Автор: Максим ОПАНАСЕНКО, бюро журналістських розслідувань “Свідомо” (Київ), березень 2010
Тестування у школах більше не можна пропускати за допомогою лікарняних. Це – удар по вступниках, тих, хто планує потрапити до інститутів, університетів та академій через окремий вхід. “Свідомо” вперше дізналося, як вчаться ті, кому це вдалося.
Автор: Максим ОПАНАСЕНКО, бюро журналістських розслідувань “Свідомо” (Київ), березень 2010
Тестування у школах більше не можна пропускати за допомогою лікарняних. Це – удар по вступниках, тих, хто планує потрапити до інститутів, університетів та академій через окремий вхід. “Свідомо” вперше дізналося, як вчаться ті, кому це вдалося.
Удар нанесли два урядовці, що йдуть. Донедавна Василь Князевич, міністр охорони здоров\’я, та Іван Вакарчук, міністр освіти і науки, спільним наказом заборонили звільняти від тестів через хворобу.
“Це означає, що якщо абітурієнт хворів, він, має все-одно пройти зовнішнє незалежне оцінювання”, – пояснив “Свідомо” Вакарчук. За два роки керування Міносвіти він змусив усі виші приймати за результатами тестів. Ще й звів бар\’єри для тих, у кого є пільга на вступ поза конкурсом.
Минулого року цими пільгами скористалося 12 192 вступники – 4,5% від загальної кількості.
Цього року Міносвіти заборонило пільговикам подавати документи більш ніж до одного вищого навчального закладу. (За тими, хто вступає через конкурс результатів тестів, це право збереглося).
Також Вакарчук дозволив кожному ВНЗ встановлювати квоту на кількість пільговиків. Вона має бути не меншою за 25% від всіх вступників.
“З одного боку, зменшується навантаження з боку пільговиків на популярні навчальні заклади. З іншого – пільговики нарешті конкуруватимуть за “престижні” місця одне з одним. І готуватимуться до вступу”, – пояснює народний депутат від “Нашої України – Народної Самооборони” Леся Оробець. Вона очолювала експертну групу, яка дала “добро” міністерству на такі обмеження.
“При цьому ніхто не зазіхатиме на жодне з бюджетних місць, гарантованих їм законом в одному з ВНЗів. Адже квота складає не менше 25%, а пільговиків – близько 4,5% від загальної кількості вступників (тобто їхні шанси і так у 5 разів вищі, ніж у інших дітей)”.
Ще МОН, як і минулого року, дозволило вишам піднімати мінімальний прохідний бал. Зараз обов\’язкові для всіх 124 бали з 200 можливих на тестах. Виш може встановити і 160, і 180 і 190.
Наскільки це виправдано? Чому до тих, кому закон надає право вступати поза конкурсом, таке ставлення?
Чим пільговики гірші?
Підвал. Голі стіни. На самотній круглий стіл посередині навалені товсті паперові теки із зав\’язками. Кілька людей зосереджено переглядають кожен папірець, хоча робочий день вже закінчився.
Ось документ без печатки.
Дай подивлюся… Відкладай – хай прокуратура перевіряє.
Так у жовтні минулого року в МОН засідала група, яку спеціально створили для перевірки документів тих, хто скористався пільгою на вступ поза конкурсом. “Свідомо” потрапило в один з вечорів у цей підвал.
“До приймальної комісії прийшов хлопець з матір\’ю, у якої була довідка про… власну смерть”, – розповіла тоді керівниця групи Марта Горинь. “Хотіла цим “проштовхнути” сина на навчання поза конкурсом. Звісно, в приймальній комісії підняли ґвалт. А вона їм: “А що робити? Треба ж дитину вчити”.
Комісія виявила кілька сотень підробок. І підозрює, що їх було набагато більше – просто батьки купували справжні рішення лікарів про інвалідність, справжні довідки про роботу шахтарем чи статус чорнобильця.
“Президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт одразу після початку вступної кампанії-2009 заявив на одній з прес-конференцій, що всі подані пільговиками документи перевірятимуться СБУ. Наступного дня половина “пільговиків” забрали свої документи з “Могилянки”, – розповіла на умовах анонімності декан одного з факультетів академії.
Дівчина на передостанній парті мовчить всю пару. Жодного слова за годину двадцять. Це семінар в університеті Шевченка. Троє її однокурсниць постійно тягнуть руку. Дівчина, опустив очі, малює у блокноті. Вона вступила до престижного університету за пільгою.
“Це проблема”, – визнає проректор з навчально-педагогічної роботи Володимир Бугров. “Проблема всіх університетів і нашого зокрема - на всіх престижних спеціальностях пільговики зайняли значний відсоток місць. Ми робимо цим дітям ведмежу послугу – провчившись семестр-два, вони або йдуть самі з університету, розуміючи, що не тягнуть такі навантаження, або вилітають за незадовільні результати. Часто після цього вони вже не йдуть навчатися далі. Майбутнє вони отримують також відповідне”.
Чи справді це так? “Свідомо” запропонувало Міносвіти взяти престижні ВНЗ і порівняти: як здають сесію ті, хто вступив на бюджетні місця поза конкурсом, і ті, хто виграв його своїми балами. Після двох місяців міністерських та власних розшуків ми отримали дані по семи університетах. За 2008-й та за 2009-й або 2010 роки (де що вирвали). У результаті вперше вдалось побачити, чи правду говорять викладачі, стверджуючи, що пільговики гірше вчаться.
У шести із семи ВНЗ, по яких вдалося отримати дані, пільговики відстають в оцінках від інших бюджетників. Найбільше – на 1,2 бала у середньому за п\’ятибальною шкалою – на факультеті “Міжнародна економіка” у провідному економічному університеті країни – імені Гетьмана. Так само велике відставання на факультеті “Міжнародні відносини” у найпрестижнішому університеті Шевченка. До речі, саме на цьому факультеті вчиться Анастасія Водоводова. Киянка, яка здала на 200 усі три тести, подала документи на спеціальність “зв\’язки з громадськістю” до того самого університету Шевченка… І забрала, бо усі місця були зайняті пільговиками.
Чому ж в одному з цих семи університетів – будівництва і архітектури – пільговики мають кращі оцінки на сесіях? Ось які пояснення ми знайшли. По-перше, на факультеті архітектури там мало пільговиків – минулого року було лише два. А по-друге, як висловився третьокурсник цього університету Михайло: “Університет завжди був і є “блатним”.
“Ті, що вчаться зараз на бюджеті, проходили в основному “по співбесіді”. В основному це діти дуже заможних батьків, для яких дати хабар в кілька тисяч “зелених” не проблема. В мене півгрупи такі. Відповідно і вчаться вони теж не вельми охоче – всі питання на сесії вирішуються за класичною схемою. Пільговики ж просто вчаться – як можуть, як вдається. Їх особливо ніхто не душить з викладачів, бо їх мало”.
Якщо пільговики переважно вчаться гірше, якщо пільги підробляють та купують, чому влада їх не скасує?
Хто оберігає пільговиків?
Простіше перелічити, хто вимагає скасувати пільги.
Минулої осені це на зустрічі директорів шкіл з тодішнім прем\’єром Юлією Тимошенко зробила Галина Сизоненко. Вона директор київського гуманітарного ліцею Тараса Шевченка – однієї зі шкіл-рекордсменів країни з підготовки дітей, які отримують 200 балів на тестуванні.
Тоді ж такий проект закону написав однопартієць Тимошенко Володимир Яворівський. (Тим самим виконав свою обіцянку, яку дав “Свідомо” під час нашого попереднього розслідування цієї проблеми. Тоді ми з\’ясували, що Яворівський є одним з авторів пільг. У 1991-му він переконав Раду надати пільгу на вступ “чорнобильцям”. Коли ми попросили його згадати – навіщо, Яворівський пообіцяв ініціювати скасування більшості пільг).
Минуло півроку, а законопроект Яворівського ще жодного разу не виносили на голосування. Він “застряг” у комітетах.
“Проект пройшов по комітетах, і деякі з них висунули свої претензії. Комітет екології і Чорнобильської катастрофи не сприймає його в тому вигляді, в якому подав я, бо він відміняє пільги “чорнобильцям”.
У Раді ж сидять популісти, які нібито зараз “хороші” і бояться стати “поганими” в очах людей, якщо проголосують за відміну пільг”, – пояснив Яворівський “Свідомо”.
Змінити це в змозі новий президент. Янукович за тиждень знайшов у Раді голоси для відставки уряду Тимошенко, ще за тиждень – для нової коаліції. Тепер у нього всі можливості зробити для всіх одні двері до ВНЗ.
Максим ОПАНАСЕНКО, бюро журналістських розслідувань “Свідомо” (Київ), березень 2010
