Автор: Сергій Щербина “Українська правда”, 23 липня 2012 року
Більше того, телебачення залишається основним засобом маніпуляції громадською думкою, який більш-менш успішно використовує чинна влада. Потужних опозиційних телеканалів в Україні немає. А до тих, що є, приходять податківці.В Україні телебачення залишається основним засобом отримання інформації населенням. Розмов про ангажованість і приналежність телеканалів певним фінансово-промисловим групам більш ніж достатньо.
Автор: Сергій Щербина “Українська правда”, 23 липня 2012 року
В Україні телебачення залишається основним засобом отримання інформації населенням. Розмов про ангажованість і приналежність телеканалів певним фінансово-промисловим групам більш ніж достатньо.
Більше того, телебачення залишається основним засобом маніпуляції громадською думкою, який більш-менш успішно використовує чинна влада. Потужних опозиційних телеканалів в Україні немає. А до тих, що є, приходять податківці.
Однак в цій статті мова піде не про це, а про українські особливості впровадження світових технічних стандартів телебачення. І про те, хто на благій меті непогано заробляє.
Так у 2006 році в Женеві було укладено міжнародну угоду, яка передбачає перехід на цифрове мовлення замість звичного аналогового. Згідно з цим документом, після 2015 року перестають діяти міжнародні угоди, які захищають аналогові частоти.
Отже саме через цей документ у 2015 році Україна має відмовитися від аналогового мовлення, і перейти на цифрове.
Власне “цифра” має низку беззаперечних переваг. Наприклад, цифрова система дозволяє більш ощадливо розподіляти частоти та простіша в керуванні. Для простого споживача найбільшим плюсом є значне покращення якості сигналу.
Однак в Україні перехід на цифрове телебачення пов’язаний з грандіозним скандалом, що вирує у вузькоспеціалізованих колах. Стосується цей скандал створення приватної структури-монополіста, яка від 2015 року стане єдиним провайдером цифрового телебачення.
Хоча, насправді, це питання стосується всіх звичайних телеглядачів. Навіть бабусь у найзабитіших селах країни, які мають звичку дивитися вечірні новини.
“Українська правда” спробувала розібратися, як же насправді відбувається впровадження передових технологій.
Щасливчик
На сьогоднішній день оператором аналогового телебачення, сигнал якого можна “зловити”, вставивши в телевізор звичайний цвях, єдержавний концерн РРТ. Фактично – це державний монополіст, який має близько 1,5 тисячі передавачів по всій країні.
Зокрема, концерн РРТ забезпечує 98-відсоткове покриття державного Першого національного телеканалу.
Звісно, аналоговий сигнал – не єдиний спосіб мовлення. Існують й кабельне телебачення, й супутникове. Однак з 2015 року Україна має повністю замінити аналоговий сигнал цифровим.
Після того, як це відбудеться, потрібен провайдер, який надаватиме технічні послуги з поширення сигналу та пакетуватиме телеканали. І це буде вже не державний концерн.
У грудні 2010 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення провела конкурс, за результатами якоготаким провайдером стало ТОВ “Зеонбуд”.
Тобто з 2015 року ця приватна компанія буде “царем та богом” кнопок телевізора. Адже ті глядачі, які не мають ні супутникового, ні кабельного телебачення, будуть змушені використовувати послуги “Зеонбуду”.
Згідно з ліцензійними зобов’язаннями, “Зеонбуд” має безкоштовно транслювати32 телеканали– 28 загальнонаціональних та 4 регіональних.
В чому “ґешефт”? У грошах, які платитимуть телекомпанії за поширення сигналу. І отут починається найцікавіше. Учасники ринку стверджують, що тарифи “Зеонбуду” завищенні, у порівнянні з собівартістю,у 5 разів.
До липня цього року для телекомпаній діяла знижка у 50% –1 мільйон 438 тисяч гривеньна місяць кожна. До серпня наступного року діятиме знижка вже у 25% – тобто тариф буде2 мільйони 157 тисяч на місяць.
Після цього діятиме стандартний місячний тариф –2 мільйони 876 тисяч на місяцьз кожної телекомпанії. Не важко порахувати, що загальна вартість розповсюдження сигналу 32 телекомпанійза місяцьскладе 92 мільйони 32 тисячі гривень. Або1,1 мільярда на рік.
Журналіст видання “Телекритика” Мар\’яна Закусило стверджує, що при цьому “Зеонбуд” використовуватиме технічну базу державного концерну РРТ.
“В деяких містах вони використовують вежі “Укртелекому”, місцевих операторів зв’язку, але, в основному, потужності РРТ”, – каже журналіст.
Кому ж належить ця більш ніж успішна компанія? Думки учасників ринку різні, однак в усіх розкладах, які малюють експерти, завжди присутнє ім\’я найбагатшої людини країни Ріната Ахметова.
Власники
Як заявляв голова Нацради Володимир Манжосов, єдиним власником “Зеонбуду” єкіпрська компанія “Планбрідж лімітед”.
Далі Кіпру простежити власника неможливо. Адже розкрити ім\’я справжнього засновника кіпрської компанії може лише острівна влада і лише у відповідь на вмотивований запит іншої країни.
Однак, за інформацією ЗМІ, раніше власником “Зеонбуду” було ТОВ “КПН”, яке в свою чергу належалоOmni International Ventures Ltd.
Цю компанію-нерезидента Державна податкова служба у своєму реєстрівіднесла до групи СКМ Ріната Ахметова.
Варто зазначити, що у СКМ спростовували причетність до “Зеонбуду” і запевняли, що не беруть участь у розбудові цифрового телебачення.
Також учасники ринку розповідають, що“духовним лідером” проекту цифрового телебаченняє депутат Партії регіонівЮрій Мороко, якого називають близьким до Ахметова. Як і СКМ, Мороко також спростовував причетність до “Зеонбуду”.
Однак тут все дещо складніше. Адже у офіційній біографії Мороко, якарозміщена на сайті Верховної Ради, є інформація про те, що він був гендиректоромТОВ “ММДС-Україна”.
Як писали журналісти, засновниками “ММДС-Україна” числилисябезпосередньо СКМ та ЗАТ “АРС”, 62,5% якого наразі має іншийблизький до Ахметова регіонал Сергій Кий.
І тут варто згадати, що нинішній генеральний директор “Зеонбуду”Віктор Галичраніше був керівникомТОВ “Кейбл-ТВ Фінанси”, одним зі співзасновників якогобуло саме “ММДС-Україна”.
Звісно, міграція вузькопрофільного і, очевидно, хорошого менеджера ще нічого не доводить. Втім зв’язки “Зеонбуду” зі структурами Ахметова виглядають досить ґрунтовними.
Однак, наприклад, гендиректор телеканалу ТВі Микола Княжицький розповів “Українській правді” іншу версію учасників ринку. Нібито, “Зеонбуд” – це бізнес “на трьох”.
А саме –Ріната Ахметова, групиВалерія Хорошковського – Дмитра Фірташатасім\’ї президента Віктора Януковича.
“Ми бачимо, як сильно їх лобіювали в Нацраді люди Хорошковського. У той же час менеджер, який є ідеологом цього проекту, – Юрій Мороко – працював в ТРК “Україна” і був близьким до Ахметова”, – каже Княжицький.
Непрямо це підтверджується і іншими даними. Наприклад, прирозподіленні ліцензій на цифрове мовленнямедійна група Хорошковського UA Inter Mediа Group Ltd. отримала найбільше – цілих 8 каналiв з 32-х.
Також ліцензію та місце у “цифрі” отримав телеканал “Тоніс”, який пов\’язують зі старшим сином президента Олександром Януковичем.
Додатковий заробіток
Як розказала “Українській правді” Мар\’яна Закусило, “Зеонбуд” став фактичним монополістом на ринку цифрового телебачення.
“Але він не визнаний монополіст. Його тарифи не регулюються Антимонопольним комітетом, але цього добиваються мовники. АМКУ ніякого рішення поки не ухвалив, проводиться розслідування”, – розповідає журналіст.
У свою чергу Микола Княжицький зазначив, що тарифи “Зеонбуду” завищенні, і не в 5 разів, як кажуть на ринку, а у 8 разів.
“На одному бувшому аналоговому телеканалі виходить 8 цифрових. Що зробив “Зеонбуд”? Вони сказали, що у них ціна за один канал буде така ж, як у держконцерну РРТ. Але фактично вони цю ціну ділять на 8. Таким чином вони беруть не за 1/8 каналу, а за 100% з кожного”, – зазначає гендиректор ТВі.
За його словами, однією з умов конкурсу на визначення провайдера цифрового телебачення було те, що їхні тарифи мають бути не дорожчими за тарифи РРТ. Це й дало змогу непогано підзаробити.
“У них тверда логіка – заборонити відкриті супутникові телеканали. Тому що вигідніше купити за ті ж гроші приставку на супутник, і дивитися у багато разів більше каналів, чим купити приставку на 32 канали, половини з яких не існує”, – зазначив Княжицький.
Але це ще не все. “Зеонбуд”, при впровадженні цифрового мовлення, вирішив використовувати стандарт DVB-T2. Для того, щоб звичайний телевізор зміг прийняти цей сигнал, необхідна приставка-ресивер.
При чому, держава планує безкоштовно надати ці ресивери малозабезпеченим громадянам. Але перед тим їх треба десь купити.
У квітні 2012 Держкомтелерадіо провело тендер з відбору постачальника ресиверів для малозабезпечених на суму 350 мільйонів державних гривень. Перемогла компанія Strong Ukraine, яка запропонувалаціну у 486 гривень 80 копійок за ресивер.
Конкурент цієї компанії – ТОВ “Ромсат” – запропонував ціну у 487 гривень за ресивер, що дорожче на 20 копійок, що навіть трошки смішно.
Крім того, раніше йшлося про те, що частина цифрових телеканалів взагалі буде в HD якості. Варто зазначити, що для цього телеканалу потрібна ширша полоса сигналу.
Але тепер все змінюється. Як стверджують наші джерела, “Зеонбуд” пропонуватиме не HD-телебачення, а зробить пакет з додаткових 20 цифрових каналів, доступ до якого вже буде платним.
Втім учасники ринку мають свою думку – якщо цей оператор починає заробляти від населення, то буде логічно, якщо він знизить тарифи для телекомпаній. Але поки це лише розмови.
“Українська правда” звернулася до СКМ з проханням повідомити, чи має ця група відношення до “Зеонбуду”. У прес-службі групи нам категорично заявили, що СКМ не має стосунку ні до “Зеонбуду”, ні до кіпрського власника цієї компанії Planbridge Limited.
Також ми звернулися до гендиректора “Зеонбуду” Віктора Галича з проханням прокоментувати всі питання, які піднімалися у даній публікації.
Відповідь на центральне питання “Хто є власником “Зеонбуду” порадувала своєю безпосередністю:
“Я топ-менеджер, який діє на підставі статуту компанії, а там вказано тільки одного власника – компанію Planbridge Limited. Інше мені невідомо, та й, чесно кажучи, не дуже цікавить, оскільки не має жодного відношення до операційної діяльності компанії, за що я відповідаю”.
Коментуючи твердження про зв\’язок “Зеонбуду” зі структурами Ріната Ахметова, Валерія Хорошковського та “сім\’ї”, Галич заявив: “Можу переконливо сказати тільки те, що я жодного разу в житті не мав контакту з цими відомими людьми. Не мав контактів і з вказаними вами структурами, виходячи з рівня моїх знань про їх склад”.
Також, за словами гендиректора компанії, не відповідає дійсності інформація про завищення тарифів для телекомпаній у 5-8 разів:
“Давайте порахуємо. Кінцевою послугою нашої компанії є зона покриття передавальної станції. Саме від її розміру залежить кількість телеглядачів, з урахуванням якої телекомпанія отримає свою частку від рекламного “пирога”.
Фахівці знають, що цифрові передавачі (які використовує “Зеонбуд”) значно ефективніші за аналогові, які працюють в діючих телемережах. Так, аналоговий передавач потужністю 1 кВт і цифровий 0,2 кВт мають однакову зону покриття.
Дивимось тарифи. У державного концерну РРТ для передавача 1 кВт передбачено тариф 45,21 грн., у “Зеонбуда” для 0,2 кВт – 17,58 грн. Тобто, за однаковий об’єм послуги (однакові зони покриття) “Зеонбуд” бере платню в 2,6 разів меншу, ніж концерн РРТ.
А з урахуванням того, що для першого року роботи ми надали телекомпаніям знижку 50 % до тарифів, то ця різниця складає вже 5,2 разів не на користь “Зеонбуду”.
І це ще не все. В аналогових мережах телекомпанії несуть додаткові витрати в мільйони доларів за супутники, через які їх програми подаються до передавачів. А у цифровій мережі ця послуга вже входить до тарифу.
Я можу привести ще з десяток аргументів на користь тарифів “Зеонбуду”, але вважаю, що і вищевказаних достатньо для розуміння ситуації”.
Щодо планів “Зеонбуду” додати до безкоштовного пакету телеканалів платний пакет, Галич зазначив: “Такі рішення є виключною прерогативою Національної ради з питань телебачення. Наскільки мені відомо, таке рішення не приймалося”.
Також, за словами Галича, рішення “Зеонбуду” використовувати стандарт DVB-T2 жодним чином не пов’язане з наміром контролювати виробників ресиверів.
“Це надсучасний стандарт цифрового мовлення, який ефективніше більш ніж в 1,5 разів від вже застарілого “Т”. Той хто каже, що провідні країни світу вибрали стандарт “Т”, дуже лукавить. Бо мовчить про те, що ці країни переходили на цифру ще 5-8 років тому, коли ще не було сучасного “Т2”, – наголосив він.
“Це той унікальний випадок, коли наше відставання в строках переходу до цифри дало перевагу в виборі кращого стандарту. Про зв\’язок між обранням “Т2″ і контролем над ресиверами, можу сказати лише те, що це технічно абсолютно не пов’язані речі, вам це може підтвердити кожний фахівець з телебачення”, – розповів гендиректор “Зеонбуду”.
Також Галич повідомив, що станом на 21 липня національна цифрова телемережа мала 1 мільйон 56 тисяч глядачів. “Ми прогнозуємо що на кінець поточного року вже понад 7 мільйонів телеглядачів будуть мати доступ до сучасного цифрового телебачення”, – додав він.
“До розбудови національної цифрової мережі, понад 50 % жителів країни мали можливість приймати з ефіру тільки 3-6 телепрограм, в порівняні з розвинутими країнами світу це телевізійне середньовіччя”, – підкреслив гендиректор “Зеонбуду”.
***
16 липнястало відомо, що “Зеонбуд” вже повним ходом заробляє державні мільйони. Так Національна телекомпанія та низка регіональних державних телекомпаній уклали угоди з провайдером на трансляцію телепрограм цифровими технічними засобами.
Загальна сума угод – більше 23 мільйонів гривень. Минулого року НТКУ також укладала з “Зеонбудом” угоду майже на 3 мільйони гривень.
Автор: Сергій Щербина “Українська правда“, 23 липня 2012 року
