Автор: Богдан Скаврон “Галицький кореспондент”, 1 вересня 2009 року
Чому за нове помешкання заступника прокурора міста івано-франківський міськвиконком повинен заплатити з міського бюджету понад півмільйона гривень?
Поселення жильців до нових квартир, які буцімто належать до так званого “соціального житла”, у новобудові на вулиці Незалежності, 179-б в Івано-Франківську відбулося без звичних у такому випадку фанфар. Не було ні музики, ні квітів, ні вітань. Не афішувалася присутність влади для традиційного перерізання святкової стрічки. Без зайвої помпи до трьох помешкань для пільговиків, які стоять на квартирній черзі у міськвиконкомі, на елітному горішньому поверсі новобудови поселилися, за даними «ГК», заступник прокурора міста, начальник міської міліції та якийсь працівник СБУ.
Автор: Богдан Скаврон “Галицький кореспондент”, 1 вересня 2009 року
Чому за нове помешкання заступника прокурора міста івано-франківський міськвиконком повинен заплатити з міського бюджету понад півмільйона гривень?
Поселення жильців до нових квартир, які буцімто належать до так званого “соціального житла”, у новобудові на вулиці Незалежності, 179-б в Івано-Франківську відбулося без звичних у такому випадку фанфар. Не було ні музики, ні квітів, ні вітань. Не афішувалася присутність влади для традиційного перерізання святкової стрічки. Без зайвої помпи до трьох помешкань для пільговиків, які стоять на квартирній черзі у міськвиконкомі, на елітному горішньому поверсі новобудови поселилися, за даними «ГК», заступник прокурора міста, начальник міської міліції та якийсь працівник СБУ.
На тихе новосілля високопосадових правоохоронців, мабуть, ніхто би дотепер не звернув увагу, якби не недавнє судове рішення, в якому йдеться про безпідставність набуття у комунальну власність житла. Суд зобов\’язав міськвиконком відшкодувати вартість однієї з квартир (за ціною понад тисячу доларів за квадратний метр), переданої заступнику прокурора міста. Кошти з міського бюджету мали надійти справжньому власнику – приватній особі, інвестору-дольовику будівництва. Для примусового виконання судового рішення на рахунки міськвиконкому було накладено арешт…
Про заблоковані рахунки івано-франківського міськвиконкому стало відомо минулого тижня. У середу, 2 вересня, під час прес-конференції міський голова Віктор Анушкевичус заявив, що у зв\’язку з арештом міської казни працівники бюджетних організацій в Івано-Франківську не можуть отримати зарплату.
Як згодом стало відомо, рахунки міськвиконкому були заблоковані на вимогу обласної державної виконавчої служби для виконання судового рішення за позовом Костянтина Бородайка про відшкодування вартості належної йому квартири в новобудові на вулиці Незалежності, в якій міська влада поселила сім\’ю заступника прокурора міста Андрія Новосельського.
Виграна битва за рахунки
Не називаючи конкретних прізвищ, Віктор Анушкевичус на тій-таки прес-конференції коротко описав своє бачення конфлікту з позивачем: “Один підприємець незаконно збудував у місті житло і 50 відсотків його передав на баланс міста. Квартири були розподілені між громадянами, які перебували на квартирній черзі. Вони вже отримали на ці помешкання ордери. Але забудовник раптом передумав віддавати житло безплатно і звернувся з позовом для компенсації”.
Разом з тим міський голова подивувався оперативності, з якою державні виконавці зробили свою роботу. “Дуже швидко було виконане це провадження. Виконавча служба тут швидко зреагувала і заблокувала всі рахунки виконкому», – сказав Віктор Анушкевичус.
Проте в управлінні обласної державної виконавчої служби стверджують, що робили все без зайвого поспіху і згідно із законодавством. «Судове рішення набуло законної сили ще 3 липня цього року, – повідомив репортерові “ГК” начальник відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківській області Володимир Солонина. – Про примусове виконання цього рішення міську владу було повідомлено 24 липня, після чого у них було досить часу, щоб добровільно відшкодувати визначену судом суму. Постанова про арешт рахунків була винесена лише 5 серпня, а фактично вони були заблоковані 7 серпня. Я не розумію, чому майже цілий місяць міська влада не звертала увагу на арештовані рахунки, а підняла це питання лише тепер, коли прийшов час виплачувати зарплату бюджетникам”.
Про якусь оперативність державних виконавців у цій ситуації, справді, говорити зовсім не доводиться. Поки виконувалося судове рішення, міськвиконкому цілком вистачило часу, щоб «обнулити» рахунки, з яких можна було стягнути визначену судом суму – 650 тисяч 640 гривень 67 копійок.
У цьому випадку більше вражає спритність прокуратури міста, яку було залучено міським головою для того, щоб зняти арешт із рахунків, з яких проводиться виплата заробітних плат бюджетникам. Віктор Анушкевичус у телефонній розмові з репортером “ГК” уже через сім годин після закінчення прес-конференції повідомив: «Рахунки розблоковані, хоч і не всі. Був припис прокурора міста. Подробиці потім».
Наступного ранку, спілкуючись з репортером “ГК”, мер Івано-Франківська пояснив, що шостий поверх будинку 179-б на вулиці Незалежності забудовник звів самовільно, тому три квартири на цьому поверсі перейшли у власність міста. Рішення місцевого та апеляційного судів, які зобов\’язують мерію відшкодувати вартість безпідставно набутих у комунальну власність квартир, юристи міськвиконкому оскаржуватимуть у вищій інстанції. Треба сказати, що в день розмови з мером, 3 вересня, саме минав двомісячний термін, відведений законодавством для касаційного оскарження ухвали Апеляційного суду у Верховному суді. Позов писався в останню ніч?
Програна війна за квартиру
Про “незаконно”, за словами міського голови, збудоване житло на вулиці Незалежності “Галицький кореспондент” уже писав у червні 2006 року, закликаючи міську владу звернути увагу, зокрема, на потворність, зумовлену перевищеною поверховістю тодішніх новобудов. Цегляна стіна “беззаконного” будинку, в якому тепер живуть охоронці закону і правопорядку, у той час тільки-но починала затуляти бані церков на Майзлях.
Від мерії Івано-Франківська можна було сподіватися будь-якої реакції, але в кожному разі дії міської влади повинні були розпочатися із офіційного визнання зведення шостого поверху в цій новобудові незаконним. Після висновку комісії архітектурно-будівельного контролю та судового рішення з цього приводу влада могла ініціювати або знесення зайвого поверху, або передачу частини помешкань у комунальну власність. Віктор Анушкевичус та його соратники з міськвиконкому чомусь цього не зробили. Із забудовником вони почали… домовлятися.
Як свідчить рішення Івано-Франківського міського суду, 6 квітня 2007 року будинок на вулиці Незалежності, 179-б було введено в експлуатацію без жодних зауважень щодо незаконного шостого поверху. Більше того, 23 травня того ж року міський голова підписав розпорядження про оформлення права власності на три квартири в цьому будинку за Костянтином Бородайком. А через два дні на ті ж таки квартири міськвиконком видав ордери заступнику прокурора, начальнику міської міліції та співробітнику СБУ. Коли накладка з квартирами виявилася, тодішній перший заступник міського голови Володимир Швадчак мусив терміново скасовувати найперше рішення, за яким ці помешкання мали належати Бородайкові.
“Завтра вони (керівники міськвиконкому – авт.) можуть таким самим рішенням визнати мій статус як незаконнонародженого і забрати паспорт, квартиру, майно і все решта, – обурювався в розмові з репортером “ГК” Костянтин Бородайко. – Я придбав ці квартири, офіційно маю підтвердження, що ще за два роки до здачі будинку в експлуатацію сплатив за них у касу забудовнику. Як будь-який інвестор в нашому місті, я марив надією, що їх отримаю. Я знаю, що в процесі домовленостей з міською владою забудовник Ігор Кухній надавав якісь гарантійні листи, але вони (керівники міськвиконкому – авт.) в кінцевому результаті не взяли в нього квартири в рахунок “соціалки”, а взяли кошти. Він сплатив понад сто тисяч “соціалки” до моменту введення будинку в експлуатацію, і на цьому всі питання вичерпалися”.
Гарантійні листи від забудовника представники міськвиконкому показували на суді як свій головний козир. Однак суд, вивчивши ці папірці, зазначив, що вони “не містять жодного посилання на те, яким чином квартира повинна бути передана виконавчому комітетові, на платній чи безплатній основі, а також не містять термінів такої передачі”.
Не прийняв до уваги суд і долученого до матеріалів справи представником міськвиконкому акту прийому-передачі, який буцімто підписали івано-франківська мерія та Костянтин Бородайко у грудні 2007 року, через півроку після того, як до цих помешкань вселилися високопосадові правоохоронці. В ухвалі Апеляційного суду від 3 липня цього року, зокрема, йдеться про відсутність реквізитів міськвиконкому на цьому акті. “Складений цей акт невідомо ким 06.12.2007 року, хоч розподілена квартира у травні 2007 року, тобто після надання зазначеної квартири сім\’ї Новосельського А.П.”, – резюмувала колегія суддів.
За словами Костянтина Бородайка, до речі, директора будівельної компанії “Гаразд-Україна”, з якою тісно співпрацює підприємець-забудовник Ігор Кухній, зведення скандального будинку відбувалося у відповідності до погодженого фасаду та проведеної “коректури з відповідним об\’ємом погоджень”. Простіше кажучи, надбудову шостого поверху узаконили. А гарантійні листи забудовника щодо передачі квартир у новобудові в комунальну власність були тільки димом, пущеним в очі, вони не містили жодних юридичних зобов\’язань. Міську владу розвели, як сліпих кошенят.
“Я спочатку подав позов, щоб вивільнити ці квартири, але з повагою ставлюся до тих людей і їхній сімей, які там живуть, – розповідав репортерові “ГК” Костянтин Бородайко. – Зважаючи також на складну процедуру виселення, адже там прописані діти, я змінив позовні вимоги і попросив компенсувати гроші, куплю помешкання десь інше. Суд визнав моє право власності на квартири, за що йому велике спасибі”.
Наразі судове рішення ще не виконане, оскільки на заблокованих рахунках міськвиконкому, з яких можна було би стягнути таку виплату, не виявилося грошей. Тож вигравши суд, Костянтин Бородайко жодної компенсації досі не отримав. Однак він налаштований рішуче і нагадав голові міста Вікторові Анушкевичусу, що існує кримінальна відповідальність за невиконання судових рішень. За його словами, він поки що не ініціює порушення кримінальної справи тільки “з морально-етичних міркувань”. На думку Костянтина Бородайка, підставою для реагування правоохоронних органів на дії міськвиконкому може бути й те, що мерія розпорядилася квартирами, які фактично не були у комунальній власності. “У нормальній країні за таке за вуха притягнули би до криміналу”, – зауважив з цього приводу бізнесмен.
…Мабуть, все-таки не випадково міськвиконком прийняв рішення передати спірні квартири працівникам правоохоронних органів. Хто ж тепер, після щедрих подарунків від влади, буде розслідувати ймовірні порушення закону очільниками мерії: прокуратура, міліція чи, може, Служба безпеки? Шкода, для судді “соціального житла” не вистачило…
Автор: Богдан Скаврон “Галицький кореспондент“, 1 вересня 2009 року
