За офіційною версією, Україна є державою небагатою. А отже, не може самотужки видобувати газ з нетрадиційних джерел, у тому числі сланцевий.

Тобто Україні потрібні партнери.

З початку 2012 року відбувається епопея під назвою “конкурси на укладення угод з розподілу вуглеводнів” або спільного розподілу продукції – СРП.

Першими ділили найсмачніші площі, на території яких видобуватимуть сланцевий газ: Юзівську (Донецька та Харківська області) та Олеську (Львівська область).

Як ділили сланець

На перші два конкурси подавали заявки п’ять транснаціональних компаній. Зокрема, на Юзівську площу – ExxonMobil, Shell, TNK-BP, а на Олеську – Сhevron та Eni.

10 травня світові інформаційні агенції дізналися переможців. Ними стали Shell та Сhevron.

У ЗМІ лунали припущення, що не останню роль в цих процесах зіграв останній візит президента Віктора Януковича до США, під час якого ґрунтовно обговорювалися умови співпраці України зі світовими нафтогазовими гігантами.

Однак навіть не це найцікавіше. Більше питань викликають умови конкурсу, де перемогли Shell та Сhevron. Корпорації зобов’язалися інвестувати не менше 1,6 млрд грн в розробку Юзівської площі і 1,3 млрд грн – в розробку Олеської площі.

Якщо компанії почнуть видобувати паливо, Україна буде зобов’язана відшкодувати іноземцям половину коштів, витрачених на розвідку. Якщо ні – за все платять переможці.

Якщо ж інвестори вирішать перейти до промислового видобутку на Олеській площі, то інвестиції повинні становити не менше 25 млрд грн, у Юзівську – мінімум 30 млрд.

Однак родзинка в тому, що Shell та Сhevron будуть видобувати газ не самі. Українська влада нав’язала їм партнерів – спільні підприємства, створені НАК “Надра України” (90%) та компанією-загадкою “СПК-геосервіс” (10%).

Поява “СПК-геосервіс”

Як відомо, ця вітчизняна фірма перемогла у конкурсі з вибору партнера “Надр України” у лютому 2012 року. Це відбулося тоді, коли Міністерство екології та природних ресурсів очолював Микола Злочевський. Однак у квітні Злочевський був звільнений Віктором Януковичем і засланий до Ради нацбезпеки та оборони.

Фото 1tv.com.ua

У міністерське ж крісло сів глава Держслужби геології та надр Едуард Ставицький. Варто зазначити, що, за словами багатьох обізнаних людей, Злочевський давно не “вирішував питання”, а все робилося, “як Едік скаже”. Тепер Ставицький вже офіційно є головним ідеологом проекту “сланцевий газ”.

Його цілком заслужено називають людиною “Сім’ї”. Чого тільки варта його участь у схемі з відчуження “Межигір’я”. А кар’єрним стрибкам цього молодого чиновника в часи правління Януковича можна тільки позаздрити.

Однак повернімося до “СПК-геосервіс”. Чия це фірма – достеменно невідомо. Лунали припущення, що сланцевий газ – це новий бізнес керівників нафтогазової галузі.

Обґрунтування було таким. Офіційно цю компанію у 2008 році заснували директор з наукових проектів Сергій Стовба, головний геолог Ігор Пападюк і його заступник Оксана Хрящевська. Раніше всі ці люди працювали в науково-дослідному інституті “Науканафтогаз” НАК “Нафтогаз України”.

Проте подальший перебіг подій вказує, що більш вірогідною є близькість цих людей до міністра екології Едуарда Ставицького та “Сім’ї”.

Цікавий факт: згідно з офіційною біографією, співзасновниця “СПК-геосервіс” Оксана Хрящевська у 1998 році закінчила Московський державний університет за спеціальністю “геологія”. Як відомо, цю ж кузню талантів – геологічний факультет МДУ – пройшов прем’єр Микола Азаров.

Ще цікавіше, що найбільші компанії світу покірно сприйняли нав’язані Міністерством екології умови. Вони погодились розподіляти частину прибутку на користь фірми, створеної невідомо ким і для чого. Хоча, можливо, іноземцям таки розповіли правду.

На офіційному сайті “СПК-геосервіс” навіть можна знайти фотографії новоявлених партнерів Shell та Сhevron. “Надра України” і “СПК-геосервіс” утворили нові компанії – ТОВ “Надра Юзівська” та ТОВ “Надра Олеська”. Саме з цими фірмами ділитимуть гроші та газ транснаціональні корпорації.

Новий розподіл

Однак на цьому держава не зупинилася.

Крім Юзівської та Олеської площ є ще Чорноморський шельф, багатий на нафту та газ. Традиційно на ньому видобутком займається державний “Чорноморнафтогаз”, але, мабуть, його потужностей та грошей недостатньо.

Кілька років тому була зроблена перша спроба віддати шельф приватній структурі. Нею стала сумнозвісна Vanco. Проте, перша спроба виявилася невдалою.

Цього разу держава хоче дозволити приватникам долучитися до розробки Фороського родовища та Скіфської нафтогазової ділянки у Чорному морі. І, схоже, цього разу все складеться, як треба.

3 серпня 2012 року міністр Ставицький заявив, що на конкурс за Скіфську ділянку подали заявки LUKOIL Overseas Ukraine, а також консорціум з ExxonMobil, Shell, румунської Petrom (дочки австрійської OMV) та НАК “Надра України”.

Підсумки конкурсу повинні підбити через місяць. Переможець також підпише з державою угоду про розподіл продукції на 50 років. Крім того, інвестор буде мати право на компенсацію витрат у вигляді 70% продукції. При цьому частка держави повинна становити не менше 25%.

А ось тендер на розробку Фороського родовища залишився без заявок. Ставицький повідомив, що в Мінекології переглянуть умови конкурсу та оголосять новий тендер.

Інтрига ось в чому. Вчора, 6 серпня, Антимонопольний комітет дозволив НАК “Надра Україна” і ТОВ “Геосервіс чауда” створити спільне ТОВ “Надра шельф”.

Мета створення останньої структури не повідомлялася, але, схоже, фірма з дивною назвою “Геосервіс чауда” буде виконувати ту ж функцію, що і “СПК-геосервіс”. Та й назви схожі.

Можна припустити, що новостворене “Надра шельф” стане партнером всесвітньо відомих інвесторів, які отримають чорноморські родовища сланцевого газу.

Чи знають про призначення цієї структури ExxonMobil та Shell? Напевно, що так.

Хто контролює “Геосервіс чауда”

Що ж це за новий, нікому не відомий партнер держави – ТОВ “Геосервіс чауда”?

Виявилося, що ця фірма була утворена 17 квітня 2012 року. Причому майбутній партнер, наприклад, якоїсь там ExxonMobil знаходиться у офісі №1, будинку 164 на Харківському шосе у Києві.

Для тих, хто не живе у Києві, пояснюємо: партнер ExxonMobil та Shell зареєстрований на квартирі у так званому спальному районі столиці. Причому далеко не в найпрестижнішому. Десь на зразок Квінсу в Нью-Йорку.

За тією ж адресою розташовані: аптека, сауна, офіси нотаріуса та двох адвокатів. Сама будівля є колишнім будинком побуту.

Керівником “Геосервіс чауда” записана Оксана Вікторівна Маноха. За інформацією ЕП, ця 31-річна жінка зареєстрована в одному з сіл Київської області.

Довідка

Товариство з обмеженою відповідальністю “Геосервіс чауда”.

Ідентифікаційний код юридичної особи – 38192943. Місцезнаходження – 02091, Київ, Дарницький район, вулиця Харківське шосе, будинок 164. Керівник юридичної особи – Маноха Оксана Вікторівна.

Місцезнаходження реєстраційної справи – Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація. Дата та назва останньої реєстраційної дії – 17.04.2012 року.

У соціальних мережах існує лише одна сторінка Оксани Манохи. Це миловидна жінка, яка ніяк не підходить під опис акули капіталізму, що може на рівних працювати з гігантськими транснаціональними компаніями.

Однак схоже, що це таки та сама Маноха, яка є директором “Геосервіс чауда”. На це вказують два факти. Цій Оксані також 31 рік, і вона працює у “Чорноморнафтогазі”.

Але це далеко не все.

Людина з точно таким ім’ям є офіційним керівником ТОВ “СПК-геосервіс”, про що свідчить запис у Єдиному реєстрі юридичних осіб. Та й саме “СПК-геосервіс” знаходиться майже поруч – у будинку №144-В на тому ж Харківському шосе. За тією ж адресою розташовані салон краси та караоке-клуб Mafia.

Довідка

ТОВ “СПК-геосервіс”. Юридична адреса: Київ, Харківське шосе, буд. 144В. Фізична адреса: Київ, проспект Миколи Бажана, буд. 5Г.

Засновники – Стовба Сергій Миколайович, Хрящевська Оксана Іванівна, Попадюк Ігор Васильович. Бухгалтер – Жуков Володимир Іванович. Керівник – Маноха Оксана Вікторівна.

Нам не вдалося знайти на карті фото будинку за адресою Харківське шосе, 144-В. Але ось як виглядає будинок поруч. Це дуже вдале місце для штаб-квартири відомої нафтової компанії.

Фізична ж адреса цієї фірми – проспект Миколи Бажана, 5-Г у Києві. Це типовий житловий будинок. У ньому навіть сауни нема.

Але що цікаво: у цьому будинку мешкає Стовба Сергій Миколайович. Він є одним із засновників та директором з наукових проектів “СПК-геосервіс”. Ось його фото.

Питання без відповідей

Виникає купа питань.

Перше. Чи не пов’язані між собою дві компанії – “СПК-геосервіс” та “Геосервіс чауда”? Власники останньої нам невідомі, але навіть якщо вони різні, це нічого не означає.

Нагадаємо, перша стала партнером НАК “Надра України” при розробці Юзівської та Олеської площ. Друга, очевидно, повинна стати партнером НАК при розробці чорноморських родовищ.

Питання друге. Хто насправді володіє цими двома структурами?

Засновники “СПК-геосервіс”, які все життя працювали у НДІ, при всій повазі до їх наукових заслуг, менш за все схожі на партнерів таких гігантів, як Shell та Сhevron. Тому логічно запитати, чи не є вони підставними особами.

Питання третє. Чи може так бути, що єдине покликання щойно зареєстрованих компаній – легалізувати традиційний “відкат” за допуск до українського газу? Спочатку сланцевого, а потім і газу з шельфу.

Питання четверте. А чи знають всесвітньо відомі компанії ExxonMobil, Chevron та Shell, з ким вони вестимуть бізнес?

Чи знають вони, хто є власниками дивних структур зі схожими назвами – “СПК-геосервіс” та “Геосервіс чауда”?

Питання п’яте. Яку роль у всіх цих процесах відіграють Едуард Ставицький та “Сім’я”?

І, нарешті, питання шосте до справжніх власників “СПК-геосервіс” та “Геосервіс чауда”. Якщо всі наші підозри таки точні…

Чи могли вони хоча б для проекту з міжнародними гігантами створити нормальні компанії або задіяти солідні структури? Замість того, щоб створювати фірми-“метелики” десь у житлових масивах.

Сергій Щербина, Сергій Лямець

Джерело: Економічна правда