Автор: Ігор Починок “Експрес”, 25 травня 2012 року
Автор: Ігор Починок “Експрес”, 25 травня 2012 року
Нове резонансне розслідування “Експресу”, здається, вже традиційно заскочило всі правоохоронні органи України.
Нас це не дивує, бо саме так було і у справі псевдолікаря Доктора Пі, і в багатьох інших, менш масштабних справах, — вони, органи, поки що не знають, як реагувати.
Ніхто – ні міліція, ні прокуратура, ні податкова – на цей момент не наважився пояснити, як таке могло статись. Як могло статися, що з державних рахунків сотні мільйонів гривень через фіктивні фірми перекачують у кишені спритних махінаторів, а усі довкола вдають, що нічого не дiється. Тим часом докази, якими ми володіємо, неспростовно свідчать: найвище керівництво Державної податкової адміністрації, у тому числі пан Клименко О.В. i віце-прем’єр-міністр Борис Колесников, чудово поінформованi про усі нюанси цієї скандальної справи.
Якщо знають, то чому не реагують? Така, на перший погляд, неадекватна поведінка посадовців різних відомств має пояснення, і ми поділимось своїми думками з цього приводу дещо згодом.
Зате фігуранти розслідування вирішили діяти рішучiше. Відразу після виходу газети у світ нам запропонували… гроші! Прямим текстом. Будь-якi гроші в обмін на припинення публікації, гроші в обмін, як було сказано, на “угоду про ненапад”. Нам запропонували заплющити очі на кричуще неподобство. Нас запросили покупатись у золотому дощi. Доєднатися, так би мовити, до когорти міліціонерів, прокурорів, працівників КРУ, деяких вищих посадових осіб країни, яких гроші зробили у цій справі сліпими і німими.
Знаєте, скажу вам щиро: ми не герої і не камікадзе, і гроші нам, журналістам, теж потрібні, як і більшості людей у цій країні. Але ми гроші заробляємо працею, а не проституцією. Тому, вибачте, угоди не буде.
Зате сьогодні будуть нові факти, нові свідчення. Во¬ни поглиблюють розуміння нюансів цієї незвичайної справи. Вона дійсно і незвичайна, і надзвичайна водночас. Бо ця справа дає змогу зрозуміти набагато більше, ніж може видатись на перший погляд. Ця справа не просто наочно демонструє кримінальні аспекти деяких фінансово-господарських операцій. Ні, це вітрина, у якій ми побачимо, як у нашій країні з’являються мільярдери, який зв’язок між грошима і політикою, і тодi сповна зрозуміємо, чому політика в нас така недолуга.
Минулого тижня ми розпочали публікацію розслідування, у якому, базуючись суто на зізнаннях конкретної людини п. Берези, нам вдалося відтворити обставини створення одного з наймасштабніших “конвертаційних центрів” країни, який спеціалізувався на “відмиванні” бюджетних коштів.
Пані Береза засвідчила, що створила на замовлення певних осiб ряд фіктивних підприємств, які використовувались у цій схемі. Зокрема, кошти української залізниці перекидали спочатку на рахунки такого собі ТзОВ “Корпорація “КРТ”, яке належить одіозним депутатам Дубневичам, а з рахунків цього підприємства – на рахунки фік¬тивних фірм, створених п. Березою.
Гроші переказували начебто за поставку елементів кріплення рейок до шпал. Однак пані Береза підтвердила, що всі ці поставки існували лише на папері, жодних поставок товару в рамках цих фіктивних угод не відбувалося. Також пані Береза зізналась, що передала підписані нею чисті чекові книжки фіктивних підприємств, якi створила, такому собі пановi Онищенку, який таким чином дiстав змогу переводити у готівку кошти, отримані на рахунки фіктивних фірм від ТзОВ “Корпорація “КРТ”. Таким способом, як ми встановили на минулий тиждень, за шість місяців переведено у готівку і покладено у кишені спритних махінаторів майже 200 мільйонів гривень.
Звісно, щоб сховати кінці у воду, в хитромудрiй “схемі” обов’язково мав брати участь хтось з найвищого керівництва Укрзалізниці. Ми встановили, що такою людиною міг бути лише тодішній керівник Укрзалізниці, а сьогодні представник Президента України Михайло Костюк. Саме він і його спільники Дубневичі пов’язані між собою документально оформленими спільними інтересами. Зокрема, патент на елементи кріплення рейок, які фігурували в угодах фіктивних поставок, оформлений саме на цих людей — Костюка та Дубневичів, а ТзОВ “Корпорацiя “КРТ” вже кiлька рокiв з якогось дива платить Костюковi величезну зарплату.
До речi, згаданi патенти, у яких фiгурують i прiзвище Дубневичiв, i прiзвище Костюка, —це, якщо хочете, дуже схоже на колективну явку з признанням вини. Навіщо цим людям (а двоє з них – без ніякої технічної освіти) потрібнi були цi патенти? Та, власне, як виглядає, лише для того, щоб ви¬прав¬дати необхідність укладання держ¬пiдприємством залiзницi договорів на поставку товару та перерахунок немислимих грошей саме ТзОВ “Компанія “КРТ”.
Двісті мільйонів, покладених до кишені, — сума величезна. Але якийсь час не покидало враження, що ретельно вибудувана схема не могла використовуватися так прямолінійно, з участю лише чотирьох підприємств. І дуже скоро ми знайшли підтвердження, що таке припущення було обгрунтованим. Ми знайшли ще чотири підприємства, які начебто теж активно поставляли ТзОВ “Корпорація “КРТ” частини кріплень рейок. Це ТзОВ “Регіонагро”, ТзОВ “Бізнес-Акцент”, ТзОВ “Агросельмашбізнес” та ТзОВ “Ремтранссервіс”. І цього разу, за дивним збігом, усі підприємства теж мiстяться у Дніпро¬дзер¬жинську. Кожне з цих підприємств уклало з ТзОВ “Кор¬порація “КРТ” договори начебто на поставку товарно-матеріальних цінностей.
Зокрема, згідно з договором №10/03/15-1к від 15.03.10, ТзОВ “Регіонагро” в особі директора Бенед Надії Володимирівни зобов’язалось поставити еле¬мен¬ти кріплення на суму майже 115 мільйонів гривень.
ТзОВ “Бізнес-Акцент” в особі директора Дубограєвої Любові Володимирівни зобов’язалося поставити елементи кріплення на суму 51 мільйон гривень.
Згідно з договором № 10/07/1-3к від 01.07.10, ТзОВ “Рем¬транс¬сервіс” в особі директора Шаймарданової Альони Рашитівни зобов’язалося поставити елементи кріплення на суму майже 114 мільйонів гривень.
І, нарешті, ТзОВ “Агросельмашбізнес” в особі директора Тим’яковського О.М. зобов’язалося поставити елементи кріп¬лення на суму майже 57 мільйонів гривень.
Вiд ТзОВ “Корпорація “КРТ” усі договори підписала така собі пані Козинець. Усього – на суму понад 334 мільйони. Але що з’ясувалося насправдi? А знову те, що усі ці операції – лише імітація. Фактично вказаний товар ТзОВ “Корпорація “КРТ” не отримувало, а операції мали безтоварний характер.
Які докази цього? Беззаперечні!
Ось свідчення людей, що діяли як посадові особи підприємств, якi начебто поставляли ТзОВ “Корпорація “КРТ” товари для залізниці. Бенед Надія Володимирівна, яка була директором ТзОВ “Регіонагро”, зазначила:
— Я зареєструвала вищевказанi підприємства без мети ведення фінансово-господарської діяльності. На цьому підприємстві, крім мене, ніхто не значився. Участі в діяльності підприємства я не брала, крім підписання бухгалтерських документів та податкової звітності, ніякого товару та послуг на адресу підприємств-покупців ТзОВ “Регіонагро” не поставляла та не надавала. Доступу до рахунків підприємства я не мала, коштами на рахунках не розпоряджалась.
З періодичністю один раз на місяць я приїздила поїздом, в офіс корпорації “Колійні ремонтні технології”. Нам давали підготовлені первинні документи, підписані від імені ТзОВ “Корпорація “Колійні ремонтні технології”, щодо взаємовідносин з ТзОВ “Регіонагро”.
Після підписання первинних документів того ж дня поїздом поверталася до м. Дніпродзержинська. Я підписувала до¬кумен¬ти, не читавши їх.
А ось що розповідає згадана п. Дубограєва Любов Володимирівна, яка була директором ТзОВ “Бізнес-Акцент” та засновником ТзОВ “Регіонагро”:
— Ніякого товару на адресу підприємств-покупців ТзОВ “Біз¬нес-Акцент” я не поставляла. Доступу до рахунків не мала, коштами не розпоряджалася, цим займався Онищенко С.М. Я відкривала рахунки в “Агрокомбанку” та “Астра Банку” в м. Києві та отримала чекові книжки, які передавала Онищенку С.М.
Ще два свідчення дають змогу зрозуміти, як організовували “схему”. Зокрема, Мазурчук Дмитро Володимирович, який є засновником ТзОВ “Рем¬транс¬¬сервіс”, розповів:
— Онищенко С.М. запропонував мені зареєструвати на своє ім’я підприємство ТзОВ “Ремтранссервіс” та пообіцяв матеріальну винагороду в розмірі 1000 грн. кожного місяця, на що я дав згоду. Я прибув до м. Києва, зустрівся з невідомою мені особою жіночої статі, яка дала мені ряд документів та сказала щоб я їх підписав. Після підписання всіх документів вони залишились в даної особи. Підприємство я заснував на прохання Онищенка, не маючи на метi ведення фінансово-господарської діяльності. Чим воно займалося, мені не відомо, також не відомо, де мiс¬тить¬ся офісне приміщення.
Схожу картину свого входження у бізнес описав ще один використаний учасник “схеми” —Тим’яковський Олександр Миколайович, який є засновником ТзОВ “Агросельмашбізнес”:
— У клубі “Саксон” я познайомився з чоловіком на ім’я Андрій (прізвища не знаю), який запропонував мені за грошову винагороду в розмірі 100 (сто) доларів США зареєструвати на своє ім’я підприємство ТзОВ “Агросельмашбізнес”, на що я дав згоду. В подальшому він мені обіцяв, що я буду директором даного підприємства та отримуватиму заробітну плату в розмірі 100 (сто) доларів США. Приблизно через тиждень або два він мені зателефонував та запропонував зустрітися біля станції метро “Республіканський стадіон”, де ми і зустрілись. Після того ми пішли до нотаріальної контори, де я підписав якісь документи (які саме, не пам’ятаю). Статутний фонд підприємства ТзОВ “Агросельмашбізнес” я не формував. Дозволу на виготовлення печат¬ки ТзОВ “Агросельмаш¬біз¬нес” не отримував. На документах (податкові накладні, податкова звітність) стоїть не мій підпис, і я ці документи не підписував.
Усі ці підписи, які стоять від мого імені, підробленi, i взагалі, я не бачив цих документів.
Отже, на сьогоднi уже п’ять свідків підтвердили, що операції на поставку товару на суму понад півмільярда гривень – це ілюзія, лише набір документів, на яких стоять печатки і підписи.
А що справжнє? Справж¬-ні гроші. ТзОВ “Корпорація “КРТ” отримувало від залізниці справжні гроші, надсилало на рахунки згаданих вище фіктивних підприємств справ¬ж¬ні гроші. І з рахунків у банку готівку знімали та перетворювали, як кажуть у народi, в справжній “чор¬ний нал”. Стiльки грошей не могло розчинитися безслідно. І матеріальних доказів цього безліч.
Втiм, ці гроші використовували не лише в тіньовому бізнесі. Найстрашніше те, що ці гроші проникли у політику.
А це означає, що ці гроші почали працювати проти нас, проти кожної людини, яка плекає надію на краще майбутнє.
Ми розкриємо вам, як це відбувається.
Продовження — уже незабаром.
Ігор ПОЧИНОК
P.S. Інформація, яку ми днями отримали, лише посилює наші підозри, що раптова смерть головного бухгалтера ТзОВ “Корпорація “КРТ” Гаранюк Лiдiї Федорiвни у той час, коли правоохоронні органи зацікавились описаними вище махінаціями, не була випадковою.
Тому ми офіційно звертаємося до міністра внутрішніх справ із клопотанням негайно надати охорону екс-керівниковi ТзОВ “Корпорація “КРТ” пані Козинець. Як неважко вже зрозуміти, їй теж загрожує смертельна небезпека. Вона – один з головних свідків, яка знає надто багато. I обов’язок мiлiцiї її врятувати. Звiсно, якщо мiлiцiя зацiкавлена добути важливi свiдчення у цiй сенсацiйнiй справi, а не сховати їх назавжди.
Прокурори ніяк не можуть дати вiдповiдь на просте запитання: на якiй пiдставi губернатор Костюк отримує зарплату вiд ТзОВ “Корпорацiя “КРТ” — “пральної машини” для “вiдмивання” брудних грошей.
Початок розслідування, Як “вiдмити” мiльярд, читайте за цим лінком
Автор: Ігор Починок “Експрес“, 25 травня 2012 року
