Автор: Лариса Артеменко “”Кременчуцький ТелеграфЪ”, 20 червня 2011 року
Батьки кременчуцьких учнів скаржаться на грошові побори в школах, начальник управління освіти пояснює свою позицію з цього приводу.
У попередньому номері «ТелеграфЪ» надрукував матеріал «Не хочу, щоб помстилися дитині – тому і сплачую гроші…» Публікація стосувалася безкінечних грошових поборів у кременчуцьких школах – у даному випадку мова йшла про школи № 5 та №30. Ми навели скарги батьків та коментарі директорів шкіл з цього приводу. Батьки скаржились на те, що весь час за щось платять, що суму виплат їм встановлюють – тобто про добровільність так званого благодійного внеску мова не йде.
Автор: Лариса Артеменко ““Кременчуцький ТелеграфЪ”, 20 червня 2011 року
Батьки кременчуцьких учнів скаржаться на грошові побори в школах, начальник управління освіти пояснює свою позицію з цього приводу.
У попередньому номері «ТелеграфЪ» надрукував матеріал «Не хочу, щоб помстилися дитині – тому і сплачую гроші…» Публікація стосувалася безкінечних грошових поборів у кременчуцьких школах – у даному випадку мова йшла про школи № 5 та №30. Ми навели скарги батьків та коментарі директорів шкіл з цього приводу. Батьки скаржились на те, що весь час за щось платять, що суму виплат їм встановлюють – тобто про добровільність так званого благодійного внеску мова не йде. Також батьків обурювало, що вони не можуть дізнатися, на що достеменно витрачені отримані від них кошти. Директори шкіл, зі свого боку, стверджували, що збирання коштів у їхніх навчальних закладах ведеться абсолютно добровільно, і вони – як директори – не мають до процедури жодного відношення, бо збиранням коштів займаються батьківські комітети та шкільний благодійний фонд.
Після виходу публікації до редакції прибула делегація батьківського комітету школи № 30. Члени батьківського комітету зробили відповідну заяву:
«Ми вкрай обурені опублікованою інформацією!»
Члени батьківського комітету школи № 30 (зліва направо): Марина Корнієнко, Ірина Каплун, Олена Владімірова
– Ми, батьківський комітет ліцею № 30, вкрай обурені опублікованою інформацією. Ми працюємо для школи безкоштовно, все, що ми робимо – робимо заради наших дітей. Гроші, про які ви пишете, збираються, щоб поліпшити життя наших дітей. Тоді вже звинувачувати треба не нас, а країну, де школи у такому стані! Ми просто намагаємось зробити нашу школу гідною! Батьки учнів здають гроші абсолютно добровільно. Рішення про те, скільки здавати, приймається на загальних батьківських зборах. Батьки, які не хочуть, не платять. Чому ті, хто прийшов скаржитись в газету, не прийшли до батьківського комітету, щоб сказати, що вони відмовляються здавати кошти? У нас є категорії, які звільнені від плати – 20-30% батьків не платять гроші. Це, у першу чергу, багатодітні сім’ї та малозабезпечені громадяни. Крім того, батьки, у яких двоє дітей, платять лише 35 гривень замість 40. Батьківський комітет школи не збирає кошти на подарунки вчителям або зошити чи вікна та підвісну стелю. В кожному класі є свій класний батьківський комітет, який не звітує перед шкільним комітетом. Шкільний батьківський комітет витрачає кошти виключно на поліпшення умов, в яких вчаться наші діти. Цього року кошти були витрачені на ремонт каналізації, ремонт оргтехніки, закупівлю будівельних матеріалів, посуд для їдальні, миючі засоби, заміну дверей у туалетах, реконструкцію входу до ліцею, купівлю циркуляційного насосу та електронних датчиків. Крім того, члени шкільного батьківського комітету безкоштовно допомагають в організації та проведенні усіх святкових заходів в школі.
Де квитанції?
Після того, як члени батьківського комітету школи-ліцею № 30 висловили своє обурення, вони погодились відповісти на запитання «Телеграфа». Відповідали, як це заведено в шкільних делегаціях, хором:
– Панове, ви не заперечуєте, що значна кількість батьків щомісяця сплачує по 40 гривень на потреби школи. Які документи про сплату внеску ви даєте батькам – квитанції, чеки абощо?
– Ми не можемо видавати таких документів, ми не підприємство, ми батьківський комітет.
– Таким чином, перевірити кількість коштів, які здали батьки, неможливо?
– Як це неможливо? Ми пишемо списки, ми можемо прозвітувати про кожну копійку, витрачену на потреби школи – на все є чеки та квитанції.
– Так, ви можете прозвітувати про витрачені кошти – на це є чеки, квитанції. А як з’ясувати, скільки грошей у цілому здали батьки? Як з’ясувати, що гроші здали, наприклад, 700 осіб, а не 400? Як взагалі батьки можуть довести, що здавали кошти, якщо їхнього прізвища, скажімо, випадково, не буде у списках?
– Ви що, сумніваєтесь у чесності батьківського комітету? Ми працюємо заради наших дітей, намагаємось зробити школу гідною!
– Я запитую, які квитанції та чеки залишаються у батьків про сплату ними щомісячних грошових внесків?
– Батьківський шкільний комітет не може видавати чеки або квитанції, ми не підприємство. На що ми витрачаємо кошти, батьки можуть дізнатися із нашого звіту.
– А директор школи казала, що батьки на все отримують квитанції?
– Вона мала на увазі квитанції на виконані роботи.
Як бачите, розмова зайшла у глухий кут. Як з’ясував «ТелеграфЪ», шкільні батьківські комітети дійсно не мають повноважень на видачу документів фінансової звітності – чеків, квитанцій абощо. Бо батьківський комітет – це група громадян, які на добровільних засадах зібралися, щоб допомагати шкільному керівництву вирішувати шкільні проблеми. І цих громадян обурюють запитання «Телеграфа», бо вони вбачають у них недовіру. Та, на нашу думку, фінансові операції не передбачають довіри. Вони передбачають чітку і прозору схему фінансової звітності – це як мінімум. Інакше як достеменно з’ясувати, скільки коштів надійшло у якості «добровільних» внесків та скільки витрачено?
«Я категорично проти…»
«ТелеграфЪ» отримав коментар начальника Кременчуцького міського управління освіти пана Москалика:
– Пане Москалику, як ви ставитесь до збирання благодійних внесків з батьків учнів?
– Постанова Кабміну № 1222 від 2000 року дозволяє установам освіти, спорту та медичним закладам отримувати благодійні внески від громадян.
– Чому в одних школах щомісячні внески складають 20-25 гривень, в інших – 35-40?
– До мене вже звертались з таким питанням депутати міської ради. Дійсно, у різних школах різні суми внесків, але це благодійні внески, я не можу впливати на їхній розмір – батьківські комітети та шкільні благодійні фонди, які займаються цим питанням, мені не підзвітні.
– Як ви вважаєте, чи має облік батьківських благодійних внесків вестися через бухгалтерію?
– Безумовно! Я категорично вважаю, що шкільні благодійні внески мають проводитись виключно через бухгалтерський облік. Я бачу два шляхи отримання батьківських благодійних внесків – або спецфонд, або шкільні благодійні фонди. Або батьки несуть кошти до ощадної каси, перераховують їх на спецфонд школи і отримують квитанцію, або ж сплачують кошти до благодійного шкільного фонду і теж отримують квитанцію. Використання коштів зі спецфонду регулярно перевіряє контрольно-ревізійна комісія. Благодійні шкільні фонди – це окремі юридичні особи, вони звітують до податкової інспекції.
Таким чином збір коштів можна проконтролювати. Я категорично проти збору коштів «із рук у руки». Я категорично проти того, щоб гроші з батьків збирали працівники школи. З цього приводу управління освіти видало кілька наказів – №210 та №225 від 2011 року.
* за інформацією міського управління освіти
До уваги батьків
За словами начальника Кременчуцького міського управління освіти пана Москалика:
· батьки можуть дізнатися, куди витрачені благодійні батьківські внески зі щорічного звіту керівника навчального закладу (наказ № 225 від 04.05.2011). Графік звітувань затверджує управління освіти, про день публічного звіту батьки можуть дізнатися у шкільному секретаріаті.
· батьки, які мають претензії до процедури збору добровільних благодійних батьківських внесків, можуть телефонувати начальнику управління освіти за номером:
2-10-23. Начальник управління гарантує збереження конфіденційності інформації.
До уваги директорів шкіл
«ТелеграфЪ» отримав повідомлення про спроби з боку адміністрацій шкіл дізнатися, хто з батьків звернувся зі скаргами до редакції газети. «ТелеграфЪ» залишає за собою право висвітлювати на шпальтах газети процес таких «дізнавань». Також редакція залишає за собою право вважати подібні спроби з боку шкільних адміністрацій проявами тиску на громадян.
До уваги читачів
Читачка Аріна на сайті «Телеграфа» запитує, чому «ТелеграфЪ» написав саме про школи №5 та №30?
Відповідь редакції: написали, бо батьки учнів цих шкіл дали персоніфіковане інтерв’ю – анонімні ми не друкуємо. Якщо ви готові дати інтерв’ю про ліцей №4, який згадуєте у коментарі, приходьте до редакції (вул. Шевченка, 50-А). Ми запишемо інтерв’ю і продовжимо тему.
Автор: Лариса Артеменко “Кременчуцький ТелеграфЪ“, 20 червня 2011 року
Вообще ,образование в старших классах должно быть платное. Тогда и збор денег будет узаконен. Сейчас школа почти не финансируется страной. Родители невоспитывают своих детей ,в следствии чего, учитель незащищен от издевательст со стороны старшекласников.
Потому и за хамство детишек родители должны платить.
Зачем заставлять детей учится ,если они не хотят ходить в школу, зачем переводить взрослых людей посещающих вечернию школу ,в среднию школу к десятикласникам ( Марганец , Днепропетровская область )
Вот Вам и ответ на вопрос зачем нужен родительский комитет.