Гінекологічний рекет

Володимир Торбіч, Тетяна Закордонець, Антоніна Торбіч, Катерина Іванова, ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань», 15 жовтня 2010

П’ятдесят, сто п’ятдесят та триста гривень – такі суми «благодійної допомоги» вимагають з вагітних рівненські медики. Звернувшись у жіночу консультацію, щоб стати на облік, перевірити власне здоров’я і здоров’я малюка у своєму лоні, мало хто з жінок може розраховувати на гарантовану законодавством безоплатну медицину.

Як і чому медики вимагають у вагітних «благодійні» внески

Зранку внесок – в обід на облік

Близько двох років тому рівнянка Ірина Басюк, здогадуючись, що вагітна, звернулася до свого дільничного гінеколога, котрий приймав у жіночій консультації на вулиці Макарова. Жінка погано себе почувала, турбував біль. Проте, за словами Ірини, лікар відмовилася надавати будь-які послуги, пояснюючи це раннім терміном вагітності. Через декілька днів, отримавши повторне підтвердження про вагітність за допомогою тесту, котрий можна придбати у кожній аптеці, рівнянка знову прийшла до цього лікаря.

– Мене не переставав мучити біль, біль постійний, ниючий, – розповідає Ірина Басюк. – Я підозрювала, що якісь певні гінекологічні проблеми в цьому є, це ненормально, що вагітність починається саме з таких проблем. Я звернулася знову до свого лікаря. Вона була дуже не задоволена тим, що я прийшла раніше, ніж вона назначила мені консультацію. Тобто консультації ще потрібно було чекати приблизно півтора тижня. Вона сказала, що в неї дуже багато роботи і що такі як я, які ходять «туди-сюди», їй заважають працювати.

Ірина Басюк поскаржилася лікарю на біль. Натомість лікар порадила жінці викликати швидку, якщо є якісь проблеми. Пояснила, що допомогу вона зможе надати, коли жінка стане на облік.

– А щоб поставити на облік, лікар приблизно сказала так: «Пропоную вам заплатити 80 гривень», – пригадує Ірина. – «Після чого вам видасться обмінна карта і тільки потім я вже можу надавати вам консультацію, поради, назначати лікування, встановлювати діагнози. До цього ви ще не пацієнт».

Як розповідає Ірина Басюк, несвоєчасно надана медична допомога та просто хамське ставлення лікаря, хвилювання і той біль, який турбував її спочатку, призвели до того, що її першу вагітність не вдалося врятувати. На щастя, невдовзі Ірина знову завагітніла, і, обравши іншого лікаря, народила і нині виховує гарненьку донечку, якій невдовзі виповниться рік.

Зіштовхнулася з вимогою сплатити благодійний внесок, щоб стати на облік по вагітності, ірівнянка Олена (ім’я ми змінили на її прохання, адже невдовзі вона має народжувати і побоюється упередженого ставлення лікарів – авт.). Прийшовши в жіночу консультацію у другому пологовому будинку, пішла до дільничного гінеколога.

– Лікарка мені сказала, що спочатку треба написати заяву головному лікарю, щоб прийняли на облік, – розповідає Олена. – Потім додала: там буде благодійний внесок 300 гривень, потрібно заплатити. А потім, сказала, що потрібно буде знову підійти до неї і домовитися ще з нею, щоб вона мене прийняла до себе на облік. Я зрозуміла, що домовлятися з нею, це треба буде і їй ще платити.

Таку суму благодійного внеску лікар пояснила тим, що Олена прописана в іншій області. На всі пояснення, що вже чотири роки Олена навчається в Рівному, проживала спочатку в гуртожитку, а нині разом з чоловіком, зазначила лиш: «Це ваші проблеми, хочете, то ставайте на облік там, де прописані, або тут платіть 300 гривень».

Зрештою Олена пішла в поліклініку на Драгоманова. За її словами, там з неї намагалися взяти 80 гривень «благодійного внеску». Пояснили також, що зареєстрованим у Рівному це обходиться в 50 гривень. Але так вийшло, що не дочекавшись головної акушерки, яка ніби-то повинна була прийняти внесок, лікар забрала Олену для проходження аналізів. На облік поставили, і до цих пір про внески нібито забули. Хоча направили в приватний кабінет УЗД (ультразвукової діагностики, в народі УЗІ – авт.), де зі студентки взяли 90 гривень. В комунальному кабінеті за таку послугу «просять» 50 гривень. А за законом – це безкоштовна послуга.
Дискримінація за пропискою
Як працює гінекологічний рекет, вирішили перевірити особисто шляхом експерименту. З’ясовуємо, що в Рівному є три жіночі консультації, в котрих можуть поставити на облік у зв’язку з вагітністю і контролювати стан вагітної до пологів.

Ми попросили студентку Олену допомогти нам перевірити дії медиків у другому пологовому будинку та у жіночій консультації в поліклініці на Драгоманова. Оскільки таку інформацію неможливо отримати іншим чином, для фіксації експерименту ми використали приховану аудіо та відео зйомку.

Олена написала заяву на ім’я головного лікаря пологового будинку Ганни Чайки з проханням прийняти на облік у зв’язку з вагітністю і зайшла до неї в кабінет.

– Ви де прописані? – ледь не з порога цікавиться головний лікар.

– У Хмельницькій області, – пояснює Олена.

– Все обстеження коштує грошей. Платіть 200-300 гривень в касу – благодійний внесок – і поставлять вас на облік. Ви ж узагалі не з нашої області.

– Але ж мені потрібна довідка про вагітність.

– Тим паче. Ви де-небудь довідку в своєму житті візьмете без грошей? Ні. Це по-перше. А по-друге, вам ту довідку ніхто не дасть – ні в ЗАГС, нікуди. Ви станете на облік, вас обстежать. Лише при наявності всіх аналізів і висновків вам дадуть довідку. Так не робиться, що я прийшла, показала… себе, побачили вагітність і зразу написали довідку. Так не робиться, бо сьогодні ви вагітні, а завтра викинули… В мене фінансування місто не виділяє на вас.

– То стати на облік тут не можна безкоштовно?

– Щоб стати тут на облік, ви мусите платити. Приходьте завтра, до 4-ї години каса благодійного фонду буде працювати, заплатите.

– А чому безкоштовно не можна?

– Нас фінансують, в обмеженій кількості, тільки на жителів міста Рівне. І то на 27 процентів від потреби. Якщо я беру вас, ваші обстеження і аналізи перші коштуватимуть скільки?

Перше обстеження – 287 гривень. Ви платите благодійний, потім спостерігаєтеся по вагітності, кожні два тижні здаєте сечу, потім ще раз повне обстеження… Ми ж не беремо з вас тисячу чи скількись там… Тому у нас всі іногородні платять внески… Ми просимо платити благодійні внески! – виправила себе головний лікар.

Йдемо разом зі студенткою в жіночу консультацію міської поліклініки на вулиці Драгоманова. Дільнична медсестра повідомила, що стаючи на облік потрібно буде взяти із собою 50 гривень і відіслала в реєстратуру. В реєстратурі ж, після з’ясування місця реєстрації та проживання, повідомили, що треба сплатити 80 гривень внеску, «за аналізи», і після цього зможуть взяти на облік.

«Благодійне страхування»

В жіночу консультацію у поліклініці №3, що на вулиці Макарова відряджаємо журналістку Рівненського агентства журналістських розслідувань. Журналістка має власне житло в Рівному, де й проживає із сім’єю. Однак реєстрацію має районну. Перед тим у юриста з’ясовуємо, що фактичне, а не паспортне місце проживання можна підтвердити завіреною в ЖКП довідкою, в якій троє свідків підтвердять, де насправді проживає людина.

Зайшовши до дільничного гінеколога, прошу поставити на облік у зв’язку з вагітністю.

– Де ви прописані? – перше, що цікавить лікаря. Жодного запитання про моє самопочуття чи мій попередній досвід народжування.

– Проживаю я в Рівному, хоч і прописана в іншому місті, – пояснюю свою ситуацію.

– А чоловік тут прописаний? – уточнює лікар.

Після моєї ствердної відповіді, а також продемонстрованої довідки з ЖКП, яка засвідчує, що я дійсно проживаю у Рівному, за зазначеною адресою, лікар цікавиться моїм самопочуттям.

Також пояснює, що для того, щоб стати на облік, слід прийти вранці у вівторок або четвер наступного тижня, взяти направлення на аналізи, але перед цим слід ще оплатити внесок.

– А скільки треба платити? – з’ясовую.

Лікар якось невпевнено, ніби пригадуючи, переглядаючись з медсестрою, яка працює за сусіднім столом, розповідає, що для місцевих це обходиться у 50 гривень, для іногородніх – 150 (так розвінчується офіційна позиція рівненського медичного керівництва про те, що внески «просять» тільки у немісцевих – ред.). Оскільки сьогодні завідуючої вже немає, щоб вирішити величину внеску, запрошує прийти наступного дня. Запевняє, що попросить завідуючи прийняти мене на облік за місцевим тарифом, бо вона визначає розмір страховки.

– Мені все одно, можете взагалі нічого не платити, але так не це… Бо заяву ви пишете про те, що ви хочете в нас спостерігатися.

Приходжу наступного дня. Хвилин десять зачекавши в черзі, заходжу до лікаря.

– Сказала завідуюча, щоб заплатили так як ті, що в нас живуть. Значить ідіть у 106-й кабінет і платіть 50 гривень і ще 15 за аналізи. Будете здавати аналізи, це вже не треба буде ні шприців, ні спирту, ні вати. Нічого.

– Це всі так мають платити страховку? (у 2008 році в жіночій консультації на Макарова, щоб стати на облік, вимагали сплатити страховий внесок у розмірі 49 гривень – ред.)

– Так платять усі, хто прописані за нашими адресами.

– А безкоштовно взагалі не можуть поставити на облік?

– Аналізи он скільки коштують, – додає медсестра. – Один австралійський антиген – 35 гривень.

– Ставайте на облік там, де зареєстровані, може там це зможуть зробити безкоштовно, – безапеляційно додає лікар. – Може там і УЗД безкоштовне. Потім УЗД буде так само платне. В нас немає безплатного. Зрозуміли? Так у нас іногородні 150 платять. Завідуюча дозволила, щоб ви заплатили так, як платять ті, хто живуть на нашій території.

Поставивши за мету з’ясувати, що ж це за страховка, прямую в 106 кабінет. Тут на мене здивовано поглядають і нарешті зрозумівши, що мені треба, відправляють у 108 кабінет.

Стомлена на вигляд пані, яка сидить у 108 кабінеті, просить дати направлення від лікаря, щоб виписати «страховку». Пояснюю, що мені сказали, що я повинна придбати її за 50 гривень.

– Та може бути 50 гривень плюс 15 за аналізи.

Я запевняю, що саме про таку суму йшла мова у лікаря. Після того, як пані отримує з моїх рук 65 гривень, починає виписувати якісь папірці.

– А що ж це за страховка? Що вона мені дає? – запитую.

– Та нічого вона не дає. Це внесок, – ошелешує пані. – Це як будете кров здавати, то не треба буде купувати голочки і спирт. Весь час носіть її з собою при здачі аналізів.

Отримую на руки два папірці, на яких зазначено, що то квитанції Рівненської місцевої благодійної організації «Допомога і підтримка». Виявляється, щойно я з «доброї волі», без усякого примусу (а як же ще може надаватися добровільна пожертва) зробила два благодійні внески для цієї установи на суму 65 гривень.

У всьому винні депутати, як завжди

Отримавши завдяки експерименту підтвердження свідчень вагітних, яких змушують сплачувати внески до благодійного фонду, Рівненське агентство журналістських розслідувань звернулося за офіційними коментарями. Спочатку спілкуємось із головним лікарем пологового будинку №2 Ганною Чайкою. Про власний експеримент не розповідаємо, посилаємось лише на свідчення жінок.

– При постановці на облік в жіночій консультації гінекологія не має жодного відношення. Це є жіноча консультація, – розповідає Ганна Чайка. – УЗД у нас, як і ренген-обстеження, безкоштовне. У нас є приватна фірма ультразвукової діагностики, яка орендує у нас приміщення, у них дійсно платні послуги. Наше особисте ультразвукове обстеження – безкоштовне, як і власне усі аналізи, які у нас робляться. У нас обстеження вагітних і будь-яких жінок проводиться абсолютно безкоштовно.

– У нас є інформація, що саме ви вимагали сплати благодійних внесків…

– У кого?

– Жінка одна розповіла.

– Справа в тому, що жінки наші міські взагалі ні за що у нас не платять. Якщо я вимагала, а я вимагаю… ніколи не вимагаю… я можу просити жінок надати благодійну допомогу пологовому будинку. Тому що ми фінансуємося на жінок міста. І ніякого відношення, наприклад, до Хмельницького ми не маємо. Тому що на Хмельниччині фінансування на цих жінок іде само по собі. І тому коли приїжджають з інших територій, з інших областей, до нас жінки звертаються, ми говоримо – ми вас дуже просимо, якщо ви вибрали наш заклад, просимо дуже допомогти нам благодійно, вони тоді платять нам благодійні внески і, власне кажучи, не нам. Ми заохочуємо до сплати благодійних внесків в благодійний фонд «Допомога і підтримка».

Який допомагає медичним закладам міста в їх існуванні. Тому що ні годувати жінок, ні лікувати жінок, ні возити аналізи, ні ремонтувати автопарк, ні ремонтувати взагалі заклад або купити якийсь папір ми не можемо. Це не передбачили для нас у бюджеті. Ми просимо благодійний фонд допомогти нам для вирішення цих проблем пологового будинку. Це, напевно, не тільки в пологовому, це, абсолютно у всіх закладах міста така ситуація.

Начальник управління охорони здоров’я Рівненського міськвиконкому Михайло Стичишин всю відповідальність за правдами й не правдами залучені кошти з пацієнтів перекладає на народних депутатів:

– Медики є заручниками, між молотом і наковальнею, між законом і пацієнтом. Є Верховна Рада, яка повинна вирішити ці питання. Там вже три роки лежить закон про страхову медицину і років десять вже лежить закон про реформування охорони здоров’я.

На наше запитання, чому медики постійно не говорять про це вголос, публічно, чому не вимагають введення страхової медицини, чому не страйкують, а натомість самі йдуть на порушення закону, заступник начальника управління охорони здоров’я Рівненського міськвиконкому Вікторія Покоєвчук відповідає:

– Якщо ми на місці не вирішимо ситуації нашими силами, то ніяке страйкування, ніякі звернення, за нашого життя, нам, напевно, не допоможуть. Рік тому, на парламентських слуханнях чітко була дана нам обіцянка про те, що до Дня медика, який був минулого року, Верховна Рада в першому читанні прийме закон про медичне страхування. До сьогодні ми не маємо ніякої відповіді. Хоча медичне страхування зобов’язане було би вирішити всі ті проблеми, про які ми сьогодні говоримо.

Легалізація оплати через фонд

Керівник благодійного фонду «Допомога і підтримка», через який залучаються кошти пацієнтів, – Тетяна Друзюк. Вона сидить в офісі на одному поверсі по сусідству, через кілька дверей, з начальником міського управління охорони здоров’я, в приміщенні на вулиці Драгоманова, 7. На дверях її кабінету напис: «інженер-програміст». Каже, що благодійний фонд не має договірних стосунків з управлінням охорони здоров’я. Розповідає, що Фонд співпрацює з дев’ятьма медичними закладами міста. Дитячою й міською стоматполіклініками, обласним перинатальним центром, поліклініками №1,2,3 та «Північною», станцією швидкої медичної допомоги та пологовим будинком №2. Співпраця, за словами Тетяни Друзюк, відбувається напряму з лікувальними закладами, від яких надходять листи з проханням надати благодійну допомогу.

Іншими словами, саме у цих закладах у пацієнтів «просять» надати «благодійну допомогу» у цей фонд. В інших медичних закладах Рівненської області також «просять» благодійну допомогу, але в них, очевидно, свої схеми збору коштів.

Ми просимо у Тетяни Друзюк надати нам звіти за час діяльності Фонду, оскільки згідно із статтею 14 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», благодійна організація зобов’язана забезпечити вільний доступ до своїх звітів, документів про господарську та фінансову діяльність. Також до обов’язків благодійної організації належить оприлюднення звітів. Натомість отримуємо папірець без підпису, печатки та будь-яких офіційних реквізитів. Заголовок папірця: «Фінансовий звіт Фонду за 1 квартал 2010 року».

За три місяці 2010 року Фондом надано для рівненських медзакладів більше як 580 тисяч гривень благодійної допомоги. Кошти використано, в основному, на придбання медикаментів, господарчих товарів, медичного обладнання, меблів, оргтехніки. Однак звіт доволі не конкретний. Наприклад, формулювання «поліклініка «Північна» – 5 000 гривень на потреби закладу (зміцнення матеріально-технічної бази закладу)» не дозволяє перевірити скільки, на що, як саме і чи за призначенням були використані ці кошти. Фактично чесність витрачання коштів у такому випадку залежить виключно від порядності керівників мед закладів та старанності державних перевіряючих органів.

Ми підготували звернення, з проханням надати детальну інформацію про надходження та використання коштів цього фонду протягом всіх років його існування з 2004 року. Після його отримання розмістимо цю інформацію в мережі інтернет для вільного доступу громадськості.

Керівник благодійного фонду зазначає, що з жодною скаргою на те, що вимагають сплачувати внески до фонду, до неї не зверталися.

– Вимагати благодійні внески не можна, – констатує Тетяна Друзюк. – Можна попросити. Скільки може людина дати, стільки дасть.
Як себе захистити

Щоб з’ясувати, як вагітні можуть себе захистити від протиправних вимагань сплатити внески за постановку на облік чи інші медичні послуги, ми поспілкувалися з юристом, фахівцем із медичного права, президентом ВГО «Український діабетичний союз» Людмилою Солоп.

– Що таке благодійний внесок і чи можуть його вимагати?

– Благодійний внесок – це абсолютне волевиявлення людини. Її не можуть змушувати ані до фіксованої його плати, ані взагалі до оплати. Якщо такий «благодійний внесок» прив’язаний в часі до моменту отримання медичної допомоги або звернення до медичного закладу, то навіть якщо вона сплатить його, то вона може в судовому порядку повернути ці кошти.

– Чи порушують права жінок тим, що вимагають сплатити внески?

– Це пряме порушення права на безоплатну медичну допомогу. Конституційний суд, розтлумачуючи статтю 49 конституції України про безоплатність медичної допомоги, зокрема зазначив. що нині багато медичних установ плату за медичні послуги приховує або благодійними внесками або іншими платежами. В такому разі це визнається стягуванням плати, що карається законом. А якщо це великі суми, то може навіть бути кримінальна відповідальність.

– Яким чином вагітна жінка може стати на облік без сплати внесків?

– Перше, що вона повинна зробити, це піднятися в кабінет головного лікаря, і написати там заяву про те, що порушується її право про безоплатну медичну допомогу. Цю заяву потрібно написати в двох екземплярах. Одну залишити в приймальні головного лікаря, а на другій заяві мають поставити відповідну відмітку. Якщо в приймальній відмовляються прийняти таку заяву, то піти до найближчого поштового відділення і надіслати заяву рекомендованим листом з повідомленням. Якщо й надалі права порушуватимуться, то писати заяву в управління охорони здоров’я, в міліцію, в прокуратуру. Варто пам’ятати, що скарги мають бути письмові. Усні скарги не діють, їх ніхто не розглядає.

– А те що з місцевою реєстрацією вимагають сплатити меншу суму, а не з місцевою більшу, але жінка скажімо проживає в Рівному…

– Така вимога є незаконною ні щодо місцевої, ні щодо людини, яка не зареєстрована в цьому місті. Закон передбачає право на вільний вибір лікаря і лікувального закладу. Закон не обмежує це право реєстрацією. Крім того, що стосується місця проживання, то цивільне законодавство передбачає декілька місць проживання, і не всі вони реєструються офіційно.

Офіційно реєструється лише офіційне місце проживання, але на інші місця проживання (місце тимчасового проживання, місце сезонного проживання) людина також має право. І має право отримувати там медичну допомогу в найближчому до неї медичному закладі.

– Тобто вона не повинна доводити, що вона тут проживає?

– В цілому вони можуть попросити надати довідку з ЖЕКу про те, що вона тут проживає. В Києві так практикується, що потрібно просто принести довідку. Вона оформлюється дуже просто: три сусіда просто приходять і пишуть заяву, що дійсно ця людина тут проживає. Або якщо в людини є договір оренди квартири – це також спрощує питання. Хоча реально така людина має право отримати медичну допомогу за місцем свого фактичного проживання, а якщо це швидка медична допомога, то без пояснень взагалі. Якщо ж хоче стати на облік, то відповідно може довести, що вона тут проживає постійно.

Також за роз’ясненням прав і свобод рівнян, які стикаються з вимаганням коштів медиками, ми звернулися в прокуратуру. З нами спілкувалася начальник відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави Рівненської обласної прокуратури Світлана Ярема.

– Які закони порушуються при вимаганні «благодійних внесків» у державних чи комунальних медичних закладах?

– Найперше порушується Конституція, тому що в ній чітко записано, що в комунальних і державних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безкоштовно. Тобто якщо у такому закладі вимагають кошти, то у статті 184 Кримінального кодексу України передбачено за це кримінальну відповідальність. Якщо людина не має бажання робити внесок, то в неї ніхто не має права його вимагати.

– Що робити жінці, якщо в неї вимагають сплати внесків за взяття на облік у зв’язку з вагітністю?

– Перш за все треба написати звернення. Можна звернутися до керівника установи, якщо вимагає лікар. Якщо питання не вирішиться, то тоді можна звернутися до управління охорони здоров’я, як до вищестоящого органу, або до органів прокуратури. Жінку лікарі зобов’язані поставити на облік безкоштовно. Але до нас таких звернень за всю мою практику взагалі не було.

– Чи мають право відмовити поставити на облік, якщо жінка не зареєстрована в Рівному хоча проживає тут?

– Згідно із основами законодавства про охорону здоров’я в Україні, кожен громадянин має право вільного вибору лікаря. Разом з тим внутрішніми відомчими документами, передбачено що є якась прив’язка до певного місця проживання, але якщо людина хоче лікуватися в конкретного лікаря, то хай просто звертається до головного лікаря того закладу, де цей лікар працює, в якого вона хоче лікуватися з відповідною заявою, цю заяву розглянуть і їй дозволять лікуватися в конкретного лікаря, незалежно від того де людина проживає. Якщо ж людині відмовляють, то це вже незаконні дії, хай звертаються до нас і ми реагуватимемо.

– Всі знають як вимагають в медичних закладах внески, але щось не чути про притягнутих до кримінальної відповідальності.

– Наводжу приклад. Минулого року працівники нашого відділу йшли, так само сиділи в чергах, спілкувалися з людьми і люди розповідали, що з них вимагають. Але коли ми пропонували їм написати звернення з цього приводу, які ми розглянемо, тому що для нас має бути підстава для реагування – жодна людина не написала такого звернення.

Безпосередньо прокуратура області ходила по всіх медичних закладах обласного рівня, по районах ходили працівники районних прокуратур. Люди на побутовому рівні скаржаться, а конкретних дій для відновлення своїх прав робити не готові. Як тільки буде письмове звернення з приводу вимагання внесків – буде дана оцінка діям медиків. Якщо у вас є такі звернення, що звертаються до вас в засоби масової інформації, будь ласка конкретний факт і ми будемо перевіряти.

P.S.

Що ж робити, якщо лікарям не дають коштів на всі медикаменти, на утримання закладів, на лікування та обстеження пацієнтів? Звісно можна робити, так як зараз вони й роблять – протиправно вимагати оплати, прикриваючись благодійністю. Однак є й інші шляхи, можливо довші, можливо важчі, але ними все одно колись доведеться пройти, якщо ми не хочемо жити з таким рівнем медичного обслуговування як нині. Чи йтимемо ми цими шляхами, залежить не лише від медиків, але й від кожного з громадян. Від нашої правосвідомості, наполегливості, небайдужості. Досвід показує, що найбільше порушують права того, хто це дозволяє робити.

– Медики робитимуть так, як налаштоване суспільство, – говорить начальник Рівненського міського управління охорони здоров’я Михайло Стичишин. – Якщо наше суспільство задовольняється тією медициною, яку воно зараз має, то така й буде медицина.

Розслідування проведене за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст статті не обов’язково відображає погляди МФ «Відродження» та є виключно відповідальністю ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань».