Смерть Євгена Щербаня та його дружини Надії Нікітіної зробила багатшою на 2 млн. доларів родину Володимира Щербаня.

Адже через два дні після трагедії в Донецькому аеропорту фірма сина екс-губернатора Донеччини Артема Щербаня отримала два мільйони з рахунків фірми Нікітіної. Тіло дружини Щербаня ще навіть не було віддане землі…

Це не по-людськи. Це вкрай підозріло. Особливо, якщо зважити на той факт, що напередодні вбивства між нерозлийвода Щербанями погіршилися стосунки.

Тому логічно, що захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко намагався отримати пояснення з цього приводу у самого Володимира Щербаня на суді. Проте суддя оперативно зняла це питання.

Власенко апелював, що воно може бути ключиком до розгадки мотивів вбивства Євгена Щербаня. Однак суддю це не переконало. Отож питання Власенка: чи не був свідок зацікавлений у смерті Євгена Щербаня, так і залишилося без відповіді.

Подробиці перерахунку коштів

В 1994 році в Нью-Йорку була зареєстрована компанія Overseas United partners. Співвласником цієї компанії у 1996 році була особисто Надія Нікітіна дружина Євгена Щербаня (вона володіла долею в 25%), іншими засновниками була компанія “Гефест” та Авіалінії “Донбас”.

Однак вивчаючи трансфери цієї фірми складається враження, що вона виконувала функцію сімейною “заначки” саме родини Євгена Щербаня.

Адже в 16 червня 1995 особисто Євгеній Щербань поклав на рахунки цієї фірми 1 млн.600 доларів, а через три дні ще 1 млн. 491 доларів. А в наступний рік 22 квітня з рахунків цієї фірми рівно один мільйон був знятий особисто Надією Нікітіною.

Щоправда не була ця структура і зовсім чужою родині Володимира Щербаня. Адже в квітні 1996 року Overseas United partners перерахувало 50 тисяч доларів особисто Артему Щербаню.

В той час всі Щербані були дуже близькі, зокрема реєстрували свої американські фірми на спільній адресі в Нью-Йорку, мали спільних директорів.

Однак літом в стосунках між Володимиром та Євгеном Щербанями повіяв холодний протяг. Так, зокрема, стверджує тодішня політична соратниця Євгена Щербаня Олександра Кужель. Сам Володимир Щербань на суді це заперечував. Але факт, що після того, як Євген Щербань проголосив, що буде підтримувати Євгена Марчука на Президентських виборах і той став головою парламентської фракції, Володимир Щербань відмовився від усіх партійних посад.

І що цікаво, 30 вересня 1996 року Артем Щербань переписав свою фірму Extremes closing на адресу приватного будинку містечка Бока Ратон недалеко від Майямі.

Ця адреса – 191 Coconat Palm road. Саме в цьому будинку в Америці проживала тоді родина Володимира Щербаня. Сам Щербань це підтвердив під час своїх свідчень в суді.

І саме на рахунки фірми Extremes closing, де засновником був Артем Щербань через два дні після трагедії в Донецькому аеропорту було перераховано 2 млн.112 тисяч доларів з рахунків Overseas United partners.

Нагадаю, остання фірма на 25% належала дружині покійного Щербаня і гроші на її рахунок в свій час поклав особисто Євген Щербань.

Родину Щербанів вбили 3 листопада. Гроші були перераховані 5 листопада. Надію та Євгена навіть ще не встигли поховати! Похорон відбувся лише 8 листопада…

Чому син Володимира Щербаня (який переконував суд у своїх дружніх стосунках з Євгеном Щербанем до кінця) так поспішив розпорядитися грошима покійного та його дружини. Це якось не по-людські ділити спадок, ще до того, як тіла передані землі.

Знов таки чому ці гроші дісталися дитині Володимира Щербаня, а не дітям покійних? До речі, у Нікітіної була своя дитина, яка залишилася після смерті матері круглою сиротою і виховувалася в США. А може ці гроші у підсумку таки потрапили дітям покійних? Але чому тоді такий підозрілий поспіх?

А може ці кошти насправді належали родині Володимира Щербаня. Але знов таки навіщо було так поспішати?

На ці питання можливо міг би відповісти Володимир Щербань. Однак суд не дав йому це зробити. Чомусь… Отож ситуація виглядає так, наче Володимир Щербань отримав прибуток від смерті Євгена Щербаня.

Вілли Щербанів в Бока Ратон (Флорида)

З’ясовуючи деталі перерахунку коштів автор зацікавився нерухомістю Щербанів у Флориді.

Володимир Щербань заявив, що вони з Євгеном Щербанем були так близькі, що жили поряд у Донецьку та Києві і в США. “В Америці наші будинки були на відстані 100 метрів”, – розповідав суду Володимир Щербань.

І справді автор знайшов будинки Євгена та Володимира Щербанів в одному курортному містечку для товстосумів в США під назвою Бока Ратон.

На фото загальний вигляд на Бока Ратон

В США чимало даних можна знайти у відкритих джерелах інформації. Завдяки їм автор дізнався, що у будинку 191 на вулиці Coconut Palm Rоаd, справді була зареєстрована фірма, що належить Артему Щербаню і там проживав сам Артем Щербань.

На фото будинок родини Володимира Щербаня

Згідно сайту з продажу нерухомості цей будинок був куплений родиною Щербанів за 2 млн. 25 тисяч доларів, а проданий у 2000 році трохи дорожче.

На фото маєток Володимира Щербаня

Будинок Євгена Щербаня знаходився на паралельній через канал вулиці. Адреса: 211 Alexander Palm Rd. Він був куплений в березні 1993 року за 2 млн. 600 тисяч доларів і проданий у квітні 2000 року за 3 млн.300 тисяч.

На фото будинок Євгена Щербаня

На тій же вулиці, по-сусідству з Євгеном Щербанем, згідно місцевого сайту “Хто тут живе?”, проживала ще одна родина українців – Надія та Юрій Дедух.

Юрій Дедух був бізнес-партнером в багатьох підприємствах Євгена Щербаня. І позаяк вони жили по сусідству в Америці можна припустити, що вони були дуже близькі.

І справді, фактично він єдиний залишився з дітьми Щербаня, коли бізнес покійного почали розривати на шматки. А розривати почали зразу і безжалісно. Як наприклад згадує в сучасному інтерв’ю Руслан Щербань: “Да они разорвали бизнес за три месяца, причем – весь. Предприятия сделали банкротами”

А через рік 22 вересня 1997 року на старшого сина Щербаня Євгена та Юрія Дедуха було скоєно замах. Джип-Черокі на якому вони їхали був обстріляний автоматними чергами на повороті у село Андріївку траси Маріуполь-Донецьк. Щербаню та Дедуху пощастило залишитися неушкодженим, зате був вбитий охоронець, який на своєму автомобілі прикрив джип Щербаня від автоматного вогню.

Володимир Щербань, Янукович і Рибак не допомогли сину Щербаня в час смертельної небезпеки

Невдовзі після інциденту син Щербаня розповів в інтерв’ю “Дзеркалу тижня”, що Юрий Дедух, з яким він їхав – “старый друг отца, с которым они вместе начинали и который продолжает его дело вместе со мной сейчас”.

Це інтерв’ю особливо цікаве, бо воно ще тих часів, коли в своїх показах діти Щербаня не підлаштовувалися під позицію генпрокуратури у справі Тимошенко. http://gazeta.zn.ua/LAW/syn_za_ottsa_ne_otvechaet.html

В тому інтерв’ю журналіст задав пряме питання сину Щербаня: “Кто из действующих политиков Донецкой области – экс-губернатор В.Щербань, мэр Донецка или нынешний губернатор – поддержал вас в эти дни?”

І Щербань відповів більш ніж красномовно “Никто”. (До речі, губернатором тоді був нинішній президент Янукович, а мером нинішній спікер Рибак). Щербань також додав, що йому допомогли “в основном друзья отца по бизнесу”.

Отже Євген Щербань не лише чітко заявив, що Володимир Щербань йому не допомагав, а навіть не вніс Володимира Щербаня в список “друзів батька по бізнесу”.

До речі, Володимир Щербань тоді перебув в Україні, не від кого не ховався. Автор тоді лише починала свою журналістку кар’єру і часто брала у нього коментарі по телефону.

Отож навряд чи говорить правду Володимир Щербань, коли стверджує, що вони з Євгеном були нерозлийвода до кінця? Тоді би він допоміг його синам в час смертельної небезпеки.

На цьому фоні перерахунок двох мільйонів з рахунків фірми Нікітіної на рахунки фірми Артема Щербаня на другий день після вбивства виглядає, мінімум, як грабунок дітей покійного подружжя.

В тому інтерв’ю “Дзеркалу тижня” був ще один цікавий фрагмент.

В кінці журналіст задав питання Євгену Щербаню:

“Существует мнение, что ваш отец препятствовал проникновению на территорию Донецкой области структур из Днепропетровска. Вы можете подтвердить этот факт?”

“Я не думаю, что было какое-то препятствие структурам Днепропетровска. Наоборот, речь шла об объединении усилий…”, -відповів Щербань.

Коли було дане це інтерв’ю Євгену Щербаню не було жодних підстав боятися Лазаренка, кривити душею, заперечуючи конфлікт з батьком. Адже Лазаренко на той момент вже давно був звільнений з посади прем’єр-міністра і був в опозиції до влади.

Коли відбувся замах на сина Євгена Щербаня та Юрія Дедуха Павло Лазаренко також був в опозиції. Він жодним чином не міг претендувати на залишки бізнесу покійного Євгена Щербаня тим паче в Донецьку, де на той момент губернатором вже був Віктор Янукович, а різноманітні силовики працювали на нового президента футбольного клубу “Шахтар” Рината Ахметова.

Отож він не міг бути причетним до того, що діти Щербаня були позбавлення підтримки останнього соратника їх батька Юрія Дедуха. Донецькі силовики буквально витиснули Дедуха за межі області.

Генерал міліції про замах: “Больше в сегодняшнем году таких заказов не случится”

Після пострілів в сина Щербаня керівник Донецького УБОП генерал міліції Анатолій Гаврюшенко дав дуже цікаві пояснення журналісту Юрію Мініну собкору “Ведомостей” стосовно замаху. Він розповів, що “главной мишенью киллера был не Евгений Щербань-младший, а его попутчик Юрий Николаевич Дедух!

“Деньги здесь – всему причиной, – пояснив Гаврюшенко, -Сын покойного нардепа практически не вел дел, его никто и не трогал. Отцовский ТНК “Атон” был закрыт еще в 1995-м – чтобы не выполнять многомиллионные долларовые обязательства перед Кабмином и по долгам перед западными кредиторами. Фирму “Финансист” органы заканчивают проверять – и там серьезные нарушения. Под эгидой сыновей остался лишь Фонд им. Е.Щербаня”. Генерал зауважив, що серйозні розстріли можуть відбуватися лише через переділ сфер впливу, отож на його думку життя Євгенія було поза небезпекою.

“Если бы Дедух не появился, в области не было бы до конца года ни одного подобного расстрела, – заявив Анатолій Гаврюшенко. – Посудите, в 94-м году зафиксировано более 20 таких расстрелов, а в нынешнем – лишь три. Больше в нынешнем году таких заказов не случится: Дедух уехал из Донбасса”.

Звичайно після такого “попередження” було досить авантюрно не кинути все і не втекти за кордон. Так Дедух і зробив. Чим він займався всі ці роки, чим займається нині – загадка, його ім”я виплило лише одного разу в 2006 року. Юрій Дедух на півроку очолив Федерацію спортивної гімнастики в… Російській Федерації. Російська спортивна преса тоді охрестила його “товстосумом” про якого нічого не відомо.

Хоча щось таки відомо було.

Зокрема, раніше ім’я Дедуха правоохоронці пов’язували з діяльністю естонської фірми “Кольсер” через яку Євген Щербань відмивав кошти. Існує інформація, що Дедух був в близьких стосунках з першим засновником “Атона” Ігорем Маркуловим та американцем Полом Тейтумом (який допоміг Маркулову та Щербаню взяти доларовий 50-ти мільйонний американський кредит під гарантії українського уряду для “Атону” про який згадує генерал Гаврюшенко). До речі, Тейтум був разом з Щербанем на святкуваннях у Кобзона, де вони мали дуже приязну бесіду, а опісля обидва були розстріляні. В один день Щербань був вбитий в аеропорту Донецька, а Тейтум в Москві.

А далі, як бачимо, після смерті Щербаня продовжилося полювання за найближчими до нього людьми.

При чому зі слів донецького генерала Гаврюшенко стає зрозумілим, що силовики Донеччини знали, що в донецькій області були, скажемо так, “підписані смертні вироки” особам, які входили в найближче коло довіри покійного Євгена Щербаня.

А ще в донецькій області тоді вже не було анархії. Нею керували два господарі: офіційний – губернатор Янукович, неофіційний – президент футбольного клубу “Шахтар” Ринат Ахметов.

А Павло Лазаренко, який був в опозиції, мав на донецькі справи не більший вплив, ніж, коли перебував в американській в’язниці. Навіть теоретично важко уявити, як він міг бути причетним до замаху на сина Щербаня. А замах на сина навряд чи жодним чином не був пов’язаний з вбивством батька…

І на завершення, ще один цікавий факт.

Бабай Гіві?

22.09.2005 р. головне управління ГУБОЗ України в 2005 році розповсюдило цікаву інформацію:

“Працівниками ГУБОЗ МВС України спільно з УБОЗ УМВС в Донецький області, Генеральною прокуратурою України, УСБ області, затримано групу, в складі трьох мешканців міста Донецька, 1967-1969 р. н., які 22.09.1997р. на трасі Донецьк-Маріуполь в Волновахському районі з автоматичної зброї обстріляли автомобіль Джип-Черокі, у якому знаходилися Є.Щербань – син убитого народного депутата України Щербаня Є.О. та голова ради засновників фірми “АМСТ”, а також автомобіль Тайота-Кемрі, в якому знаходилися ще чотири громадянина, в результаті чого один з них був убитий. Підозрювані по кримінальній справі, яка знаходилася на контролі Президента України та Верховної Ради з 1997 року арештовані.

В результаті обшуків за місцем мешкання зазначених осіб виявлено та вилучено: обріз мисливської рушниці 16 калібру, 2 карабіна “Вулкан”, які перероблені для автоматичної стрільби, пістолет-ручка, рушниця “Імперіал”, помпова рушниця, 2 гранати Ф-1, 460 набоїв різного калібру, електродитонатор, бронежилет, героїн, таблетки “Екстази”, маріхуана, 9 450 доларів США”.

Невдовзі в одному інтерв’ю тодішній міністр МВС Юрій Луценко так прокоментував це повідомлення УБОЗУ: “Кстати, трое из подозреваемых являются членами банды авторитета Гиви”.

http://4vlada.net/vlast/yurii-lutsenko-vse-korruptsionery-dlya-menya-ravny-k-kakoi-komande-oni-ne-prinadlezhali

І тут залишається лише нагадати, що “Гіві” це Гіві Немсадзе відомий кримінальний авторитет Донецька, що контролював Пролетарський та Будьонівський район.

Після перемоги Президента Януковича Київський райсуд Донецька зняв з Гіві Немсадзе звинувачення у здійснені… 57 вбивств. Підставою став лист заступника генпрокурора Рената Кузьміна, головного кухаря справ проти Тимошенко, в якому він… попросив суд звільнити Гіві Немсадзе від кримінальної відповідальності.

Можливо нинішнє легальне положення Гіві стало однією з причин того, що діти покійного Щербаня раптом згадали про причетність Тимошенко до вбивства їх батька?

Тетяна Чорновол

Джерело: Українська правда