«ТелеграфЪ» пропонує зробити систему збирання коштів у школах прозорою

У двох попередніх номерах «ТелеграфЪ» публікував матеріали про так звані «добровільні» грошові батьківські внески в школах. Ми навели інтерв’ю обурених батьків, коментарі директорів шкіл, точку зору начальника міського управління освіти та членів батьківських комітетів. На сайті «Телеграфа» матеріали прочитало близько 8 000 осіб. Вони залишили 350 коментарів. На нашу думку, це свідчить, що проблема шкільних поборів існує. Бо люди, зазвичай, не витрачають час на читання матеріалів, які їх не стосуються. 

На наш погляд, проблема батьківських внесків у школах Кременчука має два боки – і обидва несимпатичні. Один бік етичний – це лицемірство. Батьки школярів скаржаться, що різноманітні грошові внески з них беруть примусово.  Директори шкіл та члени шкільних батьківських комітетів стверджують, що кошти збираються виключно добровільно, ніхто нікого не примушує. Ми свідомо ухилились  від дискусій на цю тему.  Рішення – платити чи не платити – кожен приймає сам. До речі, чимало батьків насправді добровільно і свідомо здають кошти на потреби школи.

 Нас цікавить інший бік проблеми – фінансовий. Фактично, у школах відбуваються дивні речі. Батьки розповідають, що гроші з них збирають іноді вчителі, а частіше члени батьківських комітетів.  Батьківські комітети це не заперечують. Тобто, на території школи окремі групи громадян регулярно отримують від інших громадян гроші готівкою і розпоряджаються ними. Відповідних фінансових документів платникам вони не видають.   Директори шкіл демонстративно відхрещуються від участі у збиранні батьківських внесків, і стверджують, що все це – ініціативи батьківських комітетів. Тобто, ми маємо повірити, що в школі, «на землі» директора, діє непідконтрольна йому група осіб, яка регулярно збирає кошти готівкою, розпоряджається ними і вирішує, на які потреби школи їх використати.

 Повірити у таку фантастичну версію нам складно. Тому ми б воліли, щоб збирання батьківських внесків базувалося не на каламутному принципі «ти мені віриш?», а на прозорій системі фінансової звітності. А обіг готівки в школах, на нашу думку, взагалі треба припинити – бо це розкішні умови для фінансових зловживань.

«ТелеграфЪ» повідомляв у попередніх публікаціях, що батьки, які хочуть дізнатися, на що витрачені зібрані з них грошові внески, можуть це зробити, прослухавши щорічний звіт директора школи. Один із розділів звіту – використання шкільних благодійних внесків. Формат звіту затверджений відповідним наказом міського управління освіти – №225 від 4 травня 2011 р. («Про організацію звітування керівників навчальних закладів міста у 2011 році). Цей наказ містить графік проведення звітів (додаток №1). Більшість директорів звітують у червні. Якщо ж батьки не потрапили на публічний звіт, його текст можна отримати  у дирекції школи або в міському управлінні освіти – це відкрита інформація.

 «ТелеграфЪ» мав бажання послухати звіт директора 30-ї школи наживу – адже ми писали про цю школу. За  графіком, директор мала звітувати 15 червня, о 17.00. Зранку 15 червня ми зателефонували секретарю школи №30, щоб дізнатися, в якому з приміщень пройде плановий захід. Секретар повідомила, що він вже пройшов – «вчора», 14 червня, о  9-й годині ранку. На наше запитання: скільки ж батьків відпросилося з роботи на цей ранковий звіт, секретар здивовано запитала – ви жартуєте?

 Ні, ми не жартуємо.  З офіційного видання міської ради ми дізнались, що звіт директора школи дійсно відбувся 14-го червня, у вівторок. Його послухали 28 батьків учнів школи. Нагадаємо, у школі вчиться 1000 дітей. Навіть, якщо 50% сімей неповні, це все одно не менше 1500 батьків. Почути звіт змогли 28 з них.  Питання: чому плановий звіт перенесли на інший день?  Та ще й на ранок – хоча, за графіком, звіти всіх директорів призначені на 17.00, це зроблено для зручності батьків.

P.S. До речі, згідно з наказом МОН України №178 (від 23.03.2005р.), «дата проведення загальних зборів повідомляється… батькам та представникам інших органів громадського самоврядування не пізніше, ніж за 15 днів до проведення».

Аріно, де ти?!

Читачка Аріна на сайті запитала, чому «ТелеграфЪ» написав лише про 5-ту та 30-ту школи? І натякнула, що у 4-й теж усе погано. У попередньому номері ми запропонували обізнаній Аріні  прийти до редакції та дати персоніфіковане інтерв’ю. Аріна в редакції так і не з’явилася. На жаль, це типова поведінка коментаторів з сайту – зазвичай, вони обмежуються анонімними коментарями і уникають будь-якої персоніфікації. Шкода. «ТелеграфЪ», як і більшість наших читачів, вважає, що проблеми з батьківськими внесками існують не лише у 5-й та 30-й школах. Це системне явище. Та щоб говорити про нього предметно, нам потрібні ваші інтерв’ю, а не анонімні повідомлення. У цілому ж ми маємо анонімні скарги на 4, 10, 26 та 22 школи. І, до речі, подяки за помірні внески 1-й, 17-й та 19-й школам. Є й подяка 5-й гімназії. Всі згадані подяки теж анонімні. Анонімні скарги та подяки редакція не друкує.

Пропозиція «Телеграфа»

Значна кількість читачів ставить нам слушне запитання – ну добре, ви написали про примусові грошові внески, які лицемірно називають благодійними. А далі що? А далі «ТелеграфЪ» має пропозицію до начальника міського управління освіти. Пропонуємо пану начальнику, користуючись делегованими йому повноваженнями, зобов’язати директорів шкіл організувати збирання батьківських внесків виключно через спецрахунок школи, оминаючи систему «рука в руку» – навіть, якщо це «золоті руки» відданих освіті громадян. Тобто, батьки, які готові здати гроші на потреби школи, йдуть до ощадкаси чи банку і перераховують кошти на  шкільний спецрахунок (кожна школа його має). Тоді батьки отримують відповідну квитанцію, яка робить їх рівноцінними учасниками фінансової операції.  З іншого боку – система залучення коштів стає прозорішою. Причому прозорішою не для окремої групи громадян, які збирають та розподіляють шкільні внески, а для контрольно-ревізійного управління (КРУ). Бо перевіряти обіг коштів на спецрахунках – це функція КРУ. 

На нашу думку, така пропозиція на часі. Сподіваємось, начальник управління освіти підтримає пропозицію «Телеграфа» – адже він сам виступав проти системи збирання коштів «з рук в руки». Сподіваємось також, що віце-мер з питань освіти пан Калашник теж підтримає пропозицію «Телеграфа» – незважаючи на те, що певні директори – його однопартійці. У вересні-жовтні, коли почнеться навчальний рік, ми повернемося до теми і розповімо, чи зробила щось міська влада, аби система шкільних поборів стала прозорішою та ефективнішою для шкіл, а не для тих, хто запровадив цю систему.

Автор: Лариса Артеменко “Кременчуцький ТелеграфЪ“, 26 червня 2011 року