Автор: Олександра Веснич, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «РІО» 25 березня 2011 року
За що і кому ми оплачуємо кожний гербовий папірець?
Вже забитий вщерть автобус підпливає до зупинки. Люди всередині невдоволено посуваються — до центру півкілометра, а бажаючі проїхатися ще є.
Через натовп, як паровоз, пробивається огрядна жінка-кондуктор і голосним баритоном гуде: «Сплачуємо за проїзд! Хто тут ще не заплатив?» Білява Оксана з зусиллям знаходить гроші в тісняві, протягує гривню і студентський квиток. Взамін квиточок, що виблискує голограмою.
Автор: Олександра Веснич, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «РІО» 25 березня 2011 року 
За що і кому ми оплачуємо кожний гербовий папірець?
Вже забитий вщерть автобус підпливає до зупинки. Люди всередині невдоволено посуваються — до центру півкілометра, а бажаючі проїхатися ще є.
Через натовп, як паровоз, пробивається огрядна жінка-кондуктор і голосним баритоном гуде: «Сплачуємо за проїзд! Хто тут ще не заплатив?» Білява Оксана з зусиллям знаходить гроші в тісняві, протягує гривню і студентський квиток. Взамін квиточок, що виблискує голограмою.
— Може, два візьмете? — питає кондуктор.
— Та ні, не треба.
За два метри від зупинки папірець відлітає у сміттєву урну. Операція відбулася — на Оксані вже заробили. Так само, як під час отримання нею студентського. А попереду ще закордонний паспорт, права — Оксані, як і вам, ще багато разів доведеться лізти до гаманця.
475 видів свідоцтв, атестатів, сертифікатів, квитків, талонів і так далі щороку замовляють від імені держави, щоб ми за це платили.
Ще й не один раз.
ЯК ЗАРОБЛЯЮТЬ НА НАШИХ ДОКУМЕНТАХ
«За що? За зміну одного папірця протягом 5—10 хвилин?» — запитав у понеділок Віктор Янукович на комітеті з економічних реформ. Йшлося про ідею міліції міняти водійські права для тих, хто їде машиною за кордон. За півтисячі гривень.
«Про яку соціальну справедливість може йти мова? Що ви зробили для людей, щоб обдирати їх? — обурювався в присутності прес-служби президент. — Вимагаю невідкладно переглянути перелік усіх послуг, що надаються підрозділами МВС, і зокрема Державтоінспекцією, чи їх госпрозрахунковими підприємствами, привести їх вартість до обґрунтованого мінімуму, скасувати зайві».
Він легко міг дати таке доручення не лише Анатолієві Могильову, а й, наприклад, Дмитрові Табачнику.
Щороку українці потребують близько 500 тисяч бланків із голографічним захистом для атестата про закінчення школи. Державі документ обходиться у 2,02 гривні, а батьки сплачують 35,64.
Така сама історія зі свідоцтвом про право сплати єдиного податку — при ціні в 1 гривню людям його продають у 17 разів дорожче.
За акцизні марки на пачках цигарок у 2009 році, за оцінкою Держкомпідприємництва, українці сплатили загалом 288 мільйонів гривень.
Минулого листопада Держкомпідприємництва поставив у уряді запитання: А навіщо потрібний такий захист?
«Акцизна марка захищена п’ятьма ступенями захисту, тому додатковий захист, на нашу думку, є зайвим. Розміщення на акцизній марці голографічного захисту робить її собівартість вищою, ніж сам акцизний збір», — доводив комітет абсурдність схеми.
Абсурд? Насправді будь який міністр — як і голова комітету Михайло Бродський — чудово знає: це прекрасний бізнес на людях, у якому заробляють і посадовці, і приватні особи.
ХТО ЗАРОБЛЯЄ НАЙБІЛЬШЕ
Будь який товар на суму понад 100 тисяч гривень, який купується за рахунок бюджету, має пройти через процедуру державних закупівель.
Найбільша закупівля бланків цього року відбулася 2 лютого.
За один день держава в особі Міністерства внутрішніх справ закупила понад 7 мільйонів пластикових карток для водіїв, сплативши загалом 883 мільйони гривень. Цей контракт удев’ятеро більший, ніж усі інші разом узяті закупівлі державою поліграфії з початку року. Виграв його консорціум «ЄДАПС». Причому без конкурсу.
Що дозволило державі віддати гроші в одні руки, навіть не спробувавши пошукати кращі ціни?
Переваги консорціуму багато років тому забезпечив… сам Янукович. 30 листопада 2004 року, в розпал помаранчевої революції, його уряд ухвалив постанову про посвідчення водія. Ключове її формулювання: «національне посвідчення водія виготовляється з полімерного матеріалу формату ІД-1 згідно з ДСТУ 3614-97».
Річ у тім, що єдину ліцензію на виготовлення таких бланків і тоді, і зараз має лише ТОВ «Знак» — учасник консорціуму «ЄДАПС». І голограма «МВС-7», яка має бути на посвідченні, належить ще одному підприємству консорціуму — СП «Голографія».
Скільки нам коштує така закупівля документів? Це легко порахувати в найбільш простий спосіб — розділити суму контракту на кількість бланків.
883 678 137 гривень поділити на 7 213 234 посвідчень дорівнює 122,5 гривні. За один бланк!
ЯКІ ЦІНИ НА РИНКУ?
Як повідомила «Свідомо» керівниця Асоціації виробників карток України Ірина Гренджа, посвідчення і дисконти, як правило, виготовляють із полівінілхлориду. Комерційна ціна такої картки на велику партію — менше 1 гривні за штуку.
Київська фірма «Rhombus-Print» пропонує різні види голографічного захисту документів вартістю від 24 копійок до 6 гривень. Фірма «Lprint» пропонує голограми за ціною 10—50 копійок.
Ми направили запит до «ЄДАПС» щодо реальної вартості посвідчень. Потім додзвонилися до заступника гендиректора консорціуму Олександра Драникова:
— Добрий день, я журналіст бюро «Свідомо»…
— Откуда я знаю, что вы журналист? Я не буду отвечать на ваш запрос. Я с вами уже общался, у вас нет свидетельства регистрации СМИ, до свидания.
До речі, 122 з половиною гривні — не остаточна ціна за посвідчення. Після того як люди профінансували його як платники податків, вони мають платити ще — вже як отримувачі документів. І не один раз. 15 гривень із формулюванням «за оформлення документів», 7 гривень — «за ламінування», 24 гривні — «за поліграфічні послуги». Список можна продовжувати.
ЯК ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМУ?
В уряді є ці пропозиції. Скоротити кількість документів. Для чого, наприклад, посвідчення бику? А таке є. Називається Бланк на племінні генетичні ресурси. Виготовляти документи за результатами чесних тендерів, у яких міг би брати участь і державний поліграфічний комбінат «Україна». І не перепродавати документи людям, а встановити, що вони оплачують виключно вартість виготовлення. Або взагалі покласти оплату документів на державу, якій ми платимо податки.
Перший крок уряд та президент зробили. Вони скасували рішення про обов’язковість голограм на документах.
Але тепер справа за міністерствами і відомствами — вони повинні прибрати голограми з документів, які вимагають від людей. «Свідомо» слідкуватиме, що реально буде зроблено.
