Прибуткова справа

Автор: Максим Опанасенко, Бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Галицького кореспондента», 18 липня 2011

До чого призвели нові правила вступу до вишів?

«З початку вступної кампанії і ось майже до її завершення до нас на гарячу лінію зі скаргами звернулося 1200 батьків та абітурієнтів. Ще 100 потрапили на прийом у міністерстві. Це значно менше, ніж минулоріч – 2725 дзвінків і 200 візитів. Можна сказати, що вступна кампанія пройшла успішно».

Міністр освіти Дмитро Табачник задоволено оглядає сяючі обличчя ректорів. Очільники київських вишів приїхали на селекторну нараду особисто. Ректори з регіонів – слухають шефа он-лайн.

До чого призвели нові правила вступу до вишів?

По черзі розказують про вступ у своїх містах. Скрізь, за їхніми словами, все добре, спокійно і без ексцесів.

Хоча призначений міністр зробив для ректорів революцію. Чи контрреволюцію. Як це називати, вирішуйте самі. Зайнявши крісло на київському проспекті Перемоги, Табачник дозволив вишам усієї країни набирати студентів не лише за результатами незалежних тестів, як було два попередніх роки, але й враховуючи бали шкільного атестату, творчий конкурс та власні екзамени.

Минулу систему не один ректор сварив за неможливість вибрати студента. Проводилися тести у приміщеннях шкіл. Відповіді оцінював комп\’ютер та незалежні вчителі з інших міст. Вишам залишалося лише автоматично зараховувати абітурієнтів з найвищими балами. Самі школярі та їхні шкільні вчителі теж час від часу критикували тести – за складність та двозначність. Але ця система, як показало минулорічне опитування «Свідомо», дозволила хлопцям та дівчатам з провінції без зв\’язків та грошей – лише на високих балах – потрапляти на бюджетні місця в найпрестижніші столичні виші. Інститут міжнародних відносин, правовий факультет Шевченка, Могилянка, КПІ – всі вони відкрили двері для двохсотбальників. За дослідженням проекту «Гідна Україна», минулого року лише 0,3% батьків і 0,7% їхніх дітей сказали, що зіштовхнулися з корупцією при вступі.

Міністр Табачник спочатку наказав враховувати при відборі студентів середній бал шкільного атестата. Розслідування «Свідомо» через три місяці після цього довело: шкільні атестати почали продавати. Про це не лише говорили вчителі у школах по всій країні, але й красномовно свідчив 25-відсотковий ріст попиту на шкільні журнали та 30-відсотковий – кількості золотих медалістів. Це при скороченні кількості випускників шкіл!

Однак міністр освіти не зупинився на досягнутому – і дозволив вишам проводити творчі конкурси й організовувати власні екзамени для тих, хто закінчив школу раніше 2007-го року.

До чого це призвело?

Липові олімпіадники

«Цього просто не може бути в принципі. Я впевнений, що це помилка».

Так міністр відповів на запитання «Свідомо» про те, що робитиме Міносвіти з абітурієнтами, які підробили собі документи про перемогу в олімпіаді. За законом, такі документи дають пільгу при вступі.

Табачник порадив звірити таких «олімпіадників» із наказами про нагородження переможців та призерів олімпіад і конкурсів Малої академії наук.

Ми так і зробили. «Свідомо» перевірило найпрестижніші факультети десяти престижних вишів.

І переконалося – самозванців там не бракує.

Лідером з прийому фальшивих олімпіадників на початку вступної кампанії був гранд – університет Шевченка.

На факультеті журналістики у першій десятці рейтингу дев\’ятеро вступників були олімпіадники. Восьмеро – несправжні.

На «обліку та аудиті» – з п\’яти перших у рейтингу липовими виявилися троє.

По одному «фальшивому» «Свідомо» знайшло в економічному університеті Гетьмана, столичному КПІ, Лінгвістичному університеті і Національному авіаційному.

Чисто – у медичному університеті Богомольця, Львівському національному, Київському будівельному. Найчистіше – у Могилянці. Там не було жодного олімпіадника взагалі – всі абітурієнти конкурували на однакових умовах.

Попри спростування інформації, Табачник прямо на нараді з ректорами доручив їм ще раз перевірити списки абітурієнтів.

За тиждень рейтинги вищезгаданих вишів оновилися ледь не на дві третіх. В усіх вишах липові олімпіадники або опустилися на кілька сотень позицій вниз вже без позначки «переможець олімпіади», або зникли зі списків взагалі.

Найцікавіше, що єдину справжню призерку олімпіади на журфаці Шевченка також викинули з рейтингу.

Ми дізнаємося про долю цієї дівчини.

Благодійні побори

«У мене і моєї дитини був просто шок», – розлючено розповідає Елла з Дніпропетровська.

Її донька віддала документи до Придніпровської академії на «міжнародну економіку». В решту вишів – для підстраховки.

Донька не медалістка – її загальний бал за тестування і середній бал атестата – 691,4 з 800 можливих. Тому ми одразу подалися на контракт. За кілька днів я випадково дізнаюся про якийсь «цільовий збір» у цьому виші – 4000-8000 гривень».

Що це за суми і звідки вони взялися? В економічному відділі мамі порадили спочатку вступити, а потім вже розбиратися з внесками. Нічого більше не пояснювали.

«А за тиждень був новий «сюрприз» – в рейтингу системи «Конкурс» на сторінці нашого вишу в одних дітей були приплюсовані бали атестата, в інших ні, а в дочки… взагалі зменшені на 9. Дзвоню до вишу, вони кажуть: «Це помилка Міносвіти, у нашому рейтингу на нашому сайті все правильно і все в порядку». Ну, в порядку – то в порядку. А шостого числа, коли документи вже не приймалися і всі стежили за рейтингом, я відкрила сторінку університету і… прізвища дочки в рейтингу не побачила. Зате побачила інших абітурієнтів, зі значно меншими балами, які успішно пройшли на контракт», – каже Елла.

Підстраховка знадобилася. Дівчинка стала студенткою іншого вишу. Якого – мама розповісти не захотіла.

Чи вона боролася за чесний вступ доньки? Намагалася додзвонитися на гарячу лінію Міносвіти. Марно – телефон не працював. Тоді надіслала листа зі скаргою особисто Табачнику. За два тижні жодної реакції.

«Свідомо» зателефонувало у приймальну комісію Придніпровської академії. Там нас запевнили, що в університеті “глючить” комп\’ютерна мережа і випадок з Анастасією – прикре непорозуміння: рейтинг сам випадково викинув її прізвище зі свого списку. Проте згодом виявилося, що в рейтинг потрапили ті, хто вже оформив контракт із вишем, хоча за правилами вступу це можна зробити до 25 серпня, а в рейтингу мають бути прізвища ВСІХ абітурієнтів, які подали свої документи. Також з\’ясувалося, що звідкілясь в університеті “буквально хвилину тому” з\’явилися ще 15 вільних контрактних місць. Пояснювати ситуацію з обов\’язковим побором працівниця приймальної відмовилася.

«Зрізані»

Сашко Ветчинов – зірка телешоу «Найрозумніший». За словами директора столичного Голосіївського ліцею – найкращий учень за весь час існування ліцею. Вчиться на «міжнародній економіці» в Шевченка.

Настя Водоводова – вродлива і надрозумна дівчина. Навчається в Інституті міжнародних відносин.

Олег Костюченко також вихованець Голосіївського ліцею. І також в когорті най-най. Вчиться на «міжнародній економіці» в Шевченка.

Всі вони – рекордсмени тестування минулого року. Кожен набрав максимальні 200 балів на трьох тестах.

Минулого року їхні прізвища прикрашали шпальти чи не всіх газет. Ці прізвища також оприлюднило Міносвіти, яке стежило за їхнім вступом. Усі без проблем були зараховані на бюджет.

Валентина Москаленко, Анна Коренева, Настя Кулемза.

А це – 200-бальники цього року. Жоден з них, попри надвисокі показники, не став відомим. Міносвіти не оприлюднювало їхніх імен.

І жоден не вступив на бюджет до університету, куди подавався.

Валентина Москаленко хотіла стати студенткою журфаку Шевченка. Вступила до юридичного факультету університету імені Гетьмана. Так само на журфак Червоного корпусу претендувала і Анна Коренева. Вступила на факультет соціології і права в КПІ.

Настя Кулемза, що хотіла вчитися на журналістиці в Харківському університеті Каразіна, зараз вже студентка архітектурного факультету Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури.

Усіх «зрізав» творчий конкурс. Натомість високо оцінивши абітурієнтів з посередніми результатами тестів і «трійками» в шкільному атестаті.

Що за творчий конкурс? На журфаці у Шевченка це була імпровізована прес-конференція. Майбутні журналісти ставили запитання учасникам, писали замітки і новини, записували на диктофон власні враження.

«Найгірше, що нічого довести не можна. От просто не сподобалося комісії – і все, ти не підходиш, – ділиться зі «Свідомо» один зі зрізаних 200-бальників. Хлопець попросив не називати своє ім\’я. – Я навіть на апеляцію не подавав. А сенс?».

Довести порушення й справді майже нереально. За законом, під час апеляції вам можуть показати тільки вашу роботу. Порівнювати її з чиєюсь – заборонено.

«Хто швидше встав, у того й тапки»

Ярослав мав намір вступити в університет Шевченка на юрфак. У день зарахування прийшов до стенду зі списками зарахованих і побачив не своє прізвище, а прізвища абітурієнтів …зі значно нижчими балами.

Університет пояснив це так: ми зарахували тих абітурієнтів, які принесли оригінали документів. Це суперечить наказу міністра. Це суперечить правилам вступу, за яким виші мають чекати оригінали документів впродовж 5 днів. Це суперечить логіці – який сенс приймати абітурієнтів з гіршими оцінками лише тому, що вони першими добігли з медичною довідкою, фотографією та слабеньким шкільним атестатом в руках?

Але Ярослав і ще декілька його знайомих залишилися без омріяного юрфаку.

Та облишити це просто так хлопець не погодився – окрім інтернет-звернення, Ярослав збирається написати лист Табачнику і заяву в прокуратуру.

Зараз він збирає схожі випадки.

Мертві душі

Київський педуніверситет Грінченка набрав на бюджетне навчання абітурієнтів, які навіть не брали участі в конкурсі.

Прізвищ Філіпової Валерії, Жакун Віти і Куришко Інни з факультету дошкільної освіти немає у рейтингу системи «Конкурс». Там міститься інформація про всіх вступників, які подали документи до того чи іншого вишу.

А от у рейтингу на сайті самого вишу дівчата посідають 3-5 місця і вже пройшли на бюджетне навчання.

За поясненнями «Свідомо» звернулося до помічника ректора Тетяни Опришко. Опришко намагалася переконати нас у тому, що дані на «Конкурсі» не є достовірними і університет не несе відповідальності за них.

«Точні дані – на сайті нашого університету. І взагалі, все могло переплутатися через донесення абітурієнтами оригіналів документів з 5 до 11 серпня», – сказала вона.

Але сам Табачник повідомив, що пароль на вхід до «Конкурсу» є лише в одного члена приймальної комісії кожного університету. І бути різними рейтинги, за словами міністра, не можуть – працівник приймальної зобов\’язаний вносити всі дані в першу чергу на “Конкурс”, а потім – на сайт свого вишу.

Звідки ж взялися прізвища «неіснуючих» абітурієнтів, Опришко не пояснила.

Громадська мережа «ОПОРА», яка три роки поспіль стежить за вступною кампанією, запропонувала Міносвіти покарати членів приймальних комісій, через яких постраждали абітурієнти.

Також «Опора» попросила врятувати тих абітурієнтів з високими балами, які програли гонку «принеси документи раніше, і тебе зарахують». І перевірити, через що юнаки та дівчата, які набирали високі бали на незалежних тестах, провалили «творчі конкурси».

«Свідомо» запитало у міністра, що він робитиме.

Дмитро Табачник: «Хочу сказати, що коли працюють лише з одною метою – когось огудити, то в мене це викликає здивування, якщо не сказати більше.

Ні бажання, ні коштів університет не має для того, щоб вишукувати за кордоном, по місту, по району, по селу того, хто не стурбований власною долею і власною професією. Закінчився день – не принесли документи, список починає просуватися в приймальній комісії… Але ж він крокує згори донизу, а не навпаки.

Іншого нічого не дано, навіть якщо цим займеться ще більша група художників-мариністів. Намалювати нічого іншого в них не вдасться».

До речі

Минулого року міліція спіймала на хабарах 44 викладачі вишів по всій країні. З початку цього року до кримінальної відповідальності притягуються вже 70 викладачів та чотири студенти, які дали хабарі. При цьому за цей рік немає даних по Києву, де вишів найбільше. Як заявив начальник Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС Валерій Коряк, столичний УБЕП працює по викладачах-хабарниках вкрай погано.