Нове у законодавстві України стосовно доступу до інформації, яка містить персональні дані

19 квітня 2014 року набув чинності Закон України № 1170-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв\’язку з прийняттям Закону України “Про інформацію” та Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Проект цього закону більш відомий під номером 0947. Завдяки його прийняттю внесено зміни в низку нормативно-правових актів. Це повинно покращити доступ до суспільно необхідної інформації.

Ряд змін стосується і сфери захисту персональних даних. Тому зазначеному питанню варто приділити окрему увагу. Адже нерідко журналісти стикалися із тим, що їм відмовляли у наданні інформації на запити, мотивуючи це необхідністю забезпечити захист персональних даних осіб. В результаті, навіть важлива для суспільства інформація була недоступною.

Що ж змінилось після набрання чинності Законом № 1170-VII?

Перш за все, необхідно відмітити, що зміни було внесено до Закону України «Про захист персональних даних». Зокрема, стаття 5 цього Закону викладена в новій редакції. Звертає на себе увагу те, що законодавець тепер не ставить знак рівності між персональними даними і конфіденційною інформацією, роблячи акцент на тому, що далеко не всі персональні дані є конфіденційною інформацією. Так, перше речення частини 2 цієї статті говорить про те, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу або на підставі закону, або відповідною особою.

Далі ця правова норма встановлює ряд виключень, визначаючи які відомості апріорі не відносяться до конфіденційної інформації, а саме:

– персональні дані, що стосуються здійснення посадових або службових повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування;

– персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції” (крім відомостей щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також щодо місця проживання та реєстрації декларанта, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру). Аналогічна норма міститься і в частині 2 статті 12 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”;

– інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Законодавець також акцентує увагу на тому, що законами України може бути заборонено віднесення й інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом. Прикладом цього може служити нова редакція частини четвертої статті 21Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, про що детальніше буде викладено нижче.

Зміни торкнулись і питання обробки персональних даних. Тепер без згоди особи не забороняється обробляти ті персональні дані про неї, які не відносяться до конфіденційної інформації.

Важливі доповнення було внесено в частину 1 статті 16 Закону України «Про захист персональних даних». Тепер розпорядники публічної інформації, які володіють персональними даними певних осіб, повинні надавати ці відомості третім особам в порядку, визначеному Законом України “Про доступ до публічної інформації” (а не Законом України «Про захист персональних даних»). Відповідно, розпорядники публічної інформації вже не можуть обмежувати доступ до певних персональних даних осіб, мотивуючи це відсутністю їх згоди, як це часто ми бачили на практиці раніше.

Покращення доступу до певних персональних даних стає можливим і завдяки внесенню змін до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції». Зокрема, частина четверта статті 21 цього Закону встановлює, що відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення:

1) прізвище, ім’я, по батькові;

2) місце роботи, посада на час вчинення корупційного правопорушення;

3) склад корупційного правопорушення;

4) вид покарання (стягнення);

5) спосіб вчинення дисциплінарного проступку;

6) вид дисциплінарного стягнення.

Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про особу та не можуть бути обмежені в доступі. Міністерство юстиції України повинно оприлюднювати цю інформацію на своєму офіційному веб-сайті, розміщуючи вказані відомості із Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру.

Важливою гарантією отримання доступу до персональних даних, які не відносяться до конфіденційної інформації про особу, має стати нова редакція статті 212––3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 425 до 850 гривень може настати, зокрема, за:

– необґрунтоване віднесення інформації (в тому числі і персональних даних) до інформації з обмеженим доступом:

– ненадання відповіді на запит на інформацію;

– ненадання інформації (в тому числі і персональних даних, які не відносяться до конфіденційної інформації);

– неправомірна відмова в наданні інформації;

– несвоєчасне або неповне надання інформації;

– надання недостовірної інформації.

Серйозніша відповідальність встановлена за обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом. За вчинення таких дій на посадову особу може бути покладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі від 1020 до 1360 гривень.

Консультація підготовлена