Автор: Леся Іванова, «Наші Гроші», 8 червня 2012 року
Почнемо із сухих цифр. Національний банк України 25 травня уклав угоду на постачання телеапаратури та послуги з її налаштування з ТОВ«Комтел системи мовлення» на суму 71,33 млн грн. За даними з«Вісника державних закупівель», за ці гроші на новому каналі збираються устаткувати режисерську, звукорежисерську та технічну апаратні для запису студійних телепрограм та прямого ефіру, а також закупити обладнання для виїзної зйомки. Саме обладнання коштує 57 млн грн., відтак послуги з налаштування обійдуться у 14 млн грн.
Автор: Леся Іванова, «Наші Гроші», 8 червня 2012 року
До цього дня всі журналісти думали, що телебачення Нацбанку обійдеться держбюджетові в 10 млн грн. Помилились разів в сім. Для початку…
Почнемо із сухих цифр. Національний банк України 25 травня уклав угоду на постачання телеапаратури та послуги з її налаштування з ТОВ«Комтел системи мовлення» на суму 71,33 млн грн. За даними з«Вісника державних закупівель», за ці гроші на новому каналі збираються устаткувати режисерську, звукорежисерську та технічну апаратні для запису студійних телепрограм та прямого ефіру, а також закупити обладнання для виїзної зйомки. Саме обладнання коштує 57 млн грн., відтак послуги з налаштування обійдуться у 14 млн грн.
Сума дещо збентежила. Особливо, якщо згадати, що говорили рік тому. Тоді ТОВ «Банківське телебачення» отримало від Нацради з питань телебачення та радіомовлення ліцензію на супутникове мовлення в цифровому форматі під логотипом «Банк-TV». І відповідальна за проект радник голови НБУ Марта Гримська на питання про джерела фінансування пояснювала: при створенні НацбанкомТОВ «Банківське телебачення» в його статутний фонд заклали 10 мільйонів гривень. Що саме збиралися профінансувати на ці гроші, якщо техніку для роботи каналу закуповують тільки зараз, витрачаючи на це в сім разів більше від статутного капіталу телемовника? Чи могли аж так помилитися в розрахунках керівники проекту? Нагадаємо, «Банківське телебачення» зараз очолює Світлана Криворучко, відома як керівник комунального ТРК «Киев».
Список придбаної апаратури досить великий, повністю з тендерними цінами викладаємо його тут. Ми навмання вибрали з цього списку апаратуру різних виробників і спробували з’ясувати її ціну шляхом пошуку в мережі. Однак вказані у документації сервери, мікшери та всілякі комутатори виявилися досить специфічним товаром. Вони не продаються у роздрібних мережах, а їхні виробники не вказують ціну на своїх офіційних сайтах – відсилають на регіональних реселерів. В Україні таким локальним «перепродувальником» у низки компаній виявився «Комтел», який і виграв тендер Нацбанку. До нього скеровують з Grass Vally і TVLogic – фірм-виробників, чию апаратуру купило «Банківське телебачення».
Тож ми подзвонили в сам «Комтел» і перепитали: а скільки коштуватиме, наприклад, об’єктив KJ13x6 KRS від Canon?Для «Банк-TV» таких планують закупити два по 187 тис грн. за штуку. Це близько $24 тис. В «Комтелі» відповіли: на складі таких об’єктивів зараз немає, але якби був, то коштував би $15 тис. Тобто у півтора рази дешевше, аніж ціна «Комтелу» для Нацбанку. За що державній структурі така «знижка» незрозуміло. Однак стверджувати, що все обладнання з того списку має таку “маржу” не будемо. Можливо, там є агрегати і дешевші від ринкових цін. Ми додатково звернулись до “Комтелу” з проханням вказати ціни ще на кілька серверів та мікшерів. В надісланому нам прайсі було вказано приблизні ціни. Наприклад відеосервер K2-EDGE-ELITE-SD/HD коштує 250-300 тис євро без ПДВ, тоді як Нацбанку він обійшовся у 3,43 млн грн з ПДВ. Тобто в цьому випадку маємо приблизне співпадіння прайсової та тендерної ціни.
Менше з тим. Головне питання, яке не дає спокою: чи взагалі НБУ може витрачати гроші на телеканал, хоч би й банківського? В Законі «Про Національний банк України» визначено, куди він може витрачати гроші.
Статті видатків «на власний телеканал» там немає. Зате є стаття 5-1, в якій чорним по білому написано, що одержання прибутку не є метою діяльностіНБУ.Якщо ж трапиться перевищення доходів над видатками, то 50% такого прибутку Нацбанк має спрямовувати до резервів, поки не покриє 10% своїхгрошово-кредитних зобов’язань. Все решта – має перераховуватися до державного бюджету.
В НБУ було 10 «зайвих» мільйонів рік тому, щоб закласти їх у ТОВ «Банківське телебачення»? Чи зараз є «зайві» 70 мільйонів на купівлю апаратури? На ці гроші можна було б створити ще три космічні супутники. Або побудувати ще три школи на Волині. Зрештою – 23 роки харчувати тисячу пацієнтів Дніпропетровської міської лікарні № 14, або принаймні це харчування покращити, бо що можна приготувати в день на 8 грн. 20 коп. (саме стільки там виділяють на одного хворого)?
Загалом існує велика кількість бізнесових каналів – від закордонних типу BloombergTVдо українських типу UBR чи UBC. Але нам не вдалося знайти інших випадків, окрім «Банк-TV», коли б Національний банк якоїсь країни засновував та фінансував «банківське телебачення».
В Росії, наприклад, існує «АРБ-ТВ» – канал, запущений у 2007р. за сприяння Асоціації російських банків та Національної асоціації телерадіомовників. Але Центробанк Російської федерації не значиться серед членів АРБ.
Тому лишається під питанням, чи Нацбанку справді необхідно було засновувати свій канал з обладнанням, щодо ціни якого є певні зауваги, та ще й замість того, аби підлатати більш проблемні дірки нашого куцого бюджету?
Ну, і наостанок: скільки загалом буде коштувати це свято життя? Бо там же ще й платять зарплати…
Автор: Леся Іванова, «Наші Гроші», 8 червня 2012 року
