Винесене в заголовок слово, взагалі-то, – назва страви. У казан із обсмаженою бараниною засипають нарізані кубиками овочі – все, що у вас під рукою, і довго тушкують. Власне, весь Крим протягом століть – це казан-базар, у якому перемішувалися етноси, формувалися їхні традиції, менталітет тощо.
Валентина САМАР, «Дзеркало тижня», № 42 (770), 31 жовтня – 6 листопада 2009
Винесене в заголовок слово, взагалі-то, – назва страви. У казан із обсмаженою бараниною засипають нарізані кубиками овочі – все, що у вас під рукою, і довго тушкують. Власне, весь Крим протягом століть – це казан-базар, у якому перемішувалися етноси, формувалися їхні традиції, менталітет тощо.
Але останні події, пов\’язані з арештами в Криму 3 і 23 жовтня людей, котрі називають себе, за офіційними повідомленнями СБУ й МВС, прибічниками радикального руху «Ат-Такфір валь-Хіджра», демонстрація вилученої зброї, пластида з детонаторами, «пояса шахіда», обговорення теми в телешоу, коментарі політиків, схоже, здатні породити казан-базар у багатьох головах, включно з державними. Виділені слова – ключові в цій ситуації. Адже, за великим рахунком, на сьогодні немає доказів, що в Криму існує організація, або «клітина», «такфірівців». З іншого боку – немає й доказів того, що її немає.
Це істотний момент, оскільки суспільство повинне точно знати, з яким явищем радикального штибу – екстремістською чи терористичною організацією – ми маємо справу у світлі останніх подій. Відразу зроблю застереження: бурхлива дискусія навколо «терористів», зі звинуваченнями на адресу правоохоронців у використанні недоведених фактів для політичних потреб, розсипається відразу, якщо уважно прочитати офіційні повідомлення СБУ і МВС. Немає там слова «тероризм», немає повідомлення про припинення діяльності «терористичної організації». Все це з\’явилося в заголовках і переказах журналістів у ЗМІ, а також у коментарях політиків, які навіть не спромоглися поцікавитися: а за якими статтями кримінальні справи? Тим часом арештованим пред\’явлено обвинувачення в замаху на вбивство і створенні злочинної організації. Тобто суто «міліцейські» статті. Тим часом країну знову занурили в скандал із протистоянням двох силових відомств – МВС і СБУ, що особливо весело на початку президентської кампанії.
Тому є сенс навести хронологію подій і відокремити мухи від котлет, тим більше що з деяких комах намагаються зробити слона. П\’ятого жовтня відділ у зв\’язках із громадськістю ГУ МВС у Криму поширив інформацію під заголовком: «У Сімферопольському районі громадяни допомогли міліції викрити озброєну особливо небезпечну банду». У ній повідомлялося, що 3 жовтня два брати, жителі Сімферопольського району, перебуваючи на полюванні поблизу села Веселе, помітили у лісосмузі трьох підозрілих чоловіків. На спробу наблизитися до них невідомі відкрили в їхній бік вогонь із мисливської рушниці й кинулися тікати. Зауважимо, що увагу мисливців привернули не лише підозрілі особи, а й корова, прив\’язана до дерева в лісосмузі. А селяни знали – в околиці почали зникати корови.
«Не розгубившись, мисливці стали переслідувати втікачів, супроводжуючи свої вимоги зупинитися пострілами в повітря. З мобільного телефону брати оповістили дільничного інспектора міліції про ситуацію, що виникла. Міліціонер із їхнім батьком терміново виїхав на місце події. Разом вони грамотно організували пошук і переслідування озброєних людей. Невдовзі правоохоронцю та мужнім громадянам вдалося затримати й знешкодити втікачів», – ідеться в повідомленні.
Затриманими виявилися жителі Джанкойського і Білогірського районів. За інформацією главку, один із них із 2008 року перебував у розшуку за скоєння розбійного нападу і переховувався, ще двоє раніше були засуджені за тяжкі злочини. «У затриманих вилучено два обрізи мисливських рушниць 16 калібру, револьвер системи «Наган» із бойовими патронами. Під час проведених обшуків виявлено посібник із виготовлення вибухових пристроїв, літературу радикального екстремістського характеру, а також підроблені документи».
Пізніше начальник главку МВС Геннадій Москаль уточнить для «ДТ» деякі деталі. У дільничного не було автомобіля, але на виручку прийшов батько мисливців: на його «уазику» й продовжували переслідування. Брати у відповідь на постріли втікачів стріляли не лише в повітря, що дозволило поранити одного з озброєних утікачів, а потім – затримати й решту. За виявлену мужність трьох жителів Сімферопольського району та дільничного інспектора керівництво МВС вирішило представити до державних нагород. Документи вже передано в секретаріат президента, каже
Г.Москаль і пояснює: «Ще за радянських часів було загальновідомо, не кажучи вже про те, що кожен працівник міліції це знав: за затримання озброєного злочинця, який чинив опір, йому «світить» орден Червоної Зірки. І ми вважаємо, що люди, котрі проявили мужність під час затримання озброєних правопорушників, які чинили опір із застосуванням вогнепальної зброї, достойні високих державних нагород».
Власне, до цього моменту поставити під сумнів достовірність викладених МВС фактів неможливо, – мирні жителі цілком доступні для преси, хоча міліція настійно просить не розголошувати їхніх імен і місця проживання.
Далі завдяки повідомленням МВС і коментарям Г.Москаля стало відомо, що затримані (серед них – один слов\’янин, який кілька років тому прийняв іслам) є прибічниками радикального руху «Ат-Такфір валь-Хіджра». Випливає це зі свідчень тепер уже заарештованих, а також із аналізу літератури, вилученої під час обшуків. Це вже, як розумієте, не цікава «ковбойська» історія.
Бо цей рух, що виріс, як і «Аль-Каїда», з «Мусульманського братства», тобто руху ваххабітів, Держдепартаментом США занесено до списку терористичних організацій. «Ат-Такфір валь-Хіджра» – у перекладі «Звинувачення у невір\’ї і відхід» (із суспільства) заснована 1971 року в Єгипті, її родоначальником вважається Шукрі Мустафа. Головною метою декларувалося встановлення істинно ісламського правління в арабських країнах, знищення «муртадів» – мусульман, які відступилися від істинної віри: їм оголошується «такфір» – звинувачення в невір\’ї. За повідомленнями у ЗМІ, вперше рух гучно заявив про своє існування під час викрадення та вбивства єгипетського шейха Мухаммеда Хусейна ад-Дахабі. Вважається також, що такфірівці були причетні до вбивства 1981 року президента Єгипту Анвара Садата.
Після терактів у США 11 вересня 2001 року в Єгипті, за обвинуваченням в екстремізмі та тероризмі, було засуджено кількох членів «Ат-Такфір валь-Хіджра», а Держдепартамент США вніс її до списку терористичних організацій. Відтоді спостерігається активне поширення «Ат-Такфір валь-Хіджра» у Європі, особливо в Бельгії, Франції, Німеччині, Нідерландах. Причому, як пишуть західні дослідники, «клітини» такфірівців глибоко законспіровані, це осередки по 10-15 осіб, і розпізнати членів організації непросто – вони мімікрують. З метою конспірації їм дозволено голити бороди, носити європейський одяг, вживати алкоголь тощо. Джерела фінансування – наркоторгівля, контрабанда зброї та інший міжнародний кримінал. А якщо додати, що зовсім поруч – у Дагестані й Чечні – уже друге десятиліття діють організації російського відгалуження «Ат-Такфір валь-Хіджра», лідером якого вважається Аюб Астраханський, і члени якого проповідують ідеї про загальне віровідступництво мусульман (включно з «джихадистами»), – то не важко буде повірити, що прибічники цього ісламістського руху з\’явилися і в Криму.
«Це лихо, – каже відомий кримський експерт Айдер Булатов, заступник голови рескомітету у справах релігій. – Я ще два роки тому писав свого роду закриті звіти про те, що прибічники «Ат-Такфір» з\’явилися в Криму, і звертав увагу на те, що цю ситуацію треба вивчати й відстежувати. Але, як правильно ви писали, у Криму ісламознавці є тільки в СБУ. Я, на жаль, тут єдиний фахівець у цій галузі. Проте переконаний – ґрунту для діяльності справжньої організації такфірівців у Криму немає! Подумайте самі: 95 відсотків кримських татар – світські люди, які причому вже давно живуть за звичними для всіх інших традиціями. Нам іще треба прийти в іслам! Навіть такі таїнства, як обрізання, на жаль, у більшості закінчуються багатими застіллями і пиятикою. Виходить, такфірівцям треба всім 95 відсоткам кримських мусульман винести такфір і всіх їх знищити, щоб виконати свою місію?!»
Не всіх, але те, що обвинувачення в невірі могли «заслужити» лідери меджлісу і муфтіят Криму, які впродовж багатьох років домагаються заборони реєстрації громад радикальних течій, – цілком можливо. Тут розхожа версія політична: Ю.Луценко і Г.Москаль, «запобігши замаху на Мустафу Джемілєва», у такий спосіб схиляють меджліс до союзу з Юлією Тимошенко. Ну, по-перше, союз і без цього вже склався. По-друге, тут не знають, скільки ЮВТ додасть собі голосів, а скільки втратить (згадаємо досвід минулої президентської кампанії, де проти Ющенка працювали «чорні» антитатарські технології). А найголовніше, ніхто не чує самого Мустафу-ефенді, який заявляє: «Про загрозу моєму життю з боку радикалів мене вже давно попереджали в СБУ, проте без подробиць. І от тільки зараз усе відкрилося!»
Цікава деталь: начальник кримського головкому МВС стверджує, що першими про існування такфірівців і наявність у них зброї правоохоронців поінформувала… військова розвідка! За словами Геннадія Москаля, коли було затримано перших трьох фігурантів цих подій і він ознайомився з літературою, яку вилучили під час обшуку, відразу ж згадав про інформацію головного управління розвідки Міноборони, яка надійшла незадовго до цього. «Я вперше маю справу з такою високопрофесійною роботою наших спецслужб. По суті, ми сьогодні за їхньою інформацією як за путівником працюємо», – каже Г.Москаль.
Тепер ключовий момент: після затримання трьох правопорушників і виявлення схронів зі зброєю до роботи МВС підключився кримський головком СБУ, кажуть у міліції. Проте, як запевняють «ДТ» у Службі, вони й до цього працювали за даною проблематикою, і саме СБУ повідомило головкому МВС про «такфірівців», яких можна було затримати як викрадачів корів, потім знайти зброю і розкрити їхні справжні цілі. Коротко кажучи, змагання розпочалося. Хоча мисливці, завдяки яким «такфірівців» було виявлено та затримано, як розумієте, не перебувають на службі в тій, ні в іншій структурі. Зі співробітників міліції та СБУ було сформовано сім оперативно-розшукових груп, які 23 жовтня повинні були одночасно провести в різних населених пунктах обшуки в імовірних лідерів і членів екстремістської організації. При цьому було затримано двох громадян і вилучено автомат АК-74, два магазини до нього, близько 500 патронів різного калібру, пластид, дві тротилові шашки, електродетонатори, ножі та література радикального спрямування.
«Операцію ще не закінчено. Декого з підозрюваних не було вдома. Я сам був на виїзді, і тут надходить SMS: СБУ поширила інформацію про затримання п\’ятьох такфірівців! А ми взяли на той час лише двох!» – уже тиждень на підвищених тонах коментує Геннадій Москаль.
У понеділок до Сімферополя прилітає Юрій Луценко. Журналістам демонструють вилучений арсенал і обвинувачують спецслужбу в зриві операції: після «допущеного СБУ витоку інформації», каже міністр, лідер «Ат-Такфір валь-Хіджра» в Україні – якийсь Абу Абдурахман на прізвисько «Рудий араб», який у 2005 році отримав статус біженця, а потім і громадянство України і проживав у Полтавській області, «перейшов на нелегальне становище».
СБУ у відповідь жодних офіційних заяв не робить. І всі сприймають це за визнання вини. «ДТ» звернулося до керівника прес-служби СБУ Марини Остапенко із запитаннями, що означає таке мовчання і чи продовжує СБУ спільну роботу з МВС щодо розслідування цієї справи. Марина Остапенко відповідає, що ніяких офіційних коментарів не буде. Але звертає увагу громадськості, «яку вводять в оману щодо витоку інформації з СБУ на повідомлення кримського головкому МВС від 12 жовтня».
Полемізуючи з Айдером Булатовим, який коментував у кримській пресі перші заяви МВС про існування організації «Ат-Такфір», кримський головком заявляє: «ГУ МВС України в АР Крим доводить до відома комітету у справах релігій, що лідером організації «Ат-Такфір валь-Хіджра» в АР Крим є Мустафаєв Ісмаїл Мамутович, на прізвисько «Пуштун», бо ходить у пуштунському вбранні, яке бачать тисячі жителів півострова, але через якісь причини не помічають у комітеті у справах релігій. Він же вважає себе заступником Аміра із джихаду. Більшість його прибічників мешкають у селах Симферопольського та Бахчисарайського районів».
«Після цього не зайво запитати, – каже Марина Остапенко, – як міліція збиралася в режимі секретних оперативних заходів затримати «Пуштуна» та всіх інших підозрюваних у вчиненні перелічених у цьому повідомленні злочинів, якщо їх уже було попереджено? Тож хто зірвав операцію передчасним оповіщенням тих, кого планувалося затримати?»
Крім того, Марина Остапенко повідомила, що «оскільки заарештованим висунуто обвинувачення за «суто міліцейськими статтями», жодної потреби в даний момент у спільних діях зі співробітниками СБУ для розслідування цих справ немає». Жодних спільних висновків, треба думати, керівництво двох відомств не зробило.
Тепер спробуємо зрозуміти, як же населення країни має переварити весь цей казан-базар? Підсумуємо те, що сумнівів уже не викликає, – «Ат-Такфір валь- Хіджра» у Криму (Україні) існує. Інша річ, наскільки масово, і чи є ознаки того, що це справді організація, створена за образом і подобою відомих у світі терористичних груп? Чи все ж таки ми маємо справу з ультрарадикально налаштованими одиночками?
«Я зустрічаюся з представниками різних течій, у тому числі й з ваххабітами, і з тими, хто обвинувачує меджліс і муфтіят у відступництві, є й більш радикальні висловлювання. Доводилося спілкуватися і з тими, хто називає себе такфірівцями, – розповідає Айдер Булатов. – Але це одиниці, і, як мені здається, декому з них не завадила б допомога психіатра».
Інші джерела називають цифру в два-три десятки, МВС каже про 50 прибічників цієї радикальної течії. Але у випадку з екстремістами і терористами кількість і не важлива – для лиха достатньо й одного, добре підготовленого. І тут погоджуються всі.
Згоди немає в іншому: що із цим робити. «Негайно посилити законодавство», – пропонує Геннадій Москаль, але погоджується: зареєстрований ним законопроект сирий, і потребує істотного доопрацювання. Зокрема, з участю закордонних експертів. До речі, одна з країн уже запропонувала свою допомогу в цьому плані. Але, напевно, розпочати треба зі своїх, вітчизняних експертів, які є в Україні, і яких ніхто не хоче чути. А їхня робота в Криму повинна бути постійною. Та до кого стукатися? Усі пішли на фронт…
Валентина САМАР, «Дзеркало тижня», № 42 (770), 31 жовтня – 6 листопада 2009
