2010 року тоді ще новообраний президент Віктор Янукович затіяв грандіозний ремонт. Під смаки людини, яка вже має персональний рай у вигляді “Межигір’я” на березі Київського моря, почали переробляти державну резиденцію у Карпатах.
Мова йде про президентську дачу “Синьогора”, що знаходиться у селі Гута Івано-Франківської області.
Ще десять років тому ця резиденція числилася за ВАТ “Івано-Франківськгаз”, поки не впала в око екс-президенту Леоніду Кучмі. У кінці 2002 року її безоплатно передали у державну власність і в управління Державного управління справами. Цікаво, що відповідну урядову постанову підписував Віктор Янукович – тодішній прем’єр-міністр.
Тоді ж за “Синьогорою” закріпили більше 10 тисяч гектарів карпатського лісу. ЗМІ писали, що шикарний ремонт у резиденції для Кучми робив покійний Георгій Кирпа.
Пізніше карпатська дача стала улюбленим місцем відпочинку для Віктора Ющенка. Він там ще раз зробив ремонт і приймав президента Грузії Михайла Саакашвілі та актора Жерара Депардьє. При схильному до показової демократичності Ющенку у колись втаємничену резиденцію стали водити екскурсії за 50 грн з людини.
Але два роки тому екскурсії закінчилися. Хазяїном “Синьогори” стала людина, яка приписала резиденцію ДУС, – Віктор Янукович. І дачу почали переробляти під його оригінальні смаки.
Ще 2011 року “Українська правда” не раз писала про шалено дорогий ремонт у “Синьогорі”, в рамках якого підприємство “Гарант” Львівського товариства глухих отримувало десятки мільйонів за неконкурентною процедурою тендеру з одним учасником.
У самому ДУС необхідність ремонту тоді обґрунтовували тим, що резиденція нібито постраждала від надзвичайних ситуацій у 2008-2010 роках. Редакція так і не змогла згадати халепу, яка б так масштабно попсувала державну дачу, якщо не вважати за таку відпустки Ющенка. У свою чергу ДУС не зміг надати документи, які б підтверджували руйнування у “Синьогорі”.
А між тим будівництво триває й донині. У рамках ремонту, крім підприємства товариства глухих, мільйони державних грошей також дісталися генпідряднику робіт – ТОВ “УНР ПІБ”.
За підрахунками видання “Наші гроші”, ця фірма за останній рік отримала підряди на реконструкцію низки об’єктів резиденції на суму більше 157 млн грн. Вже згадане підприємство “Гарант” отримало ще 54 млн. А отже, за рік на ремонт “Синьогори” держава викинула майже чверть мільярда – 235 млн грн.
Уявлення про масштаби реконструкції дозволила скласти новина про ремонт альтанки на карпатській дачі. Це замовлення коштувало державі 24 млн грн. Тобто ремонт однієї альтанки у “Синьогорі” коштує як три пентхауси у центрі Києва.
 |
| 2009 рік. Фото УП |
Як і інші, тендер на ремонт альтанки мав лише одного учасника – “УНР ПІБ”. В обґрунтуванні застосування неконкурентної процедури міститься посилання на норму закону про держзакупівлі.
“Нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам”.
Так і залишилося питанням, чи розцінювати ремонт альтанки як ліквідацію наслідків стихійного лиха або як гуманітарну допомогу. Але “Українська правда” спробувала з’ясувати, хто стоїть за фірмою “УНР ПІБ”, якій дісталися десятки мільйонів за ремонт резиденції Януковича.
Донецький слід
У цієї загадкової компанії навіть нема сайту. За даними Державного реєстру юридичних осіб, статутний капітал “УНР ПІБ” становив лише 34 тис грн. Фірма була зареєстрована у кінці 2005 року на вулиці Бориспільській у Києві – на околиці столиці.
Засновниками цього ТОВ є дві людини з рівними частками у статутному фонді – Володимир Володимирович Простітов та Андрій Володимирович Бондарець.
 |
Про цих людей мало згадок у відкритих джерелах. В інтернеті можна знайти інформацію, що Простінов був включений до реєстру інженерів технічного нагляду, які пройшли атестацію з присвоєнням другої категорії. Власне, це й все. Згадок про Бондарця, крім новин про ремонт “Синьогори”, нема взагалі.
Однак важко повірити в те, що ремонт резиденції для Самого замовили скромній фірмі невідомих будівельників. Як з’ясувала “Українська правда”, принаймні один із засновників щасливої компанії має високі зв’язки.
Мова йде про Андрія Бондарця. Крім “УНР ПІБ”, він був засновником низки інших компаній, зокрема, зареєстрованих у Севастополі. Серед партнерів Бондарця був якийсь Олександр Борисович Матвєєв. Людина з таким самим ім’ям є депутатом Севастопольської міськради від Партії регіонів.
Однак найцікавіше, що Бондарець разом з Матвєєвим, принаймні до 2009 року, були засновниками київської будівельної фірми “Білдинг Плюс”. Їхнім третім партнером у цій компанії виступав В’ячеслав Анатолійович Кредісов. Щоправда, наразі Матвєєв і Бондарєв вийшли з цієї компанії.
Колись Кредісов встиг побувати заступником міністра оборони Анатолія Гриценка. Екс-міністр в інтерв’ю “Українській правді” розповідав, що брав Кредісова на роботу, щоб останній “по-новому подивився на економіку Міноборони”.
“З Кредісовим ми були знайомі за круглими столами Центру Разумкова, він представляв асоціацію малого і середнього бізнесу. За моїм поданням, Кредісова призначили на посаду заступника міністра, я дав йому шанс проявити себе на відповідальній посаді. Як виявилося, помилився”, – розповідав Гриценко.
 |
“Коли пересвідчився, що Кредісов приймає рішення поза моєю спиною, виходячи за межі повноважень, о 8.30 запросив його в кабінет, і він тут же написав заяву про звільнення. А вже об 11 годині був звільнений рішенням Кабміну”, – наголошував екс-міністр.
Розповідали, що екс-заступник Гриценка нібито мав стосунок до якихось темних історій із землями Міноборони. Щоправда, ця інформація так і не вилилася у конкретні справи.
Однак, крім чуток, є й цілком конкретні речі. Кредісов є одним із співвласників такої собі донецької телерадіокомпанії “Надежда”.
Разом з ним цією компанією, зокрема, володіють… екс-глава Донецької та Сумської обласних адміністрацій Володимир Щербань та його син Артем, депутат від Партії регіонів.
Володимир Щербань – персона досить відома. Людину, яку називали одним з найяскравіших представників стану кучмівських чиновників, після помаранчевої революції навіть розшукував Інтерпол. Однак зараз у нього все добре.
А його син Артем Щербань 2011 року був призначений фінансовим директором компанії “Укрнафта”. Цим вітчизняним гігантом нафтогазової галузі володіють державний “Нафтогаз” і група “Приват” Ігоря Коломойського.
Однак, за розповідями інформованих джерел, Артем Щербань представляє не номінальних акціонерів компанії, а “сім’ю”. Нібито його присутність в “Укрнафті” є одним з елементів грандіозної кампанії з “віджиму” Коломойського.
Можна припустити, що описані вище зв’язки і є ланцюжком, який міцно пов’язав невідому фірму “УНР ПІБ” з ремонтом резиденції “Синьогора”. З ремонтом, який вже обійшовся держбюджету майже у чверть мільярда гривень.
Є ще один цікавий факт, який не можна обійти увагою. Іншим учасником ТРК “Надежда”, разом з Щербанями та Кредісовим, є ТОВ “Ромсат інтегрейтед” з умовної групи телекомунікаційних компаній “Ромсат”.
Фірми з цієї групи вигравали мільйонні тендери на поставку тюнерів для малозабезпечених громадян у рамках переходу України на цифрове телебачення.
“Українська правда” вже писала про фактичну монополію компанії “Зеонбуд” у сфері цифрового телебачення. Її, до речі, учасники ринку називають фірмою “на трьох” – Ріната Ахметова, Валерія Хорошковського та “сім’ї”.
“До побачення!”
УП зв’язалася з керівником компанії “УНР ПІБ” Володимиром Простітовим з проханням прокоментувати реконструкцію “Синьогори”. Однак він навідріз відмовився спілкуватися. “Я жодних інтерв’ю давати не буду. До побачення!” – гнівно відповів він.
Офіційний телефон фірми, зазначений у держреєстрі, на жаль, не відповідає.
Також УП зв’язалася з екс-заступником міністра оборони В’ячеславом Кредісовим. Він розповів, що Андрія Бондарця знає, але їх спільна фірма була “нульовкою”, що має лише ліцензію на будівництво.
Кредісов також категорично заперечив свою причетність до реконструкції “Синьогори”. “Мене там нема. Якби був, ви б вже давно розкопали”, – сказав екс-чиновник.
Зв’язатися з самим Бондарцем, на жаль, поки не вийшло. Втім, редакція готова поспілкуватися з представниками “УНР ПІБ” та опублікувати їх позицію.
Описана вище схема виглядає наступним чином.
 |
Звісно, це лише припущення, але іншого пояснення шаленого успіху фірми “УНР ПІБ” на ниві реконструкції дачі Януковича знайти не вдалося.
Додатковим аргументом є схильність “государя” використовувати “сімейні” фірми при розбудові “Межигір’я”.
ДУС, як було, так і залишається “чорною дірою”.
Туди течуть повноводні ріки державних грошей, які або безслідно зникають, або конвертуються у шикарні будинки для державної “еліти”.
Сам факт третьої за останні десять років реконструкції державної резиденції за сотні мільйонів бюджетних коштів у злиденній країні є вражаючим. Втім, на жаль, не сенсаційним для України.
Вражає жадібність. “Сім’я”, маючи “Межигір’я” разом із “Сухолуччям”, угіддя у Донецькій області, Балаклавську набережну та багато іншого, “виймає” 235 млн бюджетних гривень на ремонт “карпатського будиночка”, який постраждав від невідомої науці стихії.
Також залишається питання, скільки реально коштує ремонт резиденції. Альтанку за 3 млн дол уявити непросто. А відтак, чи не течуть державні гроші за популярними “кешевими” схемами через потрібні фірми у кишені поважних людей?
Відповідей на ці питання нема, і навряд чи ми колись їх почуємо.
Сергій Щербина
Джерело: Економічна правда
