Справа журналіста Віталія Лазебника, якого побили під час виконання своїх службових обов’язків, закрита. Про це їдеться в офіційній відповіді на скаргу юриста Інституту Розвитку Регіональної Преси Людмили Опришко. Слідство не знайшло у діях директора парку «Перемога», який вдарив журналіста залізним прутом по голові, мотиву явної неповаги до суспільства. А саме це й відрізняє хуліганство від інших злочинів. Про це повідомляється у листі зі слідчого відділу Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, що надійшов до Інституту 10 жовтня.
Справа журналіста Віталія Лазебника, якого побили під час виконання своїх службових обов’язків, закрита. Про це їдеться в офіційній відповіді на скаргу юриста Інституту Розвитку Регіональної Преси Людмили Опришко. Слідство не знайшло у діях директора парку «Перемога», який вдарив журналіста залізним прутом по голові, мотиву явної неповаги до суспільства. А саме це й відрізняє хуліганство від інших злочинів. Про це повідомляється у листі зі слідчого відділу Дніпровського РУ гуМВС України в м. Києві, що надійшов до Інституту 10 жовтня.
– Виявляється, справу закрили ще місяць тому, у вересні, – розповідає Людмила Опришко, яка представляла інтереси потерпілого Віталія Лазебника у цій справі. – Проте нам про це ніхто не повідомив. Оскільки кілька місяців по справі не було ніяких зрушень, я направила скаргу до слідчого відділу. Не отримавши відповіді, написала заяву до прокуратури. І лише після цього до Інституту направили цей лист.
Фактично, слідство звело інцидент до особистих взаємовідносин Віталія і директора парка. Хоча сам факт їхньої першої зустрічі відбувся саме в той день, під час протестів проти будівництва храму «Всіх Святих Воїнів», який Віталія запросили висвітлити як фотокора. Але навіть визнаючи те, що директор парку Олександр Товстоног застосував насильство проти людини, слідство не побачило в його діях складу злочину.
– Чому слідство виправдовує агресію і робить висновок, що у цьому немає неповаги до суспільства? Чому воно зводить ситуації, коли людина зазнала травм під час виконання своєї роботи до міжособистісного конфлікту, якого не існувало? На мій погляд, в цьому є велика проблема, хоча і прихована. Справа в тому, що міліція не розуміє важливість функцій і задач журналіста для існування демократичного суспільства. Вона не вбачає суспільного інтересу в тому, щоб люди, які стоять на варті свободи слова, були захищені. По великому рахунку, формулювання, яким слідчий відділ користується у своїй відповіді, є запереченням цінності свободи слова, – констатує юрист.
Хронологія подій:
4 травня 2012 року відбулися протести проти будівництва храму «Всіх Святих Воїнів» на території парку «Перемога» у м. Києві. На цих подіях фотокореспондент сайту tochka.net Віталій Лазебник отримав низку ударів залізним прутом від директора парку О.Товстонога.
Журналістська спільнота вимагала відкрити справу за побиття журналіста по статті 171 КК України «За перешкоджання законній професійній діяльності журналістів»
7 травня 2012 прес-служба ГУ МВС України розповсюдила заяву про те, що формально серед постраждалих під час інциденту журналістів немає, оскільки сайт не зареєстровано як ЗМІ. У порушенні кримінальної справи за означеною статтею було відмовлено.
Постановою старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві майора міліції Р.О.Козлова від 17 вересня 2012 року порушено кримінальну справу за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. Потерпілим у ній визнано Віталія Лазебника.
14 грудня 2012 року відомості про цю справу внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 296 ч.1 КК України (хуліганство).
Наприкінці січня 2013 Віталія Лазебника викликали у міліцію. Це пояснили тим, що директор парку звинуватив його в тому, що начебто він організовував і керував людьми, які нищили тимчасову споруду церкви. Віталій ходив на допити і давав свідчення. В решті-решт справу закрили за відсутності складу злочину.
07 червня 2013 року слідчим СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Нежур М.А. було проведено слідчу дію, під час якої оголошено про те, що слідчі органи не вбачають у діях особи, яка здійснила напад на В. Лазебника, ознак складу злочину, передбаченого статтею 296 КК України (хуліганство) і потерпілому було запропоновано подати заяву в порядку приватного обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК України, на що Лазебник В. не погодився.
Після цього слідчі дії по справі припиняються, Віталія та його адвоката Людмилу Опришко перестають інформувати про хід слідчих подій.
Після скарги до прокуратури Дніпровського району м. Києва, зі слідчого відділу надходить постанова про закриття кримінального впровадження, яке мало місце 10 вересня 2013 року.
