В Житомире милиция применила силу по отношению к журналисткам газеты «20 хвилин». Оксана Трокоз и Диана Минаева пострадали во время выполнения редакционного задания.
«Вечером 3 ноября в редакцию позвонили и сообщили, что в квартире бывшего политзаключенного, а ныне правозащитника Игоря Коктыша, какие-то люди пытаются устроили обыск
В Житомире милиция применила силу по отношению к журналисткам газеты «20 хвилин». Оксана Трокоз и Диана Минаева пострадали во время выполнения редакционного задания.
«Вечером 3 ноября в редакцию позвонили и сообщили, что в квартире бывшего политзаключенного, а ныне правозащитника Игоря Коктыша, какие-то люди пытаются устроили обыск, – рассказывает Диана Минаева. – Когда мы приехали на место, то застали в доме Игоря более десятка людей в штатском. Один из них представился сотрудником отдела по борьбе с наркотиками и предъявил удостоверение на имя Туровского Богдана Петровича».
«За спинами этих людей мы видели Игоря Коктыша, его жену и еще несколько человек – друзей Коктыша. У одного из них лицо было в крови», – рассказала Оксана Трокоз.
Как сообщил главный редактор газеты «20 хвилин» Вадим Павлюк, милиция потребовала журналисток предъявить документы, долго изучала их, а потом в грубой и категоричной форме приказала покинуть место событий. Когда же журналисты начали настаивать на объяснениях, оперативники отобрали фотоаппарат и силой выбросили на лестничную клетку.
«Нас оскорбляли, называли наркоманками, никто не посмотрел, что мы женщины – крутили руки как каким-то рецидивистам. Редакционный фотоаппарат отказались вернуть и каких-либо объяснений не дали», – говорит Диана Минаева.
По информации редакции газеты, в квартире Игоря Коктыша работали сотрудники отдела по борьбе с незаконным оборотом наркотиков. Сейчас милиция требует от журналисток явиться для дачи пояснений, как они оказались на месте событий. Применение силы по отношению к работникам СМИ в милиции не комментируют.
Сегодня редакция газеты «20 хвилин» обратилась в Генпрокуратуру для возбуждения уголовного дела по факту препятствования работе сотрудников СМИ со стороны милиции (ст.171 Уголовного кодекса Украины).
ОКСАНА ТРОКОЗ: “Не зважали ні на те, що ми – журналісти, ні на те, що ми жінки. Взагалі ні на що”.
Журналістка Оксана Трокоз досі не отямилася від неприємної зустрічі з міліціонерами. Усе сталося під час чергової зйомки. Кореспондентці зателефонувала дружина білоруського біженця Ігоря Коктиша. Розповіла – до квартири подружжя пізно ввечері увірвались міліціонери. Дружину з чоловіком звинуватили у зберіганні наркотиків. Разом з ними пов\’язали ще трьох білорусів, які на той час перебували у квартирі. Коли на місце прибули журналісти, правоохоронці нічого пояснювати не стали.
Оксана Трокоз: “Якщо чесно, очікували іншої реакції від міліціонерів. Якщо журналісти приїжджають на затримання злочинця, то їм мають показати: ось злочинець, ось ми знайшли таке. Але реакція була зовсім інша: нас просто взяли скрутили і викинули із квартири”.
Діана Мінаєва: “Міліціонери після того, як нас виставили на сходи, періодично виходили з квартири ще й глузували, що ви, мабуть, самі ходите сюди покурити. Тобто нас звинуватили у тому, що ми вживаємо наркотики з цією компанією ну і погрожували ще завезти нас на експертизу”.
Міліціонери поспішили виправдатись. Мовляв, журналістка не показала своє редакційне посвідчення. Та ще й заважала роботі слідчих. Та запевняють – силу не застосовували, лише чемно попросили покинути приміщення.
Щоправда диктофонний запис журналістки свідчить про протилежне.
Розслідування цієї справи під свій контроль взяв міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов, розповіли в департаменті зв`язків із громадськістю МВС. Щоправда, камеру Оксані Трокоз досі не повернули.
Білорус Ігор Коктиш – молодіжний активіст, на батьківщині його звинувачують у вбивстві. Понад два з половиною роки він відсидів у Сімферопольському СІЗО. Тут він очікував екстрадиції до Білорусі. Але вигравши справу в Європейському Суді з прав людини, вийшов на волю і разом із дружиною осів у Житомирі та просить політичного притулку в Україні. Подружжя очолює місцеву організацію «Міжнародної амністії».