Автор: Юлія ПОЛІКОВСЬКА, для ZAXID.NET, березень 2010
Наразі Україна не виробила комплексних законодавчих вимог до використання альтернативних палив у цементному виробництві, як це практикують у країнах Заходу. Недостатні й технічні можливості для точного контролю викидів, що супроводжують цей процес.
Автор: Юлія ПОЛІКОВСЬКА, для ZAXID.NET, березень 2010
Наразі Україна не виробила комплексних законодавчих вимог до використання альтернативних палив у цементному виробництві, як це практикують у країнах Заходу. Недостатні й технічні можливості для точного контролю викидів, що супроводжують цей процес.
Проте ВАТ «Миколаївцемент» групи компаній Lafarge уже частково застосовує цю технологію. У перспективі воно могло б приймати половину твердих побутових відходів, що утворюються за рік на Львівщині. Чи стане це вирішенням сміттєвої проблеми, чи може породити нові ризики для здоров\’я людей, – питання дискусійне.
Добрий інвестор
ВАТ «Миколаївцемент» групи компаній Lafarge є важливим промисловим підприємством Миколаївського району Львівської області. Місцева влада задоволена, що у район прийшов інвестор, який розвиває підприємство, здійснює значні відрахування до бюджету та витрати на покращення соціальної інфраструктури, відповідно до інвестиційних зобов\’язань. Так, 2009 року підприємство здійснило соціальних інвестицій на 5,5 млн грн.
Попри це, періодично у львівській пресі з\’являлися заголовки, що «Миколаївцемент» є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в області. Як з\’ясував ZAXID.NET, ВАТ «Миколаївцемент» справді є серед підприємств, чия діяльність впливає на стан довколишнього середовища, зокрема на стан атмосферного повітря.
Про об\’єктивний стан справ повідомив заступник начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області Богдан Ярема, що безпосередньо здійснює перевірки на підприємствах: «Ми розрізняємо два види забруднення атмосферного повітря: від стаціонарних джерел, тобто підприємств, та пересувних джерел, тобто транспорту. На сьогодні в області на стаціонарні та пересувні джерела припадають приблизно рівні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 50% на 50%. Варто зазначити, що, у зв\’язку з економічною кризою, всі підприємства не працюють на повну потужність, вони задіяні частково. Найбільшим стаціонарним забруднювачем атмосферного повітря сьогодні у Львівській області є Добротвірська ТЕС. Вона здійснює 70% від загального обсягу викидів від стаціонарних джерел. На решту підприємств припадає 30% викидів. Із цим уточненням можна говорити, що друге підприємство-забруднювач – це ВАТ «Миколаївцемент» французької фірми Lafarge».
Модернізація заводу
У лютому 2010 року керівництво ВАТ «Миколаївцемент» оголосило про завершення ряду проектів з охорони довкілля, загальна вартість яких за останні чотири роки склала майже 100 млн грн. Останні проекти, втілені на підприємстві, стосуються обладнання, яке вловлює пил у процесі виробництва цементу. Ці проекти полягали у підвищенні ефективності роботи електричних фільтрів цементних печей. Загальні інвестиції у цю ділянку сягнули близько 20 млн грн. Ще раніше завод інвестував у новий цех цементного помелу з сучасним пиловловлювальним устаткуванням, а також модернізував цех пакування та відвантаження цементу, який постачається на ринок України.
«Зниження викидів у навколишнє природне середовище є обов\’язком кожної компанії, згідно з відповідним законодавством, яке передбачає вагоме покращення екологічних показників цементними виробниками протягом наступних п\’яти років. Наша компанія спрямовує зусилля на відповідність рівня викидів до більш строгих корпоративних норм групи Lafarge. Протягом останніх чотирьох років близько 100 млн грн вкладено у покращення екологічних показників роботи заводу», – запевнили ZAXID.NET на підприємстві.
Ці заходи дають помітний ефект. Треба визнати, що тотальної сірої хмари пилу над Миколаєвом та довколишніми селами більше нема.
Часті зупинки
За словами Б.Яреми, якщо б печі «Миколаївцементу» працювали стабільно, тобто безперервно протягом року-півтора, то зауважень з боку екологів до його роботи не було б. Не було б перевищень гранично допустимих обсягів викидів в повітря, адже електрофільтри, встановлені на печах, дають змогу якісно вловлювати пил. Проте печі з випалювання клінкеру (напівпродукту у виробництві цементу) часто зупиняються.
Як повідомив Б.Ярема, для наступного пуску печей, щоб не було опору, і щоб не було вибуху електрофільтрів, їх відмикають, і протягом двох-трьох годин відбувається прямий викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Такі зупинки проводиться доволі часто. Так Державна екологічна інспекція у Львівській області фіксувала такі викиди за підсумками перевірок у третьому й четвертому кварталі 2009 року. Перевірка у першому кварталі 2010 року показала, що підприємство в період з 13.12.2009 року по 10.03.2010 року здійснювало залпові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За це підприємству нараховано штраф розміром 91 тис. 652 грн. Попереднього разу штраф був удвічі більшим.
Завод, даючи пояснення контролюючим органам, посилається на технічні причини цих зупинок. «За даними підприємства, через зношеність технологічного устаткування відбуваються часті поломки кульового млина, відключення електроенергії на обертовій печі, і зупинки обертових печей», – зазначив Б.Ярема.
Альтернатива газу
Ситуація із ВАТ «Миколаївцементом» хвилює громадськість, зокрема екологічні організації Львівщини. Справа в тому, що ВАТ «Миколаївцемент» завершив восени 2009 року перехід з опалення газом на опалення вугіллям та альтернативним паливом. Екологічні організації констатують, що у державних органів немає можливості абсолютно досконало контролювати всі викиди, які відбуваються за такої системи опалення.
Відмова від газу є заходом економічним. Виробництво цементу є високоенергомістким. До 50% коштів на виробництво, витрачаються на паливо та електроенергію. Тому у всьому світі виробники цементу шукають способи зменшення енергоємності, практикують відмову від опалення газом, перехід на вугілля та альтернативні види палива. В Європі цементна промисловість вживає 6 млн тонн альтернативного палива з відходів, що відповідає заміні 17% потреби теплової енергії.
Ще 2006 року ВАТ «Миколаївцемент» започаткував проект з переходу в опаленні на вугілля та альтернативні види палива. За інформацією підприємства, за використання вугілля як основного технологічного палива та частково альтернативного палива, вартість палива, затраченого на виробництво однієї тонни клінкеру є майже втричі меншою, ніж за умови використання природного газу.
Зараз на ВАТ «Миколаївцемент» альтернативне паливо використовують на двох печах із п\’яти. Як альтернативне паливо на ВАТ «Миколаївцемент» застосовують зношені автомобільні шини. Коефіцієнт заміни основного технологічного палива альтернативним сягнув 2009 року 2,7 %.
Міжнародний досвід
Широке застосування окремих видів відходів як альтернативного палива для виробництва цементу виглядає добрим способом вирішення сміттєвої проблеми. І саме з такої позиції його позиціонують у світі і в Україні. Проте отримати цей позитивний результат без побічних ефектів у формі шкідливих викидів – діоксинів і фуранів, можна лише, скрупульозно дотримуючись технічного регламенту під час спалювання відходів. Доведено, що підвищені емісії діоксинів і фуранів виникають у випадках, якщо є їх висока концентрація у сировині й/або паливі, або якщо умови горіння, нижчі оптимальних.
Діоксини і фурани визнані Міжнародною агенцією з вивчення раку (IARC) в Ліоні за канцероген типу А. Діоксини є тотальним ультратоксином, оскільки виявляють свою токсичну дію на організми з різним рівнем організації – від бактерій до людей за надзвичайно малих концентрацій. У довкіллі діоксини і фурани виявляють надзвичайно високу стійкість. В організмі людини діоксин залишається на 30 років. Найбільша загроза діоксинів у їх потенційній здатності накопичуватися у жирових тканинах організмів і викликати у майбутньому безпліддя, порушення перебігу вагітності, онкологічні захворювання, порушення ендокринної системи тощо.
Науково обґрунтовано
Технологічні, економічні та екологічні аспекти спалювання вторинних паливних матеріалів у цементних печах досліджували львівські науковці. Зокрема 2007 року у «Віснику НУ «Львівська Політехніка» №602 була опублікована наукова стаття групи авторів: М. Саницький, С. Хруник, О. Мазурак, І. Кіракевич «Екологічні аспекти спалювання вторинних паливних матеріалів у цементних печах».
Науковці зазначають, що широке використання вторинних паливних матеріалів у печах планується розпочати на цементних заводах, які належать до концерну «Lafarge» (ВАТ «Миколаївцемент»), «HeidelbergCement» (ВАТ «Дніпроцемент», ВАТ «Кривий Рігцемент») та інших. У ВАТ «Івано-Франківсьцемент» ще 2002 року введено в експлуатацію комплекс із підготовки вугілля, що одночасно створює можливість спалювати побутові відходи в обертових печах.
Вони пояснюють, що «для руйнування діоксинів і фуранів потрібне виконання певних умов під час спалювання відходів: температура спалювання в межах 850-1100ºС, час перебування спалюваного матеріалу за такої температури не менше 2 секунд, вміст кисню – 10-11%, а також ретельне перемішування матеріалу».
Науковці стверджують: «У типових печах «Миколаївцементу» забезпечується надлишок повітря під час спалювання, температура газів досягає 2000ºС, а спалювального матеріалу – 1450ºС, час його перебування за температури, вищої 850ºС, становить більше 10 секунд, постійне обертання цементної печі забезпечує достатнє перемішування, що в комплексі створює несприятливі умови для утворення діоксанів і фуранів».
Відтак вони схвально ставляться до запровадження цієї технології: «Цементна промисловість, виконуючи всі зазначені умови, має істотні переваги перед сміттєспалювальними заводами і здатна позбавити довкілля від більшості відходів, зменшити вживання викопного палива та знизити викиди парникових газів і токсичних хлорорганічних сполук в атмосферу».
Дали добро?
Перехід в опаленні з газу на вугілля та альтернативне паливо не міг відбутися без відповідного дозволу контролюючих органів. Йдеться про висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та висновок державної екологічної експертизи. Намагання поспілкуватися із головним санітарним лікарем Миколаївського району Юрієм Чепешем для ZAXID.NET завершилися нічим. Чиновник не виявив бажання зустрітися, поспілкуватися телефоном, надати відповіді на питання через електронну пошту чи факс.
Варто зазначити, що ми не перші, хто опинився у такій ситуації. Свого часу адвокати «Бюро екологічних розслідувань» зверталися із запитами до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області щодо надання для ознайомлення висновку державної екологічної експертизи. Отримали відповідь, що документ під грифом «Для службового користування». Це спровокувало цілу юридичну кампанію, адже висновки екологічної експертизи є основним джерелом інформації, в якому визначається ступінь екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; оцінюється вплив діяльності об\’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів; оцінюється ефективність, повнота, обґрунтованість та достатність заходів щодо охорони навколишнього природного середовища при їхньому здійсненні. Усвідомлюючи це, міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина» подала позов до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області з вимогою не відносити висновки державної екологічної експертизи до документів із грифом «Для службового користування».
Як повідомив провідний юрисконсульт ЕПЛ Андрій Петрів, 25 листопада 2009 року Львівський окружний адміністративний суд проголосив рішення, яким задовольнив в повному обсязі позовні вимоги МБО «Екологія-Право-Людина» у цій справі. Зокрема Львівський окружний адміністративний суд як суд першої інстанції: визнав незаконними дії Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області з віднесення висновків державної екологічної експертизи до інформації, якій може бути наданий гриф «ДСК».
Тепер екологи третього сектору сподіваються отримати об\’єктивну інформацію про екологічні аспекти переходу в опаленні на вугілля та альтернативне паливо з відповідного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Причини хвилювань
І хоча на разі ВАТ «Миколаївцемент» спалює лише автомобільні шини на двох печах, можливості його є ширші.
Зокрема 2007 року генеральний директор ВАТ «Миколаївцемент» Єжі Собала називав одним з джерел альтернативного палива спалення відходів виробництва з «Жидачівського целюлозно-паперового комбінату».
На початку 2009 року у м. Стрию відбувся представницький семінар на тему «Альтернативне паливо – практичне застосування на цементному заводі». Під час семінару озвучувався перелік відходів, які найкраще використовувати як альтернативне паливо або з яких можна приготувати паливо для цементних печей: відпрацьовані шини; тваринне м\’ясо, кісткову муку і жир; пластмаси; просочену тирсу; деревину, папір, картон і відходи пакування; осади стічних вод і паперових волокон; сільськогосподарські та органічні відходи; нафтові сланці; вугільні шлами; залишки дистиляції; відпрацьовані мастила і шлами нафтопереробки; відпрацьовані розчинники.
Практичний аспект
А під час ІХ Львівського міжнародного економічного форуму восени 2009 року генеральний директор, голова правління ВАТ «Миколаївцемент» Гюнтер Сметана виступав із презентацією «Утилізація твердих міських відходів у технології цементного заводу» . У презентації зокрема йдеться, що на початковій стадії завод готовий використовувати 30-60 тис. тонн альтернативних палив для виробництва цементу, а далі дійти і до 150 тис. тонн, при тому, що в області продукується 300 тис. тонн твердих міських відходів на рік.
Контроль забезпечимо?
Враховуючи те, що проблема з утилізацією сміття на сьогодні є не вирішена, а його стає дедалі більше, цю пропозицію варто розглядати у практичній площині.
Зрозуміло, що для реалізації такого проекту потрібна не лише добра воля «Миколаївцементу». Для початку треба визначитися, які відходи варто віддавати на паливо, і подбати про надійну організацію відбору відходів, дозволених для спалювання. Крім того, щоб гарантувати здоров\’я людей, потрібне обладнання, що здатне фіксувати емісії шкідливих сполук.
Адвокат «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков висловив свою думку ZAXID.NET: «З використанням альтернативного палива з відходів на цементних заводах може збільшуватися викид певних речовин у повітря. Зокрема кадмію, ртуті, інших важких металів. Тому екологічні активісти у багатьох країнах протестують проти впровадження альтернативного палива на цементних заводах. Увагу привертає також бажання спалювати хлормісткі відходи, як пластмаси, відходи паперової промисловості, адже їх спалювання призводить до збільшення викидів діоксинів.
В Україні викиди важких металів, що особливо небезпечні, достатньо не контролюють. Тривають заміри викидів цих речовини, але їх не диференціюють. Тобто ми не бачимо, скільки окремо буде викидів кадмію, ртуті, миш\’яку, міді, інших важких металів.
Щодо контролю викидів діоксину, то спеціальних вимог в Україні поки що не сформовано. Та й тест на діоксин в Україні, за оцінками експертів, коштує близько 1 тис. дол. У більшості країн теж не тестують викидів діоксину щодня. Користуються розрахунковими методами. Але якщо підприємство спалює відходи, за нормами Євросоюзу, спочатку на території проводять аналіз вмісту діоксину, і кожен тестовий період проводять оцінку, чи не збільшується рівень діоксину на цій території. Фіксують відправну точку.
Проте ми не можемо оцінювати вплив «Миколаївцемент», не маючи офіційної оцінки впливу на навколишнє середовище та висновків екологічної експерти».
За словами екологів, у світовій практиці є ряд випадків, коли виробники цементу, демонструючи всю повноту відповідальності перед довкіллям та людьми, що проживають на навколишній території, самі купували й встановлювали контрольне обладнання.
Якщо ж подивитися ширше, то приклад «Миколаївцементу» – отримання теплової енергії з відходів – є цікавим для інших виробників цементу в Україні, а також може бути цікавим для сектору комунальної теплоенергетики. Тому, якщо держава пристає на ідею застосування певних видів відходів в якості альтернативного палива, сприймаючи це як вирішення економічних завдань і екологічних проблем, то це має бути зроблено у такий спосіб, щоб не наражати суспільство на інші.
Юлія ПОЛІКОВСЬКА, для ZAXID.NET, березень 2010
