Автор: Ірина Залецька “газета ZIK” №8, 1 березня 2012р.
У львівській мерії працюють геніальні фінансисти, які примудрилися капітально відремонтувати десять вулиць, не заплативши за це ні копійки.
Торік львівська мерія просила в уряду на ремонт міських доріг 1,3 млрд грн, однак отримала вдесятеро менше – 135 млн грн. Натомість протягом 2011 року у Львові відремонтували міських доріг на 460 млн грн, при цьому з міської скарбниці заплатили лише 23,8 млн грн. Ще майже 202 млн грн витрачено з кредитної лінії ЄБРР – ці гроші місту доведеться віддавати з відсотками.
Автор: Ірина Залецька “газета ZIK” №8, 1 березня 2012р.
фото: Василь Гузінський (2)У львівській мерії працюють геніальні фінансисти, які примудрилися капітально відремонтувати десять вулиць, не заплативши за це ні копійки.
Торік львівська мерія просила в уряду на ремонт міських доріг 1,3 млрд грн, однак отримала вдесятеро менше – 135 млн грн. Натомість протягом 2011 року у Львові відремонтували міських доріг на 460 млн грн, при цьому з міської скарбниці заплатили лише 23,8 млн грн. Ще майже 202 млн грн витрачено з кредитної лінії ЄБРР – ці гроші місту доведеться віддавати з відсотками.
Більше половини обсягу робіт, реально проведених минулого року на 235 млн грн, мали б бути оплачені з державного бюджету, однак дорожники отримали лише 60 млн грн. Решту 175 млн грн, як з’ясував ZIK, платити нікому – принаймні ні мерія, ні уряд на себе цього боргу брати не поспішають.
Розслідування ZIKу свідчить, що львівська мерія провела значну частину торішніх ремонтів міських доріг не просто в борг, а й без жодних письмових гарантій чи зобов’язань, що ці гроші хоч колись заплатять.
Як будувати без грошей
– Торік із державного бюджету ми отримали 135 млн грн. Із них 75 млн грн витратили на погашення боргів із ремонту, виконаного у 2010 році, – розповідає Ігор Фалюта, в. о. начальника управління капітального будівництва (УКБ) Львівської міськради. – Хоча торік держава надала нам гарантії, що на ремонт доріг буде виділено 500 млн, потім цю суму зменшили до 300 млн, а за останньою версією – до 250 млн грн. Ми провели тендери, розгорнули роботи…
Насправді уряд жодних гарантій на виділення таких колосальних сум не давав. Йдеться про три листи, які Укрєвроінфрапроект (Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи
2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів) торік надсилав до Львова. У цих листах київські урядовці просили львівську мерію надати пропозиції щодо переліку доріг, які треба ремонтувати, виходячи з очікуваного фінансування коштом держбюджету: в січні йшлося про 311 млн грн, у квітні – вже про 500 млн грн, а у вересні – лише про 180 млн грн. Однак жодної з цих сум не було затверджено офіційно і ні один лист із затвердженим переліком доріг (і, що важливіше, затвердженим фінансуванням) з Укрєвроінфрапроекту до львівської мерії не надходив. 175 млн грн – а це вартість десяти вулиць, відремонтованих у Львові протягом 2011 року – фактично «зависли» у повітрі. Цього боргу офіційно ніде не зафіксовано.
У мерії не заперечують, що реально ремонти доріг було проведено, однак платити не збираються.
– Згідно з бюджетним кодексом, замовники приймають і підписують акти виконаних робіт при наявному фінансуванні. Але ми не можемо включати в міський бюджет ті роботи, які планували профінансувати з держбюджету, – каже Ігор Фалюта з УКБ. – Тобто ми порахували, що підрядники виконали робіт орієнтовно на 175 млн грн, але оформляти їх як кредиторську заборгованість без наявного фінансового підтвердження не маємо права. А для цього необхідна постанова Кабміну, наказ Нацагенції чи інший документ, який затвердить ці видатки на 2012 рік. Тоді ми погодимо з цією структурою перелік робіт, відкриємо рахунки, на які мають надійти гроші, і заплатимо.
В інтерв’ю кореспондентові ZIKу Ігор Фалюта відмовився пояснити, чому УКБ порушило бюджетний кодекс минулого року, коли провело тендери і замовило роботи підрядним організаціям без підтвердженого фінансування з держбюджету.
Відповідь на це питання спробував дати міський голова Львова Андрій Садовий. На його думку, державне фінансування передбачене постановою Кабміну №933 від
31 серпня 2011 року. Однак цей документ лише вносить зміни у Державну цільову програму підготовки та проведення в Україні Євро-2012. Тобто у прогнозоване фінансування будівництва та реконструкції комунальних доріг у містах – господарях Євро-2012. Андрій Садовий також посилається на відповідні листи Укрєвроінфрапроекту. Але, як уже зазначено вище, там також викладені лише пропозиції.
Як пояснили ZIKу фінансисти, згідно з Бюджетним кодексом, фінансування прийнятих програм не може перевищувати сум, у них зазначених, однак допускає недофінансування. Що, врешті, підтверджується практикою фінансування навіть міських програм, які приймала Львівська міськрада. Наприклад, «Програма обстеження та модернізації ліфтів Львова» вже декілька років не виконується через брак фінансування, хоча Держгірпромнагляд час від часу зупиняє роботу ліфтів, які мали б бути вже відремонтовані згідно з цією програмою. Міський голова не може не знати про такі фінансові колізії.
Це не наш клопіт?
Директор департаменту фінансової політики ЛМР Олег Іщук підтвердив ZIKу, що не знає про борг у 175 млн грн, однак стверджує, що УКБ, замовляючи роботи, мало б отримати лист про підтвердження фінансування.
– Кошти з держбюджету не йдуть прямо до УКБ. Вони можуть надходити через міський бюджет, якесь міністерство або Нацагентство. І якщо ці структури дадуть гарантійний лист, що на таку-то суму передбачені кошти, то УКБ може замовляти роботи, – каже Іщук. – А вже коли гроші безпосередньо надійдуть на рахунок, тоді УКБ може підписувати акти виконаних робіт.
Не знає про борги і голова постійної депутатської комісії фінансів і планування бюджету Яромир Самагальський. Мовляв, дороги ремонтували за позабюджетні кошти і до міської скарбниці вони не мають жодного відношення.
– Ні титульні списки робіт, ні договори, ні фінансування – все це не йшло через депутатський корпус і взагалі через Львівську міську раду, – стверджує Самагальський. – Це були стосунки напряму між дирекцією Євро-2012 і УКБ. Бюджету це не стосується.
Втім, якщо уряд не захоче покрити ці борги (нагадаємо, що в Києві нічого й не обіцяли), то розраховуватися доведеться саме з міського бюджету, адже замовником робіт було міське УКБ. У мерії це розуміють.
– Підрядники можуть мати претензії, – визнає керівник УКБ Ігор Фалюта. – Якщо підрядник офіційно представив акти виконаних робіт і протягом десяти днів я не відправив їх назад із зауваженнями, то вони, згідно з будівельними правилами, вважаються підписаними. Тобто з юридичної точки зору підрядник може сказати: «Об’єкт є, акти я тобі представив – маєш зауваження? Ні? Підписуй». У крайньому разі, якщо кошти не надійдуть з Нацагенції, то Львівська міська рада повинна покрити цю заборгованість за рахунок власних ресурсів.
Коштів нема…
Чи отримає Львів цього року гроші з держбюджету на оплату торішніх ремонтів доріг – наразі під питанням. В Укрєвроінфрапроекті наразі лише розробляють проект урядової постанови, яка мала б узгодити витрати на Євро-2012 із держбюджетом на цей рік. І лише після того, як уряд ухвалить цю постанову, можна буде визначити обсяги фінансування на львівські дороги.
«Відповідно до державної програми, прогнозований обсяг фінансування будівництва, реконструкції та ремонту доріг у Львові на 2012 рік становить 389,9 млн грн. Із них 200 млн грн – державні кошти, 189,9 млн грн – міські. Наразі перелік доріг, що підлягають фінансуванню, перебуває в процесі формування», – написав голова Укрєвроінфрапроекту Володимир Ковалевський в офіційній відповіді на запит ZIKу.
Іншими словами, знайдуть спосіб перекроїти держбюджет на користь Євро-2012 – буде фінансування, ні – то ні. Однак джерела ZIKу в Укрєвроінфрапроекті не заперечують ймовірності того, що ця структура взагалі нічого не фінансуватиме, а ремонтами доріг, найімовірніше, займеться Міністерство інфраструктури під керівництвом Бориса Колеснікова. Наразі на львівські дороги з цього міністерства передбачено виділити лише 44 млн грн, стверджує начальник управління розвитку інфраструктури ЛОДА Володимир Корпан.
Як платять, так і працюють
У цій історії є ще один важливий момент. Поки не визначено, хто сплачуватиме борги на 175 млн грн, неможливо перевірити якість виконання робіт і чи не було фінансових зловживань.
Проблема в тому, що борги ніде не відображені, хоча тендер проведено і за фактом роботи виконано. Тому спеціалісти КРУ у Львівській області не мають підстав для офіційної перевірки – чи не було фінансових махінацій, переплат за будматеріали або виконані роботи. Тому КРУ вже надіслало звернення в правоохоронні органи, щоби вони взяли це питання на контроль.
Найцікавіше в цій ситуації – поведінка компаній-підрядників. За словами юристів, вони могли б звернутися до суду, щоби виконані роботи були офіційно зафіксовані як боргові зобов’язання. Інакше виходить, що фірми-підрядники просто погодилися своїм коштом ремонтувати дороги у Львові.
Найбільше втратив турецький «Онур», який торік відремонтував вісім вулиць. На жаль, отримати коментар турків із цього приводу не вдалося – все керівництво компанії виїхало до весни на батьківщину і повернеться до Львова не раніше середини березня.
Неформально дорожники, з якими спілкувалася кореспондент ZIKу, натякають, що терплячість підрядників, які ремонтують дороги в борг, винагороджується лояльністю замовника під час прийняття роботи. Адже технагляд за якістю виконаного ремонту здійснює безпосередньо сам замовник, тож заплющити очі на деякі огріхи йому не завдасть клопоту. Врешті, хто потім розкопає дорогу і перевірить, чи справді там є задекларований у проекті шар бітуму чи щебеню або чи поміняли всі інженерні мережі.
– Як тільки замовник бачить, що фірма неякісно виконує свої роботи, він повинен зупинити їх до виправлення. Але в управлінні УКБ немає спеціалістів-дорожників, які могли б якісно здійснювати технагляд. Це вже видно за станом вул. Володимира Великого чи Стрийської. Там вже повилітали каналізаційні люки і пошкоджено дорожнє полотно, хоча їх ремонтували два-три роки тому, – наголосив в інтерв’ю ZIKу Іван Онисковець, колишній начальник управління інженерного господарства ЛМР. – Жоден підприємець не буде за свої гроші виконувати роботи і потім два-три роки чекати на оплату. Фірма може очікувати лише за умов, якщо має достатню кількість власних обігових коштів. Не думаю, що турки зробили це просто так.
– Сьогодні інших замовників ремонту доріг, окрім бюджету, немає, а на приватних замовленнях багато не заробиш. Навіть постачальники будматеріалів охоче дають свій товар у борг фірмам, які працюють із бюджетом, – каже Онисковець. – Тому дорожні фірми беруть держзамовлення, виплачують людям зарплати, якісь основні податки – і таким чином тримаються на плаву. В крайньому разі, зафіксують актами виконані роботи, потім подадуть до суду і рано чи пізно відсудять собі ці гроші.
Нас ще ніколи не обманювали!
Міський голова, депутати та підрядники вірять – держава від своїх обіцянок не відмовиться і гроші обов’язково надійдуть. Адже до початку Євро-2012 залишилося всього сто днів!
– Звісно, у зв’язку з певним обмеженням фінансування минулого року ми не отримали достатню кількість коштів. Але є чітке запевнення від віце-прем’єр-міністра Колеснікова, що в першому кварталі 2012-го кошти надійдуть. І підрядники теж про це знають, – переконує Андрій Садовий. – Врешті, в мене не було ще жодного випадку, щоби держава не виконала своїх зобов’язань. Думаю, львів’яни щасливі, що мають дороги. Можна було просто нічого не робити і сказати – мовляв, нам не дали грошей. Натомість ми зробили, в принципі, позитив, на мою думку.
Член постійної депутатської комісії інженерного господарства транспорту і зв’язку ЛМР Юрій Кужелюк цілковито підтримує мера. Мовляв, якби чекали на підтвердження обіцянок уряду, то досі були б погані дороги. А так – вулиці відремонтовано і рано чи пізно роботу буде оплачено.
– Ми можемо передбачити в бюджеті гроші, за які ми не є відповідальні. Не маємо стільки грошей, щоби запланувати двісті з лишком мільйонів на роботи. Це гроші уряду – і це їхня відповідальність. Як тільки уряд перечислить гроші, виконавець робіт їх отримає. Врешті фірми-підрядники на це погодилися, – підсумував депутат.
У підрядників, схоже, немає іншого виходу. Іван Бойко, директор львівського ПП «Мірт», яке ремонтувало проспект Свободи, теж наголошує, що місто і держава його ще ні разу не обманювали. Хоча визнає – наразі йому не перерахували грошей ні за проспект, ні за роботи на «Арені-Львів», які сподівався отримати швидше.
– Коли я брався за ці об’єкти, то на 100% був упевнений у їх фінансуванні. Азаров казав, що віддасть Львову на дороги 300 млн грн, але збрехав, – каже Іван Бойко. – Якщо приймуть бюджет розвитку Львова і мені віддадуть частину грошей, то продовжуватиму роботу. Проспект Свободи треба закінчити. Судитися поки наміру не маю, бо вже було, що суд виграв, а гроші однаково півтора року не віддають. Чекатимемо на гроші з Києва. Врешті, туркам ще не віддали близько 200 млн грн.
Бізнесмен додає, що наразі розрахувався лише з робітниками, які ремонтували проспект. Натомість перед постачальниками будматеріалів має значні борги. Але всі чекають – мовляв, торік було те саме, але ж заплатили…
