Вже п\’ятий рік поспіль в Україні панує думка про відсутність в країні влади. В якійсь мірі це стосується законодавців, які місяцями не можуть провести засідання Верховної ради. Таке визначення може стосуватися виконавчої влади, яка у відсутності єдиної вертикалі не в змозі реалізувати жодної системної реформи. Але це ніяк не відноситься до судової гілки влади.
Вже п\’ятий рік поспіль в Україні панує думка про відсутність в країні влади. В якійсь мірі це стосується законодавців, які місяцями не можуть провести засідання Верховної ради. Таке визначення може стосуватися виконавчої влади, яка у відсутності єдиної вертикалі не в змозі реалізувати жодної системної реформи. Але це ніяк не відноситься до судової гілки влади.
Можна лише зазначити, що з грудня 2004 року до жовтня 2009 року пан Бачун встиг побувати у Туреччині (11 разів), Франції (6 разів), Швейцарії (5 разів), Німеччині (3 рази), Угорщині (2 рази), на Кіпрі (2 рази) і по одному разу в Ізраїлі, Польщі, США, Австрії, Об\’єднаних Арабських еміратах та Італії.
У редакції “Української правди” також є відповіді компанії “Air-Travel” на запит комітету з приводу ціни подібних чартерів станом на 26 жовтня цього року.
Загальна сума всіх перельотів, які нібито здійснював пан Бачун, якщо брати навіть по мінімальній їх вартості, перевищуватиме мільйон доларів США.
В коментарі “Українській правді” Олег Бачун відмовився надати будь-яких коментарів стосовно перельотів до закінчення перевірки Генеральної прокуратури. Протягом тижня розмов з суддею, він жодного разу не заперечив і не підтвердив чи відбувались вони у вказаний період, чи ні..
Пан Бачун також відмовився надати будь-яку інформацію стосовно джерел та розміру свого доходу, відзначивши, що одразу після того як отримає офіційну відповідь від Генпрокуратури він буде готовий відповісти на всі запитання з цього приводу.
Втім “Українській правді” вдалося отримати довідку про доходи судді з своїх джерел в податковій адміністрації України.
Загальна сума доходів Олега Бачуна за 2008-2009 роки складає 470 907,16 гривень або 58 863,395 доларів США.
Наразі в розпорядженні “Української правди” є лише одна офіційна відповідь Генеральної прокуратури на запит одного з народних депутатів. Згідно документу, за даними Держприкордонслужби за вказаний період Бачун дійсно 62 рази проходив прикордонний контроль у “Міжнародному аеропорті Бориспіль” та 2 рази у “Міжнародному аеропорті Львів”.
При цьому 20 з цих перельотів були виконані чартерними рейсами.
Масштаби конфлікту, який породив таке ретельне обстеження судді, розкрився лише в наступні дні після детального розслідування. Виявилось, що за нібито корупційним скандалом стоїть боротьба двох впливових юридично-судових кланів.
ВІЙНА КЛАНІВ
Точкою відправлення був той факт, що питання про корупційні діяння Олега Бачуна в комітеті Верховної Ради з питань правосуддя підняв депутат-бютівець Андрій Портнов. Саме він надав членам комітету роздруківки перельотів судді, фотографії його будинку тощо.
На той момент це виглядало як виконання Портновим своїх прямих функцій члена відповідного комітету.
Але надалі ситуація набула зовсім іншого характеру.
Через декілька днів після засідання комітету кожному судді усіх (!) адміністративних судів України регулярною поштою була розіслана 16-ти сторінкова кольорова брошура з детальними фотографіями Олега Бачуна, його автомобіля, його будинку, його відпочинку та список чартерних перельотів з виказанням їх вартості. Хто був автором розсилки, невідомо.
Фото з брошури – така інформація зараз є у кожного судді
Ще через деякий час суддівські кола сколихнула ще одна подія. 20 жовтня в газеті “Юридична практика”, яку читають майже всі професійні юристи та судді, з\’явилось дивне оголошення.
На 16 сторінці видання була опублікована фотографія Олега Бачуна на з пропозицією винагороди “за повідомлення газеті будь-якої інформації про протиправну діяльність Бачуна О.В.”. Під оголошенням підписався адвокат Андрій Мартинюк. Там же був вказаний номер мобільного телефону автора заяви.
Як вдалося з\’ясувати “Українській правді”, пан Мартинюк офіційно працює… помічником того ж самого Андрія Портнова.
Через чотири дні в боротьбу з Олегом Бачуном включився ще один народний депутат, близький до Андрія Портнова, Валерій Писаренко. Від його імені до Генеральної прокуратури було направлено звернення щодо законності закордонних перельотів судді повітряним транспортом.
Дивно, але запит потрапив у канцелярію близького товариша Портнова – заступника Генпрокурора Рената Кузьміна, який на даний час очолює головне управління з нагляду над дотриманням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості.
У відповідь пан Кузьмін повідомив про організацію Генпрокуратурою перевірки даних, наведених Писаренком з приводу незаконних дій Олега Бачуна, підключивши до розслідування Державну прикордонну службу України, Державну податкову адміністрацію, Державну авіаційну адміністрації Міністерства транспорту та зв\’язку та Державне підприємство “Украерорух”.
На минулому тижні проти Олега Бачуна виступив ще один близький товариш Андрія Портнова – Віктор Медведчук. Його було підключено як члена Вищої ради юстиції України (ВРЮ).
Схема виглядала наступним чином. За інформацією “Української правди”, Антирейдерський союз України направив у ВРЮ копії шести постанов суду, які ухвалювалися особисто Бачуном, зі скаргою на їхню незаконність.
Цікаво, що Антирейдерський союз, направляючи скаргу до Вищої ради юстиції, натомість особисто звертався саме до Медведчука. Отримавши документи, голова ВРЮ Лідія Ізовітова направила їх адресату з проханням дати експертну оцінку.
Медведчуку знадобилось семеро діб, щоб винести свій вирок: “Аналіз окремих рішень судді окружного адміністративного суду Києва Бачуна О. В. дає можливість зробити висновок про системний характер помилок, допущених ним при розгляді адміністративних справ, оскільки неправильне застосування норм матеріального і процесуального права допускалося ним на всіх етапах проходження адміністративних справ, починаючи з визначення їх підвідомчості і відкриття провадження і закінчуючи рішенням позовних вимог по суті”.
У середу ввечері у тотальній війні проти судді Бачуна з\’явився новий персонаж – один з колишніх співробітників юридичної кампанії Портнова народний депутат Володимир Пилипенко. Одразу декілька народних депутатів отримали на свою електронну пошту листа від його імені з запрошенням відвідати спеціально створений сайт www.bachuna.net із заголовком “Позор Олегу Бачуну!”.
На головній сторінці сайту наводиться зворотній відлік часу, який залишився до “позорного увольнения и ареста председателя окружного административного суда г. Киева Олега Бачуна”. При цьому додатково зазначається, що відлік йде до дати інавгурації нового президента України.
Домен bachuna.net був зареєстрований 15 жовтня цього року. Особливо знущальним є те, що він був зареєстрований на самого Олега Бачуна. Треба зазначити, що сайт створений з витонченим цинізмом – він постійно оновлюється фотографіями Олега Бачуна, його рахунками з ресторанів, та їх порівнянням з тюремним раціоном. За інформацією “Української правди”, подібні ж листи були направлені на офіційну електронну пошту Верховного суду, Кабінету міністрів, секретаріату президента та Верховної ради.
Відомо, що Андрій Портнов – головний юридичний та судовий таран Блоку Юлії Тимошенко. І ззовні виглядає так, ніби боротьба Портнова з Олегом Бачуном – це помста прем\’єр-міністра за зраду Окружного адмінсуду у питанні приватизації Одеського припортового заводу.
Сам Андрій Портнов в коментарі “Українській правді” заперечив будь-яке свою причетність до тотальної війни проти Олега Бачуна: “Я б не хотів нічого коментувати. Можу лише сказати, що в Олега Бачуна є всі шанси опинитись поруч із суддею Зваричем”.
На питання, з чим пов\’язане його бажання звільнити суддю, і чи стосується це ситуації навколо ОПЗ, депутат відповів: “Без коментарів. За перельоти”.
Втім “Українській правді” вдалося встановити справжню причину війни Андрія Портнова з Олегом Бачуном. Демонстративна війна начебто проти корумпованості судової влади виявилась більш цинічною боротьбою за сфери впливу.
У другій частині розслідування читайте про схеми роботи Бачуна, його інтерв\’ю та інше про юридичні війни.
Автор: Мустафа Найєм, Українська правда, 02 листопада 2009 року
