Сонячні береги Миколи Яновича

Автор: Тарас ЗОЗУЛІНСЬКИЙ, “Експрес”, 17.12.2012

…У парк — пам’ятку загально­нацiо­нального значення вхiд заблоковано. Як i вiльне вiдвiдування палацу — найста­рiшої пам’ятки європейської архiтектури на пiвостровi.

Автор: Тарас ЗОЗУЛІНСЬКИЙ, “Експрес”, 17.12.2012

 …У парк — пам’ятку загально­нацiо­нального значення вхiд заблоковано. Як i вiльне вiдвiдування палацу — найста­рiшої пам’ятки європейської архiтектури на пiвостровi.

Якщо хочете, тут, у Криму, колишні державні бази вiдпочинку i санаторiї захоплено, пляжi закрито для простих смертних.

…Селище Гурзуф неподалiк Ялти має давню iсторiю та традицiї вiдпочинку. Гора Медвiдь, скелi Аделари, тепле море та яскраве сонце. Не випадково саме тут губернатор Криму, герцог де Рiшельє своїм коштом звiв величний палац. Його парк в ан­глiй­ському стилi славився у Європi. Та помилуватися ними сьогоднi може лише обмежене коло “вiпiв”.

Саме в Гурзуфi останнiй ро­сiйський iмператор на власнi грошi збудував дитячий санаторiй, який згодом став одним iз молодiжних європейських цент­рiв. Тут працювали бази вiд­починку “Гурзуф”, “Динамо”, “Єднiсть” та “Нагольчанська”. А нинi власники їх змінились — через суди. Дирекцiї боротьбу за своє майно припинили. Кажуть — бояться. Не дивно. У Гурзуфi люди в масках i з автоматами можуть прийти до помешкання, аби викинути цiлу родину iз ласої земельної дiлянки.

Усi цi дiї мають злагоджений та систематичний характер. А все тому, що цю кримську мiсцевiсть вважають вотчиною сiм’ї Азарова. I факти, якi ми встановили, це пiдтверджують.

Сюди стороннім зась, хоча парк-пам’ятка загальнонаціонального значення приватизації не підлягає.

Микола Янович почав закрiп­люватися в Криму ще коли був головою Податкової. Тодi влiтку 1999 року на територiю державного мiжнародного молодiжного центру “Гурзуф” (ММЦ) вторглися люди в камуфляжi. Як нам розповiв учасник тих подiй, дiяло кiлька груп, а головним завданням було захоплення докумен­тiв. Зрозумiло для чого — коли керiвники ММЦ “Гурзуф” звернулися до суду, їм у позовi вiд­мовили. Бо не подали оригiналiв документiв.

Як обійти закон

Органiзатори захоплення добре розумiли, що майно — держав­не, захищене законом. Аби забрати його iз-пiд юрисдикцiї держави, була придумана доволі проста схема. Спочатку Верховна Рада України передала цiлiсний комплекс “Гурзуфу” у власнiсть АР Крим.

А далi все просто. Нам вдалося знайти документ — постанову Верховної ради АР Крим вiд 21 липня 99 року. Нею ММЦ “Гурзуф” було передано в управлiння ДПА України.

Та як свiдчать теперішні подiї, справжньою метою тодішніх операцій була земля. Багато землi. Неподалiк моря. I йдеться не про кiлька соток.

Нам вдалося отримати акт на право користування землею, виданий Ялтинським виконавчим комiтетом далекого 1964 року. Власне, він засвідчує, що на момент заходу на пiдприємство податкiвцiв землею користувався державний ММЦ “Гурзуф”. Актом йому було вiдведено у постiйне користування не багато i не мало — 5,1 га землi!

Податкiвцi призначили своє керiвництво i вiдразу звернулися до мiсцевої влади. Просили дозволу на проведення iнвен­та­ризацiї земель. Згiдно з рiшен­ням №22, яке є у розпорядженнi редакцiї, Гурзуфська селищна рада дозвiл надала. На землю орiєнтовною площею тих-таки 5,1 га.

Та податкiвцям цiєї землi було замало. Бо ж 6 квiтня 2001 року рiшенням Гурзуфської селищної ради ММЦ “Гурзуф” — як держав­ному пiдприємству — було видано державний акт на право постiйного користування землею. Площа уже бiльша — понад 5,8 га.

У цю рiзницю площi землi увiйшли будiвлi та майно кiлькох сусiднiх баз вiдпочинку. I навiть мiсцевого жителя. Податкiвцi почали “розширюватися”. План було продумано. Усе свiдчило про масштабну далекосяжну операцiю, що має бути реалізована за якийсь час.

Зачистка територiї

Уявіть, що ви маєте будинки, величезну iнфраструктуру навколо них, земля передана вам у постiйне користування. Є начебто усi належнi документи. Але поряд iз вами — серйозний сусiд. Примiром, податкiвцi. Чекайте бiди. Усе заберуть. I викинуть, з погрозами. Справу дороблять суди — на основi сфальшованих документiв. Як сталося iз базою вiдпочинку профспiлок Криму “Єднiсть”. У них було все: будиночки, котеджi та елiнги бiля самiсiнького моря. Ба бiльше, згiдно з отриманими документами, нам вдалося з’ясувати, що профспiлцi “Єднiсть” ще у 1996 роцi був наданий держакт на право постiйного користування землею площею понад 1,13 га. Тут була їхня база вiдпочинку.

Відповідно до висновку “Науково-дослiдницької лабораторiї судової експертизи”, проф­­спiлка “Єднiсть” мала базу на 120 мiсць! Сюди входив i оздоровчий комплекс.

Втім, уже невдовзі бiльшу частину їхньої площi було включено до землi податкiвцiв, на яку тi отримали свiй держ­акт у 2001 роцi. Гурзуфська селищна рада цьому нахабству посприяла.

На землi, що у 1996 роцi була передана у постiйне користування “Єдностi”, мiстилася i база вiдпочинку ВАТ “ЦЗФ “Нагольчанська”. Тут оздоров­лювалися шахтарi з Луганської областi. Саме перед появою у Гурзуфі податкiвцiв шахтарi ввели в експлуатацiю котедж площею понад 363 кв. м.

I згодом iз великим подивом дiзналися, що земля пiд їхнiм майном, як i пiд “Єднiстю”… передана податкiвцям. Як розповiдає колишнiй працiвник бази, колектив не сподiвався, що вище шахтарське керiв­ництво буде боротись за людське — боялись за свiй бiзнес.

А все насправді просто

У розпал передвиборної президентської кампанiї 2004 року податкiвцi вiдмовляються вiд ММЦ “Гурзуф”. Дивно, адже за кiлька рокiв сюди було вкладено мiльйони, розгорнуто широкомасштабне будiвництво котеджiв. Цей крок стає зрозумiлим значно пізніше, коли багатоходовий сюжет розгортається далi.

Отже, далi було рiшення Верховної ради Криму. Кри­м­ськi депутати вилучили “Гурзуф” iз перелiку майна, що не пiдлягало приватизацiї. А після того сталося маленьке диво.

Нам вдалося отримати цікавий документ — акт прийому передачi майна. Згiдно з ним, Фонд майна АР Крим передав Всеукраїнському благодi­йно­му фонду “Професiонал” цi­лiс­ний майновий комплекс, вiд якого вiдмовилися податкiвцi. Акт пiдписано 31 грудня 2004 року. За цим документом, понад 8656 кв. м нерухомостi неподалiк моря, а ще спортивнi та дитячi майданчики, басейн i танцмайданчик отримали благодiйники iз “Професiонала”. Заплатили за усе лише 7 млн. гривень.

“Пакращення” нацiонального парку

…“Парк? Пушкiнський? Так це Азаров пiд себе пiдiм’яв. Туди не зайдеш”, — не вагаючись вiдповiдає охоронець мiс­цевого готелю. Понад двадцять мiсцевих мешканцiв розпо­вiдають те саме. Вони кажуть: “У Гурзуфi є багато власностi, про яку так i говорять — “це Азарова”.

Парк — пам’ятка садово-паркового мистецтва нацiональ­ного значення —за височезним парканом. Два КПП, на пiд­ходах охорона та вiдеокамери. Один iз здорованiв каже менi, що до парку я не потраплю, бо той на територiї приватного санаторiю. Наведення пунктів чинного законодавства та нормативних актiв, згiдно з якими, до паркiв в Українi, ще й нацiонального значення, вхiд вiльний, результату не дають.

Iнший охоронець, на брамi iз боку набережної, каже — пропускати у парк заборонило керiвництво.

Моїй нахабності дивується завкорпусу колишнього санаторiю “Пушкiно”, яка чує нашу суперечку: “А ви вiд кого? — не второпала вона. — Iз ким погоджували?”

А тепер кiлька деталей, з яких читач зможе скласти загальну картину. В Гурзуфi був санаторiй “Пушкiно”. На його територiї є частина вже згадуваного парку — пам’ятки садово-паркового мистецтва та музей Пушкiна. Санаторiй був у пiд­порядкуваннi Державного уп­равлiння справами Президента. Так було до вересня 2004 року. Коли майновий комплекс санаторiю “Пушкiно” теж купив уже знаний нам Фонд “Про­фесiонал”.

Iз приходом помаранчевої команди “Професiонал” почало лихоманити. Було порушено кримiнальну справу за фактом незаконного продажу санаторного комплексу “Пуш­кi­но”. Як повiдомляли працiв­ники прокуратури, це було зроблено без дозволу Фонду держмайна та Міністерства охорони здоров’я.

Так у рамках кримінальної справи з’ясовувалось, як в обхід закону до рук “Професіонала” потрапили і комплекс ММЦ “Гурзуф”, і санаторний комплекс “Пушкіно”. Але слідчі працюють, як завжди, повільно, і це дає змогу “Професіоналовi” зробити хiд конем: усе державне майно, фактично скуп­лене за безцiнь, благодійний фонд… дарує!

Нам вдалося отримати договiр благодiйної пожертви вiд 11 листопада 2005 року. Вiд імені “Професiонала” його пiдписав Геннадiй Самофалов, до речі, нардеп-регiонал.

Документ, що засвідчує дивовижний факт: благодійна організація, яка існує лише два місяці, отримує у подарунок розкішні санаторії.

Ниточки ведуть до сiм’ї Азарова

Щасливцем, якому до рук потрапили такі ласі активи — санаторії, землі на узбережжі, виявилася до того часу нiкому не вiдома організація. Ви здивуєтесь, теж благодiйна — Всеукраїнський благодiйний фонд “Гарант”. Вiд її імені свій підпис поставив А.Бабич.

Що показово, згiдно з фотокопiєю статуту “Гаранта”, який ми маємо у розпорядженнi, Мiнiстерство юстицiї України погодило його 20 вересня 2005 року. А не минуло й двох мiся­цiв, як новостворенi “благодiйники” уже отримують в пожертву майна на десятки мiльйонiв гривень.

Згiдно з довiдкою з Єдиного державного реєстру та свiдоцтва про державну реєстрацiю благодiйної органiзацiї, юридична адреса “Гаранта” — м. Київ, вул. Басейна, 7-б. Ця адреса вже вiдома з численних журна­лiстських розслiдувань. Зокрема, з’ясовано, що за цією ж адресою зареєстровано ще двi доволi цiкавi органiзацiї. Перша iз них — туристична фiрма “Благовiст-тур-Україна”. Засновниками цiєї органiзацiї у рiзнi роки були уже знайомi нам Г. Самофалов та А. Бабич. А також — Людмила Азарова, дружина Миколи Яновича. Самофалов та Бабич були i серед засновникiв “Гаранта”.

А як ми встановили, саме Г. Самофалов вiд iменi фонду “Професiонал” пiдписав договiр пожертви “Гарантовi”.

Iнша органiзацiя, що була зареєстрована на вул. Басейнiй, 7-б, — ЗАТ “Розвиток”. Нещодавно це товариство було лiк­вiдоване. Однак на офiцiйному сайтi “Смiди” нам вдалося знайти iнформацiю про основних власникiв акцiй. Нашу увагу привернула австрiйська компанiя ТОВ “Гарда Хандельс-унд Беталiгунгс ГмбХ”, яка вiд часу заснування володiла 75% акцiй “Розвитку”. Одним iз директорiв цiєї австрiйської структури, як встановила “Українська правда”, була дружина Олексiя Азарова, Лілія.

Майно за пiдробленими документами

І ось знову яскраво сяє кримське сонце над пляжами і санаторіями, що тепер належать благодійникам з “Гаранта”. Вони нашвидкуруч створюють пiдприємство благодiйної органiзацiї “Гурзуфський комплекс вiдпочинку та оздоровлення “Перлина Криму”. До нього й увiйшли колишнiй ММЦ “Гурзуф” та санаторiй “Пушкiно”.

На горiшньому поверсi — люкси. Тут, зi слiв мiсцевих, зупиняється дружина Азарова.

Нова кримiнальна справа, порушена проти А. П’ятницького, колишнього директора ММЦ часiв податкової, була припинена у зв’язку iз його смертю. Нам вдалося отримати обвинувальний висновок. Отож, як встановили правоохоронцi, А. П’ятницький вчинив службове пiдроблення, подавши до Ялтинського БТI неправильну iнформацiю. Внаслiдок цього три рiзнi юридичнi адреси, де мiстилися бази “Єдностi”, “Нагольчанки” та будiвлi мiс­це­вого жителя, були приєднанi до юридичної адреси ММЦ податкiвцiв. Слiдство встановило, що А. П’ятницький, у подальшому пiдробивши документи, незаконно поставив усе це майно на баланс ММЦ. I пiсля не дуже хитрих махiнацiй ММЦ фактично ставав власником численних будiвель цих баз вiдпочинку.

I нарештi — земля!

А тим часом у “Гарантi” не барилися. I пiд так здобуту власнiсть забажали землi. I вже у 2007 роцi дiстали вiд Гурзуфської селищної ради в оренду на 49 рокiв заповiтнi гектари.

Незабаром до комплексу при­єднують ще й майно ВАТ ЦЗФ “Нагольчанська”. Його представники, що кiлька рокiв вiд­стоювали свою власнiсть, після приходу до влади Миколи Азарова та його партії визнали позов. Мовляв, майно тепер ваше.

Будиночки ще однiєї бази вiдпочинку, “Динамо”, сьогоднi опечатанi за позовом “Перлини Криму”. Не здався лише єдиний сусiд з органiзацiї вiд­починку — “Пансiонат з лiку­ван­ням “Молодiжний 2000”. Бо, кажуть тутешнi, боротьба з ним триває. Його вiдпочи­валь­никiв на пляжi “Перлини Криму” не пускають. До слова, як й iнших туристiв та мiсцевих мешканцiв.

Покращуємо пляжі

Згiдно з iнформацiєю iз “Вiс­ника державних закупiвель”, у 2010 та 2011 роках iз держбюджету було видiлено близько
120 млн. субвенцiй. Отримала їх фiрма “Стандарт-Строй” — кримського депутата-регiонала. Кошти видiлялися на берегоукрiплювальнi роботи та облаштування пляжiв. Усе — на території Гурзуфа.

Та, обiйшовши пляжi, ми зафiксували — частина кому­наль­них пляжiв залишилася занедбаною, поручнi та сходи, на якi також видiлено державнi грошi, розваленi, а подекуди їх узагалi немає. Проте приємно глянути на пляжi “Перлини Криму”. Iз “Пушкiно” на них веде спецiальний мiст.

…У селищнiй радi Гурзуфа розводять руками. Про проблеми iз доступом людей до парку-пам’ятки i музею Пушкiна у селищнiй радi знають. Кажуть, зробити нiчого не можуть — санаторiй приватний.

Iз кiлькох джерел ми також отримали ту саму iнформацiю — дружина Азарова Людмила неодноразово бувала в “Перлинi Криму”. Не цурається Гурзуфа i син прем’єра, Олексiй Азаров. Його бачили тут у серпнi-вереснi 2012 року.

Отож, останнє рішення, яке залишається ухвалити, — визнати, що благодійний фонд “Гарант”, який таким казковим способом отримав чотири санаторії та величезні площі безцінної землі, цілковито контролює родина Миколи Азарова.

Автор: Тарас ЗОЗУЛІНСЬКИЙ, “Експрес”, фото автора