Автор: Сергій Щербина “Економічна правда”, 14 травня 2012 року
Тоді, у розпал холодної війни, спортивне свято у СРСР бойкотували 29 країн.Довгоочікуване Євро-2012 має початися 8 червня. Однак футбольне свято останнім часом стає все більш схожим на московську Олімпіаду 1980 року.
Автор: Сергій Щербина “Економічна правда”, 14 травня 2012 року
Довгоочікуване Євро-2012 має початися 8 червня. Однак футбольне свято останнім часом стає все більш схожим на московську Олімпіаду 1980 року.
Тоді, у розпал холодної війни, спортивне свято у СРСР бойкотували 29 країн.
Тепер через згортання демократичних свобод в Україну відмовляються їхати найвпливовіші люди Старого світу – починаючи від англійського принца Вільяма і закінчуючи президентом Єврокомісії Баррозу.
Якщо проаналізувати всю історію підготовки до Євро-2012, це несподіваний фінал. Починаючи з дня оголошення України та Польщі країнами-господарками чемпіонату, найбільшою проблемою і страхом була майже безнадійна інфраструктура.
Саме через зволікання з будівництвом у Європі говорили про можливе перенесення чемпіонату з України у більш благополучну державу.
У “помаранчеві” часи влада, переймаючись своєю внутрішньовидовою боротьбою, відверто закинула дороги, аеропорти та стадіони.
Однак після обрання президентом Віктора Януковича і призначенням Бориса Колеснікова відповідальним за Євро-2012, футбольний чемпіонат став майже сенсом життя влади. На будівництво грошей не шкодували.
Реконструкцію НСК “Олімпійського” таки завершили, стадіон у Львові добудували, здали ще низку об’єктів по всій країні. Однак якою ціною, і чи все встигли?
“Економічна правда” вирішила з\’ясувати, скільки коштувала підготовка до Євро-2012 найбільш проблемного приймаючого міста – Львова, і хто на ній заробив найбільше.
Пожежні темпи
Відкриття львівського стадіону відбулося ще в кінці жовтня 2011 року. Тоді на “Арену “Львів” навіть привезли американську зірку Анестейшу. А після відкриття об’єкта чиновники заявляли, що львівський стадіон претендує на статусоднієї з найкомфортніших арен чемпіонату.
Щоправда, на “найкомфортнішій арені” задень до відкриття ще домонтовували сидіння, а під час урочистостей у деяких місцях був відсутній дах. Втім, дрібні негаразди не зіпсували свято.
Однак 28 березня 2012 року Кабмін ухвалив, м’яко кажучи, цікаве рішення. Через п’ять місяців після відкриття стадіону уряд скоригував вартість будівництва “Арени Львів”. Звісно, у бік збільшення.
Згідно з урядовим розпорядженням, будівництво подорожчало на 657 мільйонів гривень. А загалом стадіон обійшовся державі у 2 мільярди 944 мільйони гривень.
Пізніше з\’явилися повідомлення, що у генпідрядника будівництва – ТОВ “Альткомкиївбуд” – булизакуплені додаткові роботи вартістю 378 мільйонів гривень.
“Економічна правда” звернулася до Нацагентства з Євро-2012 з проханням пояснити, чому подорожчав вже зданий в експлуатацію стадіон.
У профільному відомстві зазначили, що подорожчання обумовлене “додатковими вимогами УЄФА щодо додаткових систем забезпечення телетрансляцій та зв’язку, системи забезпечення захисту та безпеки вболівальників, систем вентиляції та додаткової евакуації і охорони глядачів”.
Також, за інформацією Нацагентства, подорожчання пов’язане зі “змінами в завданні на проектування, об\’єднанням проектів з будівництва стадіону та 16 інфраструктурних об’єктів, необхідних для повноцінного функціонування стадіону, розробкою стадії робочої документації з деталізацією та уточненням обсягів робіт, виділенням черг будівництва та збільшенням заробітної плати”.
Термін завершення цих робіт був запланований на квітень 2012 року.
Втім, автор статті побував на “Арені “Львів” у суботу, 12 травня. Територія навколо стадіону все ще нагадує величезний будівельний майданчик. Біля арени стоять вагончики будівельників, вантажівки підвозять гравій та пісок, працює важка техніка. Чи встигнуть все це прибрати до початку чемпіонату – питання відкрите.
Територію біля стадіону досі “прикрашають” будівельні вагончики…
Однак будівництво стадіону було далеко не єдиним завданням підготовки Львова до Євро-2012.
Преса регулярно повідомляла про збільшення державного фінансування підготовки до чемпіонату. Вартість зростала майже у геометричній прогресії.
…і купи гравію
Тож “Економічна правда” поцікавилася у Нацагентстві, скільки загалом коштувала державі підготовка “західної столиці” до чемпіонату.
Цифра, яку назвали у відомстві, вражаюча. На 19 квітня 2012 року державні інвестиції у підготовку Львова становили7 мільярдів 158 мільйонів гривень.
Серед переліку всіх львівських об’єктів, наданого Нацагентством, найдорожчими виявилися стадіон –2 мільярди 944 мільйони – та аеропорт –4 мільярди 201 мільйон.
Донецькі щасливчики
Як відомо, після призначення головним відповідальним за Євро-2012 віце-прем\’єра Бориса Колеснікова до закону про держзакупівлі було внесено зміни, згідно з якими роботи та послуги в рамках підготовки до Євро-2012 закуповувалися без тендерів.
Після внесення цих змін підконтрольне Колеснікову Нацагентство з Євро-2012 почало розподіляти мільярдні замовлення без жодних конкурсів.
Саме тоді почалася “золота ера” донецької фінансово-промислової групи“Альтком”. Компанії цієї групи почали отримувати від держави підряди небаченими темпами. Серед об’єктів, які віддали “Альткому”, були й львівські стадіон та аеропорт.
“Українська правда” проводила кілька розслідувань з метою встановити власників цієї групи компаній, яка чи не найбільше заробила на підготовці до Євро-2012.
Журналістам вдалося з\’ясувати лише те, що фіктивним директором британської компанії “Євробалтлімітед”, якій належить пакет акцій “Альткому”,є кіпрська вчителька йоги.
Коріння ж мажоритарних акціонерів ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком”, яке отримувало без тендеру мільярдні замовлення,веде до офшорної країни Беліз, що донедавна називалася Британський Гондурас.
Преса також пов\’язувала “Альтком” з відомим регіоналом Володимиром Рибаком. Сам Рибак спростовував свою причетність до цих компаній, а Борис Колесніков казав, що він “без понятия”, хто є власником “Альткому”.
Однак останні результати досліджень “біографії” керівників та засновників цієї групи ставлять під сумнів такі безапеляційні заяви віце-прем\’єра. ЕП вдалося відстежити зв’язки між власниками “Альткому” та близькими партнерами Бориса Колеснікова.
Партнери
Прямі власники “Альткому” губляться у мережі офшорних фірм з різних екзотичних країн. Однак є одна публічна особа, яка має статус співзасновника та генерального директора цієї фінансово-промислової групи.
Це молодий донецький бізнесмен Олександр Тісленко, і саме ця людина має спільний бізнес з партнерами Бориса Колеснікова.
Крім “Альткому”, Тісленко також є співзасновником такого собі донецькогоТОВ “Сучасна інфраструктура”. Ця фірма займається виробництвом продуктів нафтопереробки. Разом з Тісленком нею володіють Владислав Григорович Гельзiнта В\’ячеслав Михайлович Ляшко.
Гельзін є депутатом Донецької облради від Партії регіонів, президентом благодійного фонду “Фонд розвитку футболу в Донецькій області “Олімпік” та президентом донецького ФК “Олімпік”. А от персона Ляшка веде саме до Бориса Колеснікова. Він є сином донецького бізнесмена Михайла Ляшка.
Саме В’ячеслав Ляшко разом з Колесніковим та іншими його партнерами володіє частиною товарних знаків, що використовуються головним промисловим активом віце-прем\’єра – кондитерською компанією“Конті”. Наприклад, промисловим зразком“Коробка для цукерок Еsfero Crema.
Також В’ячеслав Ляшко разом з братом Ріната Ахметова Ігорем та сім\’єю покійного віце-президента ФК “Шахтар” Жигана Такташова був співзасновником ТОВ “Укрінком”, яке має стосунок до “Фірми “Юг” Колеснікова.
Все це до болю нагадує ситуацію з генпідрядником реконструкції НСК “Олімпійський” “АК Інжинірінг”. Ця компанія також без тендеру отримала “хлібне місце” після того, як Колесніков став керувати підготовкою до Євро-2012.
Як відомо, “АК “Інжинірінг”мало партнерські зв’язки з депутатом Донецької міськради Іваном Шакуровим, який раніше працював юристом у тій же “Фірмі “Юг” Бориса Колеснікова. А пізніше навіть був гендиректором ЗАТ “УкрІнвест”, яке заснував віце-прем\’єр разом зі своєю дружиною.
Водночас тоді Шакуров заявляв, що продав свою частку у спільному з “АК “Інжиніринг” бізнесі.
Колесніков же неодноразово й категорично заперечував свої зв’язки з компаніями, які отримували підряди на Євро-2012. “Я ні прямо, ні через родичів не був і не буду засновником у компаніях, які виконують підряди на Євро-2012, навіть у тих, які возять м\’ячики на стадіоні”, – казав віце-прем\’єр.
Цього разу “Економічна правда” також звернулася до Колеснікова з проханням про коментар щодо зв’язків “Альткому” з його партнерами, однак відповіді поки не отримала.
“Відкати”
Загальну вартість підготовки Львова до Євро-2012 – понад 7 мільярдів гривень – ЕП також попросила прокоментувати депутата від БЮТ Остапа Семерака, який теж досліджував питання підготовки до чемпіонату.
Втім, його коментар породив більше питань, ніж відповідей. За словами депутата, при будівництві об’єктів у Львові так звані “відкати” становили 50%.
“Теперішній уряд перетворив підготовку до Євро-2012 на систему збагачення та розкрадання коштів державного бюджету. Тому апріорі ці цифри є завищенні, роздуті і абсолютно невиправдані”, – сказав бютівець.
“Я спілкувався з виконавцями об\’єктів Євро-2012 у Львові. Їм умови на стадіоні і в аеропорту оголошували наступні:50% “відкату”, – додав Семерак.
Модель, уточнив депутат, була така: якщо компанія хоче виконувати замовлення за субпідрядом, вона повинна удвічі завищити кошторис. Оплатити з цього кошторису реальні затрати і свою рентабельність, а іншу половину в кейсі віддати людині “Х”.
Цікаво, що існування системи “відкатів” при підготовці до Євро-2012 допускають навіть у партії влади.
“Відкатами і крадіжкою бюджетних грошей в Україні вже нікого не здивуєш. Це наша величезна біда, від якої за кілька років не позбудешся. Корупція була і залишається нормою життя українського суспільства, на всіх рівнях – від міністра до сантехніка ЖЕКу. Абсолютно очевидно, що з цим потрібно боротися”, – зазначила депутат від Партії регіонів Інна Богословська.
Відтак, якщо є інформація про конкретні випадки хабарництва, треба про це повідомляти і розслідувати, переконана вона. “Не виключаю, що вони могли бути, хоча особисто мені про це невідомо”, – додала Богословська.
У той же час, депутат переконана: якби Україна не втратила стільки часу у 2007-2009 роках, і підготовка до Євро-2012 йшла в плановому режимі, процедуру закупівлі в одного учасника можна було б не застосовувати.
“Більше того, Україна змогла б залучити більше міжнародних партнерів для будівництва об\’єктів. А так як до останнього моменту було незрозуміло, відбудеться Євро в Україні чи ні. Багато хто просто не ризикнув інвестувати”, – сказала Богословська.
Заяви опозиції ЕП просила прокоментувати і Бориса Колеснікова. Однак на це питання головний ідеолог Євро-2012 та Партії регіонів теж наразі не відповів.
Автор: Сергій Щербина “Економічна правда“, 14 травня 2012 року
