Автор: Тетяна Метик, “Інформатор”, 23 — 29 жовтня 2009 р.
Як стягнути з «Львівводоканалу» кошти за водопостачання та водовідведення, переплачені внаслідок встановлення незаконних тарифів
Гроші на воду!
Автор: Тетяна Метик, “Інформатор”, 23 — 29 жовтня 2009 р.
Як стягнути з «Львівводоканалу» кошти за водопостачання та водовідведення, переплачені внаслідок встановлення незаконних тарифів
Громадськості таки вдалося змусити владу повернути львів’янам переплачені ними кошти за водопостачання та водовідведення. А це 38,5 млн грн, які незаконно стягнули з мешканців міста протягом 2004-2005-го! І хоча аж через чотири роки виконкомом міськради таки прийняв відповідне рішення №549 від 31.07.2009 р., цей документ не пояснює, як саме можна скористатися своїм правом. Зате відповідь ви знайдете у матеріалі «Інформатора».
Як мерія місто обдурила
Кілька років тому члени Громадського форуму Львова (ГФЛ) відстояли законні права мешканців міста у судових інстанціях. Спочатку Господарський суд області визнав незаконним рішення виконкому №288 від 19.03.2004 р. «Про тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення», яким було встановлено тариф у розмірі 1,57 грн за кубометр води. Згодом і Верховний суд України (рішенням від 09.06.2005 р.) підтвердив законність цього рішення. Відповідно, з 01.03.2004 р. по 07.11.2005 р. діяло попереднє рішення виконкому №604 від 27.12.2002 р., яким було встановлено тариф 1,15 грн. Відтак упродовж цього періоду мешканці переплачували ЛМКП «Львівводоканал» за спожиті послуги.
Як відомо, ухвала Верховного суду України остаточна й оскарженню не підлягає. Однак міськрада спеціально затягувала виконання судового рішення. «Аж до цього часу не відбувалося жодних дій із боку мерії, – каже співзасновник ГФЛ Олег Мацех. – Ще тоді ми розіслали містом у поштові скриньки 250 тис. листівок із бланками заяв на ім’я керівництва “Львівводоканалу” – для проведення відповідного перерахунку. Кожен із мешканців мав самостійно підрахувати кошти, котрі йому мусять повернути, та рекомендованим листом надіслати відповідну заяву».
До слова, тоді понад 10 тисяч споживачів таки звернулися по перерахунок. «У відповідь “Львівводоканал” шантажував цих львів’ян і погрожував відключити їм воду. Факт шантажу доведено», – каже депутат міськради Теодор Дяків. Понад те, керівник водоканалу М. Заплатинський скерував у прокуратуру та міліцію листи з вимогою притягнути співзасновників ГФЛ О. Мацеха та Т. Дяківа до відповідальності за масові заворушення та завдання бюджету міста збитків у великих розмірах. «Натомість ми вимагали порушити кримінальну справу за невиконання рішення Верховного суду України, – каже Олег Мацех. – Ми також звернулися до виконкому, щоби він визнав: його рішення, котрі скасували суди, незаконні, тож необхідно зробити перерахунок. Влада це проігнорувала».
Коли цим питанням зайнялося управління СБУ у Львівській області, заступник міського голови з питань містобудування та інфраструктури В. Шевчук нарешті визнав: перерахунок вартості спожитих послуг із водопостачання та водовідведення за період із 19.03.2004 р. по 05.10.2005 р. треба було б провести. Інша річ, що виконком, за його словами, отримав роз’яснення з Мінфіну України – «механізм перерахунку законодавством не визначений…»
Таємне рішення
«Рішення виконкому №539 “Про врегулювання окремих питань, пов’язаних із визнанням недійсним рішення виконавчого комітету №288 від 19.03.2004 №288”, яке було прийнято виконкомом напівтаємно, тепер дає мешканцями можливість звертатися за поверненням своїх коштів», – каже Олег Мацех.
За словами Теодора Дяківа, про прийняття такого рішення стало відомо зовсім випадково, що, безперечно, насторожує. «Цей документ тишком-нишком з’явився на сайті міськради. Навіть пресу не поінформували, – наголошує він. – Тепер “Львівводоканал” мав би самостійно провести перерахунок мешканцям, адже у них є вся нормативна база про своїх абонентів. Виконком мав би дати водоканалу сім днів на проведення перерахунку за цією базою, однак цього не робитимуть».
Чому? Бо це неабияк налякало мера Андрія Садового, який одразу заявив, що повертати переплачені кошти людям будуть, але… «Якщо всі ринуться по свої гроші, це може загрожувати банкрутством “Львівводоканалу”», – заявив міський голова. Чому ж керманич міста не подумав про це заздалегідь – коли громада виграла всі рішення судів щодо тарифів на воду?
Натомість мер подбав про інше: у рішенні немає найголовнішого – механізму, за яким львів’яни можуть повернути переплачені ними кошти за воду. «До цього рішення виконкому як додаток має бути заява і процедура повернення коштів із конкретною вказівкою, котра структура повинна це робити та у які терміни, – наголошує О. Мацех. – Ситуація не врегульована. Нині мешканці сплачують за водопостачання та водовідведення ЛКП (ЖЕКам), а не водоканалу напряму. Насправді ж це “Львівводоканал” заборгував кошти мешканцям, а ЖЕКи ніби тут ні при чім. Однак рішення приймав виконком міськради».
Усі – у «Львівводоканал»!
Олег Мацех наголосив, що «Львівводоканал» тепер не має жодних підстав не проводити перерахунку. А якщо він цього уникатиме, то може «нарватися» й на кримінальну відповідальність. Далі вся справа – за мешканцями, які повинні самостійно звертатися по проведення перерахунку. А завдання виконкому – знайти кошти на відшкодування. ГФЛ передбачає, що процедура перерахунку має виглядати наступним чином – спочатку мешканець пише заяву у «Львівводоканал», який робить перерахунок і передає дані у ЛКП (ЖЕК). ЖЕК враховує їх, тож у наступній квитанції, що надходить мешканцеві, фігурує окремою стрічкою – «у вас переплата за воду». А от виконком міськради має ці кошти повернути «Львівводоканалу», щоби комунальне підприємство не зазнавало додаткових навантажень (це треба передбачати у бюджеті). Для тих людей, які мають борг за воду, різниця у тарифах повинна піти на перекриття заборгованостей.
«Влада повинна скликати робочу групу, яка якнайшвидше розробила б механізми врегулювання цієї ситуації, – вважає пан Мацех. – Адже якщо тепер мешканці почнуть масово звертатися, а цього не буде зроблено, виникне загроза великих проблем для “Львівводоканалу”: коли мешканці перестануть платити за воду, натомість підприємству коштів ніхто не поверне».
У ГФЛ впевнені, що рішення виконкому №539 є унікальним. «Вперше визнано неправомірність формування власних тарифів! Тепер громада Львова може оскаржити будь-яке неправомірне рішення щодо вартості комунальних послуг. А це десятки мільйонів гривень!» – каже Олег Мацех.
Що потрібно зробити для проведення перерахунку (дати на плашці – біля документа!!!)
1. Визначити суму коштів, які ви сплатили з 1 березня 2004 року по 31 жовтня 2005 р. за незаконним тарифом 1,57 грн за 1 м куб. води: необхідно підсумувати всі платежі, здійснені в період із 01.03.2004 р. по 31.10.2005 р. за послуги з водопостачання та водовідведення.
(Наприклад, сума становитиме 700 грн)
2. Визначити суму коштів, яку ви мали сплатити згідно з законним тарифом 1,15 грн за 1 м куб. води: необхідно суму коштів (п. 1), сплачену в період із 01.03.2004 р. по 31.10.2005 р., поділити на тариф 1,57 та помножити на тариф 1,15. (Наприклад, 700 грн / 1,57 х 1,15 = 512,74 грн)
3. Визначити суму, яку ви переплатили в період із 01.03.2004 р. по 31.10.2005 р.: від суми, визначеної в пункті 1, відняти суму, визначену в п. 2. (700 – 512,74 = 187,26 грн)
4. Заповнити заяву (текст додано) та надіслати її в ЛМКП «Львівводоканал» (рекомендованим листом!) за адресою: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64.
Квитанцію про скерування рекомендованого листа прикріпити до копії заяви про перерахунок і зберігати у себе!
5. До моменту погашення переплачених вами коштів сумою виставлених поточних рахунків «Водоканалу» можете не оплачувати за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення!
Радимо вирішувати це питання лише шляхом офіційного листування (рекомендований лист!). Ваші безпосередні звернення у водоканал чи усні домовленості з його представниками, здебільшого, безрезультатні.
Зразок заяви, котру слід надіслати у «Львівводоканал»рекомендованим листом
Стаття 56 Конституції України: «Кожен має право на відшкодування за рахунок… органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями… органів місцевого самоврядування».
Згідно зі ст. 56 Конституції України та ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», ви маєте право звернутися до «Львівводоканалу» з вимогою провести відповідні перерахунки, зарахувати переплачені вами кошти в рахунок наступних платежів та таким чином змусити владу повернути вам борги, нараховані за незаконним тарифом.
Олег Мацех: «Тепер громада Львова може оскаржити будь-яке неправомірне рішення про тарифи»
P.S. Уся правда про специфіку водопостачання у місті, дивні методи формування тарифів та тих, кому вигідна така ситуація, – у нашому розслідуванні на стор. 10-11.
Уся правда про воду
Автор: Тарас Зозулінський
Ситуація з переплаченими львів’янами коштами за воду (з чим місто нарешті погодилося аж через чотири роки – та й то під тиском громадськості та рішень суду) змусили нас провести ретельне розслідування щодо специфіки водопостачання у місті та дивних методів формування тарифів і з’ясувати, кому вигідна така ситуація.
Історія централізованого водопостачання у Львові бере свій початок ще з 1404 року. Однак нинішній стан водної господарки у місті можемо вважати найгіршим. Проблем – більш ніж треба. І вони, замість конкретних вирішень, щороку накопичуються. Виконують якісь плани, програми (чого варта остання – Світового банку), а результат далеко не найкращий. І чомусь дуже мало уваги звертають на причини.
Зробили, зарили, «відмили» гроші…
Як зазначає голова Асоціації платників податків депутат міськради Теодор Дяків, у питаннях води заторкнуто насамперед конфлікт інтересів. «Є групи людей, які зацікавлені, щоби води витікало якомога більше, а тарифи були високі, бо вони на тому мають свій особистий фінансовий інтерес, – каже депутат. – Є групи людей, які зацікавлені, щоби програми на кшталт Світового банку існували завжди, оскільки будь-яке будівництво (особливо, коли йдеться про заміну мереж) – це все дуже вигідні роботи. Зробили, зарили, написали відповідні кошториси – і “відмили” гроші».
Кілька років тому львів’яни полегшено зітхнули – Світовий банк надав позику на проект «Водопостачання та каналізація міста Львова» у розмірі 24,25 млн доларів під 1,27% річних – на п’ять років, а повернення тіла кредиту розбили на наступних 15 років. У рамках проекту уряд Швеції виділив грант – на 6 млн доларів закупили обладнання для реконструкції очисних споруд, яке встановили коштом місцевого бюджету.
Усе б добре, якби не факти. До прикладу, фахівці Рахункової палати стверджують, що загальних цілей (реконструкція насосних станцій, заміна водопроводів та поліпшення стану розрахунків за надані послуги) у повному обсязі не досягнуто, а фінансовий стан підприємства протягом останніх років навіть погіршився.
Директор «Львівводоканалу» Мирослав Заплатинський погоджується, що ні позика, ні діяльність комунального підприємства не зняли всіх проблем. «У рамках проекту вибрано пріоритетні напрямки: проведено заміну обладнання дев’яти насосних станцій, що дало змогу суттєво зменшити енергоємність підприємства («Львівводоканал» споживає щомісяця приблизно 10 млн кВт-год), – каже він. – Створено зони тиску, що дуже важливо для міста з пересіченою місцевістю – у межах Львова різниця відміток об’єктів між найвищою і найнижчою точками сягає 120 метрів. Замінено найбільш гострі аварійні ділянки («аж» 24 км мереж із запланованих тисячі. – Авт). Однак собівартість води зменшити не вдалося…»
І далі втрачаємо!
Щоби зрозуміти труднощі водної господарки Львова, треба охарактеризувати систему в цілому. Є декілька аспектів, із якими пов’язана специфіка водопостачання. Місто розташоване на великому європейському вододілі, тож тут усі річки тільки розпочинаються. Тому поверхневого джерела водопостачання немає – місто повністю забезпечується з підземних джерел. У цьому теж є позитив – вся вода артезіанська, тому додаткової очистки для споживачів не проводять (за винятком тільки одного водозабору, де підвищений вміст заліза, тож там збудована станція знезалізнення). Мінус – немає концентрованого забору в одному місці, а підземні свердловини розташовані на території всієї області – на відстані 20-100 км від міста. Це значно ускладнює їх експлуатацію, оскільки розпорошено систему водопроводів (завдовжки понад 1600 км). Із них 600 км – це магістральні водогони (від водозабору до межі міста) і 1000 км – водопровідні мережі на території Львова. У цьому і закладена головна проблема – що більша довжина мереж, то вищий ризик аварійності. Не дивно, що 60% мереж перебувають нині в незадовільному стані, перманентно протікають (за офіційними даними, «Львівводоканал» ліквідовує близько 5 тис. аварій щороку).
Наскільки ж раціонально використані кошти Світового Банку? За оцінкою Рахункової палати, організаційні та фінансові прорахунки допустили всі учасники реалізації проекту, що призвело до додаткових фінансових втрат через сплату комісійних (майже 1 млн грн) і збитків підприємства на 1,6 млн грн.
Мирослав Заплатинський стверджує, що все сталося не з вини водоканалу. Мовляв, часового графіку освоєння позики не витримували. «Ратифікацію позики парламентом було затягнено майже на рік – відповідно, зменшився час для реалізації робіт, – каже він. – Ми вимушені були брати дозвіл Світового банку продовжити виконання робіт ще на рік. Окрім того, алгоритм фінансування доволі складний – 20% за рахунок місцевих коштів. А через зміни міністрів фінансів, невчасне фінансування з бюджету міста, процедурні питання (не прийняли ухвали, не потрапило питання на сесію, не було в бюджеті коштів) затягувалися терміни проплат. За них, відповідно, нараховували пеню, яку ми гасили зі своєї основної діяльності».
Чужі заслуги – у свій актив
Міська влада до свого активу зараховує розширення графіку подачі води. І справді – нині 89% львів’ян отримують воду цілодобово або упродовж 18 годин. 11% – протягом 10-12 годин на добу. Вже ніде немає «ганебного» 6-годинного графіку. Згадаймо, що екс-мер Львова Любомир Буняк (до речі, поновлений на посаді мера рішенням Апеляційного адмінсуду м. Києва від 30.04.2009 р.) здобув посаду завдяки обіцяні подавати воду мешканцям міста цілодобово. На момент його відставки програму «Вода» було реалізовано на 80%. То чи можуть теперішні міські господарники вихвалятися здобутками у сфері водопостачання? Адже вони скористалися плодами праці попереднього голови та його команди! Тож чим же тоді пишається команда Садового?
Рахункова палата ставить під сумнів й ефективність роботи «Львівводоканалу» у ході реалізації проекту Світового банку, зазначаючи, що фінансово-господарська діяльність не лише не покращилася, а й протягом 2002-2006 років була збиткова, «при цьому сума збитків 2006-го перевищила збитки підприємства за чотири попередні роки разом узяті в 1,5 раза і становила майже 30 млн грн».
У передвиборній програмі Андрія Садового було написано: «Поліпшити водопостачання шляхом ефективного управління та зменшення втрат води». Останнє, власне, стало основним каменем спотикання та головним аргументом опонентів нинішнього міського керівництва.
«Річ у тім, що позика Світового банку на вирішення проблем водопостачання передбачала, що втрати води повинні бути знижені з 36% до не більш як 20%, – пояснює пан Дяків. – А в результаті вийшло 37,4%. Кошти вклали в потужності подачі води, а на латання дір у трубах, на заміну комунікацій – майже нічого! Дірки як були, так і залишилися, ще й стали більші. Зважте: більша подача води – сильніші витоки. Такий підхід абсолютно незрозумілий».
На переконання депутата, львів’яни не повинні платити за втрати води, зумовлені безгосподарністю «Львівводоканалу», дирекція якого закликає городян правильно розуміти поняття втрати: це різниця між тією водою, яку підняли, і тією, котру продали мешканцям. Сюди входить і фізично вода, яка витікає на витоках, і та, що необхідна підприємству для експлуатації (промивання мереж, резервуарів тощо). М. Заплатинський також скаржиться на крадіжки води та недостатній облік (неточність приладів). Але погоджується – «втрати справді збільшуються і включені в тариф, оскільки є частиною технологічного процесу».
Не менш важливим чинником у питанні втрат «Львівводоканал» вважає перехід на систему оплати «виробник – надавач послуг». Нагадаємо, що сьогодні воду транспортує «Львівводоканал», а продають її населенню ЖЕКи.
М. Заплатинський бідкається, що ЖЕКи «не зовсім готові вирішувати проблематику, оскільки бракує розуміння тієї ситуації, що роблять. Вони виставляють меншу кількість води до продажу, ніж люди її насправді отримують. Ми розуміли, що процес переходу неминуче призведе до збільшення втрат – на місяць-два. Але вже минув рік!»
За три роки – втричі!
Конфлікти з «господарниками води» у громадськості Львова виникають не вперше. Чекає свого продовження судова епопея щодо незаконності підвищення тарифів на воду, яку компанія «Формула» розпочала ще 25 жовтня 2006 року. Верховний суд України підтвердив: рішення прийнято незаконно, тарифи завищено, відповідно, різниця між 1,57 і 1,15 грн необхідно відшкодовувати.
«Такі речі, до яких вдавалася “Формула”, – наголошує М. Заплатинський, – це саботаж діяльності підприємства. Суд визнав рішення незаконним тільки на підставі процедурного аспекту – процедура прийняття тарифу була порушена. До економічних розрахунків жодних заперечень немає. Понад те, тарифи встановлює не “Львівводоканал”, а виконком міськради. Фактично відповідачем було не наше підприємство – нас навіть не запросили як третю сторону. Виконком прийняв неправильно рішення щодо процедури. Відмінили рішення, а постраждало підприємство».
Однак громада міста Львова на досягнутому не зупиняється. Група депутатів подала позовну заяву на рішення від листопада 2007 року про підняття тарифів із 1,84 до 2,59 грн. Триває процес у Галицькому суді. Зважаючи на нинішній тариф (4,16 грн за кубічний метр), можемо прослідкувати, що міська влада до волань львів’ян не прислухається. Адже за три роки тариф на воду зріс більш ніж утричі!
Сума збитків 2006-го перевищила збитки підприємства за чотири попередні роки разом узяті в 1,5 раза!
А як із якістю?
Теодор Дяків, розглядаючи тарифну політику, стверджує: «Питання можна ставити і про якість води – чи можна її вживати як питну, і в економічному плані – вона повинна коштувати, скажімо, половину суми, адже другу половину розтрачують, розкрадають, розтранжирюють. Коли я кажу про завищені тарифи, то маю на увазі не завищену вартість води. Я наголошую, що на цьому нагрівають руки. У тарифній темі це головне: є групи людей, які шляхом завищення тарифів збирають гроші й роблять собі на тому бізнес».
Та повернімося до графіку подачі води. Він розширився. Та не для всіх… Найменше забезпечений водою Личаківський район – у надзвичайно поганому стані дев’ятикілометрова ділянка магістрального водогону від Золочева до Львова (Плугів), яку необхідно міняти. Ця проблема не нова, виникла вона ще у 1980-их, її вирішенням займаються провідні фахівці. А ще потрібно серйозно модернізувати Плугівський водозабір. За оцінками експертів, це коштуватиме близько 70 млн грн.
Віктор Яворський, професор, завідувач кафедри хімії та технології неорганічних сполук НУ «Львівська політехніка», стверджує: водогін «Плугова» вкривається сірководнем. А у «Львівводоканалі» ще жодного разу не відгукнулися на численні пропозиції науковців щодо вирішення проблем водопостачання міста.
«Ми неодноразово просили допомоги у всіх наукових інституцій, але, на жаль, жодна з них не видала кінцевого результату, – ось пряма мова керманича “Львівводоканалу” М. Заплатинського. – Ми – практики, і нас не влаштовує заплатити великі гроші за наукові дослідження, а отримати таку словесну еквілібристику». Як-то кажуть, без коментарів…
Попри ставлення влади і «Львівводоканалу» до досліджень «Львівської політехніки», науковці продовжують бити на сполох – хлорування вбиває патогенні організми. «Якщо у воді є органічні сполуки, вони окислюються хлором, – каже Віктор Яворський. – При цьому утворюються токсичні похідні органічних речовин. Процес хлорування можна замінити озонуванням або знезараженням води гіпохлоридом натрію». Та у міськраді стверджують, що коштів на це немає ні у «Львівводоканалі», ні у бюджеті міста.
Що не зробить Садовий, зробить сам львів’янин?
Народний депутат допоможе мешканцям міста відшкодувати гроші
Довгоочікуване рішення виконкому Львівської міської ради, яке зобов’язує «Львівводоканал» провести перерахунок оплати за послуги з водопостачання для всіх категорій споживачів, котрі в період із березня 2004-го по грудень 2005 року сплачували за 1 куб води 1,57 гривні замість 1,15 грн, може так і залишитись нереалізованим, вважає народний депутат Володимир Пилипенко.
«Зобов’язати громадян самостійно проводити перерахунок, – вважає нардеп, – всього лиш популістське рішення, спрямоване на те, аби 40 мільйонів гривень, які заборгували львів’янам, так і залишились невідшкодованими. Як ми собі уявляємо, що 250 тисяч заяв від мешканців міста будуть належно розглянуті працівниками підприємства, котре ризикує збанкрутувати внаслідок відшкодування щодо кожної з тих заяв? Зрозуміло, що вони застрягнуть у бюрократичних коридорах, безкінечних чергах… Нарешті, чому львів’яни мають займатися справами, котрі повинна виконувати міська влада? Садовий знову перекидає все на плечі людей, мовляв, ідіть і самі повертайте собі вкрадені кошти. Де був мер, який сьогодні переймається долею “Львівводоканалу”, коли встановлювали неправомірні тарифи, обкрадаючи громадян?»
Відтак, аби допомогти реалізувати права львів’ян, Володимир Пилипенко пропонує мешканцям міста альтернативний варіант вирішення цієї проблеми. У приймальні нардепа, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 4, з вівторка по п’ятницю з 11:00 по 17:00 чергуватимуть кваліфіковані юристи, які допоможуть кожному мешканцеві безплатно та з дотриманням всіх необхідних норм заповнити відповідну заяву на відшкодування заборгованих «Львівводоканалом» коштів. Там же надаватимуть бланки заяв і допомагатимуть провести перерахунок. Виконання «Львівводоканалом» та Львівською міською радою всіх зобов’язань із реалізації відповідного рішення виконкому народний депутат також контролюватиме.
Нагадаємо, 13 жовтня на брифінгу міський голова Львова заявив, що виконком ЛМР прийняв рішення, яке зобов’язує «Львівводоканал» провести перерахунок за послуги з водопостачання та водовідведення для всіх категорій споживачів, котрі в період із березня 2004 року по грудень 2005-го сплачували за 1 куб води 1,57 гривні замість 1,15 грн.
P. S. «Інформатор» вирішив перевірити якість питної води у місті. Ми надали зразки води, узятих із різних районів Львова, незалежним експертам у Києві. Результати лабораторних досліджень – у наступному номері газети від 30 листопада.
