Автор: Катерина Іванова, “Четверта влада”, 31 березня 2012 року

У що обійдеться українцям упорядкування спадщини уранової промисловості

Якщо порахувати середню світову вартість убезпечення однієї тони хвостів – 2 долари 20 центів, то сума, у яку України обійдеться екологічна безпека уранової спадщини ПХЗ, складатиме 92 з половиною мільйони доларів. Якщо рухатимемось у такому темпі, як нині, – один мільйон доларів на рік, витратимо майже сотню років.

Автор: Катерина Іванова, “Четверта влада”, 31 березня 2012 року

У що обійдеться українцям упорядкування спадщини уранової промисловості

ДИВІТЬСЯ ПЕРШУ ЧАСТИНУ ПРОГРАМИ: Четверта влада. Така «безпечна» атомна енергетика. Ч.1

Якщо порахувати середню світову вартість убезпечення однієї тони хвостів – 2 долари 20 центів, то сума, у яку України обійдеться екологічна безпека уранової спадщини ПХЗ, складатиме 92 з половиною мільйони доларів. Якщо рухатимемось у такому темпі, як нині, – один мільйон доларів на рік, витратимо майже сотню років.


 

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ ПРОГРАМИ ПРО Хмельницьку АЕС:  Четверта влада. Атомна загроза гаманцям українців (телепрограма)

Четверта влада. Екологічна загроза мирного атому

Ви все ще думаєте, що атомна енергетика найекологічніша та найдешевша?

Сценарій:

З/К

У минулій програмі «Четверта влада» ми розповіли вам, що таке хвостосховища, і чим вони небезпечні.

Пол Робінсон, директор досліджень Південнозахідного дослідницького та інформаційного центру в Альбукерку, США

– Хвости від переробки уранової руди накопичуються дуже швидко. При концентрації урану у руді близько 0,1 відсотка, щоб отримати одну тону «жовтого кеку» – 95-відсоткового оксиду урану у вигляді жовтого порошку – гірничозбагачувальний комбінат повинен переробити 1000 тон уранової руди. Після вилучення урану, руда зберігає близько 85 відсотків своєї радіоактивності і практично усі продукти розпаду урану – в тому числі, радій, торій, радон, полоній та ізотопи радіоактивного свинцю – усе це залишається у «хвостах».

З/К

Нині у Дніпродзержинську та на його околицях 9 хвостосховищ колишнього Придніпровського хімічного заводу, загальною площею 270 гектарів, де зберігається 42 мільйони тон радіоактивних відходів, при чому більшість цих сховищ створені у 50 роках минулого століття без врахування будь-яких екологічних вимог, а отже без належних засобів захисту довкілля. Тож нині перед органами державної влади та науковцями постало завдання, убезпечити ці сховища, аби вони не шкодили ні природі, ні людям.

ТАКА «ДЕШЕВА» АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА 

У що обійдеться українцям упорядкування спадщини уранової промисловості

Частина друга

Стендап:

Дати раду спадщині колишнього ПХЗ держава намагається з 2003 року – було розроблено кілька програм приведення об’єктів уранової промисловості до екологічно безпечного стану.

З/К

Віктор Рязанцев, начальник управління Державної інспекції ядерного регулювання – один з тих людей, що ініціювали ці програми.

Начальник управління Державної інспекції ядерного регулювання Віктор Рязанцев: 

В 2002 году, тогда еще державний комітет ядерного регулювання ініціював розробку державної програми по приведенню проммайданчик Придніпровського хімічного заводу в екологічно безпечний стан. І Мінпаливенерго в 2003 році розробив програму, погодив цю програму з відповідними організаціями, в тому числі з державним комітетом ядерного регулювання.

І фінансування було розпочате з 2005 року. … там було 4,7 мільйона гривень в рік. По тому курсу долара, це було десь біля одного мільйона доларів.

З/К

У відповіді на інформаційний запит Агентства Міністерство палива та енергетики наголошує на досягненнях цієї програми:

Насамперед, це – видалення та консервація технологічних трубопроводів, які мали сильне радіаційне забруднення та несли небезпеку і для людей, що нині працюють на проммайданчику колишнього Придніпровського хімзаводу, і для «умільців», що могли б порізати ці труби на металобрухт.

Вдалося також забезпечити фізичний захист території – обгородити хвостосховища, встановити попереджувальні знаки та забезпечити охорону території. Облаштовано спостережні свердловини на кількох хвостосховищах, з території «Бази ЦЕ» вивезено 20 тисяч тон уранової руди та рекультивовано 5,6 гектарів території.

Стендап

Список того, що не вдалося виконати, значно довший. У 2008 та 2011 роках Рахункова Палата України провела аудити ефективності використання державних коштів на забезпечення екологічної безпеки та захисту населення від впливу радіації, у тому числі і на об’єкти колишнього ПХЗ.

З/К 

Звіт аудиту, який ми без проблем знайшли на сайті Рахункової палати, містить невтішні висновки : управління бюджетними ресурсами велося вкрай неефективно, належний контроль за діяльністю Державного підприємства «Бар’єр» не здійснювався. Із шести запланованих програмних заходів мінімізації впливу уранових об’єктів не було виконано жодного: не організовано радіаційний моніторинг (витрачено 2 мільйони гривень), не створено єдиної бази даних джерел радіаційного забруднення та їх паспортизацію, не впроваджено жодного із 12 наукових досліджень (витрачено Мільйон 800 тисяч гривень). Навіть із охоронним режимом на небезпечних об’єктах не склалося – аудит зафіксував викрадення шести радіаційнозабруднених ємностей.

Стендап:

З паспортами сховищ ситуація наступна: за інформацією Мінпаливенерго, макети паспортів були виготовлені ще у 2009 році, минулого року вони були оцифровані, але самі паспорти так і не створені і не оприлюднені, попри те, що гроші на їх створення вже витрачені.

Віктор Рязанцев, начальник управління Державної інспекції ядерного регулювання: 

Там не тільки паспорти хвостосховищ, там треба робити і паспорти будівель, вони теж радіаційно забруднені, ті, що брали участь у процесі переробки руди уранової, це хвостосховища, споруди і території теж. Згідно з цією програмою, якщо я не помиляюсь, ці паспорти по ідеї мали би вже бути готові на цей момент. Да. Питання таке, що перша програма, яка була, її головною метою було дослідження всіх об’єктів, визначення ступеню їх забруднення і підготовка паспортів. З яких причин воно не було зроблено? Ну це можна лиш задавати ці питання Мінпаливенерго.

З/К

Мінпаливенерго тим часом обіцяє, що паспорти невдовзі оприлюднять:

Цитата з відповіді на запит:

«Після завершення зазначених робіт, паспорти хвостосховищ Придніпровського хімзаводу будуть оприлюднені на інтернет-сайті Державного підприємства «Бар’єр».

З/К 

Аудит 2011 року показав, що 70 відсотків усіх коштів, що були виділені протягом 2008-2010 років були використані неефективно або з порушеннями законодавства. Всього за увесь час існування державних программ, тобто з 2005 року на об’єкти Придніпровського хімзаводу було витрачено 59 з половиною мільйонів гривень.

У Державної інспекції ядерного регулювання до Державного підприємства «Бар’єр» свої претензії – не фінансового характеру.

Цитата – відповідь на інформаційний запит:

«Постійні порушення керівництвом Державного підприємства «БАР’єр» вимог та відсутність з боку Міненерговугілля належного відомчого контролю змусили Держатомрегулювання зупинити дію ліцензії ДП «Барєр» від 16 квітня 2010 року» 

Стендап:

Проблема, яку зараз вирішує Україна – не унікальна. Австралія, Канада, Чехія, Німеччина, Франція, Сполучені Штати та ще чимало країн теж мали справу із спадщиною уранової промисловості.

З/К

Світовий інформаційний сервіс з питань енергетики  та його підрозділ WISEUranium, присвячений питанням видобутку урану та його переробці, зібрали чи не найповнішу інформацію щодо вартості рекультивації хвостосховищ.

За їх інформацією рекультивація однієї тонни хвостів коштує від 12 американських центів у Південній Африці, до 14 доларів у Швеції. Середня світова ціна складає 2,2 долари.

Країна Виробництво урану, т (1992 року) Хвости, млн. т  Загальна вартість, млн. $ США Вартість
$ США за тону хвостів $ США за один фунт U3O8
Австралія 54 225 98,7 85,10 0,86 0,60
Болгарія 21 871 23,0 173,10 7,53 3,04
Канада 257 702 160,6 77,10 0,48 0,12
Чехія 101 901 48,8 433,33 8,88 1,64
Франція 70 038 31,4 128,45 4,09 0,71
Угорщина 19 970 19,0 78,40 4,13 1,51
Південна Африка 143 305 700,0 81,97 0,12 0,22
Іспанія 1 145 1,2 14,82 12,35 4,98
Швеція 200 1,5 20,98 13,99 40,35
США 310 000 222,9 2 428,96 10,90 3,01

Джерело: www.wise-uranium.org

З/К

Тривалу і дорогу війну із спадщиною уранової промисловості довелося витримати Сполученим Штатам. Програма приведення хвостосховищ до екологічно безпечного стану тривала 25 років (і все ще триває – оскільки включає довгостроковий моніторинг). Вона передбачала рекультивацію 22 хвостосховищ і коштувала американським платникам податків більше 2 мільярдів доларів.

Сім років тому Пол Робінсон готував аналіз виконання цієї програми, яким він люб’язно поділився з програмою «Четверта влада». За підрахунками вченого, моніторинг упродовж наступних 60 років потребуватиме, за попередніми оцінками, ще близько 5 мільярдів доларів – і це без вартості очистки ґрунтових вод.

Стендап

Пряме порівняння вартості рекультивації українських і, наприклад, американських хвостосховищ некоректне, оскільки вартість великою мірою залежить від самого хвостосховища, видів необхідних рекультиваційних мір, законодавства країни.

З/К

Але якщо порахувати середню світову вартість убезпечення однієї тони хвостів – 2 долари 20 центів, то сума, у яку України обійдеться екологічна безпека уранової спадщини ПХЗ, складатиме 92 з половиною мільйони доларів. Якщо рухатимемось у такому темпі, як нині, – один мільйон доларів на рік, витратимо майже сотню років.

Стендап:

Це лише об’єкти Придніпровського хімічного заводу, який не працює уже два десятки років. Однак щороку в Україні добувається близько 800 тон урану, а значить утворюється 800 тисяч тон радіоактивних хвостів.

Автор: Катерина Іванова, “Четверта влада“, 31 березня 2012 року

Loading

Для отримання юридичної допомоги
заповніть анкету

    П.І.Б.*

    Організація

    E-mail*

    Телефон

    Деталі звернення

    Яка юридична допомога вам потрібна? *

    Юридична консультаціяДопублікаційна експертизаПравовий захист у судіСкладання інформаційного запиту

    Завантажте документи/файли

    * - обов'язкові поля

    ×














    ×