Як і де отримати інформацію про засновників підприємства, його статутний фонд? Чи є така інформація відкритою? Це питання часто постає перед журналістами під час проведення журналістських розслідувань, перевірки інформації, отриманої з неофіційних джерел.
Відповіді будемо шукати у Законах України «Про інформацію» та «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців».
Як і де отримати інформацію про засновників підприємства, його статутний фонд? Чи є така інформація відкритою? Це питання часто постає перед журналістами під час проведення журналістських розслідувань, перевірки інформації, отриманої з неофіційних джерел.
Відповіді будемо шукати у Законах України «Про інформацію» та «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців».
Так, статтею 1 Закону України «Про інформацію» та статтею 200 Цивільного Кодексу України передбачено, що «інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі». Відповідно до ст. 9 Закону України «Про інформацію», право на інформацію мають усі громадяни України, юридичні особи і державні органи, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Відповідно до цього ж закону, інформація за режимом доступу до неї поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Слід зазначити, що переважним правом на одержання відкритої інформації користуються громадяни, яким ця інформація необхідна для виконання своїх професійних обов’язків.
Відповідно до статті 30 цього ж закону, підприємство, установа та організація може самостійно встановлювати обмежений доступ до своєї інформації, тобто надавати їй статусу конфіденційної. Однак є інформація, яку не можна відносити до конфіденційної, оскільки законодавством прямо зазначено, що інформація в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України є відкритою.
Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) – це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.
За запитом можна отримати інформацію з Єдиного державного реєстру, сформовану автоматизованою системою ведення Єдиного державного реєстру, у вигляді одного з документів:
– витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Витяг є основним документом, що цікавить журналіста, оскільки він містить перелік юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців з усією засновницькою інформацією про них;
– довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Довідка містить інформацію про реєстраційні дії і на практиці для журналістів нецікава.
Документи підписуються Державним реєстратором та засвідчуються його печаткою, тобто є офіційним документом, за достовірність відомостей якого відповідає орган державної влади, а не медіа чи журналіст, які поширили інформацію. Якщо виявиться, що надана інформації недостовірна, відповідно до статті 302 Цивільного Кодексу України відповідальність за її поширення буде нести орган державної реєстрації, який видав довідку. Одразу зазначимо, що подібні випадки нам не відомі.
Приймання запиту про надання відомостей із Єдиного державного реєстру провадиться Державними реєстраторами у виконавчих комітетах міських рад міст обласного значення або у районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях.
Для отримання виписки з Єдиного державного реєстру запит подається Державному реєстратору за місцезнаходженням або місцем проживання запитувача.
Для отримання довідки або витягу з Єдиного державного реєстру запитувач має право звернутися із запитом до Державного реєстратора незалежно від місцезнаходження або місця проживання запитувача.
Запит подається особисто або надсилається поштою із супровідним листом. Разом із запитом подається копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку про сплату коштів за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру.
За наявності підстав, визначених законом, Державний реєстратор має право відмовити у розгляді запиту. У цьому випадку запитувачу видається повідомлення про відмову у наданні відомостей з Єдиного державного реєстру, а дії Державного реєстратора можуть бути оскаржені у суді.
Отримання витягу
Витяг – це документ, що містить перелік юридичних або фізичних осіб – підприємців за критерієм пошуку, зазначеним у запиті.
Критерій пошуку у Єдиному державному реєстрі формується з використанням таких показників:
– за певною територією України (область, район, місто (село), вулиця);
– за ідентифікаційним кодом юридичної особи;
– за організаційно-правовою формою та найменуванням юридичної особи;
– за прізвищем, ім’ям та по батькові фізичної особи – підприємця.
За вибором запитувача до витягу можуть бути внесені такі відомості:
1) про юридичну особу:
– дані про постановку на облік (зняття з обліку);
– серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію;
– місце проведення державної реєстрації;
– форма власності юридичної особи;
– вищий орган управління;
– розмір внеску до статутного або складеного капіталу юридичної особи;
– дата закінчення формування статутного або складеного капіталу юридичної особи;
– керівник юридичної особи;
– орган, до сфери управління якого належить юридична особа державної форми власності чи юридична особа, в статутному фонді якої частка держави становить не менше 25 відсотків;
– засновники юридичної особи;
– відомості про осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності;
– відокремлені підрозділи юридичної особи;
– основні види діяльності;
– стан юридичної особи;
– статус відомостей про юридичну особу;
– телефон для зв’язку;
2) для фізичної особи – підприємця:
– дані про постановку на облік (зняття з обліку);
– серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію;
– місце здійснення державної реєстрації;
– дані про управителя майна фізичної особи – підприємця;
– відомості про осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені фізичної особи – підприємця без довіреності;
– основні види діяльності;
– стан фізичної особи – підприємця;
– телефон для зв’язку.
Юридична особа може перебувати у стані:
– провадження господарської діяльності у стадії формування статутного фонду;
– провадження господарської діяльності зі сформованим статутним фондом;
– перебування у процесі припинення.
Фізична особа – підприємець може перебувати:
– у стані провадження підприємницької діяльності;
– у процесі припинення підприємницької діяльності.
Статус відомостей про юридичну особу може набувати значення, якщо:
– у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу;
– у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу;
– виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Витяг надається протягом п’яти робочих днів з дати надходження запиту.
Таким чином, щоби перевірити отриману інформацію або отримати інформацію про підприємство, організацію, установу або фізичну особу – підприємця, журналіст через подання запиту може скористатися Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України й отримати інформацію про засновників, статутний фонд, контакти тощо. Далі залишається цю інформацію розумно використати…
Стаття 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Надання відомостей з Єдиного державного реєстру.
1. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб – платників податків.
2. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді:
– витягу з Єдиного державного реєстру;
– довідки про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується;
– бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій.
3. Форма витягу та довідки з Єдиного державного реєстру встановлюється спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Витяг або довідка з Єдиного державного реєстру підписується державним реєстратором та засвідчується його печаткою.
4. Строк надання відомостей із Єдиного державного реєстру не повинен перевищувати п’яти робочих днів із дати надходження запиту.
5. За одержання витягу та довідки з Єдиного державного реєстру стягується плата, розмір та порядок внесення якої визначається спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Розмір зазначеної плати не може перевищувати розміру адміністративних витрат.
6. Кошти, одержані за отримання відомостей із Єдиного державного реєстру, спрямовуються на фінансування видатків, що пов’язані з його веденням.
7. Документом, що підтверджує внесення плати за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку.
8. Передача даних з Єдиного державного реєстру третім особам на комерційній основі забороняється, за винятком передачі даних бюро кредитних історій.
Стаття 22. Публікація відомостей з Єдиного державного реєстру.
1. Інформація про проведення державної реєстрації юридичної особи, про зміну місцезнаходження юридичної особи, про зміну найменування юридичної особи, про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом або судом рішення про виділ, про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи, про постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, якщо таке рішення не пов\’язане з банкрутством юридичної особи, про постановлення судового рішення щодо порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, про зменшення статутного фонду юридичної особи, про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, про втрату або заміну свідоцтва про державну реєстрацію, про прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності, про постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, якщо таке рішення не пов’язане з банкрутством фізичної особи – підприємця, про постановлення судового рішення щодо порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи – підприємця, про постановлення судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи або фізичної особи – підприємця підлягає обов\’язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Наталія Грановська, член правління Асоціації медіа-юристів, представляє Асоціацію у Донецькій та Луганській областях. Освіта вища юридична. З 2003 року співпрацює з Програмою правового захисту та освіти ЗМІ IREX U-Media, надає консультації журналістам, місцевим редакціям газет та ТРК, успішно представляє інтереси медіа в судах. Має досвід проведення семінарів та тренінгів для журналістів.
Наталія Грановська, для «Телекритики»
