Адвокатка й медіаюристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Опришко проаналізувала перший етап реформування державних та регіональних ЗМІ, який, відповідно до закону, має відбутися 2017 року
За словами Людмили Опришко, 2016 року процес реформування було тільки запущено. Це пов’язано зі значною затримкою у прийнятті постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі», ухваленій лише 23 листопада 2016 року. До того ж цього року чітко проявився саботаж реформи з боку місцевих рад, про що свідчать непоодинокі факти. Чимало випадків, коли редакції друкованих ЗМІ вимушені були в судовому порядку захищати свої права, повідомила юристка.
Людмила Опришко висловила сподівання, що більшість проблем допоможе усунути внесення змін до законодавства. «Перш за все необхідно внести низку змін до законодавства, яке регулює питання реформування друкованих ЗМІ. Відповідні пропозиції вже напрацьовані командою юристів, яких ОБСЄ залучила до виконання цього проекту. Вони спрямовані на те, щоб запобігти необґрунтованим звільненням керівників та працівників редакцій, створенню перешкод у прийнятті рішення про реформування з боку засновників, протиправному вилученню майна редакцій тощо. Зараз ці пропозиції доопрацьовуються, після чого будуть обговорені в експертному середовищі», — зазначила юристка.
Нагадаємо, 26 грудня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Закон набув чинності з 1 січня 2016 року. Раніше перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко заявляв, що з 555 державних і комунальних газет України, які підлягають реформуванню, 270 стануть приватними вже 2016 року.
– Людмило, відповідно до закону про реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ, 2016 року тривав перший етап реформи. На вашу думку, чи можна вважати, що він відбувся? Чи змогли всі, хто обрав перший етап роздержавлення, зробити це протягом цього року? Якщо їм це не вдалося, то чому? Назвіть основні проблеми.
– Закон справді передбачав, що перший етап роздержавлення мав завершитися до кінця 2016 року. Але, на жаль, цього не сталося як через об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Зокрема, гальмування реформи сталося через значну затримку у прийнятті постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі». Цей документ побачив світ лише 23 листопада 2016 року. Після його оприлюднення в редакцій, включених до переліку, відкрився шлях до проведення перетворення. Але подолати його до кінця року нікому не вдасться. Згідно з законодавством України, це значно триваліший процес. Тому ми можемо констатувати, що 2016 року лише було створено передумови для першої хвилі роздержавлення і запущено цей процес.
Інша проблема, яка проявилася в цьому році, — це саботаж процесу реформування з боку місцевих рад. На жаль, ми маємо непоодинокі випадки, коли депутати районних, міських, обласних рад робили все можливе і неможливе для того, щоб рішення про реформування комунальних ЗМІ не було прийнято. Найчастіше вони або не голосували за це рішення, ігноруючи вимоги закону, або просто не брали участі в сесіях, унаслідок чого не вистачало кворуму для прийняття рішення. Нерідко місцеві ради взагалі не включали питання про реформування комунального ЗМІ та про спосіб його реформування до порядку денного. І таким чином просто уникали прийняття рішення. Звісно, це ненормальна ситуація і її потрібно виправляти.
– Ви в рамках проекту ОБСЄ надавали правову допомогу по захисту прав журналістів і редакцій у процесі роздержавлення (“гаряча лінія” в НСЖУ). Чи багато було звернень? Опишіть, будь ласка, кілька випадків, які вас найбільше вразили. Які порушення прав журналістів і редакцій у процесі роздержавлення були найпоширенішими?
– Під час «гарячої лінії» до нас надійшло більше 40 звернень. І їхня кількість постійно зростає. Нині ми завершуємо підготовку пам’ятки, яка повинна допомогти вирішувати найтиповіші проблеми, що постають під час реформування друкованих ЗМІ. Крім того, нам доводиться постійно консультувати керівників редакцій, готувати правові висновки, надавати правову допомогу під час судового розгляду справ.
Серед численних питань, які до нас надходять, особливо запам’яталися звернення редакції газети «Вишгород» та справа про скасування доган та поновлення на роботі редактора газети «Новини Тростянеччини».
Трудовий колектив редакція газети «Вишгород» прийняв рішення реформуватися на другому етапі. Засновник, Вишгородська міська рада, вирішив скористатися відстрочкою в реформуванні і прийняти новий Статут зазначеного комунального підприємства. Протягом вересня — жовтня 2016 року відбулося дві спроби оновити цей установчий документ. Коли ми ознайомились із запропонованими змінами, ми вжахнулися. Адже в нього включили положення, які не зменшували, а посилювали вплив міської влади на редакцію газети та фактично створювали органи цензури. Зокрема, пропонувалося ввести до органів управління редакції Вишгородського міського голову та наділити його цілою низкою повноважень із управління редакцією, які не передбачені законом. Крім того, міський голова та виконком місцевої ради вирішили самостійно створювати редакційну раду — звичайний дорадчий орган редакції. Ба більше, наділити таку раду повноваженнями контролювати те, що можна публікувати, а що ні, чи добре працює керівник газети, чи ні. Пропонувалося навіть надати редакційній раді можливість ініціювати перед засновниками питання про відсторонення керівника від виконання посадових обов’язків тощо. Щоби запобігти прийняттю таких змін, ми підготували письмовий висновок, у якому звернули увагу на численні порушення законодавства України, а пані Марина Кучелісова — головна редакторка газети «Вишгород», доклала значних зусиль для того, щоб ознайомити з ним депутатів Вишгородської міської ради. На щастя, здоровий глузд переміг, і зазначені зміни не пройшли.
Знаковою також є справа, яка стосується оголошення доган, а потім і звільнення редактора газети «Новини Тростянеччини» Павла Зленка. Це сталося, коли трудовий колектив видання вирішив узяти участь у реформуванні на першому етапі та поінформував про це засновників газети. Тоді місцева рада прийняла рішення про перевірку, за наслідками якої звільнила керівника видання. Суди визнали, що засновник незаконно наклав догани, і скасували їх. Звільнення редактора також визнано незаконним і прийнято рішення поновити його на роботі. Але місцева рада ігнорує судові рішення. Їх досі не виконано. Наразі виконавча служба нас поінформувала про те, що вона направила відповідні матеріали для відкриття кримінального провадження у зв’язку з умисним невиконанням рішення суду.
Прикро, але подібні ситуації непоодинокі. Це одне з найпоширеніших правопорушень під час роздержавлення. І з цим потрібно щось робити. Наразі ми працюємо над змінами до законодавства України, які повинні запобігти виникненню подібних ситуацій. А остаточно поновлювати права пана Зленка, очевидно, доведеться в Європейському Суді.
– Чи багато справ щодо порушень наразі вирішуються в судовому порядку?
– Я, на жаль, не маю такої статистики. Проте мені відомо чимало випадків, коли редакції друкованих ЗМІ вимушені були в судовому порядку захищати свої права. Зокрема, до суду зверталися редакції газет «Край Кам’янецький», «Трибуна праці» та багато інших. І виграли! Але не всім так пощастило. У рамках «гарячої лінії» ми надаємо правову допомогу редакціям в судових процесах. Зокрема, нині в судах розглядається позов комунального підприємства «Газета “Наше місто Токмак”». Ми очікуємо рішення Вищого адміністративного суду України, який повинен поставити крапку.
З одного боку, багато проблем виникає через суперечливість українського законодавства, через його неналежну якість. З іншого — існує значний спротив процесу реформування з боку місцевих чиновників та депутатів. Нерідко останні, створюючи перешкоди роздержавленню, виграють час для того, щоби встановити повний контроль над друкованим ЗМІ як до, так і після їхнього перетворення. Для цього спочатку змінюють керівника редакції, а потім — значну частину трудового колективу, після чого передають реформоване ЗМІ лояльним до місцевої влади людям. Звісно, ми намагаємося протистояти цьому всіма можливими правовими засобами.
– Яким чином можна їм допомогти? Чи допоможуть покращити ситуацію зміни до закону? Які саме?
– Справді, перш за все необхідно внести низку змін до законодавства, яке регулює питання реформування друкованих ЗМІ. Відповідні пропозиції вже напрацьовані командою юристів, яких ОБСЄ залучила до виконання цього проекту. Вони спрямовані на те, щоб запобігти необґрунтованим звільненням керівників та працівників редакцій, створенню перешкод у прийнятті рішення про реформування з боку засновників, протиправному вилученню майна редакцій тощо. Наразі ці пропозиції доопрацьовуються, після чого їх обговорить експертне середовище. Ми сподіваємося, що вони допоможуть усунути більшість нинішніх проблем.
– Чи зможуть реформовані місцеві ЗМІ самотужки без допомоги держави вижити? З яких джерел ці ЗМІ можуть отримувати фінансування?
– Варто зазначити, що деякі ЗМІ ще задовго до початку реформування почали готувалися до самостійності. Вони свідомо відмовились отримувати з бюджету кошти на видання газет і уклали з засновниками договори на висвітлення їхньоїі діяльності. Зокрема, саме так вибудовало свої відносини із засновником видання «Обрії Ізюмщини». Таким чином, після реформування вони зможуть продовжити налагоджені ділові стосунки і зберегти таке джерело фінансування, як бюджетні кошти. Безперечно, реформовані ЗМІ повинні подумати про нові продукти, які вони можуть запропонувати своїм читачам, знайти свою нішу. І тут на допомогу прийдуть новітні технології, на які також багато хто робить ставку. Іншим джерелом фінансування можуть стати гранти, освітні проекти тощо.
– Можете спрогнозувати, скільки місцевих видань унаслідок реформування закриється?
– Наразі це дуже важко зробити. Можу сказати одне: ті ЗМІ, які вирішили реформуватися в першій хвилі роздержавлення, є лідерами, які вже мають бачення свого подальшого розвитку і не бояться самостійності. Вони сповнені ідеями щодо нових проектів, мають певні бізнес-плани і приблизно розуміють, яким чином зможуть заробляти кошти. Тому я вірю, що вони будуть успішними. Проте, звісно, будуть і такі редакції, які внаслідок реформування припинять свою діяльність. Думаю, що таких буде найбільше серед тих, які підуть у другу хвилю. Така перспектива не виключається для ЗМІ, які не визначили способу реформування і віддали вирішення своєї долі засновникам.
– Чи відомі вам видання, яким вже вдалося ефективно реформуватися?
– Процес реформування ще тільки розпочато. Навіть редакції-лідери ще в процесі перетворення. Вони зможуть його завершити не раніше січня 2017 року. Тому до цього питання варто буде повернутися трохи згодом.
Джерело: Детектор Медіа
