Юристи ІРРП Людмила Панкратова та Людмила Опришко – входять у десятку провідних спеціалістів з медіа права в Україні. Днями вони відвідали Міжнародний семінар-тренінг для журналістів «Відкрита розмова: безпека журналіста» 18 вересня. На ньому Людмила Панкратова розповідала слухачам про юридичні загрози і як уникати їх у роботі.
Юристи ІРРП Людмила Панкратова та Людмила Опришко – входять у десятку провідних спеціалістів з медіа права в Україні. Днями вони відвідали Міжнародний семінар-тренінг для журналістів «Відкрита розмова: безпека журналіста» 18 вересня. На ньому Людмила Панкратова розповідала слухачам про юридичні загрози і як уникати їх у роботі.
Поради експертів стануть основою посібника для журналістів
– У світлі подій цього року, про що свідчить проведення таких семінарів? Для чого представникам влади долучатися до їх проведення?
– На мій погляд, влада взагалі мусить робити будь які речі аби довести, що вона прагне захистити свободу слова, забезпечити відкритість інформації, зробити так, щоб журналісти були у безпеці під час роботи. А ідея такого семінару існувала вже давно. Просто саме зараз кілька факторів співпало. Міжвідомча робоча група з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів проводила семінар для працівників правоохоронних органів і запросила двох іноземних фахівців. Там правоохоронців вчили ефективному спілкуванню з працівниками ЗМІ. На наступний день було вирішено провести і семінар для журналістів. Однак для зустрічі із журналістами зібрали дуже цікавий склад експертів з різних країн. Обидва заходи проходили за підтримки ОБСЭ.
– Яку практичну користь можуть принести такі семінари?
– Тим, хто працює в гарячих точках, висвітлює масові заходи, мітинги і протести, надзвичайно високу. Адже практики, люди з великим досвідом розповідали про те, як себе поводити в складних робочих умовах і не наражатися на небезпеку. Наприклад, Володимир Цвірко, командир служби порятунку «Навігатор» з Донецьку наголосив на тому, що не можна записувати стендапи безпосередньо у натовпі, адже це може викликати агресію мітингувальників. Не можна також іти у скупчення людей і впритул знімати учасників подій, це теж може спровокувати небезпечну ситуацію. Продюсер TV Reuters в Україні Сергій Каразій взагалі вважає, що підготовка до зйомок у таких умовах мусить починатися заздалегідь, адже до них треба ретельно готуватися. Треба знати місце проведення заходу, маршрут, яким буде рухатись колонна, якщо це мітинг. А ще треба поважати місцеві традиції і знати культурні особливості людей, з якими доведеться зіткнутися. Тобто поради були абсолютно практичними. Дуже тішить те, що усі вони ляжуть в основу посібника для ЗМІ, який випустять по результатах семінару.
Як уникнути юридичної загрози під час роботи
– Проте на ваш погляд, чи такі загрози є найбільшими для журналістів у нашій країні?
– Найбільшою були і залишаються подвійні стандарти влади, яка, з одного боку, сприяє проведенню таких семінарів,а з іншого – не розслідує злочини проти журналістів, не карає винних.
– Отже, по великому рахунку, це юридичні загрози? Якими вони можуть бути у роботі журналістів?
– Небезпека бути покараним за виконання своїх обов’язків. Журналіст, який пише щось неприємне для влади, може потрапити під карне переслідування за 182 та 163 статтями КК. Тобто, за порушення недоторканності приватного життя або таємниці листування (або іншої кореспонденції). Такі випадки в Україні є. Великою загрозою залишаються позови про дифамацію з вимогою сплатити компенсацію моральної шкоди, розмір якої іноді сягає кількасот тисяч гривень.
– Чи може нехтування простими правилами юридичної безпеки відобразитись на роботі журналіста?
– Звісно, і можу розповісти про конкретний випадок. Журналістка з Одеси проводила зйомку слідчих дій. Вона знімала обшук підприємства, на якому працювала, усіх слідчих, весь процес. В принципі, могла б вийти дуже цікава тема, адже на місці працювало більше 70 слідчих податкової інспекції. Вони запитували її: «Хто ви?». Вона відповідала: «Я – журналістка». Проте на вимогу показати посвідчення казала, що з собою його немає. І все, матеріал нікуди не пішов.
Проте хотілося б привести і позитивний приклад, роботу Дмитра Гнапа «Царське полювання Януковича». Ми часто згадуємо його як приклад грамотного поводження журналіста на місці події. Подивіться, як він пред’являє посвідчення, як відповідає, як зв’язується з редакцією. Такий стиль варто наслідувати.
Безпека у конфліктних ситуаціях. Поради від Людмили Панкратової
- Майте при собі посвідчення журналіста.
- При висвітленні масових заходів подбайте про чітку ідентифікацію: жилети, нарукавні пов”язки тощо (мікрофона або фотокамери не достатньо, а посвідчення ви не встигнете дістати)
- Не працюйте поодинці, тримайте зв’язок з колегами, редакцією, юристами.
- Пам’ятайте, на допит викликають повісткою, а не дзвінком!
- Телефонуйте юристу при затриманні та інших спірних моментах
- Готуйтеся до допиту з юристом
- Заявляйте про порушення своїх прав
- Контролюйте ситуацію – ви повинні знати про хід Вашої справи.
Коротко про семінар:
Міжнародний семінар-тренінг «Відкрита розмова: безпека журналіста» відбувся 18 вересня 2013 року в межах роботи Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів за підтримки координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Головна мета заходу – обмін досвідом між українськими та іноземними журналістами щодо безпеки працівників ЗМІ. Участь у семінарі взяли експерти з України, Росії, Грузії, Великобританії та Німеччини – практикуючі фотографи, телевізійники, редактори, а також представники європейських правоохоронних організацій. Спеціальний гість семінару – представник агенції Centurion (Велика Британія) – однієї з найбільших компаній світу, яка готує журналістів до роботи в екстремальних умовах.
Людмила Панкратова – адвокат, медіа-юрист ГО „Інститут розвитку регіонаональної преси“, медіа-тренер.
Має десятирічний досвід адвоката з питань трудового, комерційного права, інформаційних спорів та захисту прав людини.
Також має великий досвід тренерської роботи, провела більше 100 семінарів, тренінгів, конференцій, круглих столів для журналістів, юристів та суддів України з питань міжнародних стандартів свободи слова.
Веде справи у Європейському суді з прав людини, співпрацює з проектом SCOOP щодо юридичного забезпечення проведення журналістських розслідувань.
Людмила Опришко – адвокат, медіа-юрист ГО „Інститут розвитку регіонаональної преси“, медіа-тренер.
Має більш ніж 20-річний досвід адвокатської роботи в галузі цивільного, кримінального, господарського права, і, зокрема, інформаційних спорів, захисту авторських прав, захисту журналістів/ЗМІ у справах про захист честі, гідності, ділової репутації, про спростування інформації, захист приватності, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та інших.
Успішно представляла інтереси журналістів М. Вересня, О.Єльцова в українських судах, має успішний досвід ведення справ про доступ до інформації.
Людмила Панкратова та Людмила Опришко виграли справу „Газета «Україна-Центр» проти України“ в Європейському суді з прав людини та спільно з медіа-юристом ГО „Інститут розвитку регіональної преси” Олександром Бурмагіним надають правову допомогу журналістам.
