Автор: Юрій Горбач “Четверта влада”, 18 липня 2012 року
Справжні хащі на прибережній до річки Стир території у Центральному парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки привертає увагу не лише відвідувачів. Журналісти порталу «Четверта влада» з’ясовували чому прибережна територія, яка могла б бути облаштованим пляжем чи хоча б мінімально доглянутим місцем відпочинку для лучан, перебуває у відразливому та небезпечному стані.
Автор: Юрій Горбач “Четверта влада”, 18 липня 2012 року
Ось такі експонати сухих і давно віджилих себе дерев можна побачити у Центральному парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки в Луцьку. Фото порталу «Четверта влада».
ЩЕ 40 ФОТО З НЕТРІВ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПАРКУ ТУТ
Справжні хащі на прибережній до річки Стир території у Центральному парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки привертає увагу не лише відвідувачів. Журналісти порталу «Четверта влада» з’ясовували чому прибережна територія, яка могла б бути облаштованим пляжем чи хоча б мінімально доглянутим місцем відпочинку для лучан, перебуває у відразливому та небезпечному стані.
У парку зарослі та небезпека від сухих дерев
Таку картину у Центральному парку культури та відпочинку імені Лесі Українки, у центрі Луцька, можна спостерігати, прогулюючись по дамбі вздовж річки Стир.
Ці гілки висять над головами відвідувачів парку, які прогулюються стежкою на дамбі.
І це поблизу громадського пляжу, де відпочиває чимало людей!
Повалені покинуті дерева лежать у хащах прибережної території.
З правого боку повалені, сухі й недоглянуті дерева, справжні нетрі. Над головою надламані гілки дерев, які щосекунди можуть «припекти» відвідувача парку за неуважність.
Сухі дерева, очевидно, стоять тут у такому вигляді вже не один рік.
З лівого боку ідентичне відображення всього сказаного вище, а зробивши кілька кроків – велику простору місцину – результат роботи з догляду за парком комунальних служб міста.
Ось тут на початку року працівники КП «Парки та сквери м. Луцька» розчистили територію від самосіву та насадили нових дерев.
Щодня цією стежкою по дамбі проходить чимало людей, оскільки вона з’єднує Фізкультурно-спортивне товариство «Спартак» з головною алеєю парку і районом Луцького замку. Зважаючи на те, що в іншому районі міста, поблизу Луцької дитячої залізниці, уже кілька років комунальні служби борються із такою небезпечною рослиною як борщівник, то не має гарантії того, що борщівник не з’явиться й тут.
Зрештою можна зауважити, що це ж парк, тут має бути рослинність. Звісно, але вона не має загрожувати життю людей і перешкоджати користуватися парком.
Ось так, для прикладу, виглядають «зарослі» парки у наших польських сусідів:
Варіант «зарослого» окультуреного парку у Вроцлаві. Фото з dentaltravelpoland.co.uk
Якщо підійти до облаштування парку з іншого боку, то прибережна до річки Стир територія могла б слугувати непоганим місцем для пляжу.
Хто має наводити лад
Не так давно (приблизно із п᾽ять місяців тому) поряд КП «Парки та сквери міста Луцьк» проводило вирізку і вирубку дерев. До наведення ж ладу на прибережній території робота не дійшла. Чому? Вирішили поцікавитись удиректора комунального підприємства «Парки та сквери міста Луцька» Анатолія Трикуша.
За контактами у це підприємство звернулися на офіційний сайт Луцької міської ради. У розділі «Управління культури» знаходимо сторінку комунального підприємства, але клікнувши на неї, жодних контактів, ба більше, жодної інформації про підприємство не знаходимо.
Спробували розшукати інформацію у нормативно-правових актах. Знайшли ряд рішень Луцької міської ради про створення КП «Парки та сквери м. Луцька» у вересні минулого року та специфіку роботи комунального підприємства. Тут же знаходимо і його статут. В документі розписані мета та види діяльності підприємства. Прибирання і догляд за територією парків, зокрема послуги з вирізки самосіву на території парків та скверів у Луцьку – один з основних видів діяльності підприємства.
Із директором КП «Парки та сквери м. Луцька» Анатолієм Трикушем ми зустрілися на виконкомі Луцької міської ради. Він саме доповідав про діяльність підприємства.
На фото Анатолій Трикуш доповідає на Луцькому міськвиконкомі.
Підкріпивши свої аргументи фотографіями, цікавимось, чому підприємство не навело лад на прибережній території.
– Якщо ви уважно слухали доповідь, то в доповіді було сказано, що в штаті підприємства 7 чоловік: 3 – адмінперсонал і 4 працюючих, – каже пан Трикуш. – Як такого фінансування з місцевого бюджету… дуже мало коштів передбачено. Що може зробити чотири чоловіки? Так, ми залучаємо людей з центру зайнятості, але залучаємо їх на підсобні роботи. Мої основні працівники зріжуть дерева, вони просто допомагають їх прибрати. Доручити цим людям інструменти і матеріали – це необхідна кваліфікація. Повалені дерева лежать від дамби і до річки Стир. Це не наша територія. Це не територія парку. Вам треба звернутись в департамент житлово-комунального господарства і вони вам скажуть. Межа парку по дамбі.
Щось подібне ми вже чули коли вивчали проблему стихійної торгівліу Луцьку.
Начальник відділу муніципальної дружини Микола Корнейкотеж казав, що, аби охопити усе місто, 11 працівників не вистачає. Тоді чому ж створювати органи зі штатом, якого не вистачає для виконання поставлених на нього завдань і трьома керівниками на чотирьох робочих?
У своїй доповіді на міськвиконкомі Анатолій Трикуш зазначив, що досі немає офіційно задокументованих меж парку. Ці межі має затвердити виконком Луцької міської ради після проведення усіх потрібних заходів. Водночас, у доповіді і в нашій розмові прозвучали площі парків у 60 та 17 гектарів та поняття меж. Отже все ж межі якісь є?
– Межі були встановлені при закладанні самих парків, а затвердженої документальної цієї площі немає ніде, – пояснює директор КП «Парки та сквери міста Луцька». – Самі парки стояли на балансі у різних структурах, то управління культури, то в управлінні житлово-комунального господарства, яке зараз реорганізоване в департамент, і ніяких документованих паперів на підтвердження цього ми не знайшли. Тому зараз першочергове завдання – створити папку документації.
Водночас, отримавши відповідь на запит із Луцької міської ради бачимо ту ж розповідь:
Як бачимо, дамба, «як об’єкт благоустрою перебуває на балансі в управлінні житлово-комунального господарства». Дамба є об’єктом благоустрою, а сама ж вона не впорядкована і захаращена.
До того ж проблема відсутності окресленої межі парку дає карт-бланш для можливих зловживань із землею парку. Наприклад у Рівному таким чином, за відсутності державного акту на землю,роздерибанили частину земельцентрального парку Шевченка.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Розшматований парк-заповідник ч.2 : як Рівненська влада землі центрального парку роздавала
Спеціаліст ЖКГ в квартирі робила ремонт сім років, за скільки ж часу буде порядок у парку?
Звертаємось у відділ благоустрою міста Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради. Намагаємось з’ясувати, чому досі не наведено лад на прибережній до річки Стир території уголовного спеціаліста відділу благоустрою Любові Грабовської.
–Хто має вирізати дерева, підрізати кущі на прибережній до річки Стир території в районі Центрального парку?
– Ну підрядника знайдемо. Тендер буде…
–То господаря там поки немає?
– Ні. Господар є, але він господарює у межах бюджетних призначень і зараз в межах тендерних закупівель.
– Але зараз там такі зарослі, дерева обрізані лежать…
– Ну правильно, бо не вистачає грошей, то може й зарослі. Не все ж зразу, знаєте. Ви ж теж ремонт квартири не можете ідеально зробити, я, наприклад, в себе 7 років робила.
– Коли очікувати тендеру і коли все таки там наведуть лад?
– Ми проводимо їх щороку, в кінці року на наступний. Робимо технічне завдання, плануємо об’єми і кожного року складаємо технічне завдання на наступний рік. І тоді той, хто виграв тендер, той підрядник і працює відносно того тендерного завдання.
– А на цей рік не розглядалось питання щодо тієї території?
– Розглядалось. Вже є, працюють люди(хоча на початку розмови спеціаліст каже, що підрядника ще шукають – ред.).
– Але поки що не помітно щоб там хтось наводив лад…
– В ту суму не передбачали. Може ще є нагальніші питання, такі як ті дерева, що людям може заважали.
– А щодо прибережної смуги?
– Ви знаєте, що прибережні дерева, річки, озера це є в нас водні багатства держави. Це має бути за державні кошти. Трішки парк нам допоміг. Ми підрахунки робимо кожного року на п᾽ять мільйонів, а отримуємо два з половиною мільйони. То про що може бути мова?!
– То на цей рік не була передбачена робота на прибережній території?
– Передбачено. Повністю по парку не було передбачено, бо ще є ціле місто. В ту суму входить: посадити квітники по місту, догляд за тими квітниками, знесення дерев від жовтня і до березня. Ми ріжемо дерева аварійні, підрізаємо гілки по вулицях. Це ми відкриваємо видимість світлофорів, придорожніх знаків – скільки це роботи на ту суму. Ще сіємо газони, косимо газони,косимо все місто за ці гроші, стрижемо кущі.
– Але знаєте, що понад Стиром є дамба, по тій дамбі ходять люди, а в них над головою «висять» надламані дерева, які можуть в будь який момент впасти. Це ж небезпечно.
– Зріжемо, якщо небезпечно. Зріжемо. І МНСники нам допомагають в надзвичайних ситуаціях, якщо таке аварійне дерево чи впало, чи ще щось. МНС виїжджає якщо в нас гроші закінчилися. Зріжемо в цьому році.
– Коли очікувати що зріжете?
– Ну от закінчиться сезон і тоді з жовтня почнемо знову різати. Гроші будуть з озеленення.
А скільки ж заробляють ті, хто мають наводити лад?
Згідно із інформацією прооплату працікерівників комунальних підприємств та закладів міста, яка розміщена на офіційному сайті Луцької міської ради, директор КП «Парки та сквери міста Луцька» отримує майже 3 тисячі гривень в місяць. З них 1970 гривень складає посадовий оклад та 50 відсотків – надбавка за інтенсивність.
Згідно ізштатним розписомвиконавчих органів міської ради, директор департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради отримує заробітну платню в сумі близько 2500 гривень на місяць. З них 1624 гривні складає посадовий оклад та 50 відсотків – надбавка за інтенсивність.
Начальник відділу благоустрою міста за місяць заробляє близько 2000 гривень, де посадовий оклад складає 1322 гривні і 50 відсотків надбавка за інтенсивність.
Інформації про премії немає.
За травматизм від сухої гілки – кримінальна відповідальність
Портал «Четверта влада» поцікавився улуцького адвоката Юрія Колтонюка, яка відповідальність можлива у разі нещасних випадків від падіння дерев та що потрібно робити лучанам, аби змусити місцеву владу забезпечити місцевих мешканців безпечним відпочинком.
– Кого притягнуть до відповідальності і як це зробити, якщо суха гілка на цій стежці впаде людині на голову?
– Якщо проводити аналоги, коли будинок завалився і коли зимою бурулька падає на людину, то є така стаття 367 в Кримінальному кодексі України, про адміністративну вже, навіть, не кажу. Стаття 367 називається «Службова недбалість». Там є дві частини. За другою частиною це більш серйозне покарання, якщо тяжкі наслідки. Тяжкі наслідки можуть бути коли сухе дерево чи гілка впаде на людину і завдасть середньої важкості тілесні ушкодження, а якщо легкі тілесні ушкодження, то скоріше може бути частина 1 статті 367.(покарання за ч. 2 статті 367 Кримінального кодексу України передбачає позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів громадян або без такого – ред.) Притягнути до відповідальності можна людину, працівника відділу по благоустрою міста, в посадових інструкціях яких чітко вказано, що вони мають проводити благоустрій і озеленення. Питання чи це буде з департаменту ЖКГ, чи з виконавчого комітету міської ради, бо згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» на виконавчий комітет покладаються обов’язки з благоустрою і озеленення, в тому числі слідкувати за цими деревами. Це може бути департамент ЖКГ, а може відділ екології чи якесь комунальне підприємство.
– Яким чином лучани можуть правовими методами змусити належні на те структури усунути цю небезпеку?
– Можна звернутись з листом про те, що ці дерева перебувають в аварійному стані і ми просимо чи вимагаємо їх прибрати чи очистити. Я не впевнений, що на такий лист відреагують. Можливий і судовий варіант. Для нього потрібно встановлення факту, що звертались з пропозицією, немає реагування, або є реагування, що колись там зроблять. Тут треба встановлення факту, що дерева перебувають в небезпечному стані. Це може зробити якась громадська організація. Її висновки будуть мати неофіційний характер, але, я думаю, для суду цього вистачить. В суд може звернутись кожна людина і обґрунтувати, що вона там-то гуляє, є загроза травмуванню, внаслідок падіння таких дерев. Відповідачем буде скоріше всього виконавчий комітет.
Отож, в разі нещасного випадку притягнути до відповідальності буде кого. Ось тільки чому потрібно чекати нещастя, щоб виконати свої прямі обов᾽язки? Невже і справді без нещасних випадків порядку у парку потрібно чекати стільки ж, скільки робила у своїй квартирі ремонт спеціаліст відділу благоустрою міста?
Автор: Юрій Горбач “Четверта влада“, 18 липня 2012 року
