Брати Лукашики Ігор та Максим почергово, з 2012-го року, беруть на себе відповідальність збудувати садочок в Оржеві, що неподалік Рівного. Попри низьку ціну, заявлену на тендері, вартість будівництва щороку зростає, в тому числі, через те, що забудовник не встигає вчасно освоїти бюджетні кошти. Для колажа використані фото з фейсбук-сторінок братів Лукашиків

20 хвилин на авто Луцькою трасою з Рівного – і ви в чималенькому селищі Оржів. У 2011 році тут майже 4 тисячі мешканців. Є залізниця, автостанція, військова частина, працюючі підприємства. Є 360 дітей, але немає повноцінного дитячого садочка. Надія на садок зявилася у 2012 році. Тоді провели тендер на будівництво за бюджетний кошт. Нині минає пять років від того часу, а посадовці дуже невпевнено сподіваються, що будівництво вдасться завершити цьогоріч.

Чому оржівські дітлахи та їх батьки, попри мільйони витрачених коштів, досі без власного садочка, з`ясовували журналісти Рівненського агентства журналістських розслідувань.

Чекають Оржівський садочок майже 20 років. Заложили фундамент і цоколь у 2013-му році, будувати продовжили у 2015-му, розповідає голова селищної ради Галина Кидун. За її словами, при військовій частині в Оржеві є дві групи для діток (садочок належить Міністерству оборони – авт.), але це дуже мала частка від потреби.

– Раніше наші діти відвідували садочок в сусідній Зорі, – каже Галина Кидун. – Наша селищна рада фінансувала утримання там наших дітей. Але батьки Зорянської сільради скаржилися, що через оржівських дітей не вистачає місць їхнім. На сесію своєї ради зверталися і до районної адміністрації. Тож у 2015-му нових дітей наших в зорянський садок не набирали. Тих дітей, які були в них, ще доучували.

25-річний Олександр Онищук, який з народження мешкає в Оржеві, дуже сподівається, що поки підросте їхній з дружиною старший син Аскольд, садок таки добудують. Зараз пара чекає на народження другого маляти.

Аскольду Онищуку, сину Олександра, нещодавно виповнився рік. Фото з сімейного архіву Олександра Онищука

– Я народився в Оржеві, ходив до колишнього місцевого садочку (де зараз амбулаторія), пам`ятаю як любив гратися там з дітками, з деким і досі товаришую, – пригадує Олександр Онищук. – Дитячий садок дав мені прекрасні спогади про дитинство, які живуть у мені й досі. Ми з дружиною маємо сина, чекаємо на ще одного, тому дуже сподіваємося що садочок все ж таки добудують.

Спільні помилки
Ось вже п’ятий рік родинний підряд будівельних фірм Лукашиків зводить дитячий садок в Оржеві. Фірми цієї родини вже двічі виграють тендери на будівництво одного і того ж дитсадка.

У 2012 році будівництво ДНЗ почала фірма «Ранг», у якій керував Максим Лукашик. А у 2016 році тендер на будівництво того ж садка виграє фірма його батька та брата. Субпідрядником у цих фірм є фірма депутата Рівненської облради, яка програє у цих же тендерах.

У квітні 2016 року департамент будівництва та архітектури Рівненської ОДА оголосив конкурс на будівництво дитячого садка на 150 міць у селі Оржів Рівненської області. У конкурсі взяли участь сім учасників:

«Престиж Буд Стиль» – 23 488 116 грн

«Статус-Груп» – 19 076 451,71 грн.

«Рікінвестбуд» – 21 998 445 грн.,

«ІБК Дедал» – 15 982 229 грн.,

«Стиль-Декор» – 21 588 226,80 грн.,

«Укрбудреммонтаж інжиніринг» – 24 399 474 грн.,

«Рівнетрансбуд» – 19 398 365 грн.

Замовник торгів відхиляє пропозиції відразу трьох учасників: ПП «ІБК Дедал», «Рікінвестбуд» та «Рівнетрансбуд». Всі ці фірми зробили однакову помилку і їхні пропозиції відхилили через невідповідність документації.

Всі три учасники надали на конкурс такий самий документ –«Локальний кошторис на будівельні роботи №6-3-2 Теплокамери (перерахунок залишків) Тепломережа», якого не вимагає технічне завдання конкурсних торгів.

Випадковість чи закономірність?

Голова комітету з конкурсних торгів Вадим Бобріков відхилення пропозицій пояснює суттєвою помилкою учасників. Адже вони подали зайвий кошторис і цим, відповідно, завищили вартість робіт.

– У розрахунок вартості вони включили об`єкт, який ми не пропонували виконувати у роботах, – пояснює пан Бобріков. – Тобто, простіше кажучи, вони завищують вартість цим. Тобто як воно може бути: є проектно-кошторисна документація, в якій цей кошторис є. Але коли ми проводили цей тендер, ми цю роботу не включали у технічне завдання. А ці фірми при підготовці документації включили його. Оце порушення. Я ж не міг заключити угоду на роботи, які я не подавав у технічному завданні.

Самі ж фірми таку випадковість називають звичайною помилкою, яка трапилась через великий об`єм роботи та людський фактор, при цьому навіть не пробуючи оскаржити таке відхилення.

Керівник учасника тендеру ПП «ІБК Дедал» Богдан Файфура запевняє, що помилка у пропозиції конкурсних торгів – через людський фактор і сильне навантаження при підготовці до тендерів.

– Скажу так – ми не знімали спеціально свою пропозицію. Не знімали. У нас дійсно це була помилка, – пояснює керівник ПП «ІБК Дедал», секретар комісії з питань будівництва та архітектури Рівненської облради Богдан Файфура. – Я пов`язую це з тим, що дуже важко, коли ідуть оці тендера – виходить настільки велике навантаження на людей, які все готують, що відбувається звичайна людська помилка, технічна. Я вже сам це передивляюся і я робив цю помилку неодноразово на деяких тендерах. Я особисто помагав працівникам готувати і це були мої помилки. Дуже важко.

Про такі ж помилки та закономірне відхилення пропозицій впевнені й на інших підприємствах. Керівник ТзОВ «Рікінвестбуд» Михайло Линник каже, що пропозицію готували за певним зразком, яким завжди користуються, тому, мовляв, і вийшла помилка. Із відхиленням пропозиції пан Линник теж згідний – вважає, що є компетентні люди, які розуміють як має бути, тому оскаржувати не пробував.

Співзасновник ТзОВ «Рівнетрансбуд» Віктор Шаркизян теж не бачить проблеми у відхиленні пропозиції своєї фірми. А про помилку, спільну з нішими учасниками тендеру, нічого сказати не може, бо, мовляв, потрібно піднімати документи.

«Я можу написати навіть, що в мене підрядником має бути «Четверта влада», – депутат про зв`язки між учасниками
Що ж криється за такими дивними помилками конкурентів, які фактично посприяли перемозі у тендері «знайомого» учасника – ТОВ «Статус-Груп»?

Як розповідає керівник фірми-переможця Ігор Лукашик – у 2016 році для робіт на будівництві ДНЗ в селі Оржів ТОВ «Статус-Груп» укладало договір субпідряду з «ІБК Дедал» Богдана Файфури.

Власне, це не перше спільне будівництво цих фірм. Адже ці фірми вже вели будівництво на цьому об’єкті за тендером 2012 року. Тоді ІБК «Дедал» теж допустило помилки у документації і його пропозицію відхилили. А переможцем конкурсу стало ПП «Ранг» із вартістю угоди 11 мільйонів 994 067 гривень.

Для робіт на будівництві за тендером 2012 року ПП «Ранг» залучало субпідрядників ТОВ «Статус Груп» та ІБК «Дедал». Про це свідчить постанова Рівненського окружного адміністративного суду.

У вказаній постанові йдеться про те, що ПП «Ранг» до 2016 року виконувало будівельні роботи на об‘єкті та освоювало бюджетні кошти. Проте у лютому 2016 року Управління ДАБІ у Рівненській області за результатами перевірки на вказаному об`єкті зупинило будь які будівельні роботи та оштрафувало ПП «Ранг» на 124 тисячі за відсутність відповідної будівельної ліцензії, оскільки це – правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Максим Лукашик у 2012 році очолював підприємство «Ранг», яке виграло тендер на будівництво садка в Оржеві. До субпідрядних робіт на будівництві пан Лукашик залучив фірму свого батька та фірму депутата облради Богдана Файфури. Фото із особистої фейсбук-сторінки Максима Лукашика

Тож департамент будівництва та архітектури Рівненської ОДА у квітні 2016 року провів новий тендер на цьому ж об`єкті.

Нині колишній і теперішній переможці тендеру, ПП «Ранг» та «Статус-Груп», входять до однієї групи компаній «Ранг». За словами керівника ПП «Ранг»Максима Лукашика, в цю групу неформально об`єднані п’ять фірм зі спільними видами діяльності. Однак на сайті групи компаній вказано лише три фірми: ПП Ранг, ІБК Ранг та ТОВ Статус-Груп. Назвати інші компанії Максим Лукашик не захотів, а порадив шукати всю інформацію в мережі інтернет.

Є звязки і між іншими учасниками тендеру. Зокрема, «Рівнетрансбуд» та «ІБК Дедал» повязують не лише спільні помилки, а й робочі стосунки.

«Рівнетрансбуд» залучає до робіт субпідрядника «ІБК Дедал» і навпаки. Офіси обох фірм зараз знаходяться на території одного орендодавця, хоч і в різних будівлях. Обидва керівники підприємств підтверджують своє знайомство.

На субпідрядних роботах у Оржеві минулого року фірма Богдана Файфури «ІБК Дедал» отримала 4,8 мільйона гривень – це більше, ніж половина суми бюджетних коштів, сплачених за це будівництво у 2016-му році. Тобто навіть програвши на тендері, левову частку коштів у 2016-му році отримала його фірма. Тож з Богданом Файфурою ми поспілкувалися докладніше про співпрацю з іншими фірмами.

Бізнесмен відкрито й досить охоче розповідає про подробиці будівництва, скільки саме заробила на ньому його фірма, хоча й дратується через питання про співпрацю з іншими учасниками тендеру. Категорично заперечує ймовірну змову.

– Ця фірма («Рівнетрансбуд») знаходиться тут років сім, я приїхав сюди два роки тому і вже переїжджаю звідси, – каже Богдан Файфура. – Ми знаходимося в сусідніх будівлях. Так, я знаю фірму «Рівнетрансбуд», і ми їх наймаємо, так як і вони нас наймають на роботу. Ми багато приватних об`єктів разом робили. Так як є ряд фірм, які знають один одного і щось виконують. Я не розумію, що ви хочете із цього побачити!?

– Бачимо, що учасники тендерів тісно співпрацюють між собою, тому виглядає, що конкуренція між ними несправжня, бо вони мають можливість між собою домовитися, – журналістка.

– Я вам поясню. Якби фірма «Рівнетрансбуд» знімалася в тендері на користь «ІБК Дедал» чи «ІБК Дедал» на користь «Рівнетрансбуд», я би міг вас послухати. Якщо фірма «Рівнетрансбуд» зі мною брала один чи два рази участь у тендері, а зараз плюнули і взагалі не подаються, а ми їх і зараз вказуємо, що у випадку виграшу в тендері їх підключатимемо… бо вони працюють. У мене таке враження, що пішла заказуха.

– Це природня реакція посадовців сприймати як замовлення, коли журналісти звертають увагу на якісь порушення чи несправедливі практики.

– Ви краще напишіть як тендери виграють за одні гроші, а потім підвищують вартість об`єкта… Я вам більше скажу. Я знаю всіх. В момент коли готується тендерна пропозиція, я можу написати навіть, що в мене генпідрядником має бути «Четверта влада». Що я беру в генпідрядники «Четверту владу», щоб вони «вибілювали» мою репутацію.

– Навряд чи в тендерних умовах є такий вид витрат, як піар.

– Половина фірм навіть не говорить, коли пишуть підрядників. Бо є тендера, де пишуть: надайте письмову згоду субпідрядників. Інші випадки – я людей навіть не попереджую, що я їх туди включаю. Тобто кого я знаю і з ким я домовлюся, я того і пишу.

– Ви не знали, що вони беруть участь в цьому ж тендері?

– Не знали. Ви що – думаєте, що ми, вибачте, спимо разом і розказуємо один одному все? Я дивлюся тендери, які мене цікавлять, і на них іду. Вони теж дивляться, які їх цікавлять, і на них йдуть. Зараз вони взагалі не беруть участь у тендерах, не вірять у справедливість, навіть на Прозорро не хочуть грошей тратити. Ми ще дружно сміялися, що один другого вписали в субпідрядники. Бо ті мене знають, а я їх знаю.

Не треба думати, що хтось дурніший за тебе, а ти розумніший за інших, – додає Богдан Файфура. – Якби я брав участь у тендері трьома-чотирма фірмами, то, повірте мені, це точно не були б одні й ті самі фірми з одним лицем. Тому що будівельна фірма, вбийте в інтернет-пошуку «купить строительную фирму с лицензией» – і вам не треба нічого вигадувати. Перепишете корпоративні права на свого секретаря. Ви знаєте, що на фірмі «Дедал» директором є Файфура до цієї пори? Всі мені розказують, що от Файфура освоює бюджетні кошти… Так, Файфура освоює бюджетні кошти. Не був депутатом – освоював. Зараз працює теж з бюджетом. І далі працюватиму. По одній простій причині: я не ховаюся ні від кого.

Ось як виглядають зв`язки між фірмами-учасницями тендеру:

«Мені б краще, щоб тендерів не було, я би без них все побудував», – начальник департаменту будівництва та архітектури РОДА
Будівництво тягнеться з 2012-го року, однак посадовці досі не надто впевнено говорять про остаточні терміни завершення об`єкта. Чиновники і депутати говорять про можливе нецільове використання коштів, виділених на будівництво садка, та затягування будівництва.

Керівник департаменту будівництва та архітектури РОДА Ярослав Мазярчук у жовтні 2016 року припустив, що переможець тендеру фірма «Статус-Груп» використовує кошти на будівництво садка для завершення своїх об`єктів. В свою чергу Ігор Лукашик виправдовувався, що фірма мала проблеми із кадрами. А депутатська комісія пригрозила фірмі перевіркою правоохоронних органів.

Нині в Департаменті з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА кажуть, що загальна сума виділених коштів на будівництво садка сягнула 15 мільйонів гривень:

у 2012 році – 848 458 грн.,

у 2015 році – 6 млн 249 тис. 615 грн.,

у 2016 році – 7 млн. 868 тис. 151 грн.

За ці гроші У 2012 році зроблено частину фундаментів і трохи перекриття нульового циклу.

В 2015 році зведено огороджувальні конструкції, зроблено вертикальне планування і вставлені вікна.

У 2016 році зроблено утеплення, покрівлю, завершено вертикальне планування, частину огорожі, котельню, теплотрасу і кабельну лінію електромереж.

Керівник департаменту будівництва та архітектури РОДА Ярослав Мазярчук досі нарікає на роботу переможців обох тендерів на будівництво садка: ПП «Ранг» у 2012-му році та «Статус-Груп» у 2016-му.

– Ті самі люди, ті самі проблеми, – нарікає Ярослав Мазярчук. – Два брати-акробати. Вони демпінгують. А ви зрозумійте, що мені робитимуть, коли я оберу дорожчу фірму, а відхилю дешевшу. Скажете, що не економлю кошти. Ми розуміємо, що таке ринок, тут факірів немає, і цей демпінг… Мені б краще, щоб тендерів не було, я би без них все побудував.

Чиновник нарікає, що минулоріч «Статус-Груп» не змогло освоїти більше мільйона гривень. Всього виділялося дев`ять мільйонів, використали – трохи менше восьми. Частина суми залишилася в обласному бюджеті, решту – мусили повернути в державний.

– Ми півмільйона віддали на Київ. Ви уявляєте, що це таке? Це злочин. Чому? Бо обласні бюджетні кошти залишаються в області. А київські – всі вертаються. А ми могли багато чого зробити. Благоустрій могли робити, паркан, навіси. Всередину потрібне обладнання на кухню, меблі. Дуже рідкісний випадок, що фірма не використала грошей, які їм дали. Що ми їм не робили, як їх не тузали, їм «шо в лоб, шо по лбу». Тому під цих людей ніхто не виділяє кошти. Біда, що гроші були забуті трохи пізно. Але це у всіх було так. А в них пояснення: «той не так летів, той не так свистів». З такими людьми в мене нема бажання працювати.

Ціни ростуть, і, вочевидь, це знову позначиться на зростанні вартості будівництва. За словами посадовця, ще треба більше 10 мільйонів гривень, щоб закінчити будівництво. Ярослав Мазярчук сподівається, що до кінця 2017-го року садочок таки вдасться добудувати.

– Гроші треба вкладувати, якщо вони є. Кошторис цього садка постійно зростає. Наша біда ще в тому, що гроші, якщо виділяються, їх треба виділяти на обєкт. От як є за кордоном, коштує обєкт, наприклад, 100 мільйонів, їх виділили, вони в банку лежать, і вони спокійно будують. Вони не смикаються – кінець року чи не кінець. А в нас ці гроші десь бігають-бігають, а в жовтні-листопаді починають мені їх давати, коли починаються морози. І ми починаємо займатися каскадерством.

Керівник ТзОВ «Статус-Груп» Ігор Лукашик запевняє, що проблеми з поверненням коштів виникли через те, що важко залучити працівників.

Керівник ТзОВ «Статус-Груп» Ігор Лукашик (праворуч) вважає, що прблеми з освоєнням коштів виникли через проблеми на ринку праці Рівненщини. Скрін-шот з відео Alla Osin

– Нестача професійних кадрів у нас в місті й області, – каже Ігор Лукашик. – Тридцять відсотків поїхали на заробітки, там де більше платять. А так як нам кошти надійшли не на початку року, а, якщо не помиляюся, в серпні, то люди, які мали змогу робити, вже забезпечили себе роботою на інших фірмах. Якби кошти прийшли на початку року, мова була би зовсім інша.

Керівник фірми «РАНГ» Максим Лукашик вважає, що вини його фірми в затягуванні будівництва не було.

– Будівництво ведеться не довго, будівництво ведеться у рамках фінансування ,– каже Максим Лукашик. – А стосовно фінансування ви можете запитати у замовника даного будівництва. Новий тендер проводився тому що «РАНГ» відмовився від будівництва, тому що пішов ріст цін і змінились розцінки на будівельні роботи.

Ярослав Мазярчук ганить генпідрядників Лукашиків. Натомість хвалить субпідрядника «ІБК Дедал» Богдана Файфури. Він, мовляв, зі своїми зобовязаннями справилася на 100 відсотків.
– В багатьох моментах спрацював погано, а тут він (Богдан Файфура – авт.) спрацював добре, – запевняє Ярослав Мазярчук. – Гарно робив. Він на субпідряді був і усі зобовязання, які на себе брав, виконав. Навіть більше. Поставив котельню, благоустрій біля котельні, робив теплотрасу, утеплював приміщення, дах робив. До нього в мене нема питань по цьому об`єкту. В нього хороші даховики-будівельники. Вони повільно роблять, але гарно. Буває, що набереться роботи і не встигає. Тоді з ним сваримося, бо треба брати те, що можеш зробити. На Оржеві він до цього прислухався і все зробив, все довів до кінця.

«Можете нас найняти. Ми недорого берем»
«ІБК Дедал» не пасе задніх в активному освоєнні коштів на будівництві і на інших об`єктах. За інформацією Вісника державних закупівель, у 2012 році ця фірма здобула перемогу у тендерах на реконструкцію клубу у місті Дубно вартістю 5 мільйонів 329 703 гривень та реконструкцію Рівненського обласного будинку дитини варітстю 3 мільйона 115 989 гривень (встановлення покрівлі).

Щодо реконструкції будинку дитини було відкрито кримінальне провадження через ймовірне розкрадання бюджетних коштів з подальшим привласненням 420 тисяч гривень. Однак провадження згодом закрили, через відсутність складу злочину. Водночас поза увагою правоохоронців залишилася шкода (Богдан Файфура впевнений, що тимчасова – авт.), нанесена тодішніми будівельними роботами приміщенню будинку дитини.

Покрівля, через затримку фінансування та погодні умови, залишилася частково відкритою на зиму 2012-2013 року.

Керівник ПП «ІБК Дедал» Богдан Файфура пригадує ці проблеми, однак пояснює, що виникли вони через складний проект реконструкції.

– Тоді не платило взагалі Казначейство; ми заходили, бо покрівля і так текла, – каже Богдан Файфура. – Ми робили за власні обігові кошти. І був проект реконструкції, що необхідно було дах розкривати. В нас було, що по ночах відра з водою виносили, бо заливало. Були проблеми, звісно. Але ми їх усунули за свій кошт.

Були дуже погані погодні умови, – додає депутат. – Сніг випав і за два дні розтанув. А проектанти зробили ось таке проектне рішення. Уявіть собі, є рубероїдна покрівля. яка йде по швах цих. І по проекту необхідно, щоб ви самі прорубали в 50-ти-60-ти місцях покрівлю, поставили стовпчики на існуючі стіни і вимурували нові парапети. Тобто технічно можна робити це з травня по серпень і все одно затопиш, просто висохне відразу.

Сайт публічних закупівель Прозорро вказує, що лише минулого року фірма депутата Файфури ІБК «Дедал» без конкурсу отримала підрядів на ремонт та реконструкцію майже на 5 мільйонів гривень:

реконструкція адміністративної будівлі Березнівського районного центру зайнятості – 3 226 440 гривень;

реконструкція Сарненського районного центру зайнятості – 962 460 грн.,

капітальний ремонт навчального корпусу №7 Національного університету водного господарства – 810 390 грн.

Свою популярність як субпідрядник або ж як виконавець позаконкурсних замовлень за бюджетний кошт Богдан Файфура пояснює лиш високою професійністю роботи його фірми.

– На ринку будівництва не так багато фірм, які можуть щось робити взагалі принципово, – вважає бізнесмен. – Одну з них я очолюю. До нас звертаються багато хто. Було неосвоєння генпідрядником частини коштів, то нас Департамент будівництва попросив, щоб ми доробляли, витягували це. Ви теж можете нас найняти. Ми недорого берем.

ТзОВ «Статус-Груп» теж брало участь будівельних тендерах Рівненщини, однак успіх отримало лише на тендері з будівництва ДНЗ в Оржеві вартістю 19 мільйонів гривень.

Проблеми забудовників хвилюють і мешканця Оржева Олександра Онищука. Старшого сина він з дружиною Наталею хотіли би влаштувати у садочок вже за два роки.

Олександр та Наталка Онищуки, разом зі своїм сином Аскольдом, сподіваються, що садочок швидко добудуть. Фото з сімейного архіву Олександра Онищука

– Невеликий запас часу для чекання у нас є, – каже Олександр Онищук. – Садочок нам дуже потрібен, адже ми чекаємо на другу дитину, тому старшого було б чудово віддати на дошкільну освіту, та й для себе буде більше часу.

Над публікацією працювали Валентина Куць, Антоніна Торбіч, Євгеній Гапич.

Розслідування проведено в межах проекту «Сприяння прозорості державних закупівель у Західній Україні» що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED

Джерело: Четверта влада