Одна з найбільших проблем, яку помітили експерти ІРРП, проводячи моніторинг відкритості веб-сайтів центральних органів виконавчої влади України – відсутність належної інформації про витрачання бюджетних коштів, яка повинна бути відкритою. Найчастіше ці дані неможливо знайти, хоч закон говорить інакше.
Згідно з законом про публічну інформацію, органи державної влади на своїх сайтах повинні розміщувати інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо). Доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном не може бути обмежено.
– Тоді виникає питання що є бюджетними коштами, а що ними не є, – каже медіа-юрист ІРРП Олександр Бурмагін. – Бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. А бюджетні кошти – це надходження та витрати бюджету. Відповідно, якщо орган державної влади здійснює приватизацію або через нього проходять якісь інші надходження до бюджету, то інформацію про це він також повинен виставити на своєму сайті.
Сайти органів влади повинні також містити копії документів, які пов’язані із розпорядженням бюджетними коштами, володінням, користуванням, розпорядженням державним та комунальним майном. Має там бути й інформація про прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. До слова, це часто стає на заваді в спілкуванні між журналістами та органами державної влади, адже навіть на свої запити про надання цих даних журналісти зазвичай отримують відмови. Найчастіше намагаються приховати інформацію про юридичних чи фізичних осіб, які беруть участь у цих договірних відносинах.
– Закон про персональні дані містить виключення, якщо мова йде про публічні кошти, про державне та комунальне майно. Ця інформація повинна надаватися за запитами, адже в цьому випадку обмеження до доступу до інформації бути не може, – каже Олександр Бурмагін. – Також не може бути обмежений доступ до інформації про умови отримання бюджетних коштів чи комунального майна.
За результатами моніторингу, найкращими показниками з відкритості інформації про використання бюджетних коштів можуть похвалитися Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державна пенітенціарна служба України, Державне агентство автомобільних доріг України, Державна служба експортного контролю України та Адміністрація Державної служби спеціального зв\’язку та захисту інформації.
Олеся Кравчук, ІРРП
