Та так нічого і не розпочавши, за станом здоров’я Анатолій Якубюк залишив спілку та посаду голови, а тому з квітня по вересень 2005 року  ці обов’язки виконував його заступник Володимир Данилюк.

Він підтвердив, що можливість розпочати будівництво бази відпочинку таки була: «Я мав документи на цю землю, їх треба було трохи допрацювати, і були на рахунку гроші. Наступнику я землю і гроші передав… Приблизно 120 тисяч гривень… Але оскільки я не був головою, а тільки виконуючим обовязки, за щось братися мені було неетично».

Наступником став волинський журналіст Михайло Савчак. Саме при ньому у 2007-му році земля спілки «схудла» на 1 гектар і 10 соток. За його словами, рішення віддати частину земельної ділянки приймалося на спільному засіданні журналістів: «Ну секретаріат, по-моєму, 9 чоловік було і правління десь 30 чол. Це не є голосування з підписами і не таємне. То звичайне відкрите голосування. Людина піднімала руку «за» чи «проти», це запротокольовано». Однак те, що нібито самі ж і погодили, пригадати змогли не всі.

Святослав Пирожко, який у 2007-му був генеральним директор Волинської облдержтелерадіокомпанії та членом секретаріату ВОО НСЖУ у телефонному коментарі розповів: «Яке ж то було голосування?.. Я не пригадую такого… Я, може, на тому засіданні й був, але мені здається, що те питання вирішувалося не дуже колективно. Це при колишньому керівнипцтві. І в області була інша ситуація. По-моєму, десь локально це вирішилося, якби мене хтось питався, я був би категорично проти того, щоб комусь віддавати ту землю».

Ще один член секретаріату ВОО НСЖУ, головний редактор газети «Вісті Ковельщини» Микола Вельма, теж забув про засідання, на якому відмовлялися від землі: «Ну, я зараз не пригадую. Ну, напевно, був, але кажу ще раз, я не знаю. У тих суперечках і дискусіях я не брав участі… Дивіться протоколи в Михайла Івановича. Там повинно бути все написано. Як написано, значить, так і було.

Аби дізнатися, хто та чи дійсно голосував за відмову від земельної ділянки, журналісти «Аверсу» звернулися у спілку, однак потрібний документ, як з’ясувалося, знайти не так-то й легко. Виявляється, протоколи заховані десь далеко, а де – ніхто й не пам’ятає. Пан Савчак шукати документи, аби підтвердити правдивість своїх слів, не збирається: «Ми переходили в інше приміщення, там все в мішках, там 6 чи 7 мішків. Що я буду там ритися?.. Я не знаю, чи треба ту воду колотити. То вже поїзд давно пішов».

У свою чергу голова правління ПрАТ «Волиньтурист», директор пансіонату «Шацькі озера» Федір Заєць розповів: «Продали цю ділянку рівненській фірмі «Легіон», відчужили на їх користь. За то фірма «Легіон» перерахувала їм 300 тисяч гривень».

Після земельної оборудки Михайло Іванович Савчак дивним чином у 2007-му році губернатором Володимиром Бондарем був призначений на посаду начальника управління інформації та зв’язків з громадськістю Волинської обласної державної адміністрації. Вже наступного року, після приходу на пост голови облдержадміністрації нового очільника Миколи Романюка, Михайла Савчука було звільнено з посади у зв’язку з припиненням існування юридичної особи управління інформації та зв’язків з громадкістю ОДА.

Як і Савчак, так і екс-чиновник Володимир Бондар інформацію про те, що землю продали за 300 тисяч гривень, заперечують.

Колишній голова Волинської ОДА Володимир Бондар (2005-2007 рр.). Фото сайту www.flickr.com

Володимир Бондар розповів: «Мені про це нічого не відомо. Можливо, були якісь домовленості, але я не виключаю, що можна було і в такий спосіб десь щось організувати. Я не пам’ятаю детально, я пам’ятаю, що щось, десь така розмова була… Про щось таке говорилося, ну, очевидно, щось таке було».

Михайло Савчак поводить себе за принципом: «і я не я, і хата не моя»: «Керівництво області прийняло рішення. Механізмів і внутрішніх причин я не знаю. Виділити нам 20 соток землі, а іншою ділянкою воно розпорядилося на власний розсуд… Одна влада дала гектар, друга влада дала 20 соток. Я думаю, ми повинні тішитися тим що ми маємо».

Мотивуючи тим, що договір оренди між журналістською організацією і Шацькою райдержадміністрацією, як того вимагає законодавство, не був зареєстрований, «любі друзі» зобов’язали Спілку журналістів добровільно відмовитись та переоформити право користування землею на умовах оренди на площу 20 сотих. А решту – гектар і 10 сотих, віддали в оренду ТзОВ «Легіон» терміном на 49 років для будівництва та обслуговування бази відпочинку, яка знаходиться на території Світязької сільської ради за рахунок земель державної власності, не наданих у власність чи користування.

Нагадаємо, що цю землю на користь журналістів відчужило ЗАТ «Волиньтурист». Згодом фірма «Легіон» на землі, де мали будуватися чотири спальних корпуси для журналістів, почала зводити чотири шикарні котеджі. Потому «Легіон» розірвав договір оренди на світязьку землю, а недобудоване майно продали до приватних рук чотирьох бізнесменів. Тільки от є одне «але» – Волинське обласне ЗАТ із туризму та екскурсій «Волиньтурист», яке було створене у червні 2003 року на базі Волинського обласного дочірнього підприємства «Волиньтурист», не мало права розпоряджатися землею, бо вона перебувала в користуванні іншої юридичної особи – пансіонату «Шацькі озера». Після реорганізації потрібно було спочатку оформити правовстановлюючі документи, чого не зробили. Як наслідок – землею ЗАТ «Волиньтурист», а за ним і ТзОВ «Легіон» користувалися незаконно.

Світязький сільський голова Микола Цвид розповів: «Потім вони порозпродали майно, ну так на папері… Ну, приватна структура, вони ж і будували кожен за себе».

Голова правління ПрАТ «Волиньтурист», директор пансіонату «Шацькі озера» Федір Заяць зазначив: «Одна людина з Києва, одна з Рівного, одна зі Львова, а одна я».

Хто ж ці достойники, які нібито купили недобудовані дачі на березі озера-перлини? Рівненчанин Віктор Піцина, прізвище якого співзвучне з прізвищем керівника ТзОВ «Легіон» Світлани Піцини. Другою особою стала мешканка столиці – Наталія Кириченко, третьою – народний депутат України Ігор Васюник.  І четвертою – нинішній директор ПрАТ «Волиньтурист», а тоді директор пансіонату «Шацькі озера» Федір Заєць. Подейкують, що він є підставною особою. А за триметровим муром неодноразово бачили і екс-губернатора.

А сьогодні у власників елітних дач найприємніші клопоти – оформлення права власності на «золоту» світязьку землю.

Світязький сільський голова Микола Цвид  розповів: «Дали ми рішення їм, значить, на розробку проекту землеустрою у власність шляхом викупу… Люди хочуть отримати землю, мають майно, мають першочергове право викупу».

А покищо до скандального журналітського оздоровчого комплексу медійники можуть приїжджати лишень для того, аби познімати його на камеру, бо відпочивати їм найближчим часом там не доведеться. Можливо, й справді, доки в державі так хвацько деребанитимуть землю, журналістам відпочивати буде ніколи.

Журналісти: Світлана ВАСІЛЬЄВА, Ольга БОНДАРЕНКО Оператори: Олександр Ватащук, Неля Прокопчук

Джерело: Четверта влада