Сергій Лещенко, «Українська правда», 27 жовтня 2010
Протягом свого 8-місячного керівництва Україною президент Віктор Янукович скрізь і багаторазово повторював, що буде боротися з корупцією. Але жодного разу він не сказав, що поверне резиденцію “Межигір\’я”, яка стала символом цієї самої корупції на найвищому державному рівні.
Сергій Лещенко, «Українська правда», 27 жовтня 2010
Окремо хочу зупинитись на питаннях корупції.
В Україні – це не просто проблема.
Це хвороба, яка роз\’їдає державу…
Із цією хворобою влада буде боротись
не просто жорстко, а жорстоко
Віктор Янукович, 9 вересня 2010 року.
Протягом свого 8-місячного керівництва Україною президент Віктор Янукович скрізь і багаторазово повторював, що буде боротися з корупцією. Але жодного разу він не сказав, що поверне резиденцію “Межигір\’я”, яка стала символом цієї самої корупції на найвищому державному рівні.
Понад чотири місяці тому, 4 червня Віктор Янукович на всю країну заявив, що готовий прямо зараз показати журналістам свої володіння в “Межигір\’ї”, аби розвіяти підозри про те, що він привласнив усю резиденцію.
Але коли камери виключилися, поїздка була скасована. За час, який минув з тієї пам\’ятної прес-конференції, адміністрація президента так і не змогла знайти автобус, відсутність якого була тоді поясненням, чому анонсований день відкритих дверей в “Межигір\’ї” скасовано.
Справжня ж причина лежить на поверхні – Віктор Янукович не зможе відповісти на запитання про те, хто саме сьогодні реально контролює колись державну резиденцію.
До останнього часу версія Януковича звучала так – у “Межигір\’ї” він винаймав лише один будиночок, але боявся, що ціна ренти зросте, тому його викупив. І ще він орендує 1,7 гектара навколо маєтку. А до решти об\’єктів та 135 гектарів землі він стосунку не має.
“Тільки майте на увазі – у мене там півтора гектара, де я власник. А далі – заборонено ходити… Там є власник”, – розповідав Янукович журналістам.
Ця “офіційна власність” Януковича відображена у нього в декларації про доходи – за ним значиться будинок на 600 метрів, а за оренду 1,7 гектарів землі він платить смішну суму 3 гривні за сотку в місяць.
Так було до цьогорічної поїздки Януковича в Берлін…
Прохолодного літнього вечора 30 серпня президент України виступав у готелі “Адлон” перед німецьким істеблішментом.
Промова Януковича, яку він виголосив “від себе”, не читаючи з папірця, справила шокуюче враження на тих, хто детально займався розслідуванням теми “Межигір\’я”. Фактично Янукович здійснив явку з повинною, що в будь-якій європейській країні стала б вже причиною для призначення спеціального розслідування – аж до ризику відкриття процедури імпічменту.
Отже, в Берліні Янукович вирішив похвалити німців за їхню педантичність. І як приклад розповів, що в особистому житті віддає перевагу “німецькій якості”.
– Це невеликий секрет ні для кого… Я побудував один будинок такий, клубний… Його будувала “Хонка” – фінська компанія…
Тут же Янукович розповів подробиці, які потім крок за кроком “Українська правда” відтворювала в цьому розслідуванні.
– У нас, у всіх членів клубу з\’явилося бажання, щоб “будинок” добре виглядав і ззовні, і внутрішньо. Древесина – той брус, з якого збирався будинок, – вона весь час “працює”. То сідає, то піднімається. І як можна закріпити різного плану “отдєлку”… Ми зробили такий тендер, невеличкий, і на тендері перемогли німці. І як цей дім не сідав, не піднімався, ця “обналічка” трималася красиво, нічого не руйнувалося…
Межигірський замок
Отже, “Українська правда” зацікавилася, який “клубний будинок” Янукович мав на увазі?
Ідеться про величезний маєток під мідним дахом, збудований у “Межигір\’ї”. Знайомтеся – от він на фото. Знімки були зроблені “Українською правдою” влітку цього року з боку Київського моря.
|
|
|
“Клубний будинок” Януковича |
За документами цей палац відноситься до “культурно-оздоровчого комплексу”. На сленгу місцевих робітників він називається просто “Хонка”. За назвою фінської фірми, яка його будувала.
Площу об\’єкту можна оцінити в декілька тисяч квадратних метрів. Масштаби цієї будови вражають, якщо врахувати, що дрібні точки на даху – це робітники.
“Клубний будинок” Януковича знаходиться на земельній ділянці, яка була виведена з урядової резиденції “Межигір\’я” під контроль такого собі благодійного фонду “Відродження України”.
Фонд “Відродження України” був створений ще в 2003 році Едуардом Прутніком – на той час найближчим соратником Януковича. За формою вирішили, що це буде благодійна організація, яка не платитиме податки. Зараз Прутнік віддалився від Януковича, і всі справи землі та нерухомості “Межигір\’я”, оформленої через фонд, веде старший син президента Олександр.
Про цю схему Українська правда детально писала в минулому розслідуванні.
Зараз в ході підготовки цього матеріалу “Українській правді” вдалося поспілкуватися з одним із інженерів, який працював на території Межигір\’я. Він на умовах анонімності погодився розповісти про деякі сторінки життя по той бік паркану, які Янукович не волів би робити публічними.
Отже, хоча офіційно Янукович стверджує, що не має стосунку ні до чого, саме він в “Межигір\’ї” вважається господарем. Його так і називають робітники між собою – “господар”.
Часто в суботу чи неділю Янукович об\’їжджав територію за кермом автомобіля-позашляховика та особисто робив огляд будівництва.
Наше джерело розповіло про такий випадок. Одного разу Янукович захотів подивитися на спорудження гостьового будинку, який зводять у віддаленому кутку 136-гектарного “Межигір\’я”. Янукович мав провести інспекцію на вихідних. Так в очікуванні “господаря” робітники декілька днів прибирали все навколо і навіть пилососили весь будинок, хоча оздоблювальні роботи були незавершені.
Перед приїздом Януковича всім майстрам наказали залишити територію об\’єкту – при тому, що на цей момент Янукович був лише депутатом-опозиціонером.
Часто в цих рейдах його супроводжував такий собі пан Василь Гулик. До обрання Януковича президентом він був щось на кшталт адміністратора “Межигір\’я”. Формально він очолював компанію “КиївУніверсалСервіс”, що виконує функції ЖЕКу в “Межигір\’ї”. У цій фірмі оформлені та отримують зарплату люди, які прибирають цю територію, підстригають газони, надають послуги сантехників та електриків.
Після обрання Януковича президентом пан Гулик перейшов працювати… на Банкову заступником керівника Державного управління справами.
Ще один приклад впливу Януковича на межигірські будні – без його команди не дозволили навіть розібрати вольєр для страусів, що заважав при будівництві одного з об\’єктів.
Про масштаб робіт, які розгорнулися в державній резиденції після її відчуження, свідчать декілька фактів.
Так, на території “Межигір\’я” розбите штучне озеро, яке живиться водою з десяти артезіанських свердловин. На одному з виїздів із резиденції будується гараж на 70 (!) одиниць техніки. Минулого року влітку, у розпал будівельних робіт, через контрольно-пропускні пункти щоденно проходило 500 осіб робітників.
Але при цьому в “Межигір\’ї” ще з опозиційних часів Януковича були запроваджені небачені правила безпеки. Робочим було заборонено заходити на територію з телефонами, в яких є фотокамери. Вантажі доглядали з дозиметром.
Охорона “Межигір\’я” складається з мобільних груп, які курсують по території. Це озброєної люди, які підкоряються начальникам зміни – колишнім міліціонерам або СБУшникам.
Охоронці працюють за графіком дві доби на роботі – чотири вдома. Ночують вони прямо на території “Межигір\’я” в спеціальному будинку-гуртожитку. Охорона контролює не лише кордони, що межують з селом Нові Петрівці по землі – але і з Київським морем по воді. Вздовж набережної постійно курсує патруль, який має вберегти від аквалангістів-диверсантів.
|
Панорама “Межигір\’я”. Охорона оберігає Януковича і з боку Київського моря |
Охорону “Межигір\’я” здійснює фірма “Делліт”, також пов\’язана зі старшим сином Януковича. Вони ж охороняють мисливське господарство в Сухолуччі, що формально перебуває в держвласності, але контролюється Януковичем. Ще один клієнт охоронної фірми “Делліт” – офіс ТОВ “Девелоперська компанія АВК”, що виступає генпідрядником всіх будівельних робіт на території резиденції.
Предмет гордощів Януковича – це приватний зоопарк, розбитий на території “Межигір\’я”.
При чому Янукович має потяг до екзотичних тварин. У нього там мешкають страуси – австралійський Ему та американський Нанду, для яких було збудовано вольєр площею в гектар. Також у господарстві Януковича водяться павліни, фазани, австралійські гусаки, земляний заєць.
За словами джерел, що працювали на території “Межигір\’я”, лами взагалі виявилися ручними – робітники годували їх печивом. Окремо від “зоопарку”, тобто вільно на території “Межигір\’я” мешкають олені.
Але особливим шиком з елементами абсурду стало придбання для Януковича трьох… кенгуру. Тварин завезли в 2008 році. Їх тримали в одному загоні з цесарками.
Але австралійським гостям не пощастило. Сталося лихо – клімат виявився вище за примхи власника “Межигір\’я”. І зимою 2009 року одне з кенгуру померло через запалення легенів. Потім навесні 2009, коли робітники годували птахів, друге кенгуру вискочило з вольєру та втекло. Оскільки упіймати її так і не вдалося, то вирішили випустити на волю і третє кенгуру в сподіванні, що вони повернуться вдвох назад. Але після того австралійські тварини більше не з\’являлися біля вольєру.
Клубний будинок – вигляд зсередини
А тепер про те, що собою являє клубний будинок Януковича.
У процесі журналістського розслідування “Українська правда” вирахувала постачальників декоративних та оздоблювальних матеріалів на об\’єкти в “Межигір\’я”. Це споріднені фірми “Дом Лесника” та “СПС-Груп”, зареєстровані за однією адресою в Броварах на проспекті Кірова, 90, квартира 16.
За офіційними даними Державної митної служби, протягом 2009-го та першого півріччя 2010 року “Дом Лесника” та “СПС-Груп” завезли матеріалів на суму 76 мільйонів гривень – це 9,5 мільйонів доларів!
Це – переважно дерев\’яні оздоблювальні вироби. Власне, саме про них Янукович розповідав німецьким елітам, коли вихваляв свій “клубний будинок” та його внутрішню “отдєлку”, яку він намагався врятувати від пошкодження.
Практично все оздоблення деревиною – від німецької фірми Brunold Innenausbau und Design GmbH, яка славиться своїми виробами ручної роботи класу люкс.
Ціни деяких предметів інтер\’єру дають уявлення про розкіш нового об\’єкту в “Межигір\’ї”. Прослідкувати все це можна за митними деклараціями, де детально повідомляється, що, коли і на яку суму було поставлено.
Так, 22 жовтня 2009 року “Дом Лесника” завіз “дерев\’яні панелі стелі для внутрішнього оздоблення кімнат” на 177 тисяч доларів. Ще через тиждень “Дом Лесника” знову поставив дерев\’яні панелі стелі – тепер на 273 тисячі доларів.
11 листопада 2009 року “Дом Лесника” завіз “стінові панелі зимового саду” на 328 тисяч доларів, 1 грудня – “облицовку колони і парапет для сходів” – на суму 430 тисяч доларів.
Але це – не межа. Закупка дерев\’яних інтер\’єрів від 16 грудня 2009 року, здійснена фірмою “Дом Лесника”, потягнула на суму 1 мільйон 133 тисячі доларів. На таку астрономічну суму було придбано “дерев\’яні вироби для внутрішнього оздоблення кімнат – деталі стінових панелей, деталі малих колон, деталі галереї”.
Роботи не припинялися і в розпал виборів.
15 січня 2010 року “Дом Лесника” поставив шість внутрішніх дверей з сосни на загальну суму 166,6 тисяч доларів – тобто в клубному будинку Януковича вартість одних дверей становить 28 тисяч доларів. І так далі.
4 березня 2010 “Дом Лесника” привіз деталі стелі для зимового саду з дерева сосни – три комплекти на суму 188 тисяч доларів.
Крім того, “Дом Лесника” постачав столярні вироби з Фінляндії та декоративні вироби для оформлення фасадів будинків – з Росії. Загалом за півтора роки тільки цієї номенклатури товару “Дом Лесника” завіз на 3,36 мільйонів доларів.
Двері з ліванського кедру за півмільйона гривень
Друга фірма – “СПС Груп” – зробила закупок для “Межигір\’я” ще на більшу суму.
Так, 11 листопада 2009 “СПС-Груп” завіз дерев\’яних наличників на вікна на суму 230 тисяч доларів – загалом дев\’ять комплектів, тобто один комплект віконних наличників за 25 тисяч доларів!
Невдовзі, 1 грудня 2009 “СПС-Груп” поставив ще дерев\’яних наличників на 272 тисячі доларів. В цій партії було лише чотири комплекти – тобто по 70 тисяч доларів (!) кожний, щоправда, наличники були з оббитим міддю верхом.
Далі – більше. 15 січня 2010 “СПС-Груп” поставив міжкімнатні двері у кількості дві штуки на 158 тисяч доларів, а також одні двері (!) з ліванського кедру за 64 тисячі доларів.
17 лютого 2010 “СПС-Груп” завіз три дерев\’яні комплекти для облицювання сходів за 199,5 тисяч доларів.
17 березня через “СПС-Груп” було поставлено три колони для передпокою та дерев\’яний бордюр на 325 тисяч доларів. 30 березня – дерев\’яні вироби з ліванського кедру для облицювання підвісної стелі на 62 тисячі доларів.
16 квітня – балюстраду зимового саду на 81 тисячу доларів. І так далі…
Загалом “СПС-Груп” зробив поставок на Межигір\’я на суму 5,1 мільйона доларів.
Сумарний підсумок для двох фірм – 9 мільйонів 416 тисяч доларів. Це – поставки лише дерев\’яних елементів внутрішнього декору. При цьому обидві фірми – і “Дом Лесника”, і “СПС-Груп” – фактично існують лише як поштові адреси для оформлення чи то майна, чи то завезення розкішних матеріалів. Так, кількість працівників у “Домі Лесника” – дві особи, в “СПС-Груп” – взагалі одна.
Скільки ж складає кошторис всього “Межигір\’я”, якщо під 10 мільйонів доларів склали видатки лише на матеріали для частини оздоблювальних робіт? Джерела “Української правди”, поінформовані про плани нових власників колишньої резиденції уряду, називають цифру в 200 мільйонів доларів.
Схематехніка “Межигір\’я”
Взаємозв\’язок об\’єктів у “Межигір\’ї” та Сухолуччі з Януковичем можна прослідкувати завдяки цілій мережі фірм, пов\’язаних між собою.
Так, 127 гектарів “Межигір\’я” та Дніпровсько-Тетерівське лісомисливське господарство контролюють споріднені фірми. В “Межигір\’ї” – це фірма “Танталіт”, в Сухолуччі – фірма “Дом Лесника”.
“Дом Лесника” і “Танталіт” належать фірмі Blythe (Europe) Ltd, створеній у Лондоні юристом з Ліхтенштейна. Про це “Українська правда” докладно писала в іншому розслідуванні.
А реєстраційна адреса фірми “Дом Лесника” в Україні – місто Бровари, вулиця Кірова, 90, квартира 16. Ця епізод – ще одна важлива ланка для розкриття схеми.
Будинок за адресою Бровари, вулиця Кірова, 90 було побудовано декілька років тому Броварським домобудівним комбінатом “Меркурій” в той час, коли керівну посаду тамобіймав… Андрій Кравець, нинішній головний завгосп Януковича – начальник ДУС.
І саме Кравець є власником цього броварського офісу, в якому реєструються фірми, пов\’язані з “Межигір\’ям”.
Це – ще одне підтвердження того, що все “Межигір\’я” належить Януковичу через оформлення на підставних або довірених осіб. І недотепним жартом виглядають його слова: “Тільки майте на увазі – у мене там півтора гектара, де я власник. А далі – заборонено ходити… Там є власник”.
Далі. У цій же квартирі в Броварах значиться фірма “УкрКиївРесурс”, яка була також акціонером у ТОВ “Дельфін-2001” – на це товариство оформлено кримський палац Януковича.
Розібратися у цих взаємозв\’язках допоможе схема:
Показова ще одна деталь – всі фірми, пов\’язані з “Межигір\’ям”, обслуговуються в одному місці – в донецькому “УкрБізнесБанку”. Тут мають рахунки і “Дом Лесника”, і “СПС-Груп”, і “КиївУніверсалСервіс”, і “АБК ТехноПромСервіс”, “УкрКиївРесурс”, і “Танталіт”, і “Девелоперська компанія АВК”.
За інформацією “Української правди”, нещодавно старший син Януковича Олександр став одноосібним кінцевим власником “УкрБізнесБанку” – після того, як він викупив долю Едуарда Прутніка.
Тому не виглядає дивним кар\’єрний стрибок у житті керівника “УкрБізнесБанку” Сергія Арбузова, який після перемоги Януковича став першим заступником голови Нацбанку. Адже мова іде про сімейний банк…
Власне, колись в майбутньому на прикладі відчуження та забудови “Межигір\’я” можна було би організувати семінар для правоохоронців на тему “Корупція в українській політиці початку ХХІ століття”.
Але більш правдоподібно, що ця історія так і залишиться народною бувальщиною, що переповідатиметься із вуст в уста: “Як урвати державну власність, а згодом отримати в управління всю державу”.
Сергій Лещенко, «Українська правда», 27 жовтня 2010
