Фото з сайту www.radiosvoboda.org

Інцидент між журналістом програми “Схеми” та працівниками УДО в ніч на 16 вересня 2017 року під час весілля сина генпрокурора Юрія Луценка, де був і Президент України Петро Порошенко – показовий. І свідчить про серйозні внутрішні виклики для журналістів в Україні.

Спіткнувся, впав і зачепився за оператора

Риторика начальника УДО Валерія Гелетея притаманна українським можновладцям: “Військовослужбовець упав. Там який горб! У темряві, пісок. Спіткнувся, впав і зачепився за оператора…”

Схоже, силовики досі вважають, що права і повноваження – тільки в них, а в інших –лише обов’язки.

«Хоча у кримінальному кодексі сьогодні передбачена кримінальна відповідальність за перешкоджання журналістам, це не знизило градусу протистояння між журналістами, які правомірно проводять фото- або відеозйомку в публічних місцях, та охоронцями, які намагаються їм завадити, – зазначає юристка ІРРП Людмила Панкратова, –  Чому так відбувається? Причина – в безкарності осіб, які перешкоджають журналістам.”

Охорона – не означає заборона зйомки

“Вас обмежили у місці, де була визнана режимна зона. Режимна зона – це не обов’язково турнікети. Це може просто людина стояти і сказати «вибачте, проводяться охоронні заходи». Вас ніхто не обшукував, вам ніхто не забороняв знімати” – говорить начальник УДО Валерій Гелетей так, ніби не може визначитися: все ж таки “режимна зона” чи “ніхто не забороняв знімати”?

Юристка згодна з тим, що Президента повинні охороняти в будь-якому місці. Але охоронні заходи не означають перешкоджання зйомкам із публічної зони, де знаходились журналісти, а у відсутності небезпеки для Президента.

«Яка небезпека в тому, що журналісти проводять зйомку? Закон не передбачає прямої заборони саме на проведення зйомки об’єкта охорони», – підкреслює Панкратова.

До речі, у Законі “Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб” немає визначення “Режимна зона”, є “режим охорони” та “режимні заходи”.

«Визначення “режимна зона” стосується охорони державного кордону, і не коректне у даному випадку…”, – пояснює юристка.

Чому ресторан став «режимним об’єктом»?

“Режимні об’єкти мають бути визначені на місцевості, щоб усі могли це чітко бачити. І до таких об’єктів заклади громадського харчування не належать”, – додає медіа-юристка Віра Крат, що захищає журналістів у суді.

“…На мою думку, для встановлення такої охоронної зони не було підстав, то ж і ніяких порушень з боку журналістів не було. Вони діяли законно, перебували у публічному місці. Навіть якби порушили межі охоронної зони, то це не привід завдавати їм неспівмірної з цим порушенням шкоди. “, – стверджує Крат.

Вона вважає, що озвучені Валерієм Гелетеєм результати внутрішньої перевірки легко спростовуються відеосюжетом «Схем».

«Ми будемо з’ясовувати обставини і доводити провину співробітників УДО у кримінальному проваджені про перешкоджання журналістській діяльності», – підкреслює Віра Федорівна.

Особливості українського судочинства

Людмила Панкратова наголошує, що «перетворення» кримінальних справ у адміністративні порушення, затягування розслідування та інші тонкощі бюрократичної машини – звична практика для українського судочинства.

«Наприклад, справа того ж Михайла Ткача та оператора Кирила Лазеревича, яким перешкоджали працівники СБУ в 2015 році, тягнеться до цього часу», – говорить вона.

Нагадаємо, 31 травня 2017 року слідчі учетверте спробували закрити цю кримінальну справу, звівши її до адміністративного правопорушення – щоб винуватці уникнули кримінальної відповідальності.

Адвокатка Віра Крат вперто оскаржує ці спроби через суд. Чергове засідання у Печерському райсуді Києва призначено на 10 жовтня цього року.

«Суд може лише задовольнити скаргу адвоката та скасувати постанову слідчого, повернувши справу на доопрацювання. У судді немає повноважень підтримувати кримінальне обвинувачення». – пояснює Панкратова.

Отож, факти свідчать: правоохоронці та журналісти сьогодні, на жаль, опинилися по різні боки барикад.

Захищати журналістів узялися досвідчені юристи, які вперто добиваються верховенства права і свободи слова в Україні.

Ми, команда ІРРП, уважно слідкуємо за розвитком подій та закликаємо журналістів проявити солідарність та підтримати колег у боротьбі за право безперешкодно виконувати свою роботу.