Методика моніторингу офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади України
Пропонуємо Вашій увазі методику моніторингу офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади України на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства з питань забезпечення доступу до інформації про діяльність державних органів. Зазначена методика розроблена Інститутом Розвитку Свободи Інформації (ІРСІ), (Російська Федерація) та адаптована ГО «Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП)» (Україна) відповідно до вимог законодавства України, що регулює правовідносини з оприлюднення інформації про діяльність органів державної влади на їх офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет.
Мета моніторингу
Метою моніторингу змісту офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади є визначення кількісних і якісних характеристик поточного рівня інформаційної відкритості відповідно до вимог чинного законодавства України з питань оприлюднення в мережі Інтернет інформації по діяльність органів виконавчої влади.
Предмет і об\’єкт моніторингу
Згідно поставленої мети предметом моніторингу є визначення відповідності змісту офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади:
1. Положенням нормативно-правових актів, які регулюють питання доступу до інформації про діяльність державних органів;
2. Положенням нормативно-правових актів, що встановлюють технічні, технологічні, програмні і лінгвістичні вимоги до офіційних сайтів державних органів.
Об\’єктом моніторингу є офіційні сайти центральних органів виконавчої влади, що створені і діють на момент проведення моніторингу.
Принципи моніторингу
Аналіз офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади базується на наступних основоположних принципах:
1. Принцип об\’єктивності моніторингу: аналіз відображає поточну оцінку стану офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади і не залежить від суб\’єктивної думки і волі осіб, що проводили дослідження.
2. Принцип законності моніторингу: аналіз заснований на вимогах, що пред\’являються чинним законодавством до офіційних сайтів державних органів і до порядку забезпечення доступу до інформації про діяльність державних органів.
Метод моніторингу
Аналіз змісту офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади, як загальнодоступних інформаційних ресурсів, можливий на основі застосування різних соціологічних методів. Наприклад, можуть бути застосовані такі методи, як інтерв\’ювання користувачів сайтів, аналіз відгуків користувачів, аналіз експертних висновків, аналіз запитів до органів державної влади з питань порядку ведення їх офіційних сайтів, опитування громадян на предмет наявного досвіду користування офіційними сайтами державних органів.
Проте, для досягнення поставленої мети моніторингу найбільш ефективним є метод експертної оцінки веб-контента (веб-сервер-аналіз). Цей метод полягає у вивченні експертною групою змісту сайтів в мережі Інтернет в режимі он-лайн для виявлення наявності або відсутності визначених кількісних і якісних характеристик. Ефективність даного методу обумовлена максимальною наближеністю до способів пошуку заданих категорій інформації звичайними користувачами офіційних сайтів.
Параметри для аналізу змісту офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади
В основу розробленої сукупності параметрів було покладено вимоги, що пред\’являються чинним законодавством України до офіційних сайтів органів державної влади України.
Вимоги до інформації про діяльність органів виконавчої влади України, яка підлягає оприлюдненню у мережі Інтернет, визначені численними правовими актами, основними з яких є наступні:
1. Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні від 31.07.2000 р. № 928/2000;
2. Порядок оприлюднення в мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2002 р. № 3;
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади» від 29.08.2002 р. № 1302;
4. Порядок інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затверджений наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 р. № 327/225;
5. Порядок функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади, затверджений наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225;
6. Концепція розвитку електронного урядування в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.12.2010 р. № 2250-р;
7. Проект закону «Про доступ до публічної інформації» та інші спеціальні нормативно-правові акти (Закон України «Про здійснення державних закупівель», постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо упорядкування адміністративних послуг» від 17.07.2009 р. № 737 та інші).
Технологічні вимоги до офіційних сайтів визначаються, зокрема, на підставі таких нормативно-правових актів:
1. Порядок інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затверджений наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 р. № 327/225;
2. Порядок функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади, затверджений наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225.
На підставі аналізу нормативно-правових актів, які регулюють питання доступу до інформації про діяльність державних органів, та враховуючи звичайні потреби потенційних отримувачів інформації про діяльність органів влади, необхідно виокремити наступні основні групи відомостей для дослідження змісту офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади, згрупованих за смисловим принципом.
1. Загальна інформація про центральний орган виконавчої влади.
2. Відомості про структуру центрального органу виконавчої влади.
3. Відомості про державні інформаційні системи, що перебувають у віданні центрального органу виконавчої влади.
4. Відомості про діяльність центрального органу виконавчої влади у сфері своєї основної компетенції.
5. Законодавство і нормотворча діяльність центрального органу виконавчої влади.
6. Відомості про діяльність центрального органу виконавчої влади із забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
7. Інформація про закупівлю товарів, робіт, послуг для державних потреб.
8. Відомості про кадрове забезпечення центрального органу виконавчої влади.
9. Відомості про виконання бюджету центральним органом виконавчої влади.
10. Критерії зручності сприйняття інформації (технологічні вимоги).
11. Додаткові вагомі параметри.
12.Негативний контент і функції офіційного сайту центрального органу виконавчої влади.
В ході наступного етапу дослідження опрацьовується смислова декомпозиція груп відомостей, метою якої є виділення конкретних одиниць інформації – параметрів для оцінки. При цьому всю сукупність параметрів для оцінки можна умовно поділити на змістовні і технологічні параметри.
Під змістовним параметром для моніторингу офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади розуміється виділена на підставі аналізу нормативно-правових актів, регулюючих питання доступу до інформації про діяльність державних органів, одиниця інформації, яку має бути розміщено на офіційних сайтах центральних органів виконавчої влади з врахуванням компетенції державного органу.
Під технологічними параметрами для моніторингу розуміються властивості офіційного сайту, що характеризують технологічні, програмні і лінгвістичні засоби забезпечення користування офіційними сайтами.
Таким чином, для моніторингу офіційних сайтів було виділено 224 параметри, 177 з яких – змістовні параметри, і 47- технологічні параметри. З повним переліком параметрів для моніторингу змісту офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади Ви можете ознайомитися тут. Сформульовані одиниці інформації підлягають безпосередній оцінці відповідно до визначених критеріїв, перерахованих в розділі «Критерії оцінок».
Критерії оцінок
Розроблена методика аналізу змісту офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства України про доступ до інформації про діяльність державних органів ґрунтується на визначенні кількісних і якісних характеристик інформаційної відкритості офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади у вказаній сфері.
Кількісні і якісні характеристики інформаційної відкритості офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади визначаються відповідними критеріями – показниками, на підставі яких здійснюється оцінка параметрів моніторингу.
Кількісна характеристика інформаційної відкритості визначається за допомогою критерію наявності або відсутності розміщеної на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади інформації з кожного обраного для дослідження параметру. При цьому під наявністю інформації розуміється факт розміщення на офіційному сайті інформації про діяльність державних органів.
При цьому, через специфіку компетенції кожного центрального органу виконавчої влади, яка визначається відповідними нормативно-правовими актами, деякі державні органи не повинні мати на своїх офіційних сайтах тієї інформації, яка має бути розміщена на офіційних сайтах інших державних органів. Для того, щоб досягти об\’єктивності остаточної оцінки, аналізуються положення, що визначають компетенцію, функції і задачі кожного центрального органу виконавчої влади, а також визначаються для кожного з них ті параметри, за якими, через специфіку повноважень, експерти не повинні проводити оцінку. Цей показник отримав в методиці найменування коефіцієнт необхідності оприлюднення (наявності) тієї чи іншої інформації на офіційному сайті того або іншого центрального органу виконавчої влади.
Для оцінки технологічних параметрів застосовується лише кількісний критерій наявності або відсутності відповідної властивості офіційного сайту. За якісними критеріями ця сукупність параметрів не аналізується.
Якісні характеристики інформаційної відкритості визначаються за допомогою декількох критеріїв: повноти, актуальності і технологічної доступності розміщеної на офіційних сайтах центральних органів виконавчої влади інформації.
Під повнотою інформації розуміється міра відповідності обсягу розміщуваної на офіційних сайтах інформації складу і змісту інформації, достатньої для сформування цілісної уяви з того або іншого параметру. Достатня для сформування цілісної уяви інформація характеризується наступними ознаками:
1. Склад інформації, розміщеної на офіційному сайті державного органу, кількісно повинен відповідати складу відомостей, створених державним органом в межах своїх повноважень з часу свого створення;
2. Вміст інформації, розміщеної на офіційному сайті, повинен відображати весь необхідний обсяг інформації з того або іншого параметру.
При визначенні максимально можливого обсягу і складу інформації необхідно виходити з буквального тлумачення параметру, ґрунтуючись на:
• вимогах нормативно-правових актів, які регулюють діяльність центрального органу виконавчої влади зі створення і отримання інформації, і, які визначають зміст такої інформації;
• логічному визначенню концептуального значення параметру.
Під актуальністю інформації розуміється рівень частоти оновлення інформації на офіційному сайті і збереження тимчасової цінності даної інформації у момент її отримання. Актуальність залежить від динаміки зміни її характеристик в часі і інтервалу часу, який минув з моменту виникнення події.
Під технологічною доступністю інформації розуміється рівень простоти і зручності її пошуку на офіційному сайті, а також можливість отримання інформації в різних форматах: гіпертекстовому і у форматі файлу для скачування.
Таким чином, під інформаційною відкритістю офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади, за розробленою методикою, необхідно розуміти рівень наявності на офіційних сайтах центральних органів виконавчої влади повної, актуальної і доступної інформації про діяльність центральних органів виконавчої влади.
Шкала і порядок оцінок
Як було зазначено вище, для оцінки кожного параметру було використано кількісні і якісні показники. Кожен параметр підлягає аналізу за чотирма визначеними критеріями, які характеризують міру відповідності обраного параметра заданим показникам.
Міра відповідності виражається в балах за наступною шкалою оцінок. Кількісна характеристика (наявність/відсутність): Коефіцієнт кількості інформації – відображає виключно факт наявності інформації на відповідному офіційному сайті і не залежить від якісних характеристик інформації. Ккіл обчислюється за формулою:
Ккіл = Ке х Кн (1)
де Ке – коефіцієнт необхідності інформації враховуючи специфіку компетенції центрального органу виконавчої влади, Кн – коефіцієнт наявності інформації на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади.
Якісна характеристика інформації – повнота:
Якісному показнику «Повнота», залежно від його рівня, привласнюється коефіцієнт повноти (Кп), який може мати одне з трьох значень:
• високий рівень повноти (70-100%) – Кп = 1 (всю інформацію викладено в повному обсязі);
(у EXMO коефіцієнт відображується – “3”)
• середній рівень повноти (30-70%) – Кп = 0,5 (інформацію викладено не в повному обсязі);
(у EXMO коефіцієнт відображується – “2”)
• низькій рівень повноти (5-30%) – Кп = 0,2 (наявна уривчаста інформація).
(у EXMO коефіцієнт відображується – “1”).
Якісна характеристика інформації – актуальність:
Якісному показнику «Актуальність», залежно від його рівня, привласнюється коефіцієнт актуальності (Ка), який може мати одне з трьох значень:
• високий рівень актуальності – Ка = 1 (наявна інформація за останній місяць; тексти нормативно-правових актів наведено із врахуванням останніх змін);
(у EXMO коефіцієнт відображується – “3”)
• середній рівень актуальності – Ка = 0,85 (розміщено інформацію за останній квартал);
(у EXMO коефіцієнт відображується – “2”)
• низькій рівень актуальності – Ка = 0,7 (наявна інформація за останній рік; тексти нормативно-правових актів наведено без врахування останніх змін).
(у EXMO коефіцієнт відображується – “1”).
Якісна характеристика інформації – технологічна доступність. Технологічна доступність об\’єднує в собі два критерії: навігаційна доступність і доступність форматів.
Якісна характеристика інформації – навігаційна доступність.
Якісному показнику «Навігаційна доступність», залежно від його рівня, привласнюється коефіцієнт навігаційної доступності (Кнд), який може мати одне з трьох значень:
• високий рівень навігаційної доступності – Кнд = 1 (інформацію можна отримати шляхом послідовного переходу за гіперпосиланнями, починаючи з головної сторінки офіційного сайту. Кількість таких переходів не більше 5 кліків);
(у EXMO коефіцієнт відображується – “3”).
• середній рівень навігаційної доступності – Кнд = 0,95 (інформацію можна отримати шляхом послідовного переходу за гіперпосиланнями, починаючи з головної сторінки офіційного сайту. Кількість таких переходів більше 5 кліков);
(у EXMO коефіцієнт відображується – “2”).
• низькій рівень навігаційної доступності – Кнд = 0,9 (інформацію неможливо отримати шляхом послідовного переходу за гіперпосиланнями, починаючи з головної сторінки офіційного сайту);
(у EXMO коефіцієнт відображується – “1”).
Якісна характеристика інформації – доступність форматів.
Якісному показнику «Доступність форматів», залежно від їх (форматів) різноманітності, привласнюється коефіцієнт доступності форматів (Кфд), який може мати одне з трьох значень:
• високий рівень доступності форматів – Кфд = 1 (інформацію розміщено на офіційному сайті у всіх необхідних форматах: файл у форматі, який забезпечує можливість його збереження на технічні засоби користувача і, який допускає після збереження можливість пошуку і копіювання довільного фрагменту тексту (формат файлу для скачування) і гіпертекстовий формат);
• середній рівень доступності форматів – Кфд = 0,9 (інформацію розміщено на офіційному сайті в гіпертекстовому форматі і не розміщено у форматі файлу для скачування);
• низькій рівень доступності форматів – Кфд = 0,2 (інформацію на офіційному сайті не розміщено в гіпертекстовому форматі);
(у EXMO для кожного формату відображення “1” – є у відповідному форматі, “0” – ні).
Очевидно, що не кожен параметр може бути проаналізований з точки зору повноти, актуальності, навігаційної доступності і доступності форматів. Наприклад, не можна оцінити повноту форми заяви для звернення за виконанням державної функції або наданням державної послуги, яка затверджується відповідним нормативно-правовим актом. Групою експертів був проаналізований кожен параметр з точки зору можливості його оцінки за кожним з критеріїв і визначено ті параметри, які не підлягають оцінці поодинці або декільком критеріям.
Коефіцієнт технологічної доступності інформації (Кд) включає всі характеристики доступності інформації розміщеної на офіційному сайті і розраховується за формулою:
Кд = Кнд х Кфд (2)
де Кд – коефіцієнт технологічної доступності інформації;
Кнд – коефіцієнт навігаційної доступності;
Кфд – коефіцієнт доступності форматів.
Коефіцієнт якості інформації (Кяк) включає всі якісні характеристики інформації і обчислюється за формулою:
Кяк = Кп х Ка х Кд (3)
де Кяк – коефіцієнт якості інформації;
Кп – коефіцієнт повноти;
Ка – коефіцієнт актуальності; ,
Кд – коефіцієнт технологічної доступності.
Показник якості інформації відображує вплив якісних характеристик інформації на розміщувану на офіційному сайті одиницю інформації. Підсумковий ваговий коефіцієнт інформації (Кваг) враховує ваговий коефіцієнт соціальної значущості і розраховується за формулою:
Кваг = Ксз Х Ккіл Х Кяк (4)
де Кваг – підсумковий ваговий коефіцієнт;
Ксз – коефіцієнт соціальної значущості;
Ккіл – коефіцієнт кількості інформації;
Кяк – коефіцієнт якості інформації.
Підсумковий ваговий коефіцієнт інформації відображає всі характеристики параметрів. При цьому технологічні параметри, визначаються лише кількісним критерієм наявності або відсутності (Кяк) і впливають на коефіцієнт відкритості офіційного сайту (Квідкр), як і змістовні параметри.
Підсумковий ваговий коефіцієнт інформації включає як технологічні, так і змістовні параметри, і відображують всі кількісні і якісні характеристики параметрів (необхідність, наявність, повноту, актуальність, навігаційну і форматну доступність).
Основним показником, що характеризує інформаційну відкритість офіційного сайту, є коефіцієнт відкритості (Квідкр). Коефіцієнт відкритості визначається за наступною формулою:
Квідкр = Σ Кваг /Σ (Ксз Х Ке) (5)
Рейтинг інформаційної відкритості офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади формується шляхом їх сортування за зменшенням значення коефіцієнта відкритості (Квідкр). Рівень інформаційної відкритості (рівень надання інформації), визначеної групи органів державної влади, відображає середнє арифметичне коефіцієнтів інформаційної відкритості.
