Сергій Лещенко, УП _ П\’ятниця, 05 лютого 2010, 00:03
Генеральна прокуратура, навмисно або випадково, підіграла Віктору Януковичу в питанні “Межигір\’я”.
Сергій Лещенко, УП _ П\’ятниця, 05 лютого 2010, 00:03
Генеральна прокуратура, навмисно або випадково, підіграла Віктору Януковичу в питанні “Межигір\’я”.
Минулої п\’ятниці генпрокурор Медведько зробив резонансну заяву на своїй прес-конференції. Він оголосив, що Вищий господарський суд своїм рішенням визнав законність приналежності території “Межигір\’я” загадковій, але вже добре знайомій нам фірмі “Танталіт”.
Дослівно Медведько сказав таке:
“Я хочу наголосити, що були звернення депутатів, і не одне, з боку різних політичних сил – і з боку Партії регіонів, і з боку БЮТ, і з боку “Нашої України” – про ситуацію з “Межигір\’ям”.
Я хочу сказати, що були судові рішення. Спочатку розглядав цю справу Київський господарський суд, потім Київський апеляційний суд, і 27 січня є рішення Вищого господарського суду, що ця територія “Межигір\’я”, саме приміщення – визнано судом, що вона законно належить фірмі “Танталіт”. Тому є рішення Вищого господарського суду. Що я можу відповісти?”
Протягом усіх цих днів “Українська правда” намагалася з\’ясувати, про яке судове рішення ідеться у заяві Медведька, оскільки воно було відсутнє як у базі даних на сайті Вищого господарського суду, так і в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Але зрештою нам вдалося встановити, що саме розглядав Вищий господарський суд.
Виявилося, що або Медведька дезінформували, або він прикрасив дійсність в інтересах Януковича.
Отже, 27 січня суд розглянув касацію на рішення Київського апеляційного господарського суду від 2008 року, згідно з яким маловідомій фірмі “Да Лат” було відмовлено у її претензіях на “Межигір\’я”.
Ця заплутана історія має всі ознаки фіктивного судового процесу.
Про все по черзі.
Відчуження майна резиденції “Межигір\’я” з державної власності відбулося 25 вересня 2007 року, прямо напередодні дострокових парламентських виборів. У цей день було укладенодоговір міни.
Національна компанія “Надра України”, якій на баланс перекинули “Межигір\’я”, віддала резиденцію донецькій фірмі “МедІнвестТрейд”.
Взамін за “Межигір\’я” донеччани передали “Надрам” два дореволюційних будинки в аварійному стані на Парковій дорозі в Києві.
Буквально тут же ТОВ “МедІнвестТрейд”, щоб убезпечитися, подало в суд на анулювання оборудки обміну та… програло аж до апеляції. Таким чином, судове рішення про правомірність відчуження “Межигір\’я” набуло законної сили. Янукович весь цей час залишався прем\’єр-міністром.
Але “МедІнвестТрейд” не довго насолоджувався урочищем на березі Київського моря. 19 листопада 2007 року донеччани вирішили продати “Межигір\’я” іншій донецькій фірмі “Танталіт”, про яку згадував Медведько на своїй останній прес-конференції.
Власне, “Танталіт” у всій цій історії став “добросовісним правонабувачем” власності у “Межигір\’ї”. Ця фірма має двох засновників – австрійську компанію, створену в інтересах анонімного клієнта, та уродженця Донецька Павла Литовченка, який проходить засновником у інших бізнесах старшого сина Віктора Януковича.
Фіктивний суд в інтересах “Танталіту”?
І ось нещодавно виявилося, що окрім “Танталіту”, на резиденцію претендувала така собі невідома київська компанія “Да Лат”.
У матеріалах суду сказано, що ця фірма “Да Лат” начебто заявила про свою згоду на придбання “Межигір\’я” на шість днів раніше до “Танталіту”, 13 листопада 2007 року. Але власник резиденції нібито не отримав їх листа до встановленого терміну та проігнорував цю пропозицію. І от тепер компанія “Да Лат” через суди вимагала забрати “Межигір\’я” в “Танталіту” та продати їй.
Цей судовий процес нагадував зрежисовану комедію, а запущено його було з метою, аби на рівні суду отримати рішення про законність володіння резиденцією тепер уже “Танталітом”.
І не дивно, що компанія “Да Лат” послідовно програла всі суди: спочатку Господарський суд Києва 11 квітня 2008 року, а потім Київський апеляційний господарський суд 11 червня того ж таки 2008 року.
“Невдалі” для фірми “Да Лат” рішення набули законної сили. Вона вирішила далі не судитися, як раптом у вересні 2009 року прокуратура надумала зацікавитися цією справою.
Це було дивно, тому що раніше Медведько не проявляв особливої ініціативи у поверненні “Межигір\’я”. У листі до Тимошенко в 2008-му він прямо заявляв, що дії з обміну резиденції були законними, і оскаржити їх неможливо.
Менше з тим, восени 2009-го заступник генпрокурора Віктор Кудрявцев надумав внести касаційне подання на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2008. За якою, нагадаємо, “Да Лат” було відмовлено в задоволенні їх претензій на “Межигір\’я”.
Вищий господарський суд прийняв це подання. Також він задовольнив клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.
“Українська правда” поцікавилася в начальника управління підтримання обвинувачення у судах Генпрокуратури Олега Кучера мотивами поведінки прокурорських – навіщо вони подали касацію? Він сказав: “Ми дізналися, що були порушення на етапі слухань у першій інстанції”. Які саме, назвати він не зміг.
Так, власне, з 8 жовтня 2009 почався процес у Вищому господарському суді. На перше засідання не з\’явився представник жодної з фірм – прийшов тільки прокурорський співробітник.
Тоді суд переніс засідання на 16 грудня 2009, але знову ніхто, окрім прокурорських, не прибув.
У зв\’язку з цим суд ще раз переніс засідання – на 10 лютого 2010 року, тобто через три дні після виборів президента.
Але сталося непередбачене. Коли вже було призначено слухання, раптом Вищий господарський суд ще раз переніс засідання, при чому на ближчу дату – 27 січня, тобто перед другим туром.
У цей день все і відбулося. При цьому судовий розгляд відбувся… за відсутності представників Генпрокуратури – яка, власне, і подавала касаційну скаргу!
І, як на всю країну оголосив Медведько, на цьому засіданні суд визнав приналежність “Межигір\’я” компанії “Танталіт”.
“Нам про це рішення стало відомо вже по факту його винесення. Коли ми запитали суд, чому нас не поінформували, нам відповіли, що надсилали відповідного листа. Але ми його не отримали”, – розповів “Українській правді” Олег Кучер з Генпрокуратури.
А тепер найцікавіше – питання приналежності території “Межигір\’я” взагалі не було предметом розгляду в суді!
Адже компанія “Да Лат” оскаржувала лише продаж нерухомого майна резиденції. І суд підтвердив належність “Танталіту” тільки об\’єктів на території “Межигір\’я”, але не самої землі.
А тому є некоректною заява Медведька про те, що Вищим господарським судом визнано, що територія “Межигір\’я” законно належить фірмі “Танталіт”.
Паралельний суд
Насправді, питання приналежності території “Межигір\’я” фірмі “Танталіт” та безпосередньо Януковичу є предметом розгляду в зовсім іншому суді – Київському окружному адміністративному.
Трохи передісторії.
137 гектарів земля “Межигір\’я” було передано на 49 років у оренду трьом суб\’єктам: самому Віктору Януковичу (1,7 гектара), “Танталіту” (127 гектарів) та благодійному фонду”Відродження України” (7,6 гектарів).
Зв\’язок Януковича з “Танталітом”, що контролює 127 гектарів “Межигір\’я”, прослідковується через співвласника фірми Павла Литовченка.
Литовченко записаний акціонером у ТОВ “Едельвейс”, іншим кінцевим засновником якого є Олександр Янукович – старший син кандидата в президенти. Про це “Українська правда” докладно писала в статті “Віктор Янукович. “Межигір\’я” назавжди”.
Самого Литовченка неодноразово бачили в приймальні Януковича в офісі Партії регіонів.
Також Литовченко є засновником фірми “Дім лісника”, що володіє 17,5 гектарами в Сухолуччі, де знаходиться мисливське господарство Януковича.
Третім орендарем землі в “Межигір\’ї” є благодійний фонд “Відродження України”, що контролює 7,6 гектарів.
Ця структура займається забезпеченням поточної життєдіяльності Януковича. Наприклад, на неї оформлено автотранспорт кандидата. В 2003-му вони вже намагалися орендувати дім у “Межигір\’ї” для Януковича до 2051 року.
Засновником фонду “Відродження України” є донеччанин Павло Юрченко, який також був засновником кінотеатру “Зоряний”, де розташований штаб Партії регіонів. Він же виступає другим акціонером ТОВ “Дім Лісника”, що володіє землею в Сухолуччі.
Отже, після невдалих спроб створити коаліцію з Януковичем, в середині 2009 року Тимошенко надумала зайнятися “Межигір\’ям”.
Але оскільки фірми-власники резиденції виграли інспіровані суди, то тепер уряд взявся оскаржувати не відчуження майна, а оренду 137 гектарів землі.
Однак восени 2009-го за дорученням нардепа-регіонала Миколи Джиги оригінали документів по оренді всієї землі в “Межигір\’ї” фактично були викрадені з Вишгородської районної державної адміністрації. Потім вони були передані на переховування до Генпрокуратури.
Спроби Мінюсту оскаржити оренду цих 137 гектарів закінчилися нічим – угоди не поверталися назад до Вишгородської райадміністрації, а трималися в прокуратурі під приводом перевірки.
Власне, той же Кудрявцев, який так благородно зацікавився дивною судовою суперечкою між компаніями “Да Лат” і “Танталіт”, водночас відмовлявся надавати матеріали по землі.
Оскільки іншого шляху не було, Кабмін подав позов до Київського окружного адміністративного суду, в рамках якого 4 листопада 2009 року суддя виніс ухвалу – витребувати з
Генпрокуратури документи по оренді гектарів “Межигір\’я”
Але вже через чотири дні цей же суддя… передумав. Він скасував власну ухвалу про витребування документів з прокуратури і взагалі зупинив провадження по справі.
Власне, зараз цей судовий процес заблоковано.
У комплексі все це виглядає вкрай підозріло. Бо в земельних питаннях “Межигір\’я” прокуратура чинила різноманітний спротив, а в справі компанії “Да Лат”, навпаки, вирішила подати касацію, яка завершилася перемогою нових власників резиденції.
Таким чином, виникає питання – чи не робилося все це, щоб дозволити Януковичу до виборів оголосити про законність дій з “Межигір\’ям” принаймні в межах одного судового процесу. А з другим він нехай вже розбирається сам як президент.
Фобії Януковича
А ще зовсім нещодавно, у грудні 2009-го, Янукович всерйоз побоювався силової акції навколо “Межигір\’ї”.
Місяць тому депутати-регіонали писали до МВС колективну заяву “про готування до вчинення злочину”.
Регіонали волають про допомогу
“Як нам стало відомо, групою осіб, до якої входять депутати Бондаренко, Ар\’єв, Куликов, під керівництвом першого віце-прем\’єра Турчинова, планується організації масових заворушень за участю більше тисячі осіб та протиправного проникнення на територію урочища “Межигір\’я”, де знаходиться будинок, в якому проживає кандидат у президенти Віктор Янукович”.
“Вказані особи планують залучити до 200 працівників “Беркуту”, одягнутих у цивільний одяг, які й повинні забезпечити протиправне проникнення та захоплення будівель”.
Підписали цю петицію на захист “Межигір\’я” депутати від Партії регіонів Притика, Пшонка, Бондик, Самойленко, Джига, Скубашевський і Воропаєв.
Час показав, що їхні страхи були марними.
Обраний Януковичем цинічний шлях захисту, що полягав у штампуванні судових рішень, викраденні документів та створенні собі іміджу жертви політичних переслідувань, довів свою ефективність в Україні беззаконня.
Команда Тимошенко, будучи при владі, не змогла досягнути жодних результатів з повернення резиденції державі. Й дуже сумнівно, що їм це вдасться в опозиції.
Сергій Лещенко, УП _ П\’ятниця, 05 лютого 2010, 00:03
