Право журналіста на використання фото- та відеотехніки гарантує Закон «Про друковані засоби масової інформації». Обмеження на проведення зйомок можуть бути тільки у випадках, передбачених законом.
Про те, як працівникам ЗМІ захистити своє право на використання техніки, розповідав медіа-юрист Інституту розвитку регіональної пресиОлександр Бурмагін під час тренінгу «Ефективні інструменти доступу до інформації та захисту прав журналістів», що проходив 23-25 червня в Києві.
Право журналіста на використання фото- та відеотехніки гарантує Закон «Про друковані засоби масової інформації». Обмеження на проведення зйомок можуть бути тільки у випадках, передбачених законом.
Про те, як працівникам ЗМІ захистити своє право на використання техніки, розповідав медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін під час тренінгу «Ефективні інструменти доступу до інформації та захисту прав журналістів», що проходив 23-25 червня в Києві.
За словами Олександра Бурмагіна, часто конфліктні ситуації щодо використання техніки виникають у супермаркетах та судах. Свого часу в Донецьку та Полтаві журналісти організували цілу акцію щодо свого права зйомок у супермаркетах, після чого деякі мережі навіть повісили відповідні позначки, які дозволяють знімати.
– У них немає аргументів для обмеження використання техніки. Бо це публічне місце, де не може бути жодної комерційної таємниці. Адже цінники на товарах бачать щодня сотні людей. Якщо журналіст нічого не пошкодив, то також не може йти мови про порушення права власності, – коментує медіа-юрист. Законодавчих підстав для того, щоб там було заборонено використовувати фото- та відеотехніку, немає.
Щодо суду, то тут у разі відкритого судового засідання, можна використовувати портативні аудіотехнічні засоби будь-кому. Фото- та відеозйомка допускається за рішенням суду.
У публічному місці та на масових заходах також можна без обмежень використовувати техніку. Це так звана презумпція згоди.
Не можуть забороняти знімати їх і чиновники та посадовці, які перебувають на робочому місці. Це стосується і правоохоронців, адже всі ці посадовці утримуються за рахунок платників податків.
Що робити, якщо забороняють знімати? (поради медіа-юриста)
1. Представитися, показати посвідчення і чітко послатися на норми, які гарантують право журналіста використовувати техніку.
2. Нагадати про існування ч.2 ст.19 Конституції України відповідно до якої кожен посадовець зобов\’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
3. Поставити чітке питання – на якій підставі, на частині і статті якого закону ви вимагаєте мене припинити використовувати техніку, обмежуєте моє професійне право?
4. Якщо вимога продовжує лунати тільки тому, що «я так хочу» – нагадати про ст.171 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. Повідомити, що будете звертатися за захистом своїх прав до суду та правоохоронних /контролюючих/ органів.
5. Якщо посадова особа, під час здійснення повноважень вважає, що може заборонити себе знімати – нагадати, що вона є публічною особою, яка утримуються за рахунок коштів платників податків і знаходиться саме на роботі.
6. Якщо події відбуваються на вулиці, публічному заході – нагадати про ст.307 ЦК України, в якій міститься презумпція згоди особи на фото, відео зйомку у публічному місці.
7. Максимально фіксувати все, що відбувається на відео, аудіо.
8. Не віддавати нікому будь-які носії інформації. Це приватна власність (редакції або журналіста)!
9. Чітко пам’ятати і повідомити, що ви:
а) журналіст, який збирає суспільно значиму інформацію з метою інформування.
б) ваш статус, права встановлено діючим законодавством і випадки його обмеження також;
в) вулиця, офіційні, публічні і відкриті заходи в органах влади – є публічними заходами на яких знаходяться особи щодо яких діє презумпція згоди на зйомку.
Якщо в журналіста вимагають віддати записи, Олександр Бурмагін радить посилатися на Кримінально-процесуальний кодекс. У ньому введено таке поняття, як «журналістська таємниця».
– Коли була активна фаза протистоянь на майдані, до ЗМІ приходили так звані «листи щастя» від прокуратури. Першими – до редакції ВВС. Вимагали надати всі записи, зроблені на майдані. Пам’ятайте, що вони не мають права у вас цього вимагати без рішення суду. На сьогодні доступ до джерел інформації, до носіїв інформації може бути тільки на підставі рішення суду, – наголошує медіа-юрист.
