Протягом десяти років один римський журналіст публікував у місцевих газетах інтерв\’ю зі знаменитостями, зокрема із нобелівськими лауреатами. Тепер з\’ясувалося, що серед інтерв\’ю чимало фальшивок.
Серед «жертв» – нобелівський лауреат Ґюнтер Ґрас
Протягом десяти років один римський журналіст публікував у місцевих газетах інтерв\’ю зі знаменитостями, зокрема із нобелівськими лауреатами. Тепер з\’ясувалося, що серед інтерв\’ю чимало фальшивок.
Протягом років Томмазо Дебенедетті, вільний журналіст з Рима, вважався королем «складних» інтерв\’ю. Для нього не було проблемою надати газетам думки радянського політика Михайла Горбачова, американського письменника Гора Відала або німецького Нобелівського лауреата Ґюнтера Ґраса.
Але… принаймні частина з них «супер-інтерв\’ю» виявились фальшивими. Виплило на поверхню це випадково: розмовляючи з американським письменником Філіпом Ротом, італійська кореспондентка Паола Дзануттіні спитала, чому він так погано ставиться до президента країни Барака Обами.
Адже в інтерв\’ю, опублікованому Дебенедетті, Рот нібито назвав главу США «несимпатичним, непереконливим типом». Для Рота це був грім серед ясного неба. Тоді за справу взялась американська журналістка Юдіт Турман, яка нині проводить своє розслідування.
Ніхто і не перевіряв
На сьогодні вона з\’ясувала, що ані Ґюнтер Ґрас, ані Гор Відал, ні ще з півдесятка знаменитостей ніколи не бачили італійського репортера і не розмовляли з ним. Однак сам Дебенедетті через це, здається, мало переймається. Він зник з поля зору на певний час, але коли з\’явився заявив, що провини не визнає. Журналіст каже, що співбесідники його просто не пам\’ятають.
Більше того: Дебенедетті йде в наступ й заявляє, що він є «бомбою у серці ЗМІ». І що він таким чином викриває пороки системи: адже за всі ці роки, стверджує Дебенедетті, жоден редактор не спитав у нього аудіозапис або принаймні місце проведення інтерв\’ю. Він заперечує, що це могло бути просто через довіру (батько журналіста, Антоніо Дебенедетті, є відомим італійським літератором).
«У нього манія величі»
Один з видавців, з яким співпрацював журналіст-містифіктор, зазначає, що вражений викриттям. І припускає, що Дебенедетті робив це не через гроші, адже гонорари є низьким, а через власну манію величі.
Джерело: Телекритика
