Автор: Марта ГАРТЕН, для Західної інформаційної корпорації, червень 2010 р.
Забудовники пл. Соборної знайшли спільну мову з мерією.
Автор: Марта ГАРТЕН, для Західної інформаційної корпорації, червень 2010 р.
Забудовники пл. Соборної знайшли спільну мову з мерією
До слова, згаданий в «Дзеркалі тижня» Громадський форум Львова у травні того ж таки 2007 року став на «захист мешканців 9 квартир аварійного будинку на пл. Соборній 15, які змушені були, через свавілля міської влади, жити в нелюдських та антисанітарних умовах. Будинок, що є пам\’яткою архітектури, свідомо довели до аварійного стану, потім не відселивши мешканців, перевели в нежитловий фонд та передали приватній структурі в оренду. Мешканці, за юридичної та медіа-підтримки Форуму розпочали акцію протесту у приміщенні Львівської міської ради. Світлана Струк з трьома дітьми поселилася у міськраді, прикувавши себе наручниками до батареї. У результаті, родину Струків того ж дня поселили в готель, а потім її сім\’я, як і всі інші мешканці будинку, отримали нові повноцінні помешкання», – відомості про це містяться в опублікованому Звіті ГФЛ за 2007 рік.
І коли вже «Дзеркало тижня» зачепило питання відновлення заповідника, то слід згадати: чимало відомих діячів культури, науки і мистецтв, лідерів громадських рухів, посадовців та політиків підписалося під відкритим листом на ім\’я прем\’єр-міністра України 4 квітня 2008 року. У листі вони звернули увагу урядовців на катастрофічний стан історико-архітектурної спадщини Львова, що внесена у перелік пам\’яток культурної спадщини ЮНЕСКО, відсутність стабільного фінансування та якісних управлінських рішень у цій сфері, неврегульованість взаємовідносин між державними та місцевими органами влади, що відповідають за збереження історико-архітектурної спадщини.
Тим часом, поки львів\’яни сигналізували «SOS!» й очікували дій столичної влади в напрямку реального відновлення роботи дирекції заповідника, інвестор «порятунку» пл. Соборної, 15 змінився. «Технопарк» покидає Соборну» – звістила 19.04.2007 «Ратуша».
«Для багатьох львів\’ян стало повною несподіванкою зникнення величезного брезенту поблизу Галицького ринку з написом «Технопарк ЛЗТА». Виявилося, що ця структура нещодавно відмовилася від оренди вільних нежитлових приміщень на площі Соборній, 15 і почала згортати на цьому об\’єкті свою діяльність. Аби з\’ясувати нюанси, репортер «Ратуші» звернувся за коментарем до голови спостережної ради «Технопарк ЛЗТА» Юрія Ситника.
– Отже, Юрію Євгеновичу, основне запитання: чому?
– Ми розробили проектно-кошторисну документацію на проведення першочергових протиаварійних робіт та виведення з аварійного стану будинку на пл. Соборній, 15. Ми своєчасно та у повному обсязі сплачували орендну плату за приміщення, які неможливо використовувати. Товариство провело роботи з ліквідації наслідків обвалу частини зовнішньої стіни, усунуло гостроаварійний стан, виконало першочергові протиаварійні заходи, передбачені 1-ю та 2-ю чергами робочого проекту. Впродовж усього терміну дії договору з управлінням комунального майна Львівської міської ради ми неодноразово зверталися з клопотаннями в органи влади, тобто пропонували встановити процедуру відселення мешканців з цього аварійного будинку з залученням наших коштів і вказати суму, яку необхідно перерахувати для відселення мешканців. Однак, починаючи з серпня 2006 року і до сьогодні, розмір і порядок залучення коштів не встановили. Наше товариство не має жодних юридичних підстав як орендар здійснювати відселення мешканців, оскільки це право управління житлово-комунального господарства ЛМР. А воно, власне, не зробило в цьому напрямку жодних порухів. Ми не бажаємо, щоб ті, хто проживає в помешканнях на Соборній, 15, залишались заручниками ситуації і наших непорозумінь з органами місцевого самоврядування. Саме тому в п\’ятницю, 13 квітня, ми скерували лист на ім\’я міського голови п. Садового, в якому висловили бажання припинити правовідносини між ЗАТ «Технопарк ЛЗТА» та Управлінням комунального майна Львівської міської ради шляхом зміни орендаря.
– За час дії договору «Технопарк» зазнав якихось фінансових втрат. Хто вам їх відшкодовуватиме?
– Враховуючи коментар Андрія Садового у «Львівській газеті», де він зазначив, що вже має на цей об\’єкт свого інвестора, який готовий відселити мешканців, ми сподіваємося всі фінансові питання врегулювати з новим інвестором. Сума наших затрат – понад 1 мільйон гривень.
– А хто цей новий інвестор?
– Це питання не до мене, а до міського голови.
Галина Дмітрієва, мешканка Соборної, 15: «Я в понеділок зранку була в мера Садового, він дослівно сказав: «Усе йде за планом. Усе добре. У вівторок до мене прийде новий інвестор і ми з ним узгодимо нюанси». Я особисто думаю, що новий інвестор – фірма, яка ремонтує будинки № 12 і № 14 на Соборній. Там на брезенті написано ТзОВ «Передзвін» і об\’єднання «Крок».
А вже 02.08.2007 «Ратуша» написала про те, що ім\’я нового орендаря мешканці довідалися від… мера.
«Оскільки колишній орендар цієї будови – ЗАТ «Технопарк» – відмовився продовжувати оренду, то міська влада вирішила залучити нового інвестора за допомогою конкурсу. Ніхто б і не звернув увагу на цю буденну подію до оголошення результатів конкурсу, якби не одне але… Коли ми спілкувалися з колишньою мешканкою Соборної, 15, її не здивувало, що відбувається конкурс й існує умова, згідно з якою претендент на будинок має володіти майном у їхньому будинку, тобто володіти їхніми квартирами. «Ми до того знали, хто буде нашим інвестором», – каже пані Галина. «Як це? Хто ж він? «Архібуд»?», – запитую. «Ну, Дубневич», – каже жіночка, ніби вгадує. «Ми, журналісти, такою інформацією не володіємо, а звідки про це знаєте ви?», – негречно запитуємо. «А нам це Андрій Іванович Садовий сказав. Ми якось його виловили в міській раді. Він нас заспокоїв і попросив не переживати, адже в нас уже є, за його словами, «інвестор» Дубневич, який наші справи вирішить», – розповідає пані Галина. А діячі міської ради категорично заперечують, що їм відоме ім\’я інвестора. Дивина?
…Додаткову умову в конкурсі, що надає особливі переваги власнику квартир на Соборній, 15, підтримав голова комісії комунального майна та власності міської ради Тарас Коць. Цей депутат і Дубневич – члени одного об\’єднання – ГО «ОПЛ «Крок». І «додаткова умова для конкурсу» – ключ для перемоги на конкурсі, в якому, якщо будемо серйозними, братиме участь… лише одна фірма, яка й приречена на перемогу?
Євген Климкович, начальник управління комунального майна Львівської міської ради, намагався нас переконати в іншому. «Я, наприклад, не знаю нічого про ці квартири. Можливо, хтось робить якісь припущення, але це не є доведені факти. Факти будуть тоді, коли в конкурсі візьмуть участь конкретні фірми. ЗМІ називають фірми, посилаються на їх кількість. Я б не був таким упевненим, що переможе якась конкретна фірма. На сьогодні комісія з розробки пропозицій щодо Соборної, 15, роблячи зауваження про проведення конкурсу, керувалася гірким досвідом щодо цього об\’єкта, а також інтересами міста та його мешканців. Колишній орендар на Соборній,15 брав на себе відповідальність із відселення мешканців квартир, зокрема й приватизованих. Але цього не зробив. Тепер, якщо ми, поставивши таку додаткову умову, застережемо від невиконання угоди з боку майбутнього інвестора, то, на мою думку, це плюс. Я так розумію, що до початку конкурсу ми вже вирішимо головну проблему, адже сприяємо такою умовою переселенню мешканців з цього будинку…», – переконаний чиновник.
Серед великих гравців на ринку будівництва у Львові – фірма «АрхіБуд», яка належить іншому бютівцю в міській раді – Михайлові Мужилівському і назва якої стала широковідома через початок робіт на розі Краківської – Вірменської і скандальне голосування щодо парку «Знесіння». Пан Мужилівський також є членом ГО «ОПЛ «Крок». Але депутат відкинув гіпотетичну можливість участі його фірми в конкурсі. «Я навіть не знаю, що буде якийсь конкурс, просто не в курсі, – чесно відповів депутат. – Я зараз відпочиваю. Так, я і Тарас Коць, голова комісії комунального майна та власності міської ради, є членами об\’єднання «Крок». Якщо не помиляюся, цю будівлю на Соборній віддали в оренду два роки тому. Але орендарі чомусь не змогли відселити мешканців. Якщо не помиляюся, там дають будівлю лише за умови, якщо відселити 11 сімей (сказав п. Мужилівський, який «не в курсі». – Авт.). Але запевняю, «АрхіБуд» не буде брати участі в конкурсі».
P.S. За словами мешканців будинку на Соборній, 15, зараз активно скуповують не тільки квартири в їхньому будинку. «Кажуть, що в кожному наступному будинку аж до кінця Соборної, 37, уже скупили по декілька квартир», – розповіла «Ратуші» п. Галина».
Статтею «Камуфляж на Галицькому» 20.07.2007 спробувала демаскувати те, що відбувалося перед конкурсом і «Львівська газета», цитуючи Світлану Струк – 19-річну дівчину, яка опікувалася трьома малолітніми дітьми: власним сином і сестрою та братом, оскільки її мати перебувала в лікарні з відкритою формою туберкульозу. Родина мешкала в квартирі на Соборній, де внаслідок перебудов не було практично жодних комунікацій.
«Вона також каже, що невідомий придбав житло не лише для неї, а й для мешканців іще шести квартир аварійної будівлі, які мали приватизовані квартири. Остаточно відселити їх планують у вересні.
– Ми не знаємо, хто є потенційним новим орендарем, – каже пані Струк. – Перший заступник міського голови Олег Синютка сказав, що не обов\’язково знати, хто це. Головне, що він купив нам квартири. А ми, відповідно, продали свої. Все це відбувалося через ріелтерську контору. Родині в цьому випадку й справді не важливо знати, хто купив квартиру.
Тож те, що Світлана Струк не цікавиться, хто є новим орендарем аварійного будинку, цілком нормально. Вона не надто й наполягала, щоб сказали, кому продає стару квартиру. А от чому цією інформацією не цікавиться перший заступник міського голови Олег Синютка – незрозуміло. У коментарі «Газеті» він заявив, що нічого не знає про нового потенційного інвестора. А також спростував інформацію пані Струк нібито особисто брав участь у купівлі-продажу помешкань. «Я не знаю, хто скуповує ці квартири і хто купує квартири мешканцям», – каже перший заступник мера.
Ситуація максимально дивна, оскільки з попереднім інвестором цього будинку в центрі міста не склалася співпраця власне через те, що не було досягнуто згоди щодо купівлі нових помешкань для відселення. У підсумку керівництво ЗАТ «Технопарк», яке донедавна було орендарем будівлі на Соборній, відмовилося від проекту, оскільки вирішило, що він буде нерентабельним. Тепер, за словами Олега Синютки, всі питання з «Технопарком» вирішено, напрацьовано нові умови конкурсу, який невдовзі оголосять.
– Я думаю, що ті, хто скуповує квартири, дуже ризикують, – продовжує свій коментар пан Синютка. – Власність на це житло не гарантує того, що вони отримають увесь будинок. Адже питання оренди вирішуватимуть на конкурсі.
При цьому чиновник забуває сказати: серед умов цього конкурсу є дивний пункт: обов\’язковою умовою участі в конкурсі може бути наявність власності в цьому будинку (!). Про це «Газеті» розповів Євген Климкович, начальник міського управління комунальної власності. Він також повідомив, що конкурс оголосять уже найближчими днями. Триватиме тендер приблизно два-три місяці.
– Цей об\’єкт вимагає термінового загосподарювання, – пояснює Климкович. – 4 липня ухвалили рішення про винесення об\’єкта на конкурс. Очевидно, ми вимагатимемо від потенційних орендарів вчинення відповідних дій ще до участі в конкурсі. Вони мусять урегулювати питання з мешканцями приватизованих квартир і тільки тоді брати участь у конкурсі на оренду вільних нежитлових приміщень.
Натомість Петро Адамик, член депутатської комісії комунального майна та власності, проти такої умови. Він каже: єдине, що має цікавити міську владу, – кількість грошей, які потенційний орендар може та хоче вкласти в цей об\’єкт. Отже, виглядає на те, що конкурс оголошують під когось. При цьому запитання, під кого, – залишається без відповіді. Бо наївно вважати, нібито перший заступник мера не знає, хто нарешті зняв із плечей мерії болючу проблему з мешканцями аварійних квартир. Це свідчило б про його профнепридатність. А нам не хотілося б вважати, що чиновники Ратуші є некомпетентними. Отже, він приховує інформацію.
Як стало відомо Газеті з поінформованих джерел, квартири в будинку на площі Соборній, 15, імовірно, скуповує ТзОВ «Передзвін». Його директором є Андрій Мирославович Івашко, член ГО ОПЛ «Крок». До речі, членом цієї організації є й депутат міської ради Михайло Мужилівський, депутат міської ради від БЮТ і засновник ТзОВ «АрхіБуд», яке опинилося в центрі скандалу через бажання забудувати частину території парку «Знесіння». …Новий орендар вирішив перестрахуватися й відразу купити квартири… Або ж йому щось пообіцяли в мерії. Або… Власне в «або» і проблема. Тому що, зрештою, мешканцям міста байдуже, хто буде орендарем чи власником аварійного будинку. Тим, хто жив без елементарних вигод і комунікацій, байдуже, хто купив квартири. Їм хочеться жити в нормальних умовах. Нам же хочеться, щоб у центрі міста зникла руїна й не постала чергова пломба. От і все. Однак коли все роблять приховано й утаємничено, а при цьому виникає чимало домислів і підозр про чергову нечисту оборудку, враження від майбутнього гламуру виглядає дещо підіпсованим».
За тиждень «Львівська газета» була вже переконаною у тому, що із конкурсом не все чисто, назвавши розлогу статтю «Конкурс на замовлення».
«Умови конкурсу надрукували в позавчорашньому номері «Газети». До речі, в понеділок по обіді до редакції зателефонував невідомий, який назвався Юрієм, і сказав, що хоче скупити весь вівторковий наклад «Газети», оскільки в ній має бути оголошення міської ради, яке його цікавить. Незнайомець не захотів сказати, хто він, але запевнив, що готовий купити всі 45200 (!) примірників за готівку (!). Припускаємо, що таку пропозицію зробили саме через публікацію умов конкурсу на оренду Соборної, 15.
Приватну власність нині в цьому будинку має лише одна юридична особа – фірма, яка скупила в мешканців усі приватні квартири. А може, хтось повірить, що купівля квартир і запровадження відповідної умови для участі в конкурсі – це простий збіг обставин?
Поки що залишається невідомим, хто саме є потенційним новим інвестором…, який уже скупив шість приватних і має намір придбати ще три комунальні квартири. Колишні мешканці подейкують, що це робить фірма депутата міської ради від БЮТ Михайла Мужилівського. А ще говорять, що до цього причетна фірма, яка орендує будинки на Соборній, 12 і 14 – ТзОВ «Передзвін». Як з\’ясувала «Газета», пан Мужилівський не причетний до неї. Але до неї причетний інший бютівець і член правління ГО «Об\’єднання підприємців Львівщини «Крок» Богдан Дубневич. Звісно, непрямо. А схема така: серед засновників ТзОВ «Передзвін» є РПТ «Новояворівськ енергопостач», а серед засновників цієї фірми – ТзОВ «Львівське», президентом якої і є Богдан Дубневич.
«Газета» спробувала перевірити інформацію про купівлю квартир безпосередньо в керівництва ТзОВ «Передзвін». Проте Андрій Івашко, директор цього товариства, не захотів спілкуватися з журналістом. Він грубо сказав: «У вас неправильні дані» й кинув слухавку».
До речі, Івашко Андрій Мирославович, яко директор ТзОВ «Передзвін», перетинається із мером Львова Садовим Андрієм Івановичем у переліку членів консультаційної ради при НУ «Львівська політехніка». Але цей збіг зі схеми розслідування пов\’язаностей вже так зовсім до слова…
Фанфари для Дубневичів!!!
Нехай там що писала преса, а заяви для участі в конкурсі на оренду 1566,4 м2 на Соборній, 15 приймали у ЛМР до 23 серпня 2007 р. А вже 18 жовтня presstime.com.ua повідомило, що ТзОВ «Передзвін» перемогло в конкурсі на оренду будинку.
Посилаючись на прес-службу ЛМР, інтернет-видання «Вголос» повідомляло, що на конкурс надійшло три заяви. «Переможцем став претендент, який запропонував найвищу орендну плату – 29 100 грн без ПДВ, а це ТзОВ «Передзвін». Стандартна орендна плата в місяць – 28 899,85 грн без ПДВ. ТзОВ «Передзвін» вже орендує два сусідніх будинки на Соборній – №№ 12 і 14. Згадане ТзОВ пов\’язують з ТзОВ «Львівське», президентом якого є Богдан Дубневич».
Ця інформація спровокувала заголовок «Львівське майно: «Крок» за кроком роздають», під яким 19.10.2007 «Львівська газета» підсумувала; «У Ратуші нарешті визначили орендаря будинку на площі Соборній, 15. Ним стало ТзОВ «Передзвін». За стартової ціни конкурсу 28 899 гривень ця фірма виграла конкурс, піднявши орендну плату аж на… 201 гривню.
Оцінити об\’єктивність цього конкурсу громадськості буде доволі важко, оскільки цінові пропозиції інших двох учасників конкурсу невідомі. За словами Євгена Климковича, начальника управління комунального майна ЛМР, така інформація є… комерційною таємницею.
ТзОВ «Передзвін» пов\’язують з особою підприємця Богдана Дубневича, який є членом ГО Об\’єднання підприємців Львівщини «Крок». До речі, директор фірми, Андрій Івашко, також входить до цього об\’єднання.
Окрім цієї фірми, участь у конкурсі взяли ще два учасники: ТзОВ «Світ промислових товарів» і ТзОВ «Львівцентробуд». Як розповів «Газеті» Євген Климкович, начальник управління комунального майна ЛМР, кожна фірма надала конкурсній комісії витяг про реєстрацію права власності на одну з квартир на Соборній, 15. Повідомити, хто є директорами цих товариств, як і ціну оренди, яку вони пропонували, пан Климкович відмовився, пославшись на… комерційну таємницю.
Автору матеріалу усе ж таки вдалося з\’ясувати, що директором ТзОВ «Львівцентробуд» є Микола Мозіль. Цікаво, що він також член «Кроку». Цілком імовірно припустити, що й ТзОВ «Світ промислових товарів» теж пов\’язане з цим громадським об\’єднанням.
До речі, колишні мешканці Соборної, 15 неодноразово розповідали, як колись, випадково наткнувшись на них у коридорах Ратуші, міський голова Андрій Садовий заспокоїв їх, мовляв, не переживайте, все буде добре, адже вже є «інвестор» Дубневич, який і вирішить питання з переселенням. І «додаткова» умова конкурсу оренди – право власності в будинку, яка не є звичною в такого виду аукціонах, також спонукає до думки, що конкурс зробили під конкретну особу.
З огляду на те, що виникла потреба в такий спосіб обмежити коло учасників конкурсу, можна припустити: зацікавленими в оренді цього приміщення були й інші структури».
За цим не забарилася й ухвала ЛМР 34.3. – 2007 р. «Про користування ТзОВ «Передзвін» земельною ділянкою на пл.Соборній,15 у м. Львові».
Візитні картки забудовників
Якщо фірма «Передзвін» дислокована на вул. Лазаренка, 1, то чи варто дивуватися, що й будівельна організація «Львівцентробуд», згадана на початку статті, має ту ж фактичну адресу.
А ось іще один натяк: «Передзвін» виграв конкурс, але офіційним замовником паль у фірми «Петра», яка спеціалізується на будівництві фундаментів на палях, для торгово-офісного центру на площі Соборній, 14-15 у Львові виступає 30.10.2008 ТзОВ «Львівцентробуд», що замовило їх у кількості 940 шт. різних найменувань (зокрема C.60.30.8, C.70.30.8 та C.90.30.8).
Отже, знайомтесь (http://lvivcentrobud.com/contacts/, http://lvivcentrobud.business-guide.com.ua/): «Львівцентробуд» – Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівцентробуд» засноване 16 вересня 2002 року. Ліцензія на здійснення будівельної діяльності від Львівської обласної державної адміністрації була видана 9 березня 2006 року.
Пріоритетними напрямами діяльності компанії є будівництво і реалізація масштабних житлових проектів, промислових та комерційних об\’єктів. Реконструкція і реставрація пам\’яток архітектури міста Львова. Зведення несучих та огороджуючих конструкцій будівель і споруд, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж, монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання.
Банківські реквізити
Код ЄДРПОУ: 32201014
Кількість працівників: 45
Компанія імпортує товари з наступних країн: Литва
Керівництво компанії:
Директор: Мозіль Микола Григорович. Гол. бухгалтер: Гаранюк Звенислава Любомирівна.
Адреса юридична: 81135, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Зубра, вул. Б. Хмельницького, 27.
З огляду на вказану адресу, може виявитися цікавою і така інформація: «Постановою Господарського суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128) за заявою ТзОВ «Львівцентробуд» визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Західметалопрокат», справа № 6/28-8/6, юридична адреса: 81135, Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Зубра, вул. Б. Хмельницького, 27. Код ЄДРПОУ – 32683618. Р/р 260071154 в ЛФ ВАТ АБ «Укргазбанк», м. Львів, МФО 325967. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Джала Є. Ю. Ліцензія серії АА № 78051 від 06.04.2004 р. (нова ліцензія АВ № 307395 від 04.04.2007 р.)».
Хоча насправді фактична адреса «Львівцентробуду»:
79026, м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 1.
Телефон/факс: 8 (032) 242-01-67; 8 (032) 242-08-71. У іншій візитці телефони такі: (8-032) 242-01-67, 270-83-05, а ще в іншій – (032) 2951402, (032) 2951401,факс (032) 2951402.
Відділ продажу:
Адреса: 79026, м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 1. Телефон: 8-032-242-02-67;
8-067-370-04-36. Адреса: 79008, м.Львів, вул. Бр. Рогатинців, 18. Телефон: 8 (032) 242-02-67; 8 (032) 242-02-22.
Гульк, – чи не знайома адреса виринає? Вул. Бр. Рогатинців, 18 пов\’язана і з братами Коцями, і з сумновідомим Мужилівським, від яких рукою подати до «приснопам\’ятних» братів Дубневичів. Партія пов\’язала. Плетеною косою.
Однак проекти компанії не вражають. Не центрові вони якісь. Судіть самі: житловий комплекс на 178 кв. у селі Зубра, житловий комплекс на 104 кв. у Новояворівську та реконструкція житлового будинку з надбудовою трьох поверхів на вул. С. Бандери у тому ж Новояворівську.
Інші ж проекти просто не відбулися. Так, ухвалою ЛМР № 1592 від 28.02.2008 ТзОВ «Львівцентробуд» отримало в користування на 10 р. для завершення будівництва офісно-торгового центру ділянку на вул. Б. Хмельницького, 275, яка до того належала ВАТ «Львівобленерго», а ухвалою ЛМР № 1593 від 28.02.2008 ТзОВ – ділянку на пр. В. Чорновола, 103. Однак торік остання угода була розірвана за згодою сторін.
Можливо, «Львівцентробуду» більше пощастить із ділянкою вул. Лазневій, 3-а, яку йому Ухвалою № 1028 від 05.07.2007 «Про зміну ТзОВ «ЛьвівЦентрбуд» цільового призначення земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» передали в оренду терміном на 10 років для обслуговування павільйону-кафе згідно з договором оренди землі від 03.03.2006 р. № Г-253, для будівництва офісного центру із закладом торгівлі?
Окрім візитівок, є ще й славне ім\’я!
Та опріч усіх цих нещасть за фірмою «Львівцентробуд» помічений шлейф не надто привабливих справ. Одна із них – чергове нещастя російськомовної школи № 6, описане у статті «Запродана школа» в газеті «Ратуша» 15.04.10: «Біди колективу та учнів СШ № 6 несподівано розпочались, коли у квітні 2009 р. ТзОВ «Львівцентробуд» викупило з власності Львівської обласної ради приміщення книгосховища, що було прибудоване десь у 80-х роках минулого століття з титульного боку закладу. Підприємству дуже сподобалося приміщення книгосховища площею у 667 м2 для зберігання будівельних матеріалів, бо воно розташоване майже в центрі Львова. Однак радість нового власника книгосховища була не довгою, адже виявилось, що земельна ділянка, на якій розташований склад, і навколо нього, у постійному користуванні СШ № 6! Це доводили й документи, видані управлінням Держкомзему у Львівській області, про які директор підприємства дізнався вже після оформлення купівлі об\’єкта. Окрім того, йому пояснили ще одну неприємну, як для новоспеченого власника, річ, а саме: з придбанням складського приміщення, яке має суміжну стіну зі школою, на нього покладають додаткові обов\’язки з утримання пам\’ятки архітектури, якою і є СШ № 6…
У цей момент директор «Львівцентробуду» пан М. Мозіль відчув себе ошуканим і звернувся з позовом до суду про розірвання договору купівлі-продажу між очолюваним ним підприємством та управлінням майна спільної власності Львівської обласної ради. Підстави в бізнесмена були вагомі, адже він зазначив: «Предметами Охоронного договору № 60/08 на об\’єкт культурної спадщини – пам\’ятку архітектури, як і договору купівлі-продажу складських приміщень, є об\’єкти, розташовані за адресою: вул. Зелена, 22 у м. Львові. Відповідно до Охоронного договору на об\’єкт культурної спадщини-пам\’ятку архітектури «територія пам\’ятника повинна утримуватись упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам\’ятці». Наявність такого обмеження унеможливлює використання об\’єкта купівлі так, як на це розраховував покупець, купуючи об\’єкт, а саме – для задоволення господарських потреб». Однак облрада не поспішала повертати 1 млн 210 тис. 220 грн, отриманих від продажу складу. Воно й зрозуміло: кому тепер, після скандалу, вдасться продати приміщення за таку суму? Юристи управління майном облради подали позов до Господарського суду, в якому просили скасувати Ухвалу сесії Львівської міської ради від 22.06.2006 р. про передачу ділянки навколо школи у її постійне користування. І ось, після кількох уточнень і змін позовних вимог, не беручи по суті до уваги пояснень директора школи п. А. Жукової, рішенням Господарського суду від 29 березня 2010 р. під головуванням судді п. Манюка було скасовано Ухвалу міськради «Про користування середньою загальноосвітньою школою 1-3 ступенів № 6 земельною ділянкою на вул. Зеленій, 22, у м. Львові». Чи будуть діти цієї школи в недалекому майбутньому вчитись під гуркіт вантажівок і запахи будівельних сумішей, невдовзі вирішуватимуть в апеляційній інстанції. Наразі батьки учнів і вчителі готують заяви та скарги до вищих посадових осіб держави з надією на розуміння та допомогу у такій непростій ситуації».
Утім, випадок зі школою можна вважати конфузом проти справжнього скандалу, а точніше кажучи злочину, до якого був причетний «Львівцентробуд».
Нагадаємо: 14.11.2006 ЗІК повідомляв, що «Львівцентробуд» виграв у Києві тендер з приведення до належного стану майна військової частини, що у селі Старичі Яворівського району. А 23.03.2007 року прокурор Яворівського району, як стверджує JeyNews, порушив кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Старичівської сільської ради за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. З\’ясовано, що службові особи вказаної сільської ради, зловживаючи владою та службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, отримавши субвенцію з державного бюджету в сумі більш як 4 млн грн 300 тис. грн для проведення капітального ремонту об\’єктів комунальної сфери с. Старичі, на підставі договору генпідряду на виконання цих робіт, із ТзОВ «Львівцентробуд», впродовж листопада-грудня 2006 р незаконно перерахували вказану суму бюджетних коштів та підписали акти начебто виконаних робіт, хоча в реальності визначені обсяги робіт не були завершені. В результаті такої протиправної діяльності державним інтересам заподіяно шкоду на суму понад 380 тис. грн.
Від конфузу до трагедії – один крок
Та коли кошти в бюджет ще можна відшкодувати, то людське життя повернути не вдасться. Це моторошне повідомлення «Нещасний випадок на Соборній призвів до смерті робітника. Причина – зсув землі» 14 липня 2009 р. стосувалося знов «Львівцентробуду»: «На площі Соборній таки стався нещасний випадок у ході будівництва. На жаль, його наслідком стала смерть одного із робітників. Чоловік, 1971 року народження, який загинув на об\’єкті будівництва на площі Соборній, 12-а, працював у будівельній компанії «Львівцентробуд». Про це повідомив начальник інспекції промислової безпеки та охорони праці у будівництві, енергетиці та котлонагляді і піднімальних спорудах Держгірпромнагляду у Львівській області Іван Мечержак. На місці події працюють працівники міліції. Вони вилучили документи».
І втрачене життя людини, і занапащена пам\’ятка давно б мали привернути увагу до дотримання закону. Однак, на жаль…
P.S. Візит кореспонтента ЗІКу до офісу ТзОВ «Львівцентробуд» та ТзОВ «Передзвін» (а містяться вони в одній будівлі) став промовистим пост-скриптумом до дайджестової публікації. За вказаною адресою на вул. Лазаренка, 1 височіє коробка щойно збудованої споруди, поставленою упритул до одного із будинків-близнюків на вул. Стрийській, що формують війстя у вул. Лазаренка – а саме до того, що з лівого непарного боку, де в радянські часи була причеплена пам\’ятна дошка про Аркадія Гайдара, позаяк вулиця тоді називалася іменем цього письменника. Над бляшаним парканом, що обгороджує будмайданчик, жовтіє вивіска із написом: «Адміністративний будинок з вбудованими автостоянками по вул. Акад. Лазаренка, 1 у Львові. Замовник: ТзОВ АПП «Львівське», тел.: 242-05-56. Проектна організація ПП «Проектцентр». Генеральний підрядник ТзОВ «Львівцентробуд», тел.: 242-01-66. Термін здачі в експлуатацію II квартал 2010 року». Цікаво, що цей проект також дивовижним чином оминув громадські слухання, як підтвердив начальник відділу громадського партнерства ЛМР Юрій Лукашевський.
Оскільки будинок за адресою вул. Акад. Лазаренка, 1 ще не придатний для використання під офіс, то шукати там керівництво забудовників пл. Соборної у Львові було марним. Утім, робітники на цій будові виявилися людьми щиросердими й підказали, де шукати начальників. Їхній офіс виявився у будинку, що фасадом виходить на вул.Стрийську, а з тилу має кафе «Передзвін». Та охорона не пустила кореспондента ЗІКу до офісу ТзОВ «Львівцентробуд» на першому поверсі, бо мовляв, директора нема, заступники й інженери на будівництві. На прохання пройти до офісу ТзОВ «Передзвін» на другому поверсі також було відмовлено. Коли кореспондент ЗІКу пояснив, що прийшов по коментар до публікації в справі будівництва, що його провадять «Передзвін» та «Львівцентробуд», аби подати погляд забудовників, то черговий охоронець зв\’язався з офісом, звідки відповіли: «Спілкуватися не хочемо. Коментувати нічого не будемо». Що ж, як каже прислів\’я: вільному – воля…
* * *
Позиція ТзОВ «Львівцентробуд»
Складно доводити свою правоту чи відсутність своєї провини людям, які заздалегідь мають упереджене ставлення до конкретних осіб чи компаній. А саме таке відчуття виникло в нас після прочитання статті «Місто в обіймах братів-2». І все ж таки ми визнаємо за необхідне надати деякі офіційні роз\’яснення за її матеріалами, бо так званий «дайджест» – це, на наш погляд, ні що інше, як замовна робота по дискредитації нашої компанії.
Ми не знаємо на чиє замовлення вона виконувалася і що перешкодило насправді автору статті отримати роз\’яснення та коментарі від представників нашого підприємства до виходу публікації. Бо, судячи з матеріалів, пані Вікторія Садова мала всю необхідну контактну інформацію і можливості для того, щоб попередньо домовитися і зустрітися з нами. Думаю, не варто пояснювати, що керівництво фірми має багато обов\’язків і сформовані графіки робочого дня, а отже не завжди сидить в центральному офісі і має можливість спілкуватися з журналістами. Проте пані Садова чомусь не захотіла попередньо домовитися про зустріч, прийшла в офісний будинок на Лазаренка, 1, а відтак, поспілкувалася невідомо з ким і невідомо з якою фірмою через охоронця, що сидить на вході в цьому будинку.
Автор свідомо чи через свою непрофесійність ввела читача в оману, адже «Львівцентробуд» і «Центробуд» – це два різні юридично і фактично ТзОВ. З тексту статті виходить так, що для автора, а відтак і для читача, – це одна будівельна компанія. А тому, завдячуючи пані Садовій, на «Львівцентробуд» повішено якісь незрозумілі підозри щодо діяльності «Центробуду».
Нам також не зрозуміло, хто дав право автору статті ображати проекти житлового будівництва, реалізовані нашим підприємством. Ми не тільки не встидаємося, а навпаки, гордимося тим, що будуємо житло, на яке є високий попит у мешканців Львова та Львівщини. Для нас немає значення «центрове» воно чи ні. Тим більше, якщо ми не помиляємося, саме пані Вікторія Садова, як журналіст і як громадський діяч, виступає проти забудови центральної частини міста Львова.
Щодо інших земельних ділянок, то лише зазначимо, що «Львівцентробуд», працюючи виключно в правовому полі, в рамках чинного законодавства має всі права розпоряджатися власністю, яка належить ТзОВ. І в жодному документі не сказано, що ми обов\’язково повинні забудовувати придбані нами ділянки навіть тоді, коли це є для нас комерційно недоцільно.
Щодо ситуації з складськими приміщеннями по вул. Зеленій, 22. «Львівцентробуд» не претендує на ці приміщення і очікує на рішення суду про повернення грошей, які були сплачені ТзОВ за його викуп. Наша позиція доведена нами офіційно до директора СШ № 6. Цей, як пише пані Садова, «конфуз» справді стався не з нашої вини, а з вини чиновників. Проте, вірогідно, авторці статті не з руки до кінця розібратися в цій справі.
Щодо нещасного випадку на вулиці Соборній. За висновками спеціального розслідування, він стався через порушення правил вимоги безпеки робітником. «Львівцентробуд» взяв на себе опіку над членами його родини. Вдова та діти отримали безкоштовно однокімнатну квартиру, а також постійну фінансову допомогу. Не будемо вже казати, що й пам\’ятку архітектури наша компанія не нищила, про що автора статті вже було поставлено до відома представником підрядника будівництва ТзОВ «Передзвін».
Чи варто продовжувати спростовувати й іншу інформацію, яка тенденційно подана в статті? Думаю, що ні. Бо очевидно, що її мета, як і мета першої публікації – очорнити ні в чому не винних людей, накинути на них ярлики, налаштувати проти них громадську думку. Не хотілось би думати, що журналісти ЗІК – це «інформаційні кілери», які вміють лише грубо та непрофесійно підтасовувати факти, відпрацьовуючи гроші, які витрачає на їхнє утримання власник. Але саме таке враження залишається від того, що вони пишуть.
З повагою, Директор ТзОВ «Львівцентробуд» Мозіль Микола Григорович
